Депортация из Западной Украины. 1941 год.

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Мурзилка написал:

[q]
Тата Чиж
и от меня+. Списки - это крайне важно. Кто-то ищет - не может найти.
[/q]

Книга называется -"Cartea memoriei" : catalog al victimelor totalitarismului comunist / [Elena Postică, Maria Praporșcic, Vera Stăvilă]. Но в сети найти ее не могу. По аннотации там свыше 70 000 тысяч имен, депортированных из Бесарабии в 1940-1941 и в послевоенные годы. Если кто достанет прошу поделится. Да всего 4 тома. Да и если не щшибаюсь под редакцией В.Пасата. Издавалась на Румынском в Кишиневе.

Dobri den!
Ya bil ochen vzvolnovon, kogda nashol imena moey babushki, otza i ego sestri v vagone #5 ich familia Linder. Moego deda tam ne bilo chotelos bi uznat chto sluchilos s nim ego imia Saul Linder?
Blogadaren ot vsego serdza za informaziu.
vsego chorochego,
Gena, Montreal.

pxxxxxxoff написал:

[q]

Мурзилка написал:
[q]

Тата Чиж
и от меня+. Списки - это крайне важно. Кто-то ищет - не может найти.
[/q]

Книга называется -"Cartea memoriei" : catalog al victimelor totalitarismului comunist / [Elena Postică, Maria Praporșcic, Vera Stăvilă]. Но в сети найти ее не могу. По аннотации там свыше 70 000 тысяч имен, депортированных из Бесарабии в 1940-1941 и в послевоенные годы. Если кто достанет прошу поделится. Да всего 4 тома. Да и если не щшибаюсь под редакцией В.Пасата. Издавалась на Румынском в Кишиневе.
[/q]

10 лет прошло с момента вопроса)) но вдруг кому пригодится, 4 тома бесценной информации тут http://arhiva.gov.md/centercar...st-center/

Всем здравствуйте

Все ссылки в этой ветке уже неактуальны, к сожалению...

Где найти информацию о репрессированных в июне 1941 года из Тернопольской области? (это вроде Голиция тогда была)

Добрый день, мои предкви фамилии Прохорович, Франковские были депортированы из села Хотень-2, Каменец-подольская область (нынешняя Хмельницкая) где можно найти по ним информацию, по эшелонам отправки?

schelhorn написал:

[q]
были депортированы из села Хотень-2, Каменец-подольская область (нынешняя Хмельницкая) где можно найти по ним информацию
[/q]

вам до Державного архіву Хмельницької обл.:та в.ч. фонд
-Р-287, Управління міської Кам’янець-Подільської робітничо-селянської радянської міліції, 1920-1923, 1938-1941 рр., опис3
-Прохорович Петрунеля Карлівна, 1888 р.н., м-ко Базалія, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-5716
-Прохорович Тимофій Войцехович, 1884 р.н., м-ко Базалія, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-5712
-Франковський Андрій Степанович, 1891 р.н., с. Лошківці Солобковецького району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-17398
-Франковський Адам Антонович, 1890 р.н., с. Потереба Славутського району,ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-6618
-Франковський Адам Мечиславович, 1913 р.н., с. Хотень Другий Ізяславського району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-25012
-Франковський Анастасій Антонович, 1907 р.н., с. Хотень Другий
Ізяславського району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-13842
- Франковський Адам Мечиславович, 1913 р.н., с. Хотень Другий Ізяславського району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-25091
-. Франковський Болеслав Станіславович, 1909 р.н., с. Потереба Славутського району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-7525
-. Франковський Владислав Францович, 1904 р.н., с. Хотень Другий
Плужнянського району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-8605
- Франковський Володимир Якович, 1884 р.н., с. Серединці Шепетівського району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-107
-. Франковський Дем’ян Петрович, 1901 р.н., м. Ізяслав, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-6224
-. Франковська Сусанна Вікторівна, 1916 р.н., с. Модестівка Берездівського району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-3619
-. Франковський Іван Семенович, 1896 р.н., с. Сновидів Бучацького повіту, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-17744
-. Франковський Казимир Домінікович, 1905 р.н., с. Хотень Другий
Плужнянського району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-10235
- Франковський Мечислав Іванович, 1883 р.н., с. Хотень Другий Ізяславського району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-25091
- Франковський Петро Феліксович, 1904 р.н., с. Хотень Другий Плужнянського району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-7299
-. Франковський Петро Павлович, 1897 р.н., с. Нижча Погоріла
Старокостянтинівського району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-4514
- Франкевич Роман Михайлович, 1897 р.н., ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-24519
-. Франковський Станіслав Антонович, 1882 р.н., с. Хонявський-Поруб Ганнопільського району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-12148
-. Франковський Станіслав Станіславович, 1904 р.н., с. Тарноруда Волочиського району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-16155
-. Франковський Фелікс Станіславович, 1911 р.н., с. Потереба Славутського району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-6571
-. Франковський Флоріан Феліксович, 1902 р.н., с. Хотень Другий Ізяславського району, ДАХмО, Р-6193, оп. 12, спр. П-11874

