Винницкая область (Украина (Україна))

kontra888 написал:

[q]
Добрый день всем!
Ищу любую информацию и родственников по моим прабабушке Надежде Михайловне Хребтань (в девичестве Ирха) и прадедушке Павлу Моисеевичу Хребтань. Жили в деревне Саинка Винницкой области, работали школьными учителями в послевоенное время.
[/q]

Са́їнка — село в Україні, в Чернівецькому районі Вінницької області. Населення становить 929 осіб.
Географія
У селі річка Безіменна впадає у Мурафу. Річка Мурафа поділяє село на дві рівні частини. На його території вона протікає зі сходу на захід.

Історія
Село засноване в 1580 році рибалкою Сайкою, від імені якого село називають Саїнкою.

На початку заснування село було невелике. Важко жилося його поселенцям в далекі часи. Курними шляхами набігала татарська орда на українські села. За селом були насипані великі кургани, на яких вартували дозорці. Вони сповіщали про наближення орди. Місцеве населення проти татар вело боротьбу, а якщо сили були нерівними - залишали поселення, а самі ховалися в заростях річки.

В період перебування під владою Речі Посполитої село належало до Брацлавського воєводства, а з 1795 року (після ІІ поділу Речі Посполитої) - до Ямпільського повіту Подільської губернії.

1800 р. була зведена церква[2].

В 1801 р. Саїнку разом із сусідньою Борівкою викупив Ігнацій Маньковський. Наступним власником села був Северин Каспер Маньковський (Seweryn Kasper Mańkowski), по смерті якого Саїнку успадкував один з чотирьох синів Валерій.

В селі Саїнці з 2536 га орної землі, з них 1172 га належали польському поміщику Маньковському. Більшість селян була кріпаками. Селяни працювали під наглядом прикажчика і жили в задимлених, курних хатах разом з худобою. Від інфекційних хвороб щороку вимирали цілі сім'ї. Голодування і злидні були звичні для простого люду. Кріпак ніде не міг знайти суду й управи на свого пана. Крім пана було ще три головних особи на селі: староста, сотник, касир. В центрі села (тепер біля Будинку культури) в той час була винна лавка і магазин. Тут сотник збирав сход громадян села.

У 1861 році в Російській імперії було скасоване кріпосне право. На спільному сході було вирішено збудувати пам'ятник біля церкви в честь скасування кріпосного права.

В 1890 році на південь від церкви, на роздоріжжі була організована сільська церковно-приходська школа. Першим учителем у Саїнці був Делемарський, . Він одночасно працював з трьома класами. З 1900 року в Саїнській початковій школі почав працювати вчителем Топчій Роман Володимирович з села Мар'янівки Немирівського району. Головним предметом був «Закон Божий», який діти вчили під наглядом попа.

Травень-червень 1905 року - це період, коли небаченого розмаху набув повстанський селянський рух. Першими на Поділлі виступили робітники міста Могилів-Подільського, з чавунно-ливарного заводу. Почались заворушення і в селі Саїнці. Організатором селянського заворушення був місцевий дяк Дорошевич і його дружина. Вони першими розповіли про революцію, що проходила тоді по всій царській Росії. Весною 1905 року селяни зібрались у центрі села і радились поділити між собою панську землю, худобу і майно. Загрожували поміщику розправою. Пан Маньковський викликав військовий загін, який розігнав селян.

В 1983 році в селі відкрито музей ім. Пащенка Олександра Софоновича.

Персоналії
Народились
Галяс Василь Григорович (1967—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Пйотр Маньковський — польський релігійний католицький діяч
Лєон Маньковський — польський індолог
Алєксандер Маньковський — польський письменник, драматург.[2]
Примітки
ВРУ
Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974.— Tom XІX/3, zeszyt 82. — S. 509—522. (пол.)
Джерела
Sainka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1889. — Т. X : Rukszenice — Sochaczew. (пол.).— S. 210. (пол.)
http://mp-eparhia.org.ua/?q=uk/blagochinya/location/365
Посилання
Погода в селі Саїнка

сайт села САЇНКА

Судя по всему ваши выходцы из Тульчинского района Винницкоъ обл.

а в САЇНКА попали работать.

