Голод в моей семье

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Окрылённый результатами поиска, воплощенными во встречи в телевизионных программах, мой отец написал письмо в редакцию телепрограммы "Жди меня":

"Обращаюсь к Вам с просьбой поиска моих старших братьев, ПОНОМАРЕНКО АЛЕКСАНДРА ИЛЬИЧА (ИЛЬКОВИЧА) и ИВАНА ИЛЬИЧА (ИЛЬКОВИЧА), 1927 и 1929 г.р.
В период голодомора 1932 - 1933 г.г. многочисленные мои родственники умерли, а моих братьев Сашу и Ваню, опухших с голоду, какая-то комиссия забрала в областной центр - Полтаву. Маме через время сообщили, что они умерли, но документов никаких нет. А, может быть, они в действительности пережили то страшное время? Может, их кто-то выходил, даже усыновил, сменил фамилию?
Мама была малограмотной, работала до 1960 года в колхозе, не знала куда обратиться за достоверными сведениями, как по поводу моих старших братьев, так и по поводу моего отца. Я в детстве длительное время считался сыном "врага народа", даже в пионеры не был принят.
В 1964 году я направил в КГБ (Москва) запрос о своем отце, его дело повторно было рассмотрено с опросом старожилов по месту жительства и прислали сообщение о реабилитации отца в 1965 году. Но в то время я ещё не был готов начать поиски своих старших братьев. К тому же о голодоморе тогда повсеместно замалчивалось, моя мама тоже ничего не рассказывала. Сохранилась единственная память - фотография моих братьев, предположительно 1932 года. К сожаленью, к настоящему времени в живых из моих родственников старшего поколения никого не осталось. Мать умерла в 1991 году, её младшая сестра в 2003 году.
Надеюсь, что с Вашей помощью откроется тайная страница моей семьи в страшные 30-е годы прошлого столетия."

[ Изображение на стороннем сайте: 7d5dde3e8d62.jpg ]

http://194.44.219.55:8099/s?t=...mp;sp=8222

Офіційний веб-сайт Українського інституту національної пам'яті

Полтавська обл, Новосанжарський р-н, с. Забрідки

У 1932–1933 рр. загинуло __ чол. Встановлено імена 2 чол. Див. також Лелюхівська сільська рада.

Кількість жертв голодомору: 2

Встановлено наступні прізвища:
Мих Данило чоловік Мих Євдокії.
Мих Євдокія дружина Миха Данила.

Ответ:

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ

01021, м. Київ, вул. Липська, 16

На Ваш лист щодо розшуку інформації про Ваших родичів повідомляємо, що Українським інститутом національної пам’яті напрвлено запити до Державних архіві Полтавської та Харківської областей (оскільки нещодавно обласні архіви отримали на зберігання від органів РАЦС книги реєстрації смертей громадян) та Газузевого державного архіву Міністерства оборони України.
Про відповідь даних установ Вам одразу буде повідомлено. Також хочемо повідомити, що дані про Ваших родичів, померлих під час Голодомору, буде занесено до електронної бази даних жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, із якою можна ознайомитись на нашому сайті: www.memory.gov.ua.

Во время голодовки в 1933 году умерли родные братья моей мамы, место рождения которых село Трефиловка Ракитянского района Курской области:

БЕРЕГОВОЙ ГРИГОРИЙ ИВАНОВИЧ, 1932 г.р.
БЕРЕГОВОЙ ДМИТРИЙ ИВАНОВИЧ, 1929 г.р.

Ответ:

СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Державний архів

01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33

Радимо продовжити пошук документів про вихованців дитячих будинків у Службі розшуку Національного комітету товариства Червоного Хреста України.

№ 219
ДОВІДКА НАРКОМАТУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УСРР
ПРО ЗАХОДИ ЩОДО ПОДАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ТА МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ,
ДІТЯМ ГОЛОДУЮЧИХ РАЙОНІВ
26 квітня 1933 р.

Наркомздоров'я подає тут матеріали про обслуговування тяжких районів УСРР.

І. По Харківській області (на 20 квітня):
1. Сезоновими яслами-майданчиками охопили 113 тис. 730 дітей; разом по області є 2221 такі ясла.
2. Для стаціонарної допомоги хворим по 12 районах розгорнули по лікарнях 1304 ліжка й додатково організували в 5 районах примітивні стаціонари на 525 ліжок.
3. Поширили сітку дитячих будинків по містах області на 1134 ліжка.
4. Для організації допоміжних заходів до тяжких районів відрядили 100 комсомольців.
5. Для харчування дітей та хворих (по яслах, дитбудинках, стаціонарах) відвантажили: З ресурсів наркомздоров'я: 50 т кондвиробів та 30 т крупи; З додаткового фонду НКпостачання: 10 т борошна, 7 т манної крупи, 5 т цукру, 10 т кондвиробів, 1 т олії; За постановою Харківського обкому на харчування дітей-сиріт- 100 т борошна; З власних ресурсів облздороввідділу - 46 т борошна та дозвіл витрачати на спеціальні заходи до 15 % від наявних фондів лікарняного постачання.
Тепер для ясельної кампанії додатково занарядили: борошна 40 т, консервів - 10 тис. банок, цукру - 10 т, кондвиробів - 10 т.