В 1940 году сталинский режим осуществил три массовые депортации населения из западного региона УССР, а в 1941 году проведена четвертая депортация – семей нелегалов и семей осужденных к высшей мере наказания. Эта акция была направлена на подрыв социальной базы украинского и польского национального подполья, на создание атмосферы страха среди местного населения. Однако ни жестокий террор, ни запугивание населения не смогли уничтожить движение сопротивления советской власти, сталинской тоталитарной системе. Оно свидетельствовало о стремлении украинского народа к свободе и независимости, отражало его готовность к самопожертвованию во имя этой высокой цели.
...

Навесні 1941 року нарком державної безпеки УРСР П. Мешик доповідав М. Хрущову та В. Меркулову: "Матеріали закордонної агентури і слідства у справах перебіжчиків свідчать, що німці посилено готуються до війни з СРСР, для чого концентрують на нашому кордоні війська, будують дороги та укріплення, підвозять боєприпаси" [1., арк. 289]. При цьому Німеччина, за словами наркома, прагнула створити на території СРСР "п’яту колону", роль якої мала виконати ОУН. У доповідній записці зазначалося, що ця організація є "серйозною силою" і ядро її становлять нелегали, кількість яких у західних областях УРСР сягає близько тисячі осіб.
У зв’язку з цим П. Мешик пропонував «"порушити питання про ліквідацію бази ОУН – сімей нелегалів, куркульства та сімей репресованих" [1., арк. 291], зокрема "клопотати перед ЦК ВКП(б) і РНК СРСР про застосування до зазначених категорій осіб таких санкцій:
1. Розповсюдити закон про зрадників Батьківщини на учасників антирадянських організацій, які перебувають на нелегальному становищі в західних областях УРСР, Чернівецькій та Ізмаїльській областях УРСР.
2. Сім’ї нелегалів, згідно з вказаним законом – репресувати, майно конфіскувати.
3. Сім’ї заарештованих ОУН’івців виселити у віддалені місця Радянського Союзу.
4. Враховуючи, що основною базою ОУН є куркульство, здійснити виселення куркулів у віддалені області СРСР, а майно їх передати колгоспам" [1., арк. 291].
14 травня 1941 року Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло рішення "Про вилучення контрреволюційних організацій у західних областях України", яке зобов’язувало органи НКДБ і НКВС УРСР
арештувати й відправити у заслання на поселення у віддалені райони СРСР строком на 20 років із
конфіскацією майна: а) членів сімей учасників українських і польських націоналістичних організацій, керівники яких перейшли на нелегальне становище і переховувалися від органів влади; б) членів сімей учасників націоналістичних організацій, керівники яких були засуджені до вищої міри покарання.
У постанові ставилося завдання посилити агентурно-оперативну роботу спецслужб, зміцнити
партійно-радянські кадри західного регіону України, скерувати на допомогу місцевим органам безпеки працівників з інших областей республіки, розквартирувати окремі підрозділи військ НКВС УРСР у "найбільш уражених бандитизмом районах..." [3., л. 156]. Для організації боротьби з націоналістичним підпіллям Політбюро ЦК ВКП(б) відрядило в Україну заступника наркома державної безпеки СРСР І. Сєрова, який мав великий досвід роботи в республіці і докладно знав оперативну обстановку та місцеві кадри.
Четверта масова депортація населення із західних областей УРСР відбулася у травні – червні 1941 року. Виселення сімей нелегалів і засуджених до вищої міри покарання було проведено спочатку на Волині і Галичині (22 травня), а згодом – у Молдавії та Північній Буковині (13 червня). Дляцього було сформовано обласні оперативні трійки НКДБ-НКВС, при кожній з яких діяли оперативна, організаційна та інформаційна групи. Водночас створено районні оперативні трійки, а також оперативно-військові групи. До здійснення операції залучено місцевий партійний і радянський актив, обізнаний із ситуацією в конкретних населених пунктах.
...