позвоните или напишите в сельраду и школу может что-то расскажут

Саїнська сільська рада Адмін. центр: Саїнка

Російська назва: Саинка Населення: 929 осіб

У підпорядкуванні: село Вівчарня

Код ЄДРПОУ: 04326750 КОАТУУ: 0524985501

Адреса: 24122, Вінницька обл., Чернівецький р-н, с. Саїнка, вул. Центральна, буд. 58

Час роботи: пн-пт 8:00-17:00

Поштовий індекс: 24122

E-Mail адреса:sainka_sr@ukr.net

Контактні телефони: 04357-32242

Голова/староста: Стаєнний Микола Миколайович

Веб-сайт: sainka.rada.org.ua

kontra888 написал:

[q]

kontra888 написал:
[q]

[ Ответ на сообщение pradid ]

Сейчас родственник написал:
Сусляк Маня была родом из села Калюс, который затопили при строительстве плотины 🤦♀
Похоронена на кладбище в г.Бар (куда я к сожалению не могу приехать).
А Бердичевский Аркадий Кузьмич, родился в 1987 году (где - неизвестно). Похоронен тоже в г.Бар в 1983 году.
Найти бы инфу о месте рождении и их родителях)) где можно поискать?
[/q]

Бердичевский Аркадий - 1897)
[/q]

Калюс
https://uk.wikipedia.org/wiki/Калюс_(Україна)
— історичне містечко, у рядянський період село в Новоушицькому районі Хмельницької області. Затоплене Дністровським водосховищем внаслідок будівництва Дністровської ГЕС. Рішенням облвиконкому від 27 жовтня 1981 року виключено з облікових даних. Було розташоване біля сучасного села Рудківці в долині річки Калюс при її впадінні у р. Дністер.

Історія
Калюс — літописне місто, згадане разом з Бакотою і Ушицею в Галицько-Волинському літописі як місто придністровського Пониззя — крайній південно-східний центр (фортеця) Галицько-Волинської Русі.
Пізніше місто Подільської губернії, Ушицького повіту.
У старовину місто Калюс було другим по величині в Середньому Подністров'ї. Хоч перша літописна згадка про Калюс відноситься до 1242 року, проте археологічний матеріал дає підстави стверджувати, що це місто існувало в ХІІ-ХІІІ ст., і на той час відігравало важливу роль. Калюс знаходився на невеликій відстані від Бакоти і теж брав безпосередню участь у тогочасній торгівлі, так як місто безпосередньо зв'язане з береговою лінією Дністра. Можливо, що купцям, які суходолом або по Дністру везли свої товари на південь чи навпаки, доводилось проходити Калюс, де з купців ймовірно збирався якийсь податок. Можливо купці закупляли якійсь товари або продукти в даних місцях з метою перепродажу в інших містах. Цей факт може бути ймовірним, так як в даному регіоні жителі активно займались землеробством і ремеслом, про що свідчать знайдені під час археологічних розкопок численні знахідки ремісничих виробів.

У першій половині нової ери існувало черняхівське поселення, на території якого до кінця XIX століття зберігалася кам'яна статуя (Калюський ідол).

З 1240 року знаходиться під владою татар в складі Подільського улусу Золотої Орди. З 1363 року у складі Литовсько-Руської держави і Речі Посполитої. У 1431 р. належало калюському дідичу — Яну Цьолку, якому польський король Владислав Ягайло записав 100 гривень на село.

1793 року по 2-му поділу Речі Посполитої відійшло до Російської імперії. З 1795 року в складі Ушицького повіту Подільської губернії. В 1795 належало поміщикам Ліпінським, а пізніше Сарнецьким.

У 1809 році в Калюсі заснована єврейська друкарня[2]

У 1889 році. Населення — 3180 душ (62,6% євреї). Садиб — 389. Одна церква, 1 костьол, 1 синагога, 2 єврейських молитовних доми. Однокласне народне училище з двома вчителями і 40 учнями обох статей. Один виноробний завод, 2 водяних млина, пристань, дві поромні переправи через Дністер. Ремісників — 26. Аптека, поштове відділення, станова квартира, волосне правління. 26 базарних днів у році [3].

