Роменский район (Украина (Україна)) - Генеалогический форум

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Роменский район (укр. Роменський район) — административно-территориальное образование в Сумской области Украины.
Район образован 7 марта 1923 года. Указом Президиума Верховного совета СССР от 10 января 1939 года передан из состава Черниговской области в новообразованную Сумскую область.

Административным центром района является город (c 1096 года) Ромны, который сам в состав района не входит.
Через район протекают реки Сула, Ромен, Бишкинь, Хмелевка, Локня, Олава, Артополот.

Села и поселки Роменского района Перепост

[q]
Здравствуйте ,я ищу информацию о моем предке Савицком, который жил в Селе Смелое Роменского уезда Полтавской губернии (Смелянская сотня Лубенского полка), 1785-1888гг, был николаевским солдатом. Очень интересуют его родители.
[/q]

Савицкая Юлия ну как минимум нужно прочесть книгу по истории села. САХНО История Смилого.
Ну а далее путь в архивы, НО церквей было 7

"Упала церква на коліна… Це із недавнього пережитого – хай не нами, не нашими батьками, але – дідами-прадідами, ніде нами не позиченими, а з того ж –таки містечка-села Смілого, що на Роменщині, найперш – Полтавської губернії, згодом Чернігівської та Харьківської, а з 10 січня 1939 року – Сумської області. З’явилось же воно на карті, а відтак – в історії України як сотенне містечко. У 1649 році на крутих схилах тоді ще судноплавної річки Бишкінь за наказом Богдана Хмельницького почала зводити фортецю козацька сотня Лубенського полку. Фортеця з навколишнім посадом одержала статус міста і назву «Смілая». Це вже пізніше назва змінилася на «Сміле». Часи тоді були тривожні: доводилось смілянам і церкви зводити і за шаблю триматися. Та невдовзі містечко загонорилося не лише своєю непересічною назвою, виробами місцевих майстрів-ремісників, знаних у віддалених кутках Російської імперії і за кордоном, а й пишнотою семи православних храмів – маєтностей Києво-Печерської лаври! …Ранньої весни, лиш благословлялося на світ, дзвони храмові радісно перегукувались, сповіщаючи: «Христос воскрес!» – і верталися сміляни з пасхальної служби, тримаючи запалені свічки так, наче були ними втаємничені у щось надприродне, оберігаючи від пустотливого протягу та од власного дихання. А вдома їх стрічали діти – зосереджені, урочисті і притихлі в очікуванні святкової трапези – розговляння. Здавалося, що так було і буде вічно. Та вже набирала сили страшна епідемія радянської чуми: 30-і роки ХХ століття… …Історія Смілого багатогранна. Вона оформлена у своєрідний літопис краєзнавцем-ентузіастом Феодосієм Сахном, вона – у старовинному містечковому плануванні, вона – хай і в мізерних, але архітектурних! залишках, в переказах і легендах, у храмах, які, на наш жаль і скорботу, лишились тільки на полотнах художників, світлинах та ще, у час від часу оголюваних фундаментах – коли риються траншеї для прокладання підземних комунікацій. …Особливої слави зажила картина художника Нестора Кизенка, на якій зображений історичний центр містечка та три храми: Преображенський, Успенський і Покровський. Ці святині, знищені в 30-х роках минулого століття, викликають щемливе почуття невідворотності втрати. З усіх семи найбільше пощастило Воскресенській церкві. Її не встигли, як тепер кажуть, «оптимізувати» – може занесли у список останньою, а може прислухалися до голосу громади, яка просила лишити у містечку «хоча б капличку…». Тут слід пояснити, що Воскресенський храм і задумувався як філія-капличка Покровського храму – для відспівування небіжчиків. Громада колись захистила, громада нині, взялася за відбудову святині. Ось засяяли золотом нові бані, з’явилися нові хрести. Зведений для вічності, у сьогоденні храм чарує стрункістю і гармонійністю ліній, легкою красою. Як колись, так і тепер всі дороги у Смілому ведуть до храму!".

