Ищу любые упоминания фамилии Целицо (Целица)

elena_krd написал:

[q]

Ищу любые упоминания фамилии Целицо (Целица)
С огромной благодарностью приму также сведения о своих Шафрановских и Цытовичах.

[/q]

1. Прізвище шляхетської родини: Шафранські пр. Лєвіта
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність: 1800, с. Янишівка, Таращанський п. (шляхта).
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: Таращанський п.
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): 15.03.1806, ч. 1.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 10, арк. 1033 – 1035 зв.

Джерело:
Легітимована правобережна шляхта (кінець XVIII – середина ХIХ ст.). / Уклад.: С. Лисенко, Є. Чернецький. – Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2006.
Том ІІ. Список легітимованої шляхти Київської губернії. С. 210.




1. Прізвище шляхетської родини: Шафранські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність: Серед дворян 1-го та 2-го розрядів по Волинській губернії не значаться.
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: –
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): а) ... 1803 № 810, ч. 1;
b) надіслано до ЦРК ... 1840.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 284, арк. 86 зв. – 87.

Джерело:
Легітимована правобережна шляхта (кінець XVIII – середина ХIХ ст.). / Уклад.: С. Лисенко, Є. Чернецький. – Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2006.
Том V. Список легітимованої шляхти Волинської губернії. С. 207.

Здравствуйте, Елена!
Вот здесь https://forum.vgd.ru/post/27/116631/p4030171.htm#pp4030171 на форуме приведен документ, в котором четко видна подпись "Целица". Это, по всей видимости, чиновник исполнивший документ.

Доброго дня Вам, Елена, в Новом году.
Посылаю Вам то, чего, кажись у Вас еще не было в этой ветке.
1868 Доршпрунг-Целицо И.П. - адрес-календарь Виленского генерал-губернаторства,
ШТАБЪ 27-й ПѢХОТНОЙ ДИВИЗIИ с.130-131
Хотя он Вами и неплохо изучен...

ЦГАМ 2124-2-157 образ 227
Москва. Никитский сорок. Церковь Космо-Дамианская при Солдатенковской больнице, на Ходынском поле 1918 г.
гражданка Анна Константиновна Целицо 51 г. скончалась от холеры 8.08, погребена 11.08 на Ваганьковском кладбище.

ссылка

Поручик Доршпрунг-Целицо Николай Иосифович (08.08.1894, Ковна - 25.03.1919, Керчь).

Зацепила тут случайно в интернетах статью Михайліченко М. А., канд. іст. наук Долі вояків зі старої світлини: фрагменти біографій Г.Шевченка та М.Доршпрунг-Целіце – учасників Першої світової війни, где помянуто давнее, некогда обсужденное на профильном форуме фото.


Фото отсюда: http://www.sammler.ru/index.php?showtopic=104245[/img]

Представлена эта статья была в 2019 на Всеукраинской научно-практической конференции и включена в соответствующий сборник материалов.
Предысторию почитать надо на форуме sammler.ru (обсуждение то было коротким, и ознакомление с ним много времени не отнимет).

Довольно быстро изображенных на фото офицеров тогда идентифицировали. В процессе с владельцем карточки мы коротенько пообщались, и особо об этом я потом не вспоминала. Но вот прочтенное давеча в этой статье: "Нажаль, зовсім небагато нового вдалося дізнатися про Миколу Іосифовича Доршпрунг-Целіце. З картки прибулого на лікування* дізнаємося, що за національністю він був литовцем, за віросповіданням православним. Народився і мешкав до війни у м. Скобелєв (нині м. Фергана, Узбекистан)." - буквально повергло в ступор.
_________________
* Карточки с проекта gwar.mil.ru

Вроде бы автор дорогу на ВГД знает (добросовестнейше разместил указание на мой дневник - респект), но пообщаться вновь что-то заскромничал. А зря.

Давным давно есть в "закромах" послужник Николая (спасибо Максиму Константиновичу Ч.). Известен его род. Отыскана метрическая запись о рождении. Спасибо добрым людям, которые, зацепив, прислали и запись о смерти.

"Литовец" - потому что родился он в Ковне, где на тот момент служил его отец - Иосиф Степанович, ветврач 8-го драгунского Смоленского Его Величества полка. Матушка - Ольга Ивановна Иванова, как и отец - уроженка Могилевской губ. Иосифа Степановича после учебы в Дерпте служба помотала по городам и весям. Помимо Ковны были Екатеринодар, Тамбов, к 1910 действительно - Скобелев и чин статского советника. Николая же на военную службу приняли в 1915-м по жеребью, и это был Екатеринодар. Практически сразу откомандировали в школу прапорщиков. Умер от ран, дослужившись до поручика, весной 1919 в Крыму, в Керчи.

На этом сюрпризы Интернета не закончились. Давным давно было известно, что дед этого юноши - Стефан Иванович Доршпрунг-Целицо покоится в Могилеве на старом Воскресенском кладбище. Гранитный камень уцелел, но был повержен наземь.

Фото отсюда: https://mycity.by/proekty/isto...ladbishche

Оказывается, неравнодушные горожане занялись восстановлением разрушенных памятников. И результат теперь таков.


Фото отсюда: https://vk.com/batsiukou?w=wall3948493_824%2Fall

На тыльной стороне поднятого с земли камня оказалась эпитафия : "Благодарныя дети незабвенному отцу" (весь фотоотчет - см. по ссылке из ВК выше).

Что еще добавить. Род этот - шляхетский, с Могилевщины. Стефан Иванович всю жизнь прослужил в губернском Могилеве, выслужив орден, давший право ему и потомкам на дворянство. Уродился он в Княжицах, где на тот момент священствовал его родитель-униат. А окрестил и миропомазал Стефана в 1822-м мой пра(3) Доминик Целица.