1899 — Дворів — 393, жителів — 2713; 4 ярмарки в рік, церква св. Миколая, пристань, синагога, лавки, винокурний завод, млин; виноградник з 20 тис. лоз. Місто належало полковнику Шейх Алі. Одне з важливих місць подільських фосфоритів.

У 1913 році у волосному містечку Калюс було 5248 жителів. Були банк, сільське однокласне училище, поштово-телеграфне відділення, вільно-пожарна дружина, винокурний завод, водяний млин, 3 аптеки, 5 бакалійних лавок, 4 крамниці мануфактури, 1 — шкіряних товарів, 3 лісних склади, торгівля борошном, рибою, зерном. Врач, акушерка. Базар один на два тижні[4]. У Калюсі була єврейська друкарня; перша, наскільки відомо, книга випущена в 1809-10 рр.[1]

Історичні події
15 грудня 1656 р. (у січні 1657 р.[2]) Калюс був вирізаний польським військом[5].
14—15 квітня 1769 року біля Калюса (у напрямку с. Непоротове) переправлялася 1-а російська армія князя О. М. Голіцина для осади Хотина.[6]
20 серпня 1942 року під час нацистської окупації у Калюсі було вбито 540 євреїв[7].

Історія господарства
У 1852 — 1862 рр.. вартість товарів, завантажених в порту Калюса склала 138315 крб., що становило 20% від всього торгово-транспортного обороту на подільських пристанях [3].

У 1898 р. в описі землеволодінь Подільської губернії[8] відзначено, що містечко Калюс разом із Рудківцями, Горячинцями і Куражиним належало дружині полковника царської армії Алі Шейх-Алі [4] (учасника російсько-терецької війни 1877–1878 р., пізніше генерал-майора) — Ульме Гульшус-Сеїд-Гіреєвні Шейх-Алі (Умму Гульсум Сеид Гиреевна, в девичестве Тевкелева). Усієї землі в маєтку 3068 д., у тому числі садибної 88 д., орної 1420 д., лісу 880 д., вигонів 480 д., непридатних 200 д. Керуючий маєтком — Юліан Юліанович Рудзкий жив у Калюсі.

У 1921 р. в м. Калюс створено одну із перших комун в тогочасному Ушицькому повіті.

Репресії радянської влади
Список жителів сіл Калюса і Горячинці, які в роки тоталітарного режиму зазнали безпідставних політичних репресій [показати]
З книги: Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Хмельницька область. – Кн. 2, 4 Хмельницький, 2012.
Публікації

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, за можливості покращте цю статтю. Конкретні зауваження можна знайти на сторінці обговорення. (квітень 2013)
Городок Калюс можно считать малой родиной Евгения Патона, известного инженера, основателя Института электросварки, автора знаменитого моста в Киеве. Его отец Оскар Петрович Патон, бывший консул Российской империи во Франции, по окончании службы построил в Калюсе одно из родовых поместий. Кроме Калюса, Патонам принадлежали поместья в с. Хребтиев и Новая Ушица… Семья Патонов проводила в Калюсе все лето, а на зиму они уезжали в другие имения. («Новая» (Украина): Затопленная родина Патона)
Джерела та література
М. Ф. Котляр. Каліус // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України . — К. : Наук. думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 36. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Енциклопедія Брокгауза Ф. А. і Ефрона И. А. (1890—1916 рр.)
О. Л. Баженов м. Кам'янець-Подільський
Посилання
Галицько-Волинський літопис. — Львів: Червона калина, 1994. — С. 65.
Соломонова Т.Р. Єврейське друкарство Поділля (1790-1832).
Гульдман В. Подольская губерния: Опыт географическо-статистического описания. — Каменец-Подольск, 1889. — С. 386.
Справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниям. — К., 1913. — С. 1061.
Грушевський М. Історія України-Руси. – Т. 9.– Ч. 2. – С. 1325
Походы Румянцева, Потемкина и Суворова в Турции. Сост. член воен.-учен. комитета, Императорской военной академии проф. М. Н. Богданович. С картою и тремя планами. С.Петербург: в типогр. Эдуарда Веймара. 1852.
Круглов А. И. Уничтожение еврейского населения Украины в 1941‒1944 гг. Хроника событий. ‒ Могилев-Подольский, 1997. — C. 67/
Гульдман В. К. Поместное землевладение в Подольской губернии. — Каменец-Подольский: Изд. Подольск. статистического комитета, 1898. — С. 345.