1. Галузевий державний архів Служби безпеки України (далі – ДА СБ України), ф. 16, оп. 34, спр. 1.
3.. Российский государственный архив социально-политической истории, ф. 17, оп. 162, д. 34.

Джерело:
Токарський В.В. Депортація "антирадянського елементу" із західних областей України: травень 1941 року // Історичні студії Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки / М-во освіти і науки України, СНУ ім. Лесі Українки ; [редкол.: В.К. Баран та ін.]. – Луцьк, 2013. – Вип. 9 –10. С. 101, 102.

Після прийняття політичного рішення, а згодом – відповідних наказів наркомів НКДБ і НКВС СРСР проведено необхідну організаційну роботу, яка значною мірою нагадувала підготовку попередніх депортацій населення, однак відзначалася меншим масштабом. Складено плани роботи обласних і районних трійок, сформовано списки сімей на виселення, проведено інструктивні наради з представниками районних трійок тощо. У західний регіон України прибули працівники спецслужб і міліції з Києва, Одеси та ряду інших міст.
Керівники обласних оперативних трійок звертали основну увагу на райони, найбільш "засмічені оунівськими елементами" [2, арк. 28]. Саме в ці місцевості були скеровані головні оперативно-військові сили і партійно-радянський актив. Так, на території Волинської області такими "особливо враженими" районами були Луцький (села Забороль, Лаврів, Полонка, Голянівка, Баєво, Княгинінок, Милуші та ін.), Торчинський (Садів, Білосток, Воютин, Усичі та ін.), Теремнівський (Піддубці, Вишнів, Романів, Звірів та ін.), Ківерецький (Жидичин, Кульчин, Вишків та ін.), Седлищанський (Сошично, Мизів, Датин та ін.) і ряд інших. За словами керівника оперативної трійки УНКДБ–УНКВС у Волинській області Т. Строкача, "в цих районах відзначено наявність добре озброєних банд..." [2, арк. 29], що налічували до 20 – 25 осіб кожна.
За попереднім планом, що його склала обласна трійка і затвердив НКДБ УРСР, у Волинській області передбачалося виселити 481 сім’ю нелегалів і засуджених до вищої міри покарання, загалом 1783 особи. З них: сімей нелегалів ОУН – 429 (1581 особу); сімей нелегалів "польської контрреволюції" – 19 (72 особи); сімей засуджених до вищої міри покарання – 33, або 130 осіб (за національністю: українців – 100 осіб, поляків – 26, інших – чотири особи) [2, арк. 29].
Операцію з виселення в західних областях України було розпочато 22 травня 1941 року о четвертій годині ранку. Протягом дня в ряді областей, крім наперед запланованих, додатково виселено кілька десятків сімей. Зокрема, у Волинській області планувалося депортувати 481 сім’ю, а насправді "вилучено" 519 сімей (загалом підлягало виселенню 1783 особи, фактично ж вивезено у віддалені райони СРСР – 2139 осіб). Слід зазначити, що ці підсумкові відомості наведені в доповідній записці Т. Строкача заступнику наркома державної безпеки СРСР І. Сєрову від 27 травня 1941 року (за попередніми даними, надісланими в Москву 22 – 23 травня і зазначеними в доповідній записці НКДБ СРСР, скерованій в ЦК ВКП(б) 23 травня, вказано дещо іншу кількість виселених з області – 2079 осіб) (див. табл. 1) [4, с. 39].

