Операция "Кулаки".Книги судеб: 80 лет спустя... : ВГД

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

До вашої уваги ми представляємо роботу, яка на прикладі життя простих людей знайомить читача з глобальними історичними подіями, що прокатувались над старим Бахмутом.

Зміст:

ВСТУП
РОЗДІЛ 1: РЕПРЕСИВНА ПОЛІТИКА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ ЩОДО СЕЛЯНСТВА ПІД ЧАС СУЦІЛЬНОЇ KОЛЕКТИВІЗАЦІЇ.
Розкуркулення і змушена міграція під час суцільної колективізації.
Спецпоселенці з України у Наримському краї: життя,
побут, трудова діяльність.
РОЗДІЛ 2: РЕАБІЛІТАЦІЯ СПЕЦПОСЕЛЕНЦІВ.
ВИСНОВКИ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРА.

ВСТУП

Пропонована робота висвітлює одну із найтрагітніших сторінок історії українського народу – добу колективізації, репресій 20-30-х років ХХ ст.

Доля людини досить часто, трапляється, не за власною волею, буває пов’язана із різними, досить віддаленими регіонами. Втрачаються зв’язки з близькими, оточуючими і через 20-30 років ідуть у небуття рештки згадок, особливо за умов, коли й пам’ять про цю людину становить певну загрозу для людей.

Під час розкуркулення кінця 20-х - початку 30-х рр. сотні тисяч селян були вислані з рідних місць у віддалені регіони СРСР. Одним з місць заслання став Західний Сибір. Масова висилка на спецпоселення великої кількості людей з різних місць країни істотно вплинула на життя в цьому регіоні Сибіру. Були заселені нові території, значно зросла чисельність населення, змінився його національний склад.

Починаючи з 1988р.[1], а особливо останнім часом, в Україні ця тема знаходить достатнє висвітлення в науковій[2] та публіцистичній літературі[3], хоча Верховна Рада України за увесь час свого існування підняла питання про голодомор 30-х років тільки в травні 2002р. Видано чисельні спогади свідків тих подій[4], але й до сьогодні залишилось багато питань, пов’язаних з подіями того часу, що не знайшли достатнього висвітлення у літературі. На сьогодні в Україні збираються відомості про загиблих під час голодомору[5], видано поіменний список загиблих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр. у “Книзі пам’яті”[6]. У той же час видання книг із серії “Реабілітовані історією”[7] в Донецькій і Харківській областях досі не завершено[8]. Долею ж розкуркулених селян не займається жодна державна установа і систематизованих даних по Україні не існує. Тому сотні тисяч людей ще й до сьогодні ще не знають правди про долю цієї категорії репресованих родичів.

Так сталося і з родиною мого прадідуся Івана Андроніковича Барко. Понад шість десятиліть в нашій родині було табуйованим навіть його ім’я. Ось уже протягом п’яти років триває важлива для всієї нашої родини справа – пошук і відтворення сторінок життя родин селян-спецпоселенців. У квітні 1930р. під час колективізації, родини Барко, Удод, Марченко були визнани куркулями і підлягали виселенню спочатку на Алтай, згодом у Наримський край.

Дослідження цієї проблеми ускладнюється тим, що майже всі відомості про долю селян-спецпоселенців зберігаються поза межами України в архівах Росії, Казахстану, а тому є малодоступними. На відміну від російських джерел не знайдено жодного українського джерела, в якому можна було б простежити подальшу долю розкуркулених моїх співвітчизників. Вони начебто “випали” з історії й в українських виданнях обговорюються тільки наслідки процесу розкуркулення, а саме колективізація і голодомор 30-х років[9] [10] [11] [12].

Важливим джерелом для написання реферату стали матеріали Державних архівів Харківської, Донецької, Луганської областей України, матеріали архівно-слідчих справ на родини спецпоселенців Барко й Удод, їх копії надані МВС Томської обл. і Алтайського краю Росії для нашого сімейного архіву. Однак ці матеріали не можуть повною мірою відобразити умови життя, усього того, що довелося випробувати привезеним насильно у віддалені місця людям. Доповнити цю картину можуть тільки спогади, які я записала, самих спецпоселенців: моєї бабусі та її сестри.

