✔Черниговская губерния/область -

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Коллеги, перед началом работы в данном разделе, пожалуйста, ознакомьтесь с объявлением -

По отдельным населенным местам и своим личным поискам пожалуйста, открывайте темы в фамильных или дневниковых разделах.
Разделы по губерниям разбиты по уездам/районам. Просьба - придерживаться этой схемы.

Для благодарности на форуме предусмотрено несколько опций -
1. Рейтинг +/-
2. Лайк
3. Отзыв (доска благодарностей в профиле участника)
Пожалуйста, не крепите сообщения с одним словом "спасибо" или "благодарю". Такие посты удаляются модератором.

При цитировании, пожалуйста, не копируйте 3-х, 4-х и более ступенчатые диалоги.
Отсекайте все лишнее, оставляя ТОЛЬКО ТУ ФРАЗУ, на которую даете ответ или пояснение.

ЧИТАЙТЕ ВНИМАТЕЛЬНО ТЕКСТ ВЫШЕ НА ЖЕЛТОМ ФОНЕ!

Модератор раздела.

Уважаемый, Metallist
Встаю в очередь страждущих

Скажите, нет ли у вас какой-нибудь информации о селе Погребы, входившем в Прилуцкий полк?

Украинец написал:

[q]
подскажите пожалуйста, где можно найти книгу Шкоропад Д.О. Она есть в инете?
[/q]

Тираж её всего 500 экземпляров, потому реально найти только в библиотеках. Да и то, преимущественно на Черниговщине. В Киев ещё должны были передать, а за другие области очень сомневаюсь.
Подозреваю, что нет книги и в электронном варианте.
Подождем, может кто откликнется.
А если ничего не сдвинется, тогда я найду время и отсканирую. Но это в конце месяца.

Tasha56 написал:

[q]
Спасибо за Ройскую!
[/q]

Неