Тарас Шевченко

Ось що знайшла в інеті

Генеалогія Тарасового роду
Автор Ольга ШАРАПА

Нещодавно побачило світ незвичне видання — книжка Миколи Лисенка «Коріння Шевченкового роду. Генеалогія і спогади». Праця є результатом копіткої багаторічної роботи одного з нащадків численного шевченківського роду (по лінії брата Тараса Шевченка — Йосипа). Крок за кроком автор збирав інформацію в архівах, спогади та світлини про родину Шевченків. Один із розділів цієї праці він опублікував 1996 року в журналі «Родовід». Це саме та частина, яка стосується родичів по брату Йосипу.

Вражає обсяг матеріалу, що його опрац­ював і оприлюднив цей скрупульозний дослідник Шевченкового роду, а також та кількість людей, з якими автор спілкувався і зафіксував їхні спогади. Нарешті вперше в Україні складено родовід Шевченків у вигляді генеалогічного дерева, на якому понад тисяча триста осіб. Видання прикрашають сучасні кольорові світлини, а також старовинні сімейні реліквії, вік деяких із них перевищує століття.

Книжку складають 16 розділів. Окрім основних, де йдеться безпосередньо про нащадків Тараса Шевченка по лініях братів, сестер і дядьків, вміщено й розділи про історію села Кирилівка, про вшанування пам’яті митця. В окремому розділі описано «так званих» родичів Шевченка, які неправдиво заявляють про себе на сторінках засобів масової інформації.

Дослідження роду Шевченків автор розпочинає від Андрія Товстика (прадіда Тараса), що дозволяє заглибитись у дев’ять поколінь славної української родини.

Читачі вперше дізнаються про поетового прадіда, який пройшов шлях у Війську низовому Запорозької Січі від канцеляриста до військового писаря.

Книжка є на сьогодні найповнішим джерелом інформації про нащадків Кобзаря. До цього існували дослідження лише окремих гілок генеалогічного дерева Шевченків.

Безперечно, деякі ланцюги родоводу втрачено, інші — є неповними, трапляються неточності. І не дивно, бо представники цієї родини розпорошилися не лише Україною, а й чужими світами.

http://litukraina.kiev.ua/genealog-ya-tarasovogo-rodu

kbg_dnepr

целый сайт - http://sheva.name/category/familnoe-drevo/

В г. Омске двое потомков брата Тараса Григоревича Шевченко проживают.

А название?

Шевченко — даже не фамилия, а прозвище, — говорит Ольга Карпенко, старший научный сотрудник литературно-мемориального дома-музея им. Т.Г.Шевченко.
— Поэт принадлежал к окрепаченному казацкому роду Грушевских. Но поскольку его прадед был сапожником, как тогда говорили — швецом, то и отпрысков стали звать Шевченками.
Сына сапожника ещё при жизни именовали не иначе как «батьком», а его «Кобзарь» наизусть знали неграмотные крестьяне.




Имя и бремя
Надежда В., одна из немногих кровных родственников Кобзаря, лидерского энтузиазма не разделяет. Она никогда не носила фамилии знаменитого предка: ей казалось куда важнее оставаться Шевченко по духу, чем по паспорту. Впрочем, сейчас завидное родство женщина старается не афишировать, да и говорить с журналистами о Тарасе Григорьевиче отказывается наотрез.
— Быть потомком Шевченко — нелёгкое бремя, — вздыхает Надежда. — Если бы никто не знал о моих корнях, я, наверное, была бы и более успешной, и более счастливой. Есть, конечно, и выродки — в семье не без этого. Но в большинстве своем Шевченко по крови благородны духом!


NewsUkraine.com.ua›news/195875-missiya-shevchenko/