стр 172 , 174,196, 295 на этих страницах упоминания о Савицком

купив у Ромні у лубенського полкового писаря Степана Савицького подвір’я,

Лубенський писар Степан Васильович Савицький (1684р/н), що раніше жив і мав будинок у Смілому,

в хаті пок. сот. см. Григорія Савицького

Писарями з 1700 по 1800 роки у Смілому були .... Стефан Савицький.

Спасибо вам за быстрый ответ. Скажите, пожалуйста, а можно найти эту книгу в интернете?

Савицкая Юлия, конечно можно

Вот она

А вот церкви. Документи

Метрические книги : Трехсвятская церковь, 1785-1918
Метрические книги : Николаевская церковь, 1785-1917
Метрические книги : Покровская церковь, 1844-1917
Метрические книги : Рождество-Богородицкая церковь, 1804-1919
Метрические книги : Преображенская церковь, 1863-1917
Метрические книги : Успенская церковь, 1804-1920
Метрические книги : Антония-Феодосиевская церковь, 1785-1797
Метрические книги : Параскевинская церковь, 1785-1859

Исповедные ведомости : Рождество-Богородицкая церковь, 1770-1815
Исповедные ведомости : Успенская церковь, 1798-1859
Исповедные ведомости : Трехсвятская церковь, 1770-1859
Исповедные ведомости : Антония-Феодосиевская церковь, 1771-1797
Исповедные ведомости : Николаевская церковь, 1770-1859
Исповедные ведомости : Покровская церковь, 1771-1859
Исповедные ведомости : Параскевиевская церковь, 1770-1859

Метрические книги : Рождество-Богородицкая церковь, 1783
Исповедные ведомости : Рождество-Богородицкая церковь, 1803-1859

1732 год

Смилянская сотня

Иероман Иоан Иоанович савнецкий лаври Киево Печерской писар
Иеродиакон Герасим Феодоров савицкий

Савицкая Юлия переименуйте тему в фамильную по фамилии предка, а в примечании напишите откуда.
Только не ДЕРЕВНЯ , а Село(местечко) Смелое Роменского уезда Полтавской губернии (Смелянская сотня Лубенского полка)
И попросите администратора форума переместить тему в Фамильный раздел.

Спасибо, сейчас последую вашему совету.

BlackDolphin, Эти Савицкие, которых вы нашли имеют славянские именя и фамилии, а я ищу еврейские. Сын Савицкого, о котором я написала был Беньомин-Лейб. Как вы думаете, может быть фамилия была адаптирована?
Спасибо вам за помощь и советы.

Савицкая Юлия
Уважаемая Юлия!

Савицкая Юлия написал:

[q]
а я ищу еврейские. Сын Савицкого, о котором я написала был Беньомин-Лейб.
[/q]

1. Мы не видим особых проблем, кроме как трудоемкости исследования, в проведении исследования еврейской генеалогии по Роменскому уезду Полтавской губернии на базе фондов Государственного архива Сумской области. Документальную базу оцениваем на отлично - сохранились и метрические книги и посемейные списки и ревизские сказки. Есть большой комплекс дополнительных документальных источников.
2. Мы не сомневаемся в результативности исследования по восстановлению родословной евреев Савицких. Например, в деле «Алфавитный список евреев г. Ромна за 1849 год» есть список семьи Илии Савицкого, его брата, а также упоминается их племянник.

Успехов Вам в генеалогическом исследовании!

С уважением,
Вениамин Цыбка

Мой тесть-Кондратьев Леонид Иванович,во время войны ,по его воспоминаниям,жил в Смелом
у деда,(то ли по отцу,толи по матери) Он точно не помнит ему было 8-9 лет.
Отсюда вопрос,кто-то знает,были ли в этом селе фамилии Кондратьев или Химченко на
начало 20 века?
-------