Качуровка, Ананьевский уезд

Источник: https://kotovsk-crb.ucoz.ua

В середині 18 століття почалося залюднення Північно-Західного Причорномор’я,перетвореного турецько-татарськими загарбниками в напівпустелю. З України та Росії сюди,на вільні землі,стали прибувати гнані нестерпним гнітом селяни-втікачі.Саме вони винесли на своїх плечах весь тягар первісного освоєння необжитих степових просторів. І коли простий люд потерпав від нападу ворогів,то вони змушені були ховатися в землянках(норах).Звідси і пішла перша назва села- Понори. Пізніше,коли царський уряд щедро роздавав титулованій знаті землі для заселення,територія сучасного села Качурівка була подарована пану Качуровському.Тоді і перейменували село. В пана була велика сім’я,яка налічувала 22 дітей. Всі його діти були одружені на місцевих мешканцях,тому майже в кожній хаті була його рідня. Звідси і пішла назва села- Качурі а пізніше- Качурівка. З початку заснування села воно відносилось до Валігоцуловського (тепер с.Долинське, Ананьївського р-ну) району.Пізніше перейшло до Котовського району.

Село Качурівка об’єднувало чотири частини: Новоселівка, Вольське, Макітра та Качурівка. Кожна частина села мала свої кладовища (вони діють і нині). Селяни батракували у пана важко. Вони працювали від зорі до зорі за малу плату. Переважна більшість з них жили в критих соломою хатах.

Громадою села побудували православну церкву. Її було освячено на честь Покрови Пресвятої Богородиці .

---

Качурівка – це маленька частина нашої великої України. Високі горби, широкі долини, кучеряві сади, ошатні будиночки серед різнобарв’я квітів – це все наше рідне село, а також це й частинка великої історії нашої неньки України.

Село Качурівка виникло в 18 столітті і мало воно тоді назву Понори. Чому? На наші землі часто нападали різні вороги і щоб врятуватись від нападників, люди викопували землянки і закривали їх гіллям. Це тимчасове житло називали «Понори» від слова «нора». На території нашого села було декілька таких землянок, але поступово їх кількість збільшувалась і утворився цілий хутір. Ось така одна з версій виникнення села Понори.

Пізніше, в 19 столітті село перейменували на Качурівку. Ця назва пішла від прізвища пана, якому належало на той час це поселення. Від найстаріших жителів села ми дізнались про пана, що він був з примхами. За характером він був добрий, своїх кріпаків не ображав. Коли люди приходили з роботи, їм ставили для вечері печені пироги і наливали у велике дерев’яне корито смачний наваристий борщ. Потім пан виходив на ганок свого будинку і робив «золотий дощ» - кидав кріпакам золоті монети. Завдяки йому, був посаджений великий сад, де росли рідкісні породи дерев, виритий ставок, де розводилися різні види риб, якою харчувалися жителі села та продавали її на ярмарках. Та найсмачнішими були раки, яких подавали до панського столу під таврійським соусом.

За переказами, у пана було двадцять дві дитини. І коли вони виросли і одружилися, то майже в кожній хаті проживали панові нащадки. Тому село назвали Велика Качурівка. Останньою з цієї сім’ї була Галина Василівна Качурівська – наймолодша донька пана. Прожила вона в нашому селі до кінця свого життя. Померла в 1980 році.

По следам исследования другого села: https://kraeved.od.ua/history/b/bigbuyalik_ved.php - часть 2

После присоединения началось межевание под земельные дачи для помещичьих, и государственных селений. Некоторая часть этих дач была назначена за заслуги высшим военным чинам, участникам боевых действий недавно закончившейся войны.

В ведомости 1792го года, во втором уезде под номером 22 (нумерация начиналась от уездного города) значится деревня Качуровка шляхтича Качуровского (2 души мужеского полу, 4 женского, 4500 десятин удобной земли, 30 неудобной).
- Ведомости четырёх уездов составляющих новоприобретённую область от Порты Оттоманской и присоединённую к Екатеринославскому Намесничеству 1792 года. — ЗООИД Т.9, 1875г., стр. 323
http://www.library.chersonesos...ion_code=5

---

Тут в оригинальной статье есть пример - Ведомость 1793 года. Российский государственный военно-исторический архив. Фонд ВУА, Дело 18727-2
Но её нет онлайн?

---

Вместе с созданием в 1795 году Вознесенской губернии был создан Тираспольский уезд. С этого момента, нумерация дач изменилась, поскольку начиналась от уездного города Тирасполя. Участок №22 получил номер 154.
(22 души мужеского полу, 14 женского, 4500 десятин удобной земли, 30 неудобной)
- Из книги "Записка о пособиях к изучению южно-русской земли". В. Григорович, 1876 год, стр. 43
https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_003550986/

Ведомость генерального межевания Тираспольского уезда разновладельческих и казённых дач. 1798-1816 год Государственный архив Херсонской области. Фонд 14, Опись 1, Дело 617.
(сайт Херсонского архива, оцифрованные документы)
стр. 57 - узнаём, что землей владеет Яков Михайлов Кочуровский с прочими
стр. 86 - узнаём, что деревней Панора владеют Яков и Василий Качаровские (40 души мужеского полу, 33 женского, 4500 десятин удобной земли, 30 неудобной)
стр. 118 - полный список владельцев
Соломия Кочуровская (33 муж душ)
Кондрат и Иван Качуровские (9 муж душ)
Василий Качуровский (37 муж душ)
Кастан Поплавский (27 муж душ)
Франц Поплавский (9 муж душ)
Павел Поплавский (6 муж душ)
Боданевский (16 муж душ)
зять Якова Качуровского - Бородавкин (41 муж душ)
зять Якова Качуровского - Доброгурский (22 муж душ)