II. По Київській області (на 15 квітня):
1. Кількість сезонних ясел по області довели до 2131 на 127 тис. 920 дітей. По групі тяжких районів функціонують 752 сезонові ясла на 41 тис. 670 дітей та 345 - постійні на 16 тис. 250 дітей.
2. Для стаціонарної допомоги хворим утворили 525 тимчасові стаціонари та 1571 додаткове ліжко по лікарнях; разом із стаціонарної допомоги тепер користується 15 тис. 704 хворих (з них близько 10 тис. дітей).
3. 2 квітня Наркомздоров'я за постановою ЦК відрядив на Київщину спеціальну бригаду на чолі з заст. наркомздоров'я т. Хармандар'яном, яка там працює досі.
Для організації й переведення потрібних заходів до тяжких районів надіслали 80 лікарів (з них 31 члена партії), 32 студентів - членів партії, 27 жінок-партійок та 100 осіб середнього медперсоналу.
4. 3 додаткового фонду Наркомпостачу для потреб Київщини відвантажили 450 т борошна, 15 т крупи, 4,1 т олії, 35 тис. банок консервів та 20 т кондвиробів.
З ресурсів облспоживспілки відпустили 2 вагони клюкви (протицинготний засіб).
Для стаціонарів з обласних ресурсів виділили 240 т борошна. Київський облздороввідділ із своїх ресурсів відпустив додаткову кількість продуктів та 680 кг риб'ячого жиру.
5. 3 коштів Наркомздоров'я для організації на Київщині спецзаходів обслуговування переказали 250 тис. крб.

III. По Дніпропетровській області (на 15 квітня):
1. Разом по області розгорнули 2600 сезонові ясла на 149 тис. 300 дітей (з них - по 20 тяжких районах - понад 1000 ясел).
2. Сіткою оздоровчих майданів з харчування при консультаціях охопили 1500 дітей.
3. Дитячими будинками Наркомосвіти обслуговують 5313 дітей (штатна кількість дітей 3677); дитбудинками Наркомздоров'я - 960 дітей (штатна кількість - 250).
4. Хворих, що потребують стаціонарної допомоги,- госпіталізують по звичайних лікарнях. У м. Дніпропетровську відкрито спецстаціонар на 50 ліжок. По великих вузлових станціях Катеринських залізниць утворили невеликі стаціонари-приймальники на 5-8 ліжок кожен для ізоляції хворих бездомних і безпритульних, що їх вилучають по станціях.
5. Для організації спеціальних заходів лінією облздороввідділу до тяжких районів відрядили: лікарів - 52, середнього персоналу - 84, членів партії - організаторів - 20, членів ЛКСМУ- 50.
6. 3 додаткового фонду Наркомпостачання для Дніпропетровщини виділили 15 т крупи, 4,1 т олії та ЗО тис. банок консервів. Для дитячих закладів з обласних ресурсів відпустили борошна 212 т, крупи - 40 т, рижу - 39 т, жирів - 24 т, цукру - 5 т.
7. Порядком грошової допомоги Наркомздоров'я відпустив для Дніпропетровської області 150 тис. крб.

IV. По Одеській області (на 15 квітня):
1. Натепер функціонують 2220 ясел на 133 тис. 200 дітей.
2. Дітей дошкільного віку оздоровчими майданами з харчуванням охопили по м. Одесі - 960; 54 тис. школярів з 27 районів одержують гарячі сніданки по школах. По містах охоплено громадським харчуванням до 10 тис. дітей робітників.
3. Тимчасовими стаціонарами та звичайними лікарнями охоплено біля 5 тис. хворих.
4. Сітку дитячих будинків облздороввідділу поширили на 400 ліжок.
5. До тяжких районів відрядили 20 лікарів - членів партії та студентів - членів партії та ЛКСМУ - 54.
6. На дитяче харчування розподілили борошно: для ясел - 198 т, для дошкільників- 115 т, для школярів - 245 т. Разом з тим для ясел відпустили: цукру 18 т, кондвиробів - 60 т, крупи - ЗО т, повидла - 12 т, варення - 6 т, толокна - 4 т, камси - 8 т, пивних дріжджів - 4 т; для до шкільників- крупи - 2 т, карамелі - 3 т, кондвиробів - 4 т; для школярів - крупи - 37 т, карамелі - 49 т, кондвиробів - 61 т. Крім того, для обладнання стаціонарів та дитзакладів відпустили мануфактури на 100 тис. крб.

V. По Вінницькій області (на 18 квітня):
1. По тяжких районах організували 315 сезонних ясел, що обслуговують 26 тис. дітей.
2. Організували додаткові стаціонари на 1000 ліжок. Із загального числа ліжок по сільських лікарнях до 70 % занято тепер хворими, що потребують спеціальної допомоги.
У травні місяці на подання НКОЗ ЦК КП(б)У ухвалив довести число ліжок по спеціальних тимчасових стаціонарах до 3 тис. і зобов'язав Наркомпостачання забезпечити постачання їм продуктів.
3. Для організації потрібних заходів обслуговування до Вінницької області виїжджала заст. наркомздоров'я т. Кустелян, що працювала там. По тяжких районах працюють 12 уповноважених облздороввідділу. До тяжких сіл відряджено додаткових лікарів з міст та райцентрів.
4. 3 додаткових ресурсів Наркомпостачання до Вінниччини відвантажили 150 т борошна, 7 т крупи та 15 тис. банок консервів.
5. 3 коштів НКОЗ на спецзаходи у Вінницькій області переказали 100 тис. крб.

VI. По Донецькій області (на 10 квітня):
1. Сезонними яслами охопили 3О тис. 200 дітей.
2. По сільських стаціонарах до 20 % ліжок займають хворі, що потребують спецдопомоги.
3. 3 обласних ресурсів виділили 10 тис. 400 пайків на скрізних (на весь час труднощів) для ясел та 10 тис. пайків для гарячих сніданків по школах.
4. Для організації потрібного обслуговування до тяжких сіл відрядили 22 членів партії.

VII. По АМСРР (на 15 квітня):
1. Сезонними яслами охопили 6300 дітей.
2. За матеріальної участі НКОЗ організують 2 додаткові дитбудинки на 120 дітей.
3. Сіткою постійних ясел та лікарень охопили 1390 дітей.
4. Оздоровчими майданами Український Червоний Хрест (з харчуванням) охопили 5890 дітей та підсиленими гарячими сніданками по школах - 1284 дітей.
5. Для госпіталізації дорослих організували додатково 305 ліжок.
6. 3 додаткових фондів Наркомпостачання для АМСРР виділили ЗО т борошна.