Державний архів Хмельницької області
если была православной

Калюс, м-ко, Подільська губ., Ушицький пов., Калюська вол. (с., Хмельницька
обл., Новоушицький р-н; знято з обліку внаслідок затоплення) 646,
658
Калюсик, с., Подільська губ., Ушицький пов., Осламівська вол. (Хмельницька обл.,
Віньковецький р-н) 659

1. Подільська губернія
2. Подільська духовна консисторія
3. Свято-Онуфріївська церква, с. Гарачинці Ушицького пов. Калюської
вол.
4. с. Калюс Ушицького пов. Калюської вол.
5. Народження: 1795–1833: ф. 18, оп. 1, спр. 269; 1796–1801, 1804–1812: ф. 18,
оп. 1, спр. 270; 1797: ф. 315, оп. 1, спр. 6707; 1798: ф. 315, оп. 1, спр. 6731; 1812:
ф. 315, оп. 1, спр. 6963; 1813–1822: ф. 18, оп. 1, спр. 271
6. Шлюб: 1795–1833: ф. 18, оп. 1, спр. 269; 1796–1801, 1804–1812: ф. 18, оп. 1,
спр. 270; 1797: ф. 315, оп. 1, спр. 6707; 1798: ф. 315, оп. 1, спр. 6731; 1812: ф. 315,
оп. 1, спр. 6963; 1813–1822: ф. 18, оп. 1, спр. 271
7. –
8. Смерть: 1795–1833: ф. 18, оп. 1, спр. 269; 1796–1801, 1804–1812: ф. 18,
оп. 1, спр. 270; 1797: ф. 315, оп. 1, спр. 6707; 1798: ф. 315, оп. 1, спр. 6731; 1812:
ф. 315, оп. 1, спр. 6963; 1813–1822: ф. 18, оп. 1, спр. 271
9. Сповідальні відомості: 1798: ф. 315, оп. 1, спр. 6740; 1816: ф. 315, оп. 1,
спр. 7029
10. –

1. Подільська губернія
2. Подільська духовна консисторія
3. Свято-Михайлівська церква, м-ко Калюс Ушицького пов. Калюської вол.
4. с. Горячинці Ушицького пов. Калюської вол.
5. Народження: 1797: ф. 315, оп. 1, спр. 6707; 1798: ф. 315, оп. 1, спр. 6731;
1806–1842: ф. 18, оп. 1, спр. 550; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6963; 1821: ф. 18, оп. 1,
спр. 551; 1827–1840: ф. 18, оп. 1, спр. 552; 1839: ф. 591, оп. 1, спр. 3; 1841–1850:
ф. 18, оп. 1, спр. 553; 1843–1858: ф. 18, оп. 1, спр. 554; 1851–1860: ф. 18, оп. 1,
спр. 555; 1862: ф. 365, оп. 1, спр. 33; 1863: ф. 365, оп. 1, спр. 34; 1864: ф. 591, оп. 1,
спр. 4
6. Шлюб: 1797: ф. 315, оп. 1, спр. 6707; 1798: ф. 315, оп. 1, спр. 6731; 1806–
1842: ф. 18, оп. 1, спр. 550; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6963; 1821: ф. 18, оп. 1, спр. 551;
1827–1840: ф. 18, оп. 1, спр. 552; 1839: ф. 591, оп. 1, спр. 3; 1841–1850: ф. 18, оп. 1,
спр. 553; 1843–1858: ф. 18, оп. 1, спр. 554; 1851–1860: ф. 18, оп. 1, спр. 555; 1862:
ф. 365, оп. 1, спр. 33; 1863: ф. 365, оп. 1, спр. 34; 1864: ф. 591, оп. 1, спр. 4
7. –
8. Смерть: 1797: ф. 315, оп. 1, спр. 6707; 1798: ф. 315, оп. 1, спр. 6731; 1806–
1842: ф. 18, оп. 1, спр. 550; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6963; 1821: ф. 18, оп. 1, спр. 551;
1827–1840: ф. 18, оп. 1, спр. 552; 1839: ф. 591, оп. 1, спр. 3; 1841–1850: ф. 18, оп. 1,
спр. 553; 1843–1858: ф. 18, оп. 1, спр. 554; 1851–1860: ф. 18, оп. 1, спр. 555; 1862:
ф. 365, оп. 1, спр. 33; 1863: ф. 365, оп. 1, спр. 34; 1864: ф. 591, оп. 1, спр. 4
9. Сповідальні відомості: 1798: ф. 315, оп. 1, спр. 6740; 1816: ф. 315, оп. 1,
спр. 7029; 1845: ф. 315, оп. 1, спр. 7772; 1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8470; 1875: ф. 315,
оп. 1, спр. 11910
10. –

