Волынская губерния - общие вопросы

>> Ответ на сообщение пользователя pradid от 23 мая 2024 20:03

Эх, очень жаль, конечно, что только описи. Возможно, из Казахстана примут запрос. Можете поделиться сайтом откуда вы описи эти вытащили?

Здравствуйте! Может кто встречал фамилию
Вилинец в Киверцах?🙏

Valencina написал:

[q]

LarissaPivtsova написал:

[q]

Здравствуйте! Может кто встречал фамилию
Вилинец в Киверцах?🙏

[/q]

"Петро Калістратович Вілінець народився 30 серпня 1931 року у селі Бережки Дубровицького району Рівненської області"

[/q]

"Вілінець Петро Калістратович



Петро Калістратович Вілінець народився 30 серпня 1931 року у селі Бережки Дубровицького району Рівненської області. Скільки себе пам’ятав Петро Калістратович, то в їхній сім’ї завше панував дух вольності, самостійності України, її незалежності від будь якого окупанта. Особливо посилилися ідеї національного визволення після того, як батько заприятелював з Тарасом Бульбою-Боровцем, котрий у 1939 році працював у каменоломнях Клесова, що на Рівненщині. Згодом, під його впливом створювалися загони самооборони від різного штибу мародерів-терористів, зорганізованих агентами КДБ, які нещадно грабували і тероризували місцеве населення. За свою активну діяльність батько наклав головою, а сім’я змушена була постійно переховуватися. Щоб вижити в такі важкі та непевні часи, Петрові довелося найматися на всяку роботу до чужих людей. Одного разу підліток потрапив до сім’ї, яка підтримувала ідею національного визволення українців та допомагала воякам УПА матеріально. До такої діяльності долучився й Петро – став зв’язковим УПА… Проте згодом був заарештований й перебував під слідством у Дубнівській в’язниці.

Після звільнення у 1946 році працював на будівництві в Костополі, а в 1949-ому влаштувався в Здолбунівське вагонне депо слюсарем-автоматчиком, де здобув найвищий розряд. Через втрату документів вдалося приховати своє ув’язнення, тож був мобілізований до Радянської Армії. Військову службу проходив на Уралі, тоді ж вдалося здобути професійну освіту у технікумі залізничного транспорту. Потім продовжив працювати в Омському вагонному депо майстром по ремонту вагонів. В Омську й одружився, народилося двоє дітей.

Через стан здоров’я Петро Вілінець був переведений Міністерством сполучних шляхів СРСР на Львівську залізницю, на Ківерцівський механічний завод, де займав посади майстра токарної дільниці, інженера з охорони праці, старшого інженера планово-виробничого відділу. Згодом Петра Калістратовича обрали головою профспілкової організації Ківерцівського механічного заводу.

4 лютого 1990 року була утворена Ківерцівська районна організація Народного Руху України, осердям якої став осередок рухівців на Ківерцівському механічному заводі, який називався «Рух за перебудову». Серед засновників районної організації НРУ були колишні вояки УПА і «вчорашні» політв’язні Іван Подєльнік із Сокирич, Григорій Ярмольчук, Василь Фурсік, сестри Каразії, уродженки Новокотова, Федір Семенішин з сином, Павло Петрочук й інші.

З ініціативи Петра Калістратовича виготовлено перший синьо-жовтий прапор та проведено акцію з його пронесенням під час першотравневої демонстрації у Ківерцях. Всі роботи по виготовленню прапора проводились таємно. Людмила Слісарчук пошила полотнище, Ігор Беднарук викував тризуб, Генадій Горшкальов приніс древко до стягу. Петро Калістратович зібрав знамено вдома... А 1 травня 1990 року робітники підняли жовто-блакитне полотнище у колоні демонстрантів.

Петро Вілінець також був серед ініціаторів проведення каналізації по вулиці Незалежності в Ківерцях, увіковічнення пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій. Він клопотався та оббивав чиновницькі пороги й щодо перейменування вулиць міста, за його ініціативою названо одну з центральних площ у Ківерцях іменем В’ячеслава Чорновола. Дупутати Руху були серед ініціаторів створення Ківерцівського національного парку «Цуманська пуща», районної цільової програми «Вивчення національно-визвольного руху Ківерцівщини», створення Ківерцівського районного краєзнавчого музею."

Gebieter написал:

[q]

Добрый день всем,

Мои предки окончили Волынскую духовную семинарию.
Может кто знает, в каком архиве хранятся данные - куда обращаться?

[/q]

Доступные в сети списки выпускников смотрели?

Здравствуйте! Я новичок. Ищу информацию по бабушке, ее родители носили фамилию Смотарчук (Смоторчук, Смотречук - в разных документах написано по-разному). Нашла данные, что они проживали в Волынской губ., Новоград-Волынском уезде Сербовской волости. Насколько я разобрала текст метрической книги, дер. Тайки. Буду благодарна любой информации, где можно найти информацию до 1914 года.