VIII. Мобілізація додаткових матеріальних засобів громадських та державних організацій:
1. 3 коштів Всесоюзного Ленінського фонду для обслуговування дітей по тяжких районах на клопотання Г. І. Петровського відпустили 1 млн. 300 тис. крб., що їх розподілили по областях в такий спосіб:
Харківській - 170 тис. крб.
Київській - 450 тис. крб.
Дніпропетровській тис. крб.
Одеській - 100 тис. крб.
Вінницькій - 150 тис. крб.
Донецькій - 3О тис. крб.
АМСРР - 20 тис. крб.

2. ВУКОПРОМСТРАХКАСА у порозумінні з НКОЗ частково - з централізованих ресурсів і частково - через перерозподіл асигнувань міжрайонних промстрахкас - виділила на заходи проміж обслуговуваних від неї груп людності по тяжких містах і містечках такі кошти:
по Харківській області - 417 тис. крб.
по Київській - 559 тис. крб.
по Дніпропетр. - 373 тис. крб.
по Одеській - 371 тис. крб.
по Вінницькій - 412 тис. крб.
по Чернігів. - 136 тис. крб.
по АМСРР - 82 тис. крб.
Разом: 2 млн. 350 тис. крб.
За відомостями Вукопромстрахкаси, її система дитячих закладів (ясел, садків, інтернатів) охоплює по УСРР 23 тис. 295 дітей, які по областях розподіляються так:
по Харківській - 4850
по Київській. - 5190
по Дніпропетр. - 2070
по Одеській - 2540
по Вінницькій - 3340
по Донецькій - 2550
по Чернігівськ. - 2400
по АМСРР - 405
Крім того, організована сітка спецзакладів для обслуговування дорослих. (В Одесі стаціонар на З0 осіб та будинок відпочинку на 40 осіб, у Полтаві - їдальні на 111 осіб, у Черкасах спецстаціонар на 50 осіб і т. ін.).

3. Сітка дитзакладів Українського Червоного Хреста увійшла до загальних зведень по областях, що наведені вище.
Фінансові засоби, що їх ІДК Українського Червоного Хреста накреслив витратити на спецзаходи по трудних районах,- складають 7250 тис. крб. На розгорнення дитячих закладів ЦК Українського Червоного Хреста відпустив: 90 т борошна, 15 т крупи, 60 т риби, 22 т цукру, 3 т риб'ячого жиру та 6 т дитячого борошна "Нестле".

4. Лінією міських товариств "Допомога" додатково прийняли до інвалідних будинків 543 бездомних старців, збільшили на 3500 одиниць кількість дешевих та безплатних обідів, поширили кількість пенсіонерів на 4500 осіб і сітку дитячих закладів на 38 ясел-садків, що охопили додатково 300 тис. дітей. Порядком одноразової допомоги міські філії "Допомоги" видали 420 тис. крб. і запроваджують тепер працевлаштування 20 тис. осіб.

5. Останніх днів за ініціативою НКОЗ Наркомпостачання УСРР порушив перед т. Мікояном клопотання про відпуск додаткових продовольчих ресурсів як для міст, де є труднощі, так і для сільських районів.
За розпорядженням т. Мікояна для міст вже рознаряджено додатково 744 т борошна, 200 т крупи, 130 т цукру, 600 т кондвиробів, 30 т олії та 255 т макарон. Питання про додаткове постачання продуктів на оздоровчі заходи по селу ще не розв'язано.

6. На подання НКОЗ Наркомпостачання УСРР відпустив понад план 5,5 вагона мануфактури коштом наявних міських та невикористаних сільських фондів. Цю мануфактуру вже розподілено по областях (в основному - для потреб ліжкової мережі та оздоровчих закладів).

7. Наркомздоров'я відрядив до Москви одного з членів колегії, щоб прискорити одержання з коштів Цустраху 3 млн. крб., що про їх асигнування порушив питання В. Я. Чубар.

Одночасно до Москви виїхав керівник сектора постачання НКОЗ, щоб домогтися відпуску додаткових продовольчих ресурсів та мануфактури для дитячої мережі й спеціальних стаціонарів. Слід зазначити, що хоча місцеві органи охорони здоров'я у більшості досить активно включилися в реалізацію заходів спеціального обслуговування, але від усіх областей НКОЗ майже щодня одержує повідомлення на гострий брак продуктів для утримання сітки дитячих оздоровчих закладів та стаціонарів, і це не лише гальмує дальший розвиток цієї сітки, а навіть ставить під загрозу існування закладів, що вже існують. Відпустити найближчим часом будь-які додаткові ресурси (зокрема, для Дніпропетровської, Вінницької, Донецької областей та АМСРР) наркомпостачання відмовив через відсутність фондів.
Нарком здоров'я т. Канторович, що виїхав до Донбасу, має намір поговорити там з цих питань з т. Мікояном і взяв із собою відповідні матеріали.
Щоб посилити використання наявних місцевих ресурсів харчування, Харківський та Одеський інститути харчування за дорученням наркомздоров'я опрацювали та надіслали до облздороввідділів матеріали щодо виготовлення та використання харчових сурогатів (відходів різниць, диких рослин тощо). Через органи УЧХ тепер організовано виготовлення деяких сурогатів на спеціальних виробництвах.
Додатково до матеріалів, що наведені у даній записці, нарком здоров'я окремо подає матеріали про заходи боротьби з безпритульністю та безнадзорністю по містах та по залізницях.

Заст. наркома здоров'я УСРР Кустелян

ПА ІІП при ЦК Компартії України. Ф. І. Оп. І. Спр. 2296. Арк. 89-93.

№ 221
ПОСТАНОВА ЦК КП(б)У
ПРО БОРОТЬБУ З ДИТЯЧОЮ БЕЗПРИТУЛЬНІСТЮ
6 травня 1933 р.