1. Подільська губернія
2. Подільська духовна консисторія
3. Свято-Миколаївська церква, с. К алюсик Ушицького пов. Осламівської вол.
4. с. Б истриця Ушицького пов. Осламівської вол.
5. Народження: 1797: ф. 315, оп. 1, спр. 6707; 1798: ф. 315, оп. 1, спр. 6731;
1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6963; 1839: ф. 591, оп. 1, спр. 3; 1863: ф. 365, оп. 1,
спр. 35
6. Шлюб: 1797: ф. 315, оп. 1, спр. 6707; 1798: ф. 315, оп. 1, спр. 6731; 1812:
ф. 315, оп. 1, спр. 6963; 1839: ф. 591, оп. 1, спр. 3; 1863: ф. 365, оп. 1, спр. 35
7. –
8. Смерть: 1797: ф. 315, оп. 1, спр. 6707; 1798: ф. 315, оп. 1, спр. 6731; 1812:
ф. 315, оп. 1, спр. 6963; 1839: ф. 591, оп. 1, спр. 3; 1863: ф. 365, оп. 1, спр. 35
9. Сповідальні відомості: 1798: ф. 315, оп. 1, спр. 6740; 1816: ф. 315, оп. 1,
спр. 7029; 1845: ф. 315, оп. 1, спр. 7772; 1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8470; 1875: ф. 315,
оп. 1, спр. 11910
10. –

униати

2. Ушицький деканат
3. Вербовецький костьол, м-ко Вербовець
4. Містечка: Калюс, Муровані Курилівці; с-ще Золотогірка Струзької вол.
Ушицького пов.; села: Курилівці Вівсяницької вол. Літинського пов.; Березова, Га-
лайківці Хоньковецької вол. Могилівського пов.; Глембівка, Гута Нова Вербовецька,
Гута Стара, Маціорськ Калюської вол.; Бахтин (Бахтинці), Житники, Петримани,
Сказинці Мурованокуриловецької вол.; Дурняки, Струзької вол. Ушицького пов.
5. Народження: 1836: ф. 685, оп. 3, спр. 55; 1839: ф. 685, оп. 3, спр. 66, ф. 685,
оп. 6, спр. 2; 1841: ф. 685, оп. 2, спр. 1036, ф. 685, оп. 3, спр. 86; 1842: ф. 685, оп. 3,
спр. 95; 1866: ф. 685, оп. 6, спр. 8; 1867: ф. 685, оп. 2, спр. 1037; 1871: ф. 83, оп. 1,
спр. 13; 1872: ф. 83, оп. 1, спр. 14; 1873: ф. 83, оп. 1, спр. 15; 1874: ф. 685, оп. 6, спр. 12;
1875: ф. 685, оп. 6, спр. 15; 1876: ф. 685, оп. 6, спр. 18; 1877: ф. 685, оп. 6, спр. 22;
1878: ф. 685, оп. 6, спр. 26; 1879: ф. 685, оп. 6, спр. 30; 1880: ф. 685, оп. 6, спр. 36
6. Шлюб: 1836: ф. 685, оп. 3, спр. 55; 1839: ф. 685, оп. 3, спр. 66, ф. 685, оп. 6,
спр. 2; 1841: ф. 685, оп. 2, спр. 1036, ф. 685, оп. 3, спр. 86; 1842: ф. 685, оп. 3, спр. 95;
1866: ф. 685, оп. 6, спр. 8; 1867: ф. 685, оп. 2, спр. 1037; 1871: ф. 83, оп. 1, спр. 13;
1872: ф. 83, оп. 1, спр. 14; 1873: ф. 83, оп. 1, спр. 15; 1874: ф. 685, оп. 6, спр. 12; 1875:
ф. 685, оп. 6, спр. 15; 1876: ф. 685, оп. 6, спр. 18; 1877: ф. 685, оп. 6, спр. 22; 1878:
ф. 685, оп. 6, спр. 26; 1879: ф. 685, оп. 6, спр. 30; 1880: ф. 685, оп. 6, спр. 36
7. –
8. Смерть: 1836: ф. 685, оп. 3, спр. 55; 1839: ф. 685, оп. 3, спр. 66, ф. 685, оп. 6,
спр. 2; 1841: ф. 685, оп. 2, спр. 1036, ф. 685, оп. 3, спр. 86; 1842: ф. 685, оп. 3, спр. 95;
1866: ф. 685, оп. 6, спр. 8; 1867: ф. 685, оп. 2, спр. 1037; 1871: ф. 83, оп. 1, спр. 13;
1872: ф. 83, оп. 1, спр. 14; 1873: ф. 83, оп. 1, спр. 15; 1874: ф. 685, оп. 6, спр. 12; 1875:
ф. 685, оп. 6, спр. 15; 1876: ф. 685, оп. 6, спр. 18; 1877: ф. 685, оп. 6, спр. 22; 1878:
ф. 685, оп. 6, спр. 26; 1879: ф. 685, оп. 6, спр. 30; 1880: ф. 685, оп. 6, спр. 36
9. –
10. –

