Кутаиси

Кутаисские губернские ведомости 1910-1911

ищу сведения о пращуре Беридзе Бежане. есть версия о княжеском роде-пока не подтверждена-только косвенные факты.

сын его:(остальных не знаю) .
Беридзе Иосиф Бежанович –потомственный дворянин полковник
см.послужной список 15августа 1838года Озургеты Кутаисской обл.
Беридзе (ФатЪева-ФАТЕЕВА?)) Анна Ивановна -дочь купца 2 гильдии
Дети:
1.Елисавета род.13ноября 1876г
2.Михаил род.8 декабря 1878г
3.Людмила род.29июля 1886г
4.Борис род 13июля 1888г. (Кутаиси)
предполагаю что последующие дети родились уже в Росии(полк передислоцировался)

5. Нина род.20.июля 1890г (ст.Новопокровская)
6.Владимир род.2 июля 1892г ст. Прочноокопская Митрофановская церковь Устьлабинского отдела Кубанской обл.
7.Георгий род. 4апреля 1894г
8.Тамара род.3 января 1896г.

Мой прадедушка Карл Вальтер и прабабушка Пелагея Амбросиевна Потенко бракосочетались в 1894 году в Кутаисском Александра Невского Кафедральном соборе . Я пыталась найти в интернете фотографию этого собора,но так и не нашла,к сожалению. Возможно,этот храм был снесён?

ЕРИСТОВ ( может кому важно, извините если не в тему) -князь

Взято из ОСОБОВІ ФОНДИ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ Д О В І Д Н И К КІРОВОГРАД 2002

"1. Ерістов Олександр Костянтинович (30.07.1875 - ? ) – князь,
осавул Кубанського Козачого війська, нотаріус, учасник Першої
світової війни.
2. Походив із князів Кутаїської губернії військового стану по стан-
ції Бєломечетській Кубанського Козачого війська. Навчався у Кутаїсь-
кій класичній гімназії. 1889 року був зарахований козаком на службу
до 1-го Хоперського козачого полку. Після закінчення 1893 р. полкової
навчальної команди стає урядником і направляється на навчання до Ставропольського козачого юнкерського училища, яке закінчує 1895 р.
Служив хорунжим у 1-му Хоперському її Високості Анастасії Михай-
лівни полку (1895-1897), у 3-ій сотні государя спадкоємця цесаревича
Георгія Олександровича (1897), у Кубанському полку (1897).
З 1900 р. О.К.Ерістов – корнет Бакинської бригади окремого
корпусу Прикордонної варти, був командиром Геок-Тапінського
летючого Тир-Шах-Вердинського та Диманського загонів. З 1902 р. –
поручик Карської бригади. З 1904 р. – обер-офіцер для доручень при
командирові окремого корпусу Прикордонної варти. 1905 року стає
штабс-ротмістром.
З 1908 р. служив командиром Лівадійського загону в Кримській
бригаді (охороняв царський маєток “Лівадія”). 1909 року О.К.Ерістов
став ротмістром, а 1911 р. – осавулом. 1912 року зарахований до запасу
Кубанського козачого війська.
З листопада 1912 р. він працює нотаріусом у м. Літині Вінницько-
го округу, а з червня 1913 р. – у м. Єлисаветграді Єлисаветградського
округу.
У липні 1914 р. О.К.Ерістов був мобілізований. Під час Першої сві-
тової війни служив помічником коменданта залізничної дільниці станції
Заболотце (1914), комендантом станції Серехов, Сокіл, Тарнов (1914);
Стрийського залізничного вузла Галицької залізниці, дільниці Воло-
чиськ, станції Львів-Підзамче, Мосушка, Садова Вишня, Перемишль,
Тернопіль, Чертково, Владова, Жгобін (1915), станції Смоленськ,
Синявка, а також станції Браілов румунських залізниць. 1917 року
він стає комендантом 1-го розряду залізничної дільниці станції Яси.
О.К.Ерістов – кавалер ордену Св. Володимира ІV ступеня з
мечами і бантом (1902), Французького кавалерійського хреста Чорної
Зірки (1903), ордену Св. Анни ІІІ ступеня (1904), Бухарського ордену
Золотої Зірки ІІІ ступеня (1910), Турецького ордену Меджидіє ІV
ступеня (1910), медалі на честь 300-річчя Царського дому Романових
(1913), ордену Св. Станіслава ІІ ступеня (двічі – червень, вересень
1915), ордену Св. Анни ІІ ступеня (серпень 1915). Мав подарунки,
премії, подяки від царської родини.
Був одружений з донькою статського радника К.М.Шиманов-
ською. Мав сина Миколу (26.08.1905) та доньку Ольгу (08.09.1909).
3. Ф. № 308, 4 од.зб., 1891-1917.
4. Медичне свідоцтво (1891), прохання про прийняття на військо-
ву службу (1892), свідоцтво Кутаїської гімназії (1892), посвідчення Ку-
таїського міського поліцейського управління про благонадійність
(1892), рапорт-повідомлення про відбиття військового нападу персид-
ських бандитів на прикордонному посту (1901), подання до нагород-
ження орденом Св. Станіслава ІІІ ступеня з мечами і бантом (1901),
медичні висновки лікарів про поранення (1901), копії указів про нагородження орденом Святого Рівноапостольного Князя Володимира ІV
ступеня з мечами і бантом (1902), орденом Св. Анни ІІІ ступеня (1905),
Бухарським орденом Золотої Зірки ІІІ ступеня (1910), копія листа-
рекомендації з характеристикою О.К.Ерістова, який написано
командиром окремого корпусу Прикордонної варти О.Свіньїним
(1909), запасно-відпускний квиток (1912), свідоцтво про складання
іспитів в Одеському окружному суді (1912). Копії наказів, що стосуються служби О.К.Ерістова: по Бакинській бригаді 6-го округу Окремого корпусу Прикордонної варти (1901), керуючого
Міністерством фінансів (1903), по прикордонній Кримській бригаді
(1911), по Ялтинському гарнізону маєтку “Лівадія”, по Галицькому
відділу Управління завідуючого рухом військ Київського району (1915).
Формулярний список про службу (1914), послужні списки (1916, 1917),
посвідчення про перебування у фортеці Перемишль під час її облоги
(1915), про відрядження до Румунії і призначення комендантом ст. Браі-
лов (1916), про перебування в районі бойових дій (1917).
5. Посвідчення на право володіння зброєю (1907), про нагород-
ження запонками з діамантами та трояндами (1910), посвідчення про
право носіння бронзової медалі на честь 300-річчя царювання дому
Романових (1913) і нагрудного знаку Кавказького військового това-
риства допомоги інвалідам (1916).
6. Листи до О.К.Ерістова.
Кореспонденти: С.-Петербурзька бригада 1-го округу (б.д.),
Олександрівський комітет поранених (1914).
8. Послужний список генерал-лейтенанта А.П.Грамотіна (діда з
боку матері) (копія, 1904), доручення А.П.Грамотіна на ім’я своєї дру-
жини на ведення усіх справ (1871). Лист К.С.Ерістова (батька) про
згоду на відправку сина на військову службу "

Ищу помощника из числа жителей Кутаиси для поиска в архивах Кутаиси на платной основе. Предложения писать в личку.