Несмотря на оказанную продовольственную помощь областям и прямое указание ЦК развернуть в селах помощь детскому населению, что должно было, в частности, задержать приток беспризорных детей в городе, ряд РИК и РПК не только не развернули надлежащим образом работу, но отдельные районы стали на недопустимый путь направления беспризорных, нуждающихся во временной помощи, детей в большие города.
С провокационно распространенными в отдельных районах слухами о том, что в Харькове, Киеве и других городах организован беспрепятственный прием детей в детские учреждения, местные советские и партийные организации никакой борьбы и разъяснительной работы не ведут.
В результате за последнее время отмечается наплыв детей в Харьков, Киев, Одессу и другие крупнейшие центры, это скопление количества детей в городах и на железнодорожных узлах создает угрозу распространению эпидемий.

ЦК КП(б)У считает необходимым:

1. Для борьбы с беспризорностью и бродяжническим элементом создать при Совнаркоме УССР Всеукраинскую комиссию в составе: тт. Карлсон (председатель), Канторович (Наркомздрав), Хвыля (Наркомпрос), Малозовский (Наркомтруд), Лаврищев (Упнаркомпуть), от Харьковской области - Броневой.
Аналогичные комиссии организовать при облисполкомах в областях.

2. Предоставить указанным комиссиям право широкого привлечения к делу борьбы с беспризорностью всех заинтересованных организаций.
Постановления комиссий по борьбе с беспризорностью являются обязательными для всех учреждений и организаций и подлежат немедленному выполнению.

3. Существующие в настоящее время дорожные, районные и узловые чрезвычайные противоэпидемические комиссии на транспорте сохранить, подчинив их в вопросах борьбы с беспризорностью комиссиям, организуемым настоящим постановлением.

4. Предложить облисполкомам и райисполкомам:
а) организовать на месте (в селах, колхозах) помощь осиротевшим, подкинутым детям (создание сельских детоприемников, организация питания при школах, организация питания наиболее нуждающимся после окончания занятий в школе и т. п.);
б) не допускать вывоза в город и на железные дороги беспризорных детей;
в) привлекать к ответственности лиц, злостно оставляющих детей без всякой помощи в городах, на станциях и в райцентрах.
Выполнение указанных в настоящем пункте мероприятий возложить под личную ответственность на председателей райисполкомов и председателей сельсоветов.

5. В связи со значительным увеличением числа детей в домах Наркомпроса и Наркомздрава, отпустить на май, июнь и июль месяцы дополнительно на содержание детей 4 млн. 150 тыс. рублей, из них:
Харьковской области 1 млн. 600 тыс. руб.
Одесской области - 900 тыс. руб.
Днепропетровск. области - 750 тыс. руб.
Винницкой области - 450 тыс. руб.
Донецкой области - 150 тыс. руб.
Черниговской области - 150 тыс. руб.
АМССР - 150 тыс. руб.
Всего: 4 млн. 150 тыс. руб.

6. Отпустить дополнительно на организацию стационарного содержания нуждающихся в помощи колхозников и единоличников:
Киевской области 200 тыс. руб.
Винницкой области 300 тыс. руб.
Харьковской области 300 тыс. руб.
Одесской области 350 тыс. руб.
Днепропетровской 350 тыс. руб.
Всего: 1 млн. 500 тыс. руб.
Обязать облисполкомы отпустить на указанную цель дополнительно из областных бюджетов:
Харьковский 150 тыс. руб.
Одесский 100 тыс. руб.
Днепропетровский 100 тыс. руб.

7. Утвержденные дополнительные расходы на детские дома и стационарное содержание колхозников покрыть за счет следующих источников:
Из госбюджета 2 млн. 200 тыс. руб.
Из Ленинского фонда 1 000 000 тыс. руб.
Из суммы Цустраха 2 млн. 500 тыс. руб.

8. Поставить вопрос перед СНК Союза об отпуске из союзных фондов 500 тыс. метров бельевой мануфактуры для дополнительных контингентов детских домов и временных стационаров.
Обязать комиссию в двухдневный срок представить проект докладной записки.

9. Отпустить на май месяц за счет невыкупленных грузов 300 т муки.
Обязать т. Берлина отпустить, кроме этого: 30 т крупы или макарон, 5 т подсолнечного масла, 4 т мяса, 15 т кондизделий взамен сахара и 30 т мыла.

10. Обязать комиссию, Наркомпрос и Наркомздрав, оказывая помощь детям, принимать немедленно меры к выявлению их родителей и к направлению детей по месту жительства.

О борьбе с бродяжническим элементом

1. Обязать комиссию в ближайшие 10 дней принять решительные меры по очистке городов Харькова, Киева, Одессы, Днепропетровска и других от бродяжнических элементов .создав из них трудовые отряды с обязательным направлением на работы в дорожные строительства, каменоломни, совхозы.
Обязать хозяйственные организации выделять для этих групп проверенных комендантов из числа коммунистов, комсомольцев и ударников, поставив во главу угла внедрение суровой трудовой дисциплины, контроля над работой и создание обстановки, которая гарантировала бы от вредительских действий со стороны этих элементов.

2. Хозяйственникам (руководителям совхозов, дорожных работ и т. д.) установить перевод тех, кто будет добросовестно работать, из этих специальных отрядов на работу в обычном порядке.

3. Установить повышенную заработную плату комендантам за счет пониженной зарплаты лиц, входящих в отряды, а также обеспечить продовольственное снабжение самих комендантов и семейств. Предусмотреть премирование комендантов за перевыполнение руководимым им трудовым отрядом заданий.

4. Обязать ГПУ, Наркомюст и Наркомтруд издать инструкцию об использовании на работе бродяжнического элемента.

ПА IIП при ЦК Компартії України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 10. Арк. 32-36.

