Маньчжурия --КВЖД (Северная--Харбин..., Южная-Порт-Артур)

Gul написал:

[q]

SvetlanTim
Да, это из моих харбинских тем

Там он указан
Но это только Алф. указатель
Самого справочника у меня нет
Издан он в Австралии
У Ваших австр. родственников должны быть сведения

Вы можете сделать запрос в РГИА СПБ ф.323
Если персонального дела нет, то могут быть сведения о нем в др. делах

[/q]

Спасибо. Сейчас попробую перейти в тему ищу сведения

AnKir

Не Харбин...

Первое фото -- вероятно, какой-то разъезд КВЖД
Второе---вероятно, станция Маньчжурия

Годы обозначены?

---

Если это 1910-е- нач.1920-х, то, возможно, и Чжаланьтунь

Добрых суток. где можно найти списки раненых или погибших при обороне Порт Артура ?

>> Ответ на сообщение пользователя Semenenko от 2 апреля 2018 15:19

Небольшое пояснение к собственному посту: я не знал отчества Алёхина, а теперь, согласно устному воспоминанию родственников, могу сказать, что его звали Леонтием Васильевичем.

Український клуб в Харбіні

Оскільки устрій російської адміністрації в смузі відчуження КСЗ був ліберальнішим, ніж на решті Далекого Сходу, група харбінських українців змогла організувати на базі драматичного і хорового гуртка офіційно зареєстровану організацію – Український клуб – першу в Маньчжурії офіційну українську організацію.

Урочисте відкриття Українського клубу в Харбіні відбулося 20 січня 1908 р. після затвердження статуту клубу адміністрацією КСЗ. Другий подібний клуб виник дещо пізніше в Петербурзі, і лише третій – у Києві.

Українські клуби стали новою формою організації української громадської діяльності, по суті, замінивши існуючі раніше громади. Клубна форма організації передбачала, передусім, спільне проведення дозвілля, але, об’єднуючи міську інтелігенцію, клуби, так само як і громади, проводили культурно-просвітницьку роботу, влаштовуючи українські лекції, концерти, вистави, еволюціонуючи при цьому від власне клубної, тобто розважальної – до просвітницької діяльності.

З відкриттям Українського клубу українське національне життя у Харбіні набуло більш організованої форми і регулярного характеру. На початковому етапі своєї діяльності клуб об’єднував близько 300 членів і учасників. При ньому була відкрита бібліотека-читальня, яка поповнювалась переважно книгами, подарованими приватними особами. При клубі діяв аматорський театральний гурток і хор. Вистави (в основному, українські водевілі) проходили в приміщенні клубу, а більш серйозні п’єси і концерти влаштовувалися або в театрі «Портсмут», або у приміщенні Комерційних зборів на Пристані, а іноді – у цирку Данилова на Пристані та у приміщенні Залізничних зборів.

Після Лютневої революції 1917 р. члени клубу активно долучалися до суспільно-політичної діяльності: усі члени його правління увійшли до складу обраної в липні 1917 р. Маньчжурської Української Окружної Ради, покликаної представляти і відстоювати національні інтереси українців Маньчжурії. Український клуб в Харбіні проіснував майже 20 років, відігравши видатну роль у становленні й розвитку українського суспільного життя в Маньчжурії і на території Китаю в цілому. Клуб мав на меті суто культурно-освітні цілі – пробудження серед місцевих українців інтересу до рідного краю, ознайомлення їх з історією свого народу, його літературою, музикою, мовою, а також надання матеріальної допомоги місцевим українцям. Щорічно клуб проводив «Шевченківські свята» – святкування роковин смерті та народження Т. Шевченка, які відзначалися в 20-х числах лютого (за старим стилем) (фото 2). Традиція проведення «Шевченківських свят» зародилася в Україні в кінці XIX ст. серед українського студентства, перетворившись незабаром на акції загальнонаціональної єдності всього українського народу. Відзначалися також ювілеї М. Лисенка, І. Франка та інших діячів національної культури, проводились концерти, вистави тощо...

Джерело:
Український Харбін / О.М. Шевченко, кандидат філологічних наук, другий секретар Посольства України в КНР.