Лиховка

Полтавского полку коликое число имеется на той стороне Днепра оного полку сел, деревень, хуторов и в них изб, церквей и мельниц, и в каком году оные поселены, явствует на сего, 1745 году, маия 10 дня:
сотни Калибердянской
казачих дворов посполитых дворов

выше того хутора Семена Романенка, и при том хуторе лески 3
на том же Амельничку хутор асаула сотеного Свистуна и казака Ивана Работы 3
хутор значкового товарища Стефана Лиха на том же Амельничку и при хуторе сенокос 7 2

Опис карти Задніпрських місць Данила де Боскета 1745 року (мовою оригіналу)
в долині річки Омельник Келебердянський
речка Куплевата (справа), на устье речки – хутор Романенков и два безименных (оба Лиховы);

Опис карти Нової Сербії 1752 року
на усте реки Купьеватой – хутор Романенков, против устья и вверх по Омельнику – два хутора Лихови, далее безименная речка (Лозоватая), выше – хутора Сенев, Гонтарев, Никонов, Росошин и "9 хуторов";

Підсумкові відомості придніпровських сотень Полтавського полку за ревізією 1748 року з інформацією про склад поселень за Дніпром
Наименования сотен и поселений козаки выборные подпомощники посполитые подсуседки ВМЕСТЕ ...
сотни Келебердянской
в местечке Келеберде 67 110 65 124 13 54 6 26 145 320
значкових товарищей
*Фоми Лиха 2 7 9
Интересно примечание Анатолия Васильевича:

[q]
У реєстрах та перелікових табелях відповідних сотень відомості про жителів подані в розрізі наявних поселень (так званих ратушних) та за їх власниками, які могли мати володіння як на лівому, так і на правому березі Дніпра. Останнє практично унеможливлює отримання достовірної інформації щодо локалізації приватновласницьких поселень Полтавського полку за Дніпром. Виходячи з відомостей 1752 року (див. док. 5, 8), особи, які могли мати такі поселення за Дніпром у 1748 році, а також задніпрські села, позначені спеціальним символом (*). Але навіть при цьому залишаються певні застереження щодо кількості дворів у окремих власників, які могли бути як за Дніпром, так і на лівобережжі.
До виходу указу про дозвіл на поселення слобід біля Мішуриного Рогу і приєднання відповідних задніпрських територій до Полтавського полку, який отримано в Генеральній військовій канцелярії 24 березня 1744 року, зберігся реєстр Полтавського полку за 1743 рік, де (за відсутністю офіційного дозволу) не зазначене жодне з пізніших задніпрських сіл, до більшості з яких після російсько-турецької війни жителі почали повертатись ще в 1740 році. В той же час у сотенних реєстрах 1743 року за Дніпром зафіксовані і деякі з приватновласницьких дворів і хуторів. Зокрема, в Переволочанській сотні це 7 дворів "зауниверсального запорожского козака Степана Рудя при хуторе за Днепром", 17 дворів нараховували "посполитие перевозники и рибалки под владением бунчукового товарища Петра Павловского", частина з яких за пізнішими поіменними списками проживали в селах Калужине і Кам’янка.
Ще більше таких приватновласницьких, або підсусідчих, дворів за Дніпром простежується у складі Келебердянської сотні, де в 1743 році нараховувалось уже 17 хуторів, переважна частина з яких (10) за пізнішими відомостями достовірно локалізується на території задніпрських місць цієї сотні (хутори сотника келебердянського Микити Козельского, овдовілої сотничихи Тройницької (2), атамана городового Івана Сежченка, попа Федора /Ілліча/ Фідровського, значкових товаришів Федора Роботи, Івана Лиха, Дмитра Могилевського, виборного козака Михайла Малика, сотенного писаря келебердянського Дмитра Винника). (Реєстр Полтавського полку 1743 року див.: ЦДІАК України, ф. 51, оп. 3, спр. 19341). Більшість, але не всі, з цих хуторів зазначені також у пізніших відомостях, які були представлені Данилу де Боскету за матеріалами опису задніпрських поселень Полтавського полку 1745 року (див. док. 37).
[/q]

Відомості про оподатковувані двори в придніпровських сотнях Полтавського полку за даними квітневої та жовтневої ревізій 1753 року
Нава сотень, поселень та імена власників дворів і бездвірних хат у 1753 році
значковых товарищей (на хуторах):
в сотне Келебердянской
Ивана Рубця 3 3 3 3
*Фомы Лиха 21 17 21 17

И такое указание на страницы книги:
Лихів Степана, Івана і Хоми, зн. тов. Келеб.с. (сл., х., гр., п., сж., підс.) 28, 37, 41, 170, 237-238, 264-265, 287

То есть Степан, Иван и Фома были значковыми товарищами Кобелякской сотни Полтавского полка друг за другом(один за другого).

Ссылка на источник(книга Пивовара А.В.) https://old.library.kr.ua/elib/pivovar/GeogPokazc.html

З.ы. сейчас обратил внимание, и оказалось, что священник/писарь записал Фому в 1759-м как сотник Фома Иванов сын Лишевский 42 лет. Этот же священник/писарь скорее всего и превратил моих Бобренко/Бобро в Бобровских. Почерк в 1771 отличается, но суть в том, что батюшка так записывал, поэтому и преобразовались так фамилии, вероятно.

Верхнеднепровский уезд, Екатеринославская губерния (сейчас Днепропетровская обл)