Мемуарів після себе селяни не залишали, мільйони селян-спецпоселенців канули у небуття. Тому сьогодні існує нагальна потреба, використовуючи всі існуючи можливості та джерела, відтворити якомога більше сторінок із життя конкретних людей.

Цей новий напрям у методології історії отримав просту назву “історія повсякденності”[13]. Мова йде про “простих людей”, учасників історичного дійства, що не завжди творять історію, але відчувають на собі руйнівну силу її колеса. Інтерес до історії повсякденності зростає в усій Європі, є перші роботи в цьому напрямку і в Україні[14], російські історики також проявили зацікавленість новою методологією.

Мета роботи – на основі матеріалів архівно-слідчих справ, справ спецпоселенців та інших документів сімейного архіву відтворити маловідомі факти, обставини життя і трагедію селян-спецпоселенців, яки стали жертвами репресивної політики радянської влади у 30-40-х роках ХХ ст.

Текст удален авторов в связи с выходом книги "Операция "Кулаки". Книги судеб: 80 лет спустя...".

*Автору известна дальнейшая судьба как Кузьмы Андреевича Марченко, так и других лиц, упомянутых в данной работе.
Может быть откликнутся их родственники, а также все, заинтересовавшиеся данной историй.
Вы можете связаться с автором по адресу e-mail: Charkow@i.ua

Доброго времени
Искренне прошу Вас посмотреть: Оленич Никон Минович, репрессирован в 1937 году (адрес проживания Каменец-Подольская область, Украина)
Дедушка очень старенький и хочет узнать где похоронен его отец. Я обращалась в архив Хмельницкой области (архив с Камянца был туда перенесен), но все что дали это данные о том, что был расстрелян и прочей информацией не владеют
помогите мне пожалуйста
Заранее благодарю

NiceBoss написал:

[q]
но все что дали это данные о том, что был расстрелян и прочей информацией не владеют
[/q]

Раз есть сведения про расстрел,то должно быть архивно-следственное дело.
Ознакомьтесь с ним.
Сведения о местах захоронений расстрелянных нужно узнавать на месте.

P.S.
Это видимо он,но его не расстреливали по этому приговору...

Скиба-Оленич Никон Минович, 1899 р.,
с. Юринці, українець, малописьменний, коваль
цукрового заводу. Заарештований 07.09.37. Зви-
нувачення: контрреволюційна діяльність. Осо-
бливою трійкою УНКВС Кам’янець-Подільської
обл. 06.11.37 засуджений за 10 років позбавлення
волі у ВТТ. Реабілітований президією Хмельниць-
кого облсуду 06.06.59. (П — 8329, ДАХмО).