№ 228
ЛИСТ ХАРКІВСЬКОГО ОБЛВИКОНКОМУ ЦК КП(б)У
ПРО ЗАХОДИ ЩОДО БОРОТЬБИ З ДИТЯЧОЮ БЕЗПРИТУЛЬНІСТЮ
ТА ПОДАННЯ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ
30 травня 1933 р.

Большой, непрерывно продолжающийся приток сирот, бездомных и голодающих детей в Харьков и крупные районные центры области заставил Харьковский областной исполнительный комитет расширить свою сеть детских домов до 24 тыс. 475 детей вместо 10 тыс. 290 штатных детей, утвержденных бюджетом на 1933 год. Таким образом, уже на сегодня контингенты детдомов возросли на 14 тыс. 185 детей.

Вместе с тем дальнейший подбор беспризорных в Харькове и на периферии показал крайнюю необходимость дополнительного разворота новых детдомов. В самом Харькове на 28 мая подобрано и ожидает размещения 9 тыс. 420 детей, на Харьковском узле 25 мая подобрано 2 тыс. детей, за одну только ночь 27 на 28 мая подобрано по г. Харькову 700 детей. Больных детей подобранных в Харькове 1 тыс. человек находится в исключительно тяжелом состоянии.

Облисполком непрерывно ведет работу по реэвакуации детей, имеющих родителей, принимает меры по борьбе с беспризорностью в самих районах, разгружает детдома от детей, имеющих родителей, однако, несмотря на принимаемые меры, количество беспризорных продолжает возрастать.
Дополнительных контингентов детей, подлежащих немедленному обеспечению, собрано уже на сегодня по области 27 тыс. 754 души.

Расходы на все проведенные до настоящего времени мероприятия по борьбе с беспризорностью (расширение существующих домов, подборка и эвакуация детей и проч.) уже выразилась в сумме 1 млн. 985 тысяч руб. Таким образом, назначенная Совнаркомом для области помощь на борьбу с беспризорностью в сумме 1 млн. 600 тысяч рублей уже не покрывает призведенных облисполкомом расходов на эту цель.

Вся же сумма расходов на сверхштатных детей как соцвосовского возраста, так и ясельного, на 3 месяца - с 1-го мая по 1-е августа, согласно расчетам, составляет 8 млн. 60 тысяч рублей, а за исключением полученной от правительства помощи 1 млн. 600 тыс. руб:, необходимо еще 6 млн. 460 тыс. рублей.

За последние три месяца изъято в Харькове бездомных, нищенствующих и голодающих 6 тыс. 694 человека, из них до 1 тыс. человек находится в чрезвычайно тяжелом состоянии и направлены в специальные стационары, остальные же размещены на работах.

Насколько увеличивается приток этого элемента, видно из того, сколько подобрано людей по городу за последние дни мая - 27 мая - 3 тыс. 839 человек, 28 мая- 1 тыс. 588 человек.
Необходимо обратить еще Ваше внимание на то, что значительно увеличивается подбор трупов по городу за эти же числа 27 мая - 60, 28 мая - 87 трупов.

На почве голода чрезвычайно увеличилась смертность и по области.
По данным районов (неполным) в связи с тем, что в большинстве случаев смерть совершенно не регистрируется в органах Загса, есть села, в которых за последние 3 месяца умерло по 450-600 тыс. человек, во многих селах выделены специальные подводы, которые разъезжают по дворам и подбирают трупы.

Для оказания помощи больным и истощенным развернуто 7 тыс. сверхштатных коек по области. Это мероприятие требует затрат в размере 450 тыс. руб.

Приток беспризорных детей и взрослого нищенствующего и голодающего элемента за последнее время все больше и больше увеличивается, поэтому наша просьба о помощи не исчерпывается положением на сегодняшний день - дальнейший приток людей, который безусловно будет, потребует дополнительной затраты больших средств, без чего невозможно будет справиться с этим делом.

Полная невозможность для области изыскать в пределах напряженного до крайности бюджета указанные суммы на дальнейшее оказание помощи беспризорным детям и на поддержание в стационарах больного и истощенного взрослого населения вынуждает Харьковский облисполком вновь просить ЦК КП(б)У и СНК помочь Харьковской области в деле дальнейшей борьбы с беспризорностью и в деле оказания помощи больному и истощенному взрослому населению путем ассигнования из средств Государственного бюджета дополнение к ассигнованным ранее 1 млн. 600 тысяч рублей еще 6 млн. 460 тысяч рублей для борьбы с детской беспризорностью и 450 тыс. рублей для содержания взрослых больных и истощенных, находящихся в стационарах.

Председатель Харьковского областного исполнительного комитета
Шелехес

ПА ІІП при ЦК Компартії України Ф. I. Оп. I. Спр. 2130. Арк. 114-117.

№ 233
ОСОБИСТИЙ ЛИСТ НАЧАЛЬНИКА ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ВІДДІЛУ ДПУ
ГОЛОВІ ДПУ УСРР ПРО ПРОДОВОЛЬЧЕ СТАНОВИЩЕ У ОБЛАСТІ
5 червня 1933 р.

Продовольственное положение по районам Харьковской области, и до того довольно тяжелое, за последнее время резко ухудшилось.
В результате этого мы имеем значительное усиление наплыва в город Харьков бездомного, беспризорного и нищенствующего элемента.

Если за январь и февраль месяцы было подобрано в городе:
взрослых бездомных - 257 человек
больных и инвалидов - 15 человек
детей и подростков - 373 человек
Итого: 645 человек

а за март - апрель соответственно
взрослых бездомных - 2560
больных и инвалидов - 113
детей и подростков - 1806
Итого: 4476

то в мае месяце уже подобрано:
взрослых бездомных - 4439
больных и инвалидов - 585
детей и подростков - 6378
Итого: 11402 человека

и за 3 дня июня:
взрослых трудоспособных - 313
больных и инвалидов - 157
детей и подростков - 606
Итого: 1077 человек

Все это только по городу без учета вокзалов, откуда дети изымаются комиссией т. Броневого, минуя милицию, и общее количество изъятых определяется в 10 тыс. человек.
Наряду с этим резко увеличилось количество обнаруживаемых и подбираемых на улицах г. Харькова трупов умерших на почве голода селян.

