Ивано-Франковская область - общие вопросы (Украина (Україна))

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Спілкувався з колишньою головою сільради Обертина (свого часу був районним центром Жукова). Каже, що метрики ще до війни звозились до обласного РАЦСу, а вже звідти розвозились по районах. Але не виключає і того, що якісь метрики могли залишитись в архівах та музеях.
Через те у мене з’явилось нове припущення. Уявімо, що кудись, в одне місце, всі церкви області звозять метрики. І, умовно, старі (до 1873-го), і, умовно, нові (після 1873-го). Згодом їх мають розвести по районним РАЦСам. То чому, наприклад, не залишити «непотрібні» «старі» метрики (в яких записані люди, що вже давно померли), та розвезти лише «нові»?
Тобто я припускаю, що по районних РАЦСах могли розвозити не всі книги тієї чи іншої парафії, а лише відносно нові. Старі ж могли залишити там, куди їх звозили з церков.

Vladimir Stadnichuk написал:

[q]
Тобто я припускаю, що по районних РАЦСах могли розвозити не всі книги тієї чи іншої парафії, а лише відносно нові. Старі ж могли залишити там, куди їх звозили з церков.
[/q]

Або моя версія - знищили.
Описаний вами стан справ більш вірогідний, ніж припущення, що з 1873 року були (за окремим розпорядженням) введені нові метричні книги - адже "нові" по різних населених пунктах це не тільки 1873. а і 1871, 1868, 1866 - тобто це реально люди які були живі на початку 1940 років. І ще одне - якщо книги звозились ще до війни, то чи не могли вони бути вивезені під час війни до Німеччини? І ще одне питання - якщо метричні книги в 1940 році передавались РАЦСам, то яким чином в часи війни (при німцях) вони знову знаходились в церквах. Чи може в церквах залишались копії книг? У мене є копії свідоцтв про народження видані парафіяльним урядом в 1943 році. Вони могли бути видані тільки на основі записів із метричних книг - тобто книги були у священника.

Так. Треба перевіряти. Можливо, моє джерело інформації чогось не знає, або щось плутає. Наприклад, по моєму Жукову, як я вже писав, збереглися лише копії (скоріш за все - консисторійські). Якщо метрики звозили до війни, мали зберегтися оригінали. Отже, оскільки жуківська церква згоріла діючою під час війни та збереглися копії метрик, та, якщо під час війни метрики були в церквах (бо ті давали виписки), може метрики вилучали вже після війни.
А чи є десь якась історія «розбудови» системи РАЦСів на Західній Україні після її приєднання до СРСР? Якщо відновити послідовність, у якій метрики рухалися з церков до РАЦСів, а згодом – до архівів, можна (теоретичну) «піймати» момент, коли з книгами «щось трапилось».

Дивився ПУТІВНИК по ДАІФО. Том 1. ФОНДИ ПЕРІОДУ ДО 1939 РОКУ.
Вибрав все, що збереглося з того самого, що і жуківські метрики року (1873-го). Не знаю, чи є якийсь зв’язок між знайденим, та наскільки спільною є причина, через яку лише з 1873-го.

1. Щодо документів органів прокуратури, то в ДАІФО є тільки один
фонд Станіславської державної прокуратури австрійського періоду (163 од.
зб. за 1863–1918 рр.) та три фонди прокуратур окружних судів польського
періоду (4 761 од. зб. за 1919–1939 рр.), серед яких фонд Сяноцького відді-
лення прокуратури Яслівського окружного суду, який теж належить до групи
полоністики ДАІФО. Крім цього, в архіві є 32 фонди адвокатів (296 од. зб.
за 1907–1939 рр.) та 18 фондів нотаріусів (1 116 од. зб. за 1873–1939 рр.).

2. Джерела з історії освіти містяться як у фондах органів освіти
(Станіславського та Коломийського шкільних інспекторатів (3 117 од. зб.,
1908–1939 рр.), чотирьох повітових шкільних рад (2 148 од. зб., 1881–
1933 рр.), державної екзаменаційної комісії з атестації вчителів початкових
шкіл), так і у фондах навчальних закладів – дев’ятьох учительських семі-
нарій (367 од. зб., 1873–1938 рр.), 26 гімназій (1056 од. зб., 1785–1939 рр.),
двох ліцеїв, 53 народних шкіл (1726 од. зб., 1861–1939 рр.). Освітянські до-
кументи, як відомо, за відсутності відповідних метричних документів, ста-
ють цінними генеалогічними матеріалами, оскільки в журналах успішності
або класних журналах навчальних закладів є й біографічні дані про учнів.

