...Залог семейного счастья в доброте, ...

http://www.foreverlove.ru/ljub...ariki.html

Вы видели – как плачут старики?

Вы видели – как плачут старики?
Беззвучно, без надрыва и истерик…
Слеза сползёт в бороздочках щеки,
А в выцветших глазах – желанье ВЕРИТЬ,

Что нам с тобой их интересна жизнь,
И где болит, и что приснилось ночью…
И слышишь ты, как сердце их дрожит,
И как оно тепла простого хочет…

Вы видели, как ждут они звонка,
Обычного звонка по телефону?
Как сухонькие пальчики дрожат,
Не замечая кнопочек знакомых…

Какое счастье слышать наконец
Их тихий голос – добрый и земной…
Какое счастье знать, что где-то есть
Твой самый-самый человек родной.

Пусть никогда не плачут старики.
Пусть голос их звучит по телефону.
Мы дети, пока есть кому звонить…
Пока мы любим их, пока мы помним

http://www.ukrcenter.com/Літер...атеринства

Василь Симоненко

Лебеді материнства

Мріють крилами з туману
лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибу казка сивими очима,
Материнська добра ласка
в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо,
не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні.

Лопотіли крилами і рожевим пір'ям,
Лоскотали марево золотим сузір'ям.

http://www.rozumnadytyna.com.ua/?p=2684

МАТЕРИНА СТРІЧА

Відсувайся, запір,
Із’їжджайте на двір,
Мої милії, ріднії гості!
Я до ранніх зорей
Не доспала ночей,
Виглядаючи вас у віконце.
Чи в зелений садок
Подихне вітерок -
І я думаю: то мої діти!
Чи з далеких толок
Задзеленька дзвінок -
Я гостей вибігаю зустріти.
Довго серце моє,
Серце матернєє,
Так, як рибочка, билося в грудях;
Часто очі мої
Позаплаканії
Вас шукали, ріднесенькі, в людях.
Моя рідна душа,
Душа матерняя,
У молитвах святих виливалась:
Вас, синів-соколів,
Із далеких країв,
Як здоров’я собі, сподівалась.
На родимій землі,
Діти рідні мої,
Успокойте з дороженьки кості!
Відімкнувся запір,
- Із’їжджайте ж на двір,
Мої любії, ріднії гості!

1834
Пантелеймон Куліш

http://nashe.com.ua/song.htm?id=10075&art=755

Володимир Мангов

Батьку

Батьку любий, рідний ти мій!
Вже син посивів давно твій.
Життя так нестримно пливе –
Спогадами серце живе:
Про сад квітучий у селі,
Де дітьми бігали малі;
Як нас до школи проводжав,
З любов’ю щепи прививав.
Батьку любий, вчителю мій!
Прошу, хоч на мить повернись,
В саду поміж яблунь пройдись.

Дітей навчив ти любити
Серце всім друзям дарити.
Миру їм, щастя бажати,
Землю рідну шанувати.
Немов би учора було –
Кудись із вітром загуло...
Лишилась в серці туга, біль,
А між думками – заметіль.
Молю, хоч на мить повернись,
Батьку любий, вчителю мій.
Вдячний долі – син бо ж я твій!


Слова: Володимир Мангов, Музика: Анатолій Стратілат
Виконавець: Володимир Мангов

Мамина турбота

Від дня народження і все життя
Ми відчуваємо турботу мами
І живемо спокійні за буття
Поки матусі поруч з нами.

Приспів:
Турбота мамина є незрівнянна
В самопожертві, в радості й печалі.
Турбота мамина завжди жадана –
Дай, Боже, сили їй на всі віки і далі!

Ми пам’ятаєм й батьківську любов
Плеча його важливість в рідній хаті.
Але без мами сум приходить знов –
Її турботу не зрівняти!

Приспів

Сяє, немов Віфліємська зоря,
Посмішка ніжна її вечорами.
Сповнена світла, тепла і добра –
Свята вона в рідної мами!

Приспів

http://nashe.com.ua/song.htm?id=10065&art=755

Слова: Володимир Мангов, Музика: Франческа Панич
Виконавець: Володимир Мангов

Син до матері іде

Ой у полі мак цвіте,
Червоні зоринки.
Ген, на гору хмара йде.
Жде земля росинки.
Маки скрізь, на всіх полях.
Краса неймовірна!
Чому ж сльози на очах
Твоїх, Україно?

Воювали тут князі
За Русь златоглаву.
Захищали й козаки
Вкраїнську державу.
Напоїла кров’ю теж
Свастика фашистська.
Горю вдів немає меж –
Не співа колиска.

В матерів нема синів,
Війна їх забрала.
Мало чути солов’їв,
Спека їх сховала.
Ой у полі мак цвіте,
Червоні краплинки.
Син до матері іде –
Його то кровинки.