Если за февраль было подобрано таких трупов - 431, за март 689, за апрель 477, то май дает за первую декаду - 182 трупа:
за вторую - 300 человек
за третью - 510 человек
Итого: 992 трупа

и первые 3 дня июня дают 196 трупов.

Не лучшее положение наблюдается на селе: рост продзатруднений увеличивается с каждым днем, охватывая новые населенные пункты. Это видно из следующих данных:
На 1-е марта из 64 районов области было охвачено продзатруднениями - 21, населенных пунктов - 82. На 1-е апреля - районов 35, населенных пункт.- 225.
На 1-е мая - районов 42, населенных пункт. 532.
На 1-е июня- районов 59, населенных пункт. 585.

Степень пораженности районов продзатруднениями характеризуется такими данными: особо пораженных районов 23, в них населенных пунктов 296.
Менее пораженных районов 17, в них населенных пунктов 178
Слабо пораженных районов 18, в них населенных пунктов 107.

Особо поражены продзатруднениями Хорольский, Чутовский, Ново-Георгиевский, Полтавский, Кременчугский, Решетиловский, Красноградский, Кобелякский, Глобинский, Миропольский, Чугуевский и Новосанжарский районы, где заболевания и смертность на почве истощения начали принимать угрожающие размеры. Имеются села, где значительная часть взрослого населения разъехалась по различным городам в поисках заработка и хлеба, оставив детей на произвол судьбы.
В ряде сел указанных районов в подавляющем большинстве голодают колхозники и их семьи, среди них имеется много больных и опухших на почве недоедания, помощь коим в ряде случаев не оказывается из-за отсутствия каких бы то ни было продовольственных ресурсов. В связи с этим ежедневно умирает несколько человек.

Основными продуктами питания в пораженных продзатруднениями районах являются: собираемый на полях картофель, различные отбросы, шелуха, семена сорных растений и проч.
В некоторых же районах продуктом питания также служит мясо павших животных (свиней и лошадей), а в Новосанжарском, Кобелякском, Красноградском районах и ряде других зафиксированы случаи употребления в пищу и мяса собак и кошек.

Наряду с этим также прогрессирует людоедство и трупоедство.
Не редки те случаи, когда оставшиеся в живых родители употребляют в пищу трупы умерших от истощения детей. Также имеется ряд фактов, когда на почве недоедания члены семьи убивают менее слабых, главным образом детей, употребляя мясо их в пищу.

Для иллюстрации роста людоедства и трупоедства по районам области характерны такие данные:
на 1-е марта - 9 случаев
на 1-е апреля - 58 случаев
на 1-е мая - 132 случаев
на 1-е июня - 221 случаев

Полученные мною личные письма от руководителей наших райаппаратов в подавляющем большинстве рисуют крайне тяжелое положение районов.
Считаю нужным привести здесь выдержки некоторых из них:
В Балаклеевском районе из 48-ми сельсоветов наиболее поражены продзатруднениями 26 сельсоветов с 39 колхозами.

Лишь 15 сел с 24 колхозами находятся в сравнительно удовлетворительном предположении.
Так, с. Чепышки, состоящее из 500 дворов, превратилось в пустырь. Жилую хату можно найти через 3-4 усадьбы. Как днем, так и вечером никакого шума не слышно; по утрам дыма из труб не видно.

За время с марта м-ца по 30-е мая по селу умерло свыше 300 человек, из коих 95 % колхозников.
В селе Лиман почти 1/4 населения выбыла за пределы района в поисках хлеба, дети оставлены на произвол судьбы. В селе съедены все кошки и собаки. Трупы павших животных, как правило, хотя и зарывают в землю, но сразу же, как отойдет представитель сельсовета, извлекаются из земли и уносятся для питания. Опухших и слабых в селе до 100 человек. В с. Волчий Яр, где насчитывается 800 дворов, ежедневно умирает от 8 до 12 колхозников. За последние полтора месяца умерло свыше 2 тыс. 500 человек. По селу выявлено 2 случая людоедства.

В Новосанжарском районе из 25-ти сельсоветов поражены продзатруднениями 18. В большинстве этих сел до 45 % колхозников и единоличников совершенно не имеют никаких продуктов питания. В каждом из этих сел насчитывается до 60 опухших семей, имеющих не менее 200 человек.
За последние 3 месяца зарегистрировано до 3 тыс. смертных случаев на почве истощения. Смертность с каждым днем растет. В отдельных селах умирает в день по несколько человек.
В районе насчитывается более 2 тыс. хозяйств, абсолютно не принимающих участия в работах по севу, по причинам недоедания и истощения на этой почве.
В ряде сел часть родителей оставила детей на произвол судьбы, последние валяются в грязи, под заборами.
По району выявлено 7 случаев людоедства и трупоедства.

В Красноградском районе из 40 сельсоветов особо поражены продзатруднениями - 14, и менее поражены - 18.
Острая продовольственная нужда, недоедание и истощение на этой почве отмечаются по 103 колхозам района.
За апрель и май месяцы выявлено 14 случаев людоедства.

Положение в отдельных селах рисуется так: с. Петровка. В колхозе "Серп и Молот" умерло за последние 2 месяца более 60 человек. Из 295 трудоспособных на работу выходит только 35 человек. Значительная часть остальных истощена - больны и опухшие.
Некоторые колхозники совершенно выехали из села в поисках хлеба.

с. Берестовенька. Смертность увеличивается с каждым днем. Только по одному Кириколокскому участку умерло более 100 человек.
В колхозе им. Ворошилова ежедневно умирает 2-3 человека. Такое же положение и по остальным колхозам.

