Екатеринославская ГУБЕРНИЯ

Андрей. Огромное спасибо. Начинаю изучение рода Розенберг Ивана Егоровича, родившегося в с.Серебрянка 6.06.1906, почетного гражданина г. Лисичанска

Старий Кодак (Дніпропетровськ) Степан Ткач, Хома (Головятин над Тясмином), Яків Заступниченко (Медведівка)
с. Кам’янка (Дніпропетровськ) Микита Шульга (Крилів), Омелько Рибалка (Медведівка), Тишко, Уласин зять (с. Новоселиця), Федір Асланбик (Чигирин)
с. Таромське (Дніпропетровськ) Тимко Гезенко, Лук’ян Лобченко, Петро Тараненко, Яким Швець (с. Андрусівка над Тясмином), Гаврило Нестулій (с. Зелевки над Тясмином), Іван Біличенко, Трохим Дін, Іван Великий, Тарас Гажала, Федір Гаджала, отаман Іван Забоєць, Василь Коваль, Іван Лобач, Семен Мякій, Павло Молявка, Остап Рудь, Трохим Сабадаш, Грицько Садко, Іван Сосновий, Василь Чорній, Максим Чорнобай, Семен Чорнобай, Лук’ян Шевченко, Степан Шпак (Крилов), Іван Кабак (с. Бузуков над Тясмином), Грицько Гриша (Жаботин), Конон Панасенко (с. Новоселиця)
с. Чаплі (під Дніпропетровськом) Гаврило Коваль (с. Бузуков над Тясмином), Омелько Голобок (Чигирин)
с. Романкове (селище на північ від суч. Дніпропетровська) отаман Назар Булаєнко, Яків Литвин, Кирило Ровенко, Яким Шерстюк, Мусій Рибалка, Улас Ткач, Лесько Боженко, Андрій Левченко, Матвій Білокобиленко, Трохим Недавній, Дмитро Чередник, Нечипір Швець (Крилов), Павло Ротай (с. Стецівка Криловської сотні над Тясмином), Прокіп Лебідь (с. Зелевки над Тясмином) Василь Безціненко, Федір Величко, Яків Волювач, Дмитро, Гладирів брат; Ісько Гончар, Мартин Гончар, Олексій Гончар, Федір Гончар, Микита Коваль, Федір Марченко, Гнат Решетняк, Іван Решятенко, Яцько Різник, Роман Пивовар, Максим Плакущий, Ілько Тарасенко, Нечипір Жикир, Трохим Двигайло, Грицько Цибульченко, Матвій Гладир, Петро Кодак, Іван Костенко, Остап Ткач, Семен Ткач, Кирило Різник, Василь Сайбород, Яків Сокур, Лук’ян Бондар, Іван Шевченко, Василь Шевченко, Савка Шевченко, Михайло Комар, Артем Грабенко, Максим Березолуцький, Андрій Кривянка, Максим Чигиринець, Матвій Чигиринець, Кирило Шеремет(Чигирин), Федір Білоноженко, Сидір Гавенко, Харко Заїченко, Кирило Заїченко, Федір Греченко, Петро Колодяжний, Дмитро Шевченко, Трохим Вакуленко, Кирило Свищ (Суботів), Михайло Бражник (с. Андрусівка над Тясмином), Петро Передерій (Боровиця), Грицько Гончар, Федір Коваль, Петро Шаповаленко, Кость Колісник, Грицько Кущенко (Медведівка), Панас Шам (с. Війтове над Тясмином), Омелько Колісник, Панас Коротовський, Гарасим Плетінець, (с. Бірки над Тясмином), Федір Кравець (с. Погорільці над Тясмином), Семен Кравець, Лаврін Нельга (с. Зелевки над Тясмином)Андрій Кузубенко (с. Калантаїв над Тясмином), Семен Проценко, Петро Сорокотяга (Жаботин) Згадується тут і Максим Дій (Дей) з наддніпрянського села Воронівки – засновник Діївки, яка нині складає північну частину Дніпропетровська.
с. Кам’янське (суч. Дніпродзержинськ) Грицько Буртовий, Пилин Гончар, Семен Гончар, Яцько Двірний, Марко Лук’яненко, Гнат Марогжиленко, Андрій Павленко, Семен Павленко, Карпо, Різників зять; Василь Слюсар, Грицько Слюсар, Данило Слюсар, Нестор Тертичник, Пархім Ткач, Хома Шаповал, Кость Шило, Микита Ябленівщенко (Чигирин), Грицько Шабадаш (с. Андрусівка над Тясмином), Іван Гончаренко, Василь Слюсар, Іван Шматко (Боровиця), Яким Сніжко (с. Війтове над Тясмином), Семен Білий, Михайло Скляр, Семен Чорній, Василь Швидкий (Жаботин), Павло Бовкун, Петро Бовкун (с. Калантаїв над Тясмином), Кузьма Ведмедівський, Марко Дудник, Гаврило Карпенко, Максим Коваль, Яків Колодяжний, Григорій Синьогуб, Тишко Синьогубенко (с. Кам’янка над Тясмином), Назар Горкуша,Петро Дрізд, Василь Туцій, Антон Черняк (Крилов), Петро Кравець, Василь Тертичник, Клим Яблунівщенко (Медведівка), Панько Коваль, Кіндрат Повалій, Ілько Швець, Семен Швець, Яків Шмалибік, Іван Щербина (с. Новоселиця), Панас Чередник (с. Худоліївка над Тясмином),
с. Карнаухівка (під Дніпродзержинськом) Трохим Бабенко, Онисько Бондаренко, Іван Кравченко, Роман Кравченко, Василь Негарний, Степан Оробець, Василь Скляр, Терешко Уласенко, Кирик Чередник, Лук’ян Юрченко, Василь Штихоменко, (Крилов), Яків Турлук (с. Нечаївка над Тясмином), Мирон Баранник (Суботов)