Привертає увагу той факт, що близько третини депортованих навесні 1941 року становили діти. Серед 2139 осіб, виселених із Волинської області, налічувалося 785 дітей, тобто 36,7 %. За національною приналежністю з цієї області було депортовано: 1930 членів сімей нелегалів (українців – 1824 особи, поляків – 106 осіб); 221 члена сімей засуджених до вищої міри покарання (українців – 151, поляків – 34, євреїв – 10, інших національностей – шість осіб). Тоді ж виселено дві сім’ї священиків (вісім осіб) як "пособників і переховувачів нелегалів ОУН" [2, арк. 30].
На відміну від попередніх депортацій, коли виселені мали статус спецпереселенців та адміністративно висланих, тодішній "спецконтингент" належав до категорії засланих на поселення. У травні із шести західних областей України "вилучили" понад 11 тис. осіб, а в червні з Молдавської РСР, Чернівецької та Ізмаїльської областей УРСР – близько 30 тис. [5, с. 138].
Депортованих розселили у віддалених районах Російської Федерації, а також у Казахській РСР. У таблиці 1 відображено статистику проведеної акції, що наводилася у згаданій доповідній записці НКДБ СРСР до ЦК ВКП(б) від 23 травня 1941 року.
...

2. ДА СБ України, ф. 42, спр. 47.
4. НКВД – МВД СССР в борьбе с бандитизмом и вооруженным националистическим подпольем на Западной Украине, в Западной Белоруссии и Прибалтике (1939 – 1956): сб. док. / сост.: Н.И. Владимирцев, А.И. Кокурин. – М.: Объединенная редакция МВД России, 2008. – 640 с.
5. Репрессии против поляков и польских граждан: истор. сб. "Мемориала". – Вып. 1. – М. : Звенья, 1997. – 256 с.

Джерело:
Токарський В.В. Депортація "антирадянського елементу" із західних областей України: травень 1941 року // Історичні студії Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки / М-во освіти і науки України, СНУ ім. Лесі Українки ; [редкол.: В.К. Баран та ін.]. – Луцьк, 2013. – Вип. 9 –10. С. 103.

Ищу Войтович Наталья Ивановна 1986 (Таля) с восьмью детьми переселена в августе 1941 в Казахстан (По какой причине точно не известно. Вариантов много - поляки, западные украинцы или из за мужа) из Волынской области, Киверцовского района, с.Липно. По воспоминаниям, муж Войтович Адам Наумович расстрелян в г. Луцк по доносу (суть доноса не известна).

мою бабушку анну гунько1912 гр.....уроженку белгородской обл хутор коновалово волокомского района в годы войны под дулом пистолета отправили вместо ее сестры марии таузнала както и скрылась..тк вот несмотря на точто уанны накануне скончались младенцы двойняшки от скарлатины и пропал отец этих детей иван безвести на фронте .ее ввагонах и родными отправили в сибирь .кузбасс.осинники....там унне от второго мужа рождабтяся 3шки и тоже умирабт вроддоме перед выпиской.затем рождается в1950 моя мама.значит она как дочь имеет льготы? но сведений о деле анны вархивах мемориала нет..гдеискать дело ее?на украину обращаться 7в белгородскую обл.?буду благодарна за любой совет и помощь.да еше подскажите где искать ее корни тк стефан ее отец он румын....значит все перемешалость.вкакие архивы писать илиздесь где искать. +++также ищу сведения о родном дедушке моем по линии моего папы владимра степановича .его отец степан петрович листуновприблизит.1908 гр .уроженец украины возможно Бурынь в30 годы приехал после репресси и его родных список большой и он степан с 1 родным братом и2 родными сестрами.в осинники.как узнать корни и за что они тоже есть вмемориале томска увд.ноя быхотела запросить дело отм откужда род идет и все подроюбгости дел....самстепан пропал в1946 г исудьба досих пор не установлена.вживых из детей толко его дочь......но онанич непомнит тк на тот момент была мала.воттакая трагичнаясудьба умоих рдных..и

Депортация из Западной Украины. 1941 год.

Спецпереселенцы-репрессированные. Массовые депортации из Западной Украины 1941 г. Пофамильный список эшелонов.