Многие родители выбрасывают детей на улицу или отвозят на ближайшие железнодорожные станции.
с. Ульяновка. В колхозе им. Котовского умерло 20 человек и в колхозе "Шлях Ленина" - 50. 50 % колхозников лежат опухшие.
В указанных селах, а равно и других, особо пораженных продзатруднениями, употребляется в пищу мясо павших лошадей, а также собак и кошек.

В Н. Водолажском районе особо пораженных продзатруднениями сельсоветов 5. По этим селам за последние 2 месяца умерло около 300 человек. Много колхозников и единоличников истощены - лежат больные и опухшие.

Наряду с этим из сел Знаменка, Мануйлово, Трояное, Федоровка и др. за последнее время выбыло за пределы района в поисках хлеба более 700 человек трудоспособных.
В связи с этим значительно выросла детская беспризорность. Большое количество детей оставлены родителями на произвол судьбы, которые бродят по селам, занимаясь попрошайничеством.
Некоторые колхозники и единоличники, не имея средств к существованию, также бродят по селам, ведя паразитический образ жизни.

За последнее время очень развились кражи по селам. Колхозники крадут друг у друга коров, лошадей, а также различные продукты питания. Краденые коровы и лошади режутся на мясо.
В Гадячском районе особо поражены продзатруднениями 10 сельсоветов, коими за последние месяцы зарегистрировано свыше 2 тыс. смертных случаев на почве истощения.
Необходимо отметить, что смертность настолько приняла широкие размеры, что ряд сельсоветов прекратил регистрацию умерших.

Детская беспризорность растет с каждым днем. Дети бродят по селам и занимаются попрошайничеством. Ясли набиты до отказа, продовольствием не обеспечены, в ряде случаев дети голодают, употребляя в пищу всякие суррогаты.
На этой почве отмечается большая заболеваемость детей и смертность.

По ряду сельсоветов целые семьи оставили села, выехали в близ расположенные города, где часть из них устроилась на работу, а некоторые занимаются попрошайничеством.
На почве продзатруднений в районе участились случаи краж, принимающие угрожающие размеры.
За период март - май месяцы по району зарегистрировано 228 краж и вооруженных ограблений.
В Краснознаменном, Харьковском и др. сельсоветах выявлены случаи самоубийства на почве чрезмерного истощения.

Отдельные колхозники питаются мясом павших лошадей и других животных.
В Изюмском районе продзатруднениями охвачено 14 сельсоветов, где в общей сложности голодает 15 тыс. человек, преимущественно колхозников.
На почве чрезмерной истощенности по указанным селам за последние 5 месяцев зарегистрировано 2502 смертных случая.

В ряде колхозов правления выдают в пищу колхозникам мясо павших лошадей (колхозы Нескоредьковского, Бригадировского, Гороховатского, М. Камышевахского и ряда других).
Вместе с тем участились случаи подбрасывания родителями своих детей возле учреждений в райцентре или прямо на улице.

За последний месяц было подобрано и направлено в детские дома 657 беспризорных детей.
Такое же примерно положение и по другим районам области, особо пораженным продзатруднениями.

Безусловно, что как районными, так и областными организациями была проведена значительная работа по изысканию продовольственных ресурсов и оказанию продовольственной помощи особо нуждающимся колхозникам и единоличникам, однако, ввиду незначительности ее и прогрессирующего роста продзатруднений - реального улучшения положения не достигнуто.
Дальнейший рост продзатруднений является прямой угрозой успешному выполнению очередных хозяйственно-политических кампаний на селе: - уборочной и прополочной. Поэтому необходимо принять срочные меры к усилению продпомощи нуждающимся районам в целях ослабления испытываемых ими продзатруднений.

Начальник Харьковского областного отдела ГПУ УССР
Кацнельсон

ПА ІІП при ЦК Компартії України. Ф. І. Оп. 101. Спр. 1281. Арк. 49-56.

Ответ:

ФЕДЕРАЛЬНАЯ СЛУЖБА БЕЗОПАСНОСТИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
Управление регистрации и архивных фондов

101000, Москва, ул. Кузнецкий мост, 24

На Ваше обращение сообщаем, что Центральный архив ФСБ России сведениями и документальными материалами на Пономаренко Александра Ильича, Пономаренко Ивана Ильича не располагает.
Для продолжения поиска сведений о судьбе Пономаренко Александра Ильича и Пономаренко Ивана Ильича рекомендуем самостоятельно обратиться в Информационный центр УМВД в Полтавской области.

Ответ:

ТОВАРИСТВО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМІТЕТ

01004, Київ, вул. Пушкінська, 30

До Служби розшуку Товариства Червоного Хреста України надійшов Ваш запит стосовно розшуку інформації про Ваши рідних, які пропали під час голодомору у 1932-1934 р.р.
Ваш лист ми уважно розглянули, у зв’язку з чим повідомляємо, що Товариство Червоного Хреста України не має власних архівів, і тому не може безпосередньо надати необхідну інформацію.

З приводу отримання відомостей: 1) про рідних, які пропали під час голодомору ми радимо ініціатору запиту особисто звернутися до Державного архіву, у місцеві органи влади, сільську раду на перевірку по архівних документах за місцем мешкання рідних на той період (якщо такі збереглися); 2) про дітей, що потрапили до дитячого будинку ми радимо ініціатору запиту особисто звернутися до Державного архіву, обласного відділу народної освіти та до райздраввідділу Міністерства охорони здоров’я за місцем розташування дитячого будинку, оскільки по запитах громадян України розшук на території України ми не проводимо.

Повідомляємо також, що в Україні створений Український інститут Національної пам’яті (01021, м. Київ, вул. Липська, 16), якому нашою державою доручено надавати запитувачам інформацію про громадян України, яких було знищено, репресовано, або які загинули внаслідок Голодомору, а також організувати пошук, облік, впорядкування та збереження місць поховання жертв голодомору і політичних репресій згідно архівних матеріалів.