3. Документи про діяльність і організаційну структуру Ради та магістра-
ту міста (Станіслава): інформація про засідання міської Ради в 1902–1912 рр.; протоколи
засідань магістрату за 1867–1917 рр., в текстах яких є штатний розпис ма-
гістрату і текст службової присяги за 1867 р.; акт ревізії фінансової, госпо-
дарської та адміністративної діяльності магістрату в 1915 р.; договори про
продаж земельних ділянок (1873–1878); списки членів міської ради (1877,
1901); іменні списки кандидатів на посаду секретаря магістрату; особові
справи службовців магістрату та поліцейських. Циркулярне розпорядження
Крайового комітету у Львові про збереження архівних документів у гмінних
управах (1903).

4. Документи з питань діяльності суду (Станіслава), збройних сил, поліції, уста-
нов протипожежної охорони, побудови й ремонту службових приміщень,
проведення призовів (у т. ч. іменні списки призовників 1856–1858, 1860,
1873 років народження), виселення окремих громадян, прийом на службу в
поліцію та ін.

5. 3.4. НОТАРІУСИ*
18 фондів, 1116 од. зб., 1873–1939 рр. Описи. Пол., нім., укр. мови.

6. Нотаріус Полянський Еміль у м. Коломия
Коломийського повіту Станіславського воєводства
Polaсski Emil, notarіusz w Koіomyi
Ф. 239, 105 од. зб., 1873–1938 рр. Опис. Пол. мова.
Збірники нотаріальних актів* за 1873–1878, 1881–1883, 1887–1938 рр.

7. 8.1.1. Повітові шкільні ради*
4 фонди, 2148 од. зб., 1881–1937 рр. Описи, огляди. Пол., укр. мови.
Окружні шкільні ради створені для організації, керівництва та контролю за ро-
ботою всіх навчальних закладів державної та приватної форм власності на тери-
торії свого округу. Станіславська окружна шкільна рада, до округу якої входили
Станіславський і Тлумацький повіти, створена в грудні 1870 р.; Рогатинська, яка
охоплювала Рогатинський і Перемишльський повіти, – в червні 1873 р. Згідно з
указом австрійського імператора від 6 грудня 1887 р. кожен повіт повинен був
становити самостійний шкільний округ з окремою окружною шкільною радою.
До цього часу Богородчанський повіт входив до округу Станіславської (з 1873 р.
– Надвірнянської), а Тлумацький – до Коломийської (з 1873 р. – Станіславської)
окружної ради

8. 8.2. НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ12
8.2.1. Вчительські семінарії
9 фондів, 367 од. зб., 1873–1938 рр. Описи. Укр., пол. мови.

9. Станіславська державна чоловіча вчительська семінарія,
м. Станіслав Станіславського повіту
Станіславського воєводства
C. k. Seminaryum nauczycielskie mкskie w Stanisіawowie
Paсstwowe Seminarjum Nauczycielskie Mкskie w Stanisіawowie
Ф. 302, 46 од. зб., 1873–1938 рр. Опис. Пол. мова.

10. Публічна початкова школа з польсько-українською мовою
викладання у с. Чернів Рогатинського повіту
Станіславського воєводства
Szkoіa ludowa w Czerniowie
Publiczna Szkoіa Powszechna z polsko-ukraiсskim jкzykiem
w Czerniowie
Ф. 574, 33 од. зб., 1873–1939 рр. Опис. Пол. мова.

11. Книга обліку священиків єпархії (1873–1944) та метрики кліру (1887–
1941) – це особливо ціні документи фонду, оскільки в них указано біогра-
фічні дані священиків, подано інформацію про їх службову діяльність (у
т. ч. дата рукоположення; місце і термін служби та ін.).

Може виявитись цікавим і Станіславське повітове староство, м. Станіслав
Станіславського повіту Станіславського воєводства
Starostwo Рowiatowe Stanisіawowskie
Ф. 6, 12 039 од. зб., 1918–1939 рр. Описи 1–4, огляд. Пол., євр. мови.
А саме: Розпорядження та листуван-
ня з питань компетенції та діяльності адміністративних закладів, змін в
адміністративно-територіальному поділі, ходу забудови і санітарного стану
міст, ведення археологічних розкопок у районі с. Вовчинець, діловодства
(в т. ч. про ведення метричних записів польською мовою).

А ось що пишуть про метрики:

Колекція метричних книг церков, костелів, синагог
Станіславського воєводства
Ф. 631, 965 од. зб., 1752–1938 рр. Описи 1–3, географічний покажчик,
картотека. Лат., пол., укр. мови.
Створена ДАІФО в 1993 р. з метричних книг, які зберігалися в 41 фонді архіву.
Метричні книги надійшли до архіву від Уповноваженого у справах Російської
православної церкви в Івано-Франківській області, обласного та районних від-
ділів ЗАГСу (РАГСу), три книги від Івано-Франківського обласного художнього
музею. В 2007 р. до колекції включено 9 од. зб. з ф. 594 та 148 метричних книг,
які надійшли з обласного РАЦСу.
Метричні книги церков, костелів, синагог Станіславського воєводства.

