Шляхта Подолии и Волыни

Здравствуйте.

Прошу Вас посмотрите пожалуйста на фамилию Павловский Фёдор Семёнович 1886 года рождения или на Павловского Семёна. С уважением к Вам. Спасибо.

Banker написал:

[q]

Прошу Вас посмотрите пожалуйста на фамилию Павловский Фёдор Семёнович 1886 года рождения или на Павловского Семёна.

[/q]

Нет привязки к местности, а то можно было бы и в других изданиях посмотреть. Вот, к примеру, данные за более ранний период. Могут оказаться и родственниками.

Список православних шляхецьких родів Васильківського повіту Київської губернії (1812 - 1815 рр.)11

Павловські, шляхта, парафія Свято-Димитріївської церкви, с. Пилипча, мешкали в присілку Городищі; священо-церковнослужителі, парафія Свято-Миколаївської церкви, с. Пологи.

11 Використані джерела: ЦДІАК України, ф.127, оп.1015, спр.230, 231, 232, 233.

Джерело:
Чернецький Є. Правобережна шляхта за російського панування (кінець XVIII - початок ХХ ст.). Джерела, структура стану, роди. - Біла Церква: Вид. О.В. Пшонківський, 2007. С.92.

Спасибо Вам за оказанное внимание и за Вашу работу. Буду следить за Вашим сообщением о Павловских здесь. Кто знает ….может действительно я найду в Вашей работе своих предков. С уважением к Вам. Спасибо.

Banker написал:

[q]

Спасибо Вам за оказанное внимание и за Вашу работу. Буду следить за Вашим сообщением о Павловских здесь. Кто знает ….может действительно я найду в Вашей работе своих предков.

[/q]

По Павловским нового пока ничего нет. Но решил поднять тему.
На этот раз дам информацию про
Может кто ищет.

"... Трохи довше ддіяли на східному Поділлі Зяловські.
У 1569 р. їх представляв Іван, власник Зялова і, напевно, Вербичева23. Ми маємо вельми бідну інформацію з пізнішого часу, тому важко відтворити генеалогію роду. Зрештою у поунійному поколінні джерела фіксують Івана (1594 р.), Федора (бл. 1584 р.) і Мятяша (1580/1585 рр.), а у польськомовних документах Коронного трибуналу ще й Михайла (1594 р., пом. 1603 р.), не виключено, що це той самий Матяш24. Напевно це були сини Івана, який у 1569 р. присягав на вірність Короні. Із наступного покоління ми знаємо вже тільки Яна, сина Федора (1606 р.). Після нього Зяловькі зникають із доступних джерел. Їхні маєтки переходять у власність інших родин. Залів за невідомих обставин, напевно, внаслідок продажу, опинився у Гольських, найвірогідніше, ще у Станіслава, руського воєводи (пом. 1612 р.).
Вербичів було продано, ймовірно, бл. 1584 р. Черніївським, які вже у XVII ст. відступили його Сенявським. Частину маєтку Кропивна25, придбаного Зяловськими після 1569 р., було продано до 1600 р. Байбузам.26.

23 Колишній Зялів (Дзялів) - це нинішня Кам'яногірка, у XVI і XVII ст. - населений пункт, розташований біля кордону з Подільським воєводством на південь від Вінниці. Вербичів, перейменований на початку XVI ст. на Гранів, розташований більш-менш на півдорозі між Брацлавом та Уманню.
24 У тогочасних польських джерелах траплялися помилки в руських іменах. Змішували Юрія з Григорієм, Галшку з Єлизаветою тощо.
25 Вища Кропивна, на схід від Брацлава.
26Інформацію про Зяловських подаю на підставі: Biblioteka XX/ Czartoryskichw Krakowie, recopis nr 2468 (далі - BCz. 2468), k. 185, Ukraina ..., цит. праця. Dz. II, s. 352, 451, Dz. III, s. 721; Документи Брацлавського воєводства..., цит. праця, с. 250, 383-385.


Источник:
Літвін Г. З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569 - 1648)/ Пер. з польск. Лесі Лисенко. - К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2016. С. 328

Здравствуйте!
Можете, пожалуйста, посмотреть фамилию Грабовский, из Подольской губернии? Буду очень благодарен.