1. Подільська губернія
2. Ушицький деканат
3. Віньковецький костьол, м-ко Воньківці (Віньківці)
4. Села: Нетечинці Старі Женишковецької вол. Летичівського пов.; Застав-
ці Старосинявської вол. Літинського пов.; Григорівка, Гута Глібівська, Гута Нова
Поросятинська, Гута Стара Поросятинська, Джуржівка, Майдан Поросятківський,
Поросятків Капустянської вол.; Бистриця, Дашківці, Калюсик, Ломачинці, Людви-
ківка, Майдан Вівковинецький, Осламів, Татаринка Осламівської вол.; Карачіївці,
Майдан Карачієвецький Пилипковецької вол.; Морозів Солобковецької вол. Ушиць-
кого пов.
5. Народження: 1836: ф. 685, оп. 3, спр. 55; 1839: ф. 685, оп. 3, спр. 66, ф. 685,
оп. 6, спр. 2; 1841: ф. 685, оп. 2, спр. 1036, ф. 685, оп. 3, спр. 86; 1842: ф. 685, оп. 3,
спр. 95; 1866: ф. 685, оп. 6, спр. 8; 1867: ф. 685, оп. 2, спр. 1037; 1871: ф. 83, оп. 1,
спр. 13; 1872: ф. 83, оп. 1, спр. 14; 1873: ф. 83, оп. 1, спр. 14; 1874: ф. 685, оп. 6,
спр. 12; 1875: ф. 685, оп. 6, спр. 15; 1876: ф. 685, оп. 6, спр. 18; 1877: ф. 685, оп. 6,
спр. 22; 1878: ф. 685, оп. 6, спр. 26; 1879: ф. 685, оп. 6, спр. 30; 1880: ф. 685, оп. 6,
спр. 36
6. Шлюб: 1836: ф. 685, оп. 3, спр. 55; 1839: ф. 685, оп. 3, спр. 66, ф. 685, оп. 6,
спр. 2; 1841: ф. 685, оп. 2, спр. 1036, ф. 685, оп. 3, спр. 86; 1842: ф. 685, оп. 3, спр. 95;
1866: ф. 685, оп. 6, спр. 8; 1867: ф. 685, оп. 2, спр. 1037; 1871: ф. 83, оп. 1, спр. 13;
1872: ф. 83, оп. 1, спр. 14; 1873: ф. 83, оп. 1, спр. 15; 1874: ф. 685, оп. 6, спр. 12; 1875:
ф. 685, оп. 6, спр. 15; 1876: ф. 685, оп. 6, спр. 18; 1877: ф. 685, оп. 6, спр. 22; 1878:
ф. 685, оп. 6, спр. 26; 1879: ф. 685, оп. 6, спр. 30; 1880: ф. 685, оп. 6, спр. 36
7. –
8. Смерть: 1836: ф. 685, оп. 3, спр. 55; 1839: ф. 685, оп. 3, спр. 66, ф. 685, оп. 6,
спр. 2; 1841: ф. 685, оп. 2, спр. 1036, ф. 685, оп. 3, спр. 86; 1842: ф. 685, оп. 3, спр. 95;
1866: ф. 685, оп. 6, спр. 8; 1867: ф. 685, оп. 2, спр. 1037; 1871: ф. 83, оп. 1, спр. 13;
1872: ф. 83, оп. 1, спр. 14; 1873: ф. 83, оп. 1, спр. 15; 1874: ф. 685, оп. 6, спр. 12; 1875:
ф. 685, оп. 6, спр. 15; 1876: ф. 685, оп. 6, спр. 18; 1877: ф. 685, оп. 6, спр. 22; 1878:
ф. 685, оп. 6, спр. 26; 1879: ф. 685, оп. 6, спр. 30; 1880: ф. 685, оп. 6, спр. 36
9. –
10. –