Ще одна думка – прохання. Чи є у панства (бажано – з Покуття) можливість дізнатись у міському, або районному РАЦСі, якого року останній ЦЕРКОВНИЙ метрикальний запис, а з якого – перший „радянський”? Бажано отримати інформацію з кількох (різних) РАЦСів. Це б дало змогу зрозуміти, коли ж саме метрики вивозили з церков: до чи після війни.

Пан ABG на моє прохання на сайті УГТ подав посилання на таку інформацію :Також пройшли суттєві зміни стосовно реєстрації актів громадського стану (народження, шлюби, смерті). До цього часу ці записи проводилились у метричних книгах костела та церков міста. Розпорядженням нових властей, десь на початку весни 1940 р., в місті було утворено Бориславський міський ЗАГС (відділ записів актів громадського стану), який підпорядковувався НКВС УРСР і видавав різні посвідки громадянам міста. У зв’язку з цим, із церков та костелів міста було вилучено всі метричні книги. Так, згідно опису-передачі метричних книг римо-католицької парафії м. Борислава довідуємося, що від пароха кс. А. Осіковіча 4 травня 1940 р. члени комісії: Романчук, Премловко та Тарнавський прийняли 21 книгу. Хоча тільки 14 квітня 1941 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР про реєстрацію громадського стану в Західних областях України, за яким у священиків вилучали церковні книги.

Vladimir Stadnichuk написал:

[q]

Ще одна думка – прохання. Чи є у панства (бажано – з Покуття) можливість дізнатись у міському, або районному РАЦСі, якого року останній ЦЕРКОВНИЙ метрикальний запис, а з якого – перший „радянський”? Бажано отримати інформацію з кількох (різних) РАЦСів. Це б дало змогу зрозуміти, коли ж саме метрики вивозили з церков: до чи після війни.
[/q]

При нагоді спробую у грудні перевірити інформацію. Єдине, що можу сказати точно - запис про народження моєї мами від 27 листопада 1939 року зроблений ще в церкві і він не останній в книзі народжень.
З приводу ПУТІВНИКА - в останні дні кілька разів переглядав його, але не звернув уваги на 1873 рік. Мене шокувала взагалі мізерність збережених документів австрійського періоду.

Balymba написал:

[q]
Хоча тільки 14 квітня 1941 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР про реєстрацію громадського стану в Західних областях України, за яким у священиків вилучали церковні книги.
[/q]

Тобто фізично могли не встигнути вилучити все до початку війни.
Цікаво, а де зберігається той опис-передачі метричних книг римо-католицької парафії м. Борислава? Можливо, якщо пошукати, можна знайти і інші описи передачі?
Що ще цікаво:

Війна перервала роботу архівістів. Основні документи не були ева-
куйовані, а вивезені таємні фонди та документація архіву, в т. ч. облікова,
потрапили під бомбардування неподалік станції Жмеринка. Згідно з актами
від 12.08. та 10.11.1944 про збитки, завдані нацистською окупаційною вла-
дою архівним органам м. Станіслава, 167 550 од. зб. та 1200 видань було
знищено і вивезено за межі України: до Німеччини – матеріали політичних
організацій та документи про стан економіки Станіславського воєводства,
до Гданська – фонди польських військових установ та дефензиви, до Крако-
ва – невелику групу документів з фонду Станіславського воєводського уп-
равління, до Львова – справи інвалідів та єврейські метричні книги. Оскіль-
ки відновити довоєнні облікові дані немає можливості, вивезені матеріали
не включені до реєстру втрачених національно-культурних пам’яток, і на
сьогоднішній день їх подальша доля потребує спеціального дослідження.

Тобто щонайменш єврейські метричні книги було вивезено. Правда, до Львова, але хто знає, що ще та куди ще вивозилося.

Balymba написал:

[q]

Мене шокувала взагалі мізерність збережених документів австрійського періоду.
[/q]

То, може, встигли вивезти ще за Австрії? Чи русинські метрики їм були ні до чого?

Vladimir Stadnichuk написал:

[q]

Balymba написал:
[q]
Мене шокувала взагалі мізерність збережених документів австрійського періоду.
[/q]
То, може, встигли вивезти ще за Австрії? Чи русинські метрики їм були ні до чого?
[/q]

Я маю на увазі не стільки метрики - стільки інші документи, які мене цікавлять - матеріали повітових судів, нотаріусів, адвокатів - тут моя колекція( із приватних архівів - в основному копії) як не парадоксально набагато краща ніж в ДАІФО.

Ивано-Франковская область - общие вопросы

Диалоговая тема (вопросы/ответы)