с. Самарчик під Самарою (суч. Новомосковськ) Федір Хвалюшенко, удова Домка Головчиха (Чигирин), Грицько Линник (Жаботин)
с. Бреунівка Семен Зеп (с. Андрусівка), Семен Сухий (Борки), Федір Коваль (с. Воронівка), Трохим Іладир (Крилов), Василь Доманенко (Медведівка), Терешко Коваль, Федір Завалипіченко (Чигирин)
с. Бригадирівка Прокіп Боженко, Мусій Латишенко, Яким Латишенко, Лесько Могила, Ілько Щербина (Чигирин), Кирило Левченко (Жаботин), Михайло Ткач, Петро Чубченко (Медведівка)
с. Кам’янка Іван Кучеренко (Суботів), Грицько Бандурка (Чигирин), Кузьма Тютюнниченко (Крилів)
с. Сокільський Редут Каленик Лобар (Крилів), Гнат Каштан, Іван Тарасенко (Старий Крилів), Василь Образенко, Макар Панасенко (Медведівка)

В дужках позначено, з якого міста чи села походив вказаний житель міста чи села запорозьких паланок

Здравствуйте!
Мой дед, Поволоцкий Григорий Иванович, родился в 1913 году в с. Ново-Майорск. Удалось узнать, что это село находилось в Старо-Керменчикском районе, сейчас этот населенный пункт называется Старомлинівка. У него должны были быть братья или сестры, больше я ничего о нем не знаю. Буду рада абсолютно любой информации о нем, о его родственниках, о Ново-Майорске.
Подскажите мне, как человеку, впервые попавшему на этот сайт, с чего можно начать поиски информации. Спасибо.

[q]

Екатеринославская губерния в 1816—1835 гг. заселялась гораздо медленнее. Поуездные данные табл. 2 «Приложений» показывают, что в 1817—1834 гг. наиболее интенсивно заселяются и осваиваются Ека-теринославский (прирост на 11838 душ м. п.), Ростовский (на 6721 душу м. п.), Верхнеднепровский (на 5544 души) и Александровский (на 4555 душ) уезды. Таким образом, основные потоки переселенцев устремляются в наиболее освоенные северные (Екатеринославский и Верхнеднепровский), а также самые удаленные и малозаселенные уез-

202

ды (Ростовский, Александровский), а центральные районы губернии привлекают немного переселенцев. В первые — шли в основном поме­щичьи, а в последние — государственные крестьяне.

[/q]

Тут написано, что их много было в Александровском уезде. Так ли это? Ныне это Волнянский район Запорожской области. Я там находил однофамильцев кстати.
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=50721115
Червоноармейский район - это Волнянский район)) Хутор Богданов, или село Богдановка. Правда основано только в 1915 году.
Возможно, это и ложный след.
А вообще интересно, где места расселения государственных крестьян в этой губернии? Слышал, их относительно немного было?

Хм, ну однофамильцев если в 1940 годах нашел на территории бывшей Екатеринославской губернии в двух районах - Синельковском, и в этом Волнянском.

Сероухов Валерий Алексеевич написал:

[q]

Что стало с крестьянами, получившими свободу, но не выкупившими землю.

[/q]

Может то, что и с дворовыми:
«Положение об устройстве дворовых людей» предусматривало освобождение их без земли и усадьбы, однако в течение 2 лет они оставались в полной зависимости от помещика. Дворовые слуги в то время составляли 6,5 % крепостных крестьян. Таким образом, огромное количество крестьян оказалось практически без средств к существованию.


А там были крепостные?