Принагідно інформуємо, що Українським інститутом національної пам’яті була створена "Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932 - 1933 років в Україні". Дослідниками встановлено та внесено до мартирологу Книги понад 880 тисяч імен людей, що померли у під час Голодомору 1932 - 1933 років. Зібрано понад 210 тисяч свідчень очевидців трагедії, загальний обсяг томів Книги становить понад 22 тисячі сторінок.

Національна книга пам’яті голодомору 1932 - 1933 років в Україні.

Полтавська область

Розділ 3. Свідчення очевидців

Питання № 27 - Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

«Опікувалася держава, у нас в селі був патронат», - із спогадів Кунатенко Марії
Михайлівни, жительки с. Радивонівка Великобагачанського району.

«Був патронат, куди збирали дітей сиріт. Там їх годували і одягали. Бувало діти мерли і в патронаті», - із спогадів Нестаренко Антоніни Анатоліївни, жительки с. Стефанівщина Великобагачанського району.

«В городах були патронати. Коли я шукала маму в Полтаві, то на вокзалі мене забрали і я дві ночі ночувала в тому патронаті, Там мені ще давали і їсти. А на хуторі ми жили з сестрою по чужих хатах», - із спогадів Ніколенко Катерини Павлівни, жительки с. Бірки Великобагачанського району.

«У нашому селі був патронат, така собі хатка під соломою. Як раз на нашій вулиці збирали дітей, у яких померли рідні. Були в ньому не тільки наші довгалівські, а й другі…», - із спогадів Проскурки Петра Івановича, мешканця с. Довгалівка Великобагачанського району.

«Дітей сиріт забирали в патронат», - із спогадів Рудакової Євдокії Трохимівни, жительки с. Байрак Великобагачанського району.

«Організовувалися доми-патронати, куди забирали дітей, в яких померли батьки. ..була хата, в якій жили діти сироти. Їм варили їсти і вони ходили до школи», - із спогадів Тур Тетяни Артемівни, жительки с. Білоцерківка Великобагачанського району.

«Так, були такі патронати при колгоспах, туди забирали тих, в кого батьки під час голодомору повмирали. Я пам’ятаю зі мною до школи ходили діти з патронату», - зі спогадів Яремко Віри Романівни, мешканки с. Лукаші Кротівщанської селищної ради Великобагачанського району.

«То дітей малих, їх уже в такі гуртожитки забирали, ну то таке хто отдає, а хто й не отдає, от сиріт, то вже точно отдавали. Як ото помирають, шо нема кому за нею дивитися, то отдавали. Приют був для них такий. У нас у селі хати були такі, то там дітей собирали, і там чимось годували з колгоспу. Ну на село їх там десь 30 душ було», - із спогадів Корнієнко Ганни Іванівни, мешканки х. Хитці Гадяцького району.

«Зразу брали їх в патронати, а як голод почався їх скільки було, хіба всіх забереш. Та і в патронаті мерли. Бродили селом та лежали під тинами. Моя сестра Маруся, 8 років їй було, теж була в патронаті. Мати піде до неї, а вона каже попросіть, щоб мені хлібця дали, а то саму водичку варять. Так там і померла», - із спогадів Німченко Єфросинії Полікарпівни, мешканки с. Лютенька Гадяцького району.

«Оце вже після голоду у нас тут така хата була, так оті дітки, що після голоду пооставалися, не померли, а батьки померли, так хата була, там жінка була, їх порала і день і ніч, їм їсти варила, і топила, в общем все робила. П’ятеро чи шестеро…», - із спогадів Гребельник Катерини Кіндратівни, жительки с. Короваї Гребенківський район.

«Вивозили десь», - із спогадів Лелюк Марії Іванівни, мешканки с. Шевченки Зінківського району.

«Уже в 1934 році діти, які залишилися без батьків, забрали в колгоспний інтернат. Діти були не тільки з нашого села, а ще й чужі, не знаю, звідки їх привозили», - згадувала Чорняк Марія Трохимівна, с. Велика Обухівка Миргородського району.

«У нас в Теплівці на три колгоспи був інтернат», - із спогадів Коржа Олексія Євдокимовича, с. Те плівка Пирятинського району.

«Казали, що в Пирятині був інтернат і там дають дітям їсти. А сільські були нікому не потрібні», - згадував Матвієнко Олексій Іванович, м. Пирятин.

«Під час голоду ніхто сиротами не опікувався, а після голоду 1933 року стали створювати патронати в кожному селі і місті Хоролі», - із спогадів Безносик Євгенії Миколаївни, м. Хорол.

«Дітей, в яких повмирали батьки, і детей, що не могли прогодувати батьки, саджали на поїзд і вивозили, куди не знаю», - згадував Животченко Петро Кузьмич, смт. Чутове.

«Та була одна жінка, яка забирала дітей і кудись відвозила. Казали, що возила у Харків, а там хто знає, куди возила», - із спогадів Онищенка Григорія Єгоровича, смт. Чутове.

«…Крім мене було 6 братів. Забрали в дитячий будинок. Я виховувався в колонії Макаренка в Требках», - згадував Штофель Степан Панасович, с. Вогнівка Чутівського району.

«…Оце у Барабашчиному домі був патронат, там були і полтавські, і харківські діти. По 3, 4 і по 14 років….А тоді вже десь під осінь десь багато порозбирало, чи де вони тих городських подівали…», - згадував Краснопільський Павло Миколайович, смт. Шишаки.

«Забирали в інтернат. Вороненко Настя, Дубовик Ганна, Зуб Ольга, Зуб Ілько, то вони були в інтернаті, а ще були привозні діти. Де вони їх брали?» - із спогадів Логвина Миколи Матвійовича, с. Ковалівка Шишацького району.

поиск судеб двух детей, родных братьев моего отца, которых, опухших, но живых, комиссия отправила в Полтаву