Есть также

Оленич Адам Кирилович, 1891 р.,
с. Олександрівка, українець, малописьменний,
селянин-одноосібник. Заарештований 26.10.37.
Звинувачення: контрреволюційна діяльність.
Трійкою УНКВС Кам’янець-Подільської обл.
19.11.37 засуджений на 10 років позбавлення волі.
Помер у ВТТ. Реабілітований президією Хмель-
ницького облсуду 19.09.59. (П — 8330, ДАХмО).
Оленич Кіндрат Сергійович, 1885 р.,
с. Юринці, українець, малописьменний, бух-
галтер артілі. Заарештований 13.07.38. Звину-
вачення: член контрреволюційної організації,
шпигун. Особливою трійкою УНКВС Кам’янець-
Подільської обл. 20.09.38 засуджений до розстрі-
лу. Вирок виконаний. Реабілітований військтрибу-
налом Прикарпатського ВО 05.11.58. (П — 6870,
архів УСБУ).
Оленич Наталія Феодосіївна, 1897 р.,
с. Олександрівка, українка, неписьменна, селянка-
одноосібниця. У 1938 р. як неблагонадійний еле-
мент вислана в Житомирську обл. Реабілітована
згідно з Законом України від 17.04.91. (Прот. за-
сідання райкомісії № 11 від 29.07.92).
Оленич Никифор Гнатович, 1898 р.,
с. Юринці, українець, малописьменний, конюх
райлікарні. Заарештований 18.12.37. Звинува-
чення: контрреволюційна діяльність. Особливою
трійкою УНКВС Кам’янець-Подільської обл.
22.02.38 засуджений до розстрілу. Вирок викона-
ний 14.04.38. Реабілітований президією Хмель-
ницького облсуду 18.04.59. (П — 7776, ДАХмО).
Оленич Пелагея Петрівна, 1903 р.,
с. Сатанівська Слобідка, українка, малопись-
менна, колгоспниця. За ухилення від суспільно
корисної праці в колгоспі 26.04.48 вислана на 8
років за межі УРСР. Звільнена із спецпоселення
07.09.53. Реабілітована згідно з Законом України
від 17.04.91. (П — 66, архів УМВС).
Оленич Харитон Іванович, 1879 р.,
с. Юринці, українець, неписьменний, колгоспник.
Заарештований 12.09.37. Звинувачення: шпигун-
ство. Особливою трійкою УНКВС Кам’янець-
Подільської обл. 23.10.37 засуджений до розстрі-
лу. Вирок виконаний. Реабілітований військтрибу-
налом Прикарпатського ВО 30.09.58. (П — 6607,
архів УСБУ).

Спасибо Вам огромное за помощь
дай Вам Бог здоровья и благополучия
До свидания

NiceBoss написал:

[q]
Спасибо Вам огромное за помощь
[/q]

Так это он?

здравствуйте Виталтий ! ищу своего прапрадеда и его семью. Туровский Петр ...(поляк). известно что его сын Туровский Каспер Петрович 1900 г.р(поляк) .жил в Житомирской области 1930 г.где искать инфо можете чем-то помочь

туровская написал:

[q]
можете чем-то помочь
[/q]

Только советом,поиски должны вести Вы самостоятельно, тем более,что на сайте Мемориала Ваших похоже нет.
Первым делом запросите СБУ и Госархив по месту проживания Ваших родственников на момент репрессии. Это Житомирская и на всякий случай-Киевская области(возможно разное территориальная принадлежность тогда и сейчас).
Следующие запросы-ГИЦ МВД и ФСБ России в Москве.
А дальше- в зависимости от полученных ответов на первые запросы.
Удачи.

спасибо за подсказку.Об этих источниках не знала.

скажите пожалуйста, мой прадед Старков Александр( года жизни неизвестны), жил в Свердловской обл. и тоже был раскулачен. В вашей книге есть упоминания о раскулаченных в этой области? и сколько стоит приобретение книги? и где?

натальяА написал:

[q]
В вашей книге есть упоминания о раскулаченных в этой области?
[/q]

нет
Это история моей семьи.
Немного материалов по раскулачивания по Харьковской обл.и материалы по спецпоселенцам в Нарымском крае...

натальяА написал:

[q]
и сколько стоит приобретение книги? и где?
[/q]

150грн,по почте

Может Кто Знает что о Раскулаченной семье Краснослободска Мордовии- Козеев Яков Гаврилович
КОЗЕЕВ Яков Гаврилович. Род. в 1887 в Пензенской губ. Русский. Трудпереселенец в Северо-Енисейском р-не КК. Без определенных занятий, неработающий. Арестован 28.05.1938 по делу Адамчук Л.П. (39 чел.). Обвинение в КРА. Приговорен 10.06.1938 тройкой УНКВД КК к ВМН. Расстрелян 07.09.1938 в г. Енисейске Реабилитирован 05.05.1956 Красноярским крайсудом (П-9777).