Винницкий уезд Подольской губернии

Kedra

Станіславчик (Жмеринський район)
https://uk.wikipedia.org/wiki/...%BE%D0%BD)

До складу Вінницької округи, яку утворено 27 лютого 1932 року, увійшла 71 адміністративно-територіальна одиниця, що складалася з двох міст: Вінниця, Бердичів та 69 районів. Під номером 47 значився Станіславчицький район. 17 липня 1941 року гітлерівські окупанти увійшли в містечко із заходу пішими порядками, з південного заходу посунула важка техніка, танки, літаки, в півдня — моторизовані підрозділи. Під час окупації жителі містечка вели важку боротьбу проти гітлерівських загарбників. М. Ф. Головко, М. Тараканов, Г. В. Павлущенко, М. А. Штопко, М. С. Бурдельний були активними учасниками Жмеринського підпільної організації «Радянський патріот». Нацисти, напавши на їхній слід, жорстоко покарали їх. М. А. Штопко та М. С. Бурдельний були страчені, а зв'язківець В. С. Денисов — ув'язнений. На стіні однієї з камер Тираспільської тюрми у Молдові зберігся напис, зроблений кимсь із в'язнів: «2. XII. 43 р. розстріляли 18 партизанів з камери № 38, серед них жителі Станіславчика Макар Андрійович Штопко і М. Тараканов». На могилі закатованих патріотів у цьому місті встановлено пам'ятний знак. На 1 січня 1945 року в Станіславчику нараховувалось 1405 селянських дворів, у яких проживало 5245 осіб. На території містечка розташовано старовинний парк площею більш як 3 га, в якому у весняні дні липові та каштанові алеї мають чарівний вигляд. У центрі містечка в парку культури і відпочинку споруджено пам'ятник воїнам Радянської Армії, які полягли у війні 1941—1945 років.

28 листопада 1957 року було ліквідовано Станіславчицький район з віднесенням його території до складу Жмеринського і Копайгородського районів.

10 вересня 1959 року ті села, що відійшли тоді від Станіславчицького району до Копайгородського, при його ліквідації відійшли до Жмеринського. У 1959 році об'єднались два колгоспи імені Шевченка й Мічуріна в одну сільськогосподарську артіль імені XXI з'їзду КПРС, яка на ту пору мала у користуванні 5885 га землі, в тому числі 4030,4 га орної, близько 100 га саду, 70 га ставу, 32 трактори, 17 комбайнів, 19 автомашин, працювало 1480 осіб. У 1959 році в Станіславчику збудовано цегельний завод потужністю більше 1 млн цеглин на рік,. На 1 січня 1959 року населення Станісланчика становило 5311 осіб, на 1 січня 1960 — 5327 осіб. У 1968 році за рішенням загальних зборів колгоспу розпочато будівництво нового Будинку культури на 600 місць, який закінчено у 1974 році. Збудований на місці зруйнованої в 30-х роках однокупольної дерев'яної Покровської церкви.

20 жовтня 1961 року згідно з рішенням № 683 Вінницького облвиконкому про вилучення приміщення церкви з користування релігійної громади, Вознесенська церква у Станіславчику була закрита. У 1989 році за кошти населення Вознесенську церкву відновили. У 1969 році на території колишнього МТС створено будівельно-монтажну пересувну колону № 59.

Жмеринська районна рада
https://uk.wikipedia.org/wiki/...%BE%D0%BD)
Герб Жмеринського району.png
Селищні ради:
Браїлівська
Сільські ради:
Біликовецька • Демидівська • Дубівська • Жуковецька • Кам'яногірська • Кармалюківська • Кацмазівська • Коростівецька • Куриловецька • Леляцька • Лисогірська • Луко-Мовчанська • Людавська • Мовчанська • Носковецька • Олександрівська • Потоківська • Почапинецька • Рівська • Северинівська • Сербинівська • Слободо-Межирівська • Станіславчицька • Стодулецька • Тарасівська • Телелинецька • Чернятинська

Kedra

этого я не знаю в архиве не был

caranjee, здравствуйте! Наверное звали не Фроня, а Франя, официально Францишка.

Здравствуйте! Ищу любую информацию о Дикой Ольге Федоровне (1926 г.р., с.Песчанка). Сначала искала ее по фамилии мужа (Байда), но узнала девичью фамилию.

Natali Baida

ДИКАЯ ВАСЮТА АЛЕКСЕЕВНА 0 1924-05-25 ПІЩАНКА ЩОРСА 13 0 0
ДИКИЙ ЯКОВ ФЕДОРОВИЧ 0 1921-05-15 ПІЩАНКА ЩОРСА 13 0 0

точно муж и жена