Новая книга.
Генеральні візитації церков і монастирів Володимирської унійної єпархії кінця XVII – початку XVIII століть: книга протоколів та окремі описи. Wizytacje generalne cerkwi i monasterów unickiej eparchii włodzimierskiej końca XVII – początku XVIII wieku .Генеральні візитації церков і монастирів Володимирської унійної єпархії кінця XVII – початку XVIII століть: книга протоколів та окремі описи. Wizytacje generalne cerkwi i monasterów unickiej eparchii włodzimierskiej końca XVII – początku XVIII wieku: księga protokolów oraz inne opisy. Упорядкування Анджей Ґіль, Ірина Макевич, Ігор Скочиляс, Ірина Скочиляс. Львів – Люблін, 2012. CXXXVIII, 280 с.
Даний збірник джерел дуже важливе зібрання не лише з церковної історії, але і ширшого контексту міжкультурного діалогу та взаємодій на просторі Центрально-Східної Європи. Він буде цікавий і локальному історикові, і краєзнавцю, що досліджує Волинь, бо наявний опис багатьох церков із масою подробиць та оцінок. Дані документи розширюють інтерпретації та уявлення з історії українських і білоруських земель у складі Речі Посполитої.
Вступ містить огляд історії Володимирської єпархії, що займає майже третину книжки, є самостійним дослідженням з церковної історії. У цьому дослідженні постає історія Володимирської єпархії від часу утворення до згаданих візитацій – даних про стан церков і церковного життя.
Сама документація та її виявлення і копіювання варті окремих історій. Крім архівних зібрань з Санкт-Петербурга і Києва, основний матеріал зберігається в колекції рідкісних видань і рукописів Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка.
Цитата: «Візитаційна документація запроваджувалася в Унійній церкві під впливом загальної окциденталізації, а безпосередньо її поява була спричинена практичними потребами єпархії, намаганням єпископату підвищити ефективність таких ревізій, посилити нагляд за клиром і мирянами, поліпшити пастирську опіку над вірними, полегшити працю єпископських комісарів, усунувши водночас довільність та індивідуалізм у їхній роботі».
Зміст:Володимирська єпархія та її генеральні візитації кінця XVII - початку XVIII століть: історичний нарис їх Юрисдикційний статус та особливості інституційного розвитку
Організаційна структура
Успенський катедральний собор і крилошанські храми столиці єпархії
Мстиславів храм
Єпархіальний крилос-капітула та крилошанські храми й монастирі Володимира
Руське унійне відродження останньої чверті XVII - початку XVIII ст. та архиєрейське служіння Лева (Шлюбича-Заленського)
Предтеча „золотої доби" унії
Володимирський єпископ і київський митрополит Лев (Шлюбич-Заленський)
Походження, богословські студії та духовна кар'єра
Політична діяльність і релігійна політика
Культурні й соціальні ініціативи
Стосунки з православними й латинниками
Унійні ініціативи
Захист прав і прерогатив Руської церкви.
Пастирські візитації володимирських владик
Інститут канонічних візитацій у Київській митрополії
Канонічні огляди церков у Володимирській єпархії
Генеральні візитації Лева (Шлюбича-Заленського)
Персональний склад візитаційних комісій
Територіальні та хронологічні рамки візитацій Володимирської єпархії кінця XVII - початку XVIII ст.
Генеральна візитація 1695-1696 рр.
Візитація 1699-1701 рр.
Візитація 1703-1705 рр.
Візитаційна документація та її джерелознавча вартість Кодикологічний опис візитаційної книги ХДНБ-819199. Археографічні засади публікації
Зведений каталог
Список використаних джерел і літератури
Список абревіатур
Карти
Генеральні візитації церков і монастирів Володимирської унійної єпархії 1695-1696,1699-1701 і 1703-1705 років. книга протоколів та окремі описи
Частина І: Книга протоколів генеральних візитацій 1695-1696,1699-1701,1703-1705 років
Частина II: Окремі візитаційні описи церков і монастирів 1695-1700 років
Іменний покажчик
Географічний покажчик
Перелік скорочень
Информация с сайта:
http://www.historians.in.ua/in...-ksiga-pro 
ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ на то, что 
Волынская губерния (1796—1925) — юго-западная губерния Российской империи, область в Украинской ССР на территории исторической области Волынь. Образована 5 июля 1795 года на части территории упраздненного Изяславского наместничества как Волынское наместничество. 12 (23) декабря 1796 года наместничество было преобразовано в губернию. Губернский город до 1804 года — Новоград-Волынский, с 1804 года — Житомир.