✔ЧЕРНИГОВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ

Reona

А вы не пробовали искать на сайтах еврейских?
Они собирают документы со всего мира
на фото название и титульный лист с названием житомирского архива, где отбирались материалы 2 мировой войны по еврейскому населению...

BORISBEL
Reona

я не говорю об одном житомирском архиве, а о сайтах еврейских вообще...

я выставил одно фото, а работали они во многих архивах по всему миру...

Здравствуйте! Известно ли кому-нибудь, где хранятся книги ЗАГС по селу Хотеевка Семёновского района? Я точно где-то видел о них упоминание, а теперь не могу найти, в новом справочнике ГАЧО их нет...

SArendt

ЭТО ВЫЧИТАЛИ?
ИСТОРИЯ РОССИЙСКИХ НЕМЦЕВ
http://geschichte.rusdeutsch.ru/
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
https://uk.wikipedia.org/wiki/...%BE%D0%BD)
Зеле́нівка (до 1944 — Ґрос Вердер, Великий Вердер) — історичне німецьке село в Україні, в Чернігівській області, Бахмацькому районі. Після Другої світової заселено вихідцями з Російської Федераці
Історія
Село засноване в 1766 році як німецька колонія Ґрос Вердер (нім. Gross Werder) після ліквідації інституту Гетьманства в Україні та в порушення українсько-російських угод.
1859 року у колонії Великий Вердер Борзнянського повіту Чернігівської губернії мешкала 481 особа (236 осіб чоловічої статі та 245 — жіночої), налічувалось 51 дворове господарство, існувала римо-католицька церква, відбувались 2 ярмарки на рік[1].
Станом на 1885 рік у колишньому колоніальному селі Кальчинівської волості мешкало 630 осіб, налічувалось 63 дворових господарства, існували католицька церква, постоялий будинок і лавка, відбувались 2 ярмарки на рік.[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1165 осіб (654 чоловічої статі та 511 — жіночої), з яких , 812 — римо-католицької[3].
1944 року село перейменували на Зеленівку. Корінне німецьке населення протизаконно депортовано органами НКВД СРСР на підставі етнічної приналежності. Операції проводилася у два етапи: 1943 (відразу по реокупації Чернігівської області військами СРСР) та 1946. Німці, які в більшості навіть не володіли німецької мовою, доставлені у концтабори та спецпоселення установ ГУЛАГ СРСР у Казахстані.
Частина німецьких родин врятувалася від депортації, записавшись поляками (на основі католицького віросповідання і переходу території Померанії — прабатьківщини переселенців — до складу комуністичної Польщі). Їх нащадки живуть, зокрема, у селі Шевченкове поміж українцями.
Права німців Чернігівщини не відшкодовано. Спорадичні візити нащадків німців Чернігівщині до рідного села тривають до сьогодні.
Голодомор
Німецьке населення села чинило організований спротив радянському розбою з примусової організації так званих «колгоспів». Існує доповідна записка уповноваженого Дмитрівського райкому КП(б)У про відмову селян здавати зерно (Ф. П-46, — Оп. 1. — Спр. 118. — Арк. 60). Відтак, разом з усім Бахмацьким районом, село занесено на «чорну дошку», що тягло за собою заборону на пересування та зовнішню військову блокаду села, припинення будь-яких харчових поставок, необмежений терор з боку «активістів хлібозаготівель».
Сучасність
У селі збереглася будівля німецького костелу, в якому досі розташований сільський клуб. Також у приміщенні старої німецької школи діє сучасний навчальний заклад — зеленівська неповна середня школа.
Також
• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

1. Чернігівська губернія
2. Гомельський деканат
3. Костьол, с. Гросс-Вердер Борзенського повіту
4. Міста: Борзна, Конотоп, Ромни Полтавської губернії
Містечка: Бахмач Конотопського повіту, Веприк Гадяцького повіту Полтавської губернії
Слободи: Терни Харківської губернії
Станції: Бахмач Конотопського повіту, Васильовка Харківської губернії, Григорівка Конотопського повіту Чернігівської губернії, Ромни Роменського повіту Полтавської губернії, Рубанка Конотопського повіту
Села: Буринь Путивльського повіту Курської губернії, Кляйн-Вердер, Корюківка Сосницького повіту, Хрещате Роменського повіту Полтавської губернії, Парафіївка, Рундевізія, Сокиринці Прилуцького повіту Полтавської губернії, Соснівка Конотопського повіту, Шаповалівка
5. Народження:
1849–1850: ф. 679, оп. 19, спр. 461;
1885–1891: ф. 679, оп. 10, спр. 1231;
1891–1899: ф. 679, оп. 10, спр. 1263;
1899–1905: ф. 679, оп. 10, спр. 1264;
1905–1917: ф. 679, оп. 10,спр. 1263;
1914: ф. 679, оп. 10, спр. 1251.
6. Шлюб:
1914: ф. 679, оп. 10, спр. 1251.
7. -
8. Смерть:
1849–1850: ф. 679, оп. 19, спр. 464;
1868–1874: ф. 679, оп. 21, спр. 2;
1914: ф. 679, оп. 10, спр. 1231.
9. -
10. -

SArendt

каждая церковь, костел имеют приход
деканат был в Гомеле.
а к костелу были приписаны жители населенных пунктов
4. Міста: Борзна, Конотоп, Ромни Полтавської губернії
Містечка: Бахмач Конотопського повіту, Веприк Гадяцького повіту Полтавської губернії
Слободи: Терни Харківської губернії
Станції: Бахмач Конотопського повіту, Васильовка Харківської губернії, Григорівка Конотопського повіту Чернігівської губернії, Ромни Роменського повіту Полтавської губернії, Рубанка Конотопського повіту
Села: Буринь Путивльського повіту Курської губернії, Кляйн-Вердер, Корюківка Сосницького повіту, Хрещате Роменського повіту Полтавської губернії, Парафіївка, Рундевізія, Сокиринці Прилуцького повіту Полтавської губернії, Соснівка Конотопського повіту, Шаповалівка

за ревизские сказки по этой колонии - не скажу,
спрашивайте тут на форуме кто возьмется поискать - с германии вы свои услуги в украине оплатите.
а вот будет ли архив искать и как качественно?