1. Подільська губернія
2. Новоушицький рабинат
3. Синагога, м-ко Калюс Ушицького пов. Калюської вол.
4. –
5. Народження: 1838: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 3084; 1839: ф. 227, оп. 1, т. 1,
спр. 3635; 1840: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 3388; 1842: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 4086; 1844:
ф. 277, оп. 1, спр. 148; 1845: ф. 227, оп. 2д, спр. 293; 1847: ф. 227, оп. 2д, спр. 354;
1848: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 7537; 1849: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 8026; 1850: ф. 227,
оп. 1, т. 1, спр. 8841; 1851: ф. 227, оп. 2д, спр. 594; 1852: ф. 227, оп. 1 т. 2, спр. 1366
6. Шлюб: 1838: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 3084; 1839: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 3635;
1840: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 3388; 1842: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 4086; 1844: ф. 277,
оп. 1, спр. 148; 1845: ф. 227, оп. 2д, спр. 293; 1847: ф. 227, оп. 2д, спр. 354; 1848:
ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 7537; 1849: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 8026; 1850: ф. 227, оп. 1, т. 1,
спр. 8841; 1851: ф. 227, оп. 2д, спр. 593; 1852: ф. 227, оп. 1 т. 2, спр. 1366
7. Розлучення: 1839: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 3635; 1840: ф. 227, оп. 1, т. 1,
спр. 3388; 1842: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 4086; 1844: ф. 277, оп. 1, спр. 148; 1845:
ф. 227, оп. 2д, спр. 293; 1847: ф. 227, оп. 2д, спр. 354; 1849: ф. 227, оп. 1, т. 1,
спр. 8026; 1850: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 8841; 1851: ф. 227, оп. 2д, спр. 593; 1852:
ф. 227, оп. 1 т. 2, спр. 1366
8. Смерть: 1838: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 3084; 1839: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 3635;
1840: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 3388; 1842: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 4086; 1844: ф. 277,
оп. 1, спр. 148; 1845: ф. 227, оп. 2д, спр. 293; 1847: ф. 227, оп. 2д, спр. 354; 1848:
ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 7537; 1849: ф. 227, оп. 1, т. 1, спр. 8026; 1850: ф. 227, оп. 1, т. 1,
спр. 8841; 1851: ф. 227, оп. 2д, спр. 593; 1852: ф. 227, оп. 1 т. 2, спр. 1366
9. –
10. –

тут
https://gwar.mil.ru/heroes/?la...amp;page=1

посмотрите бердичевских - ольгопольский и балтский уезды в основном
по вере есть все
искать как - не знаю

часть метрик в одессе

Винницкая область

Здесь объединены вопросы касающиеся данной территории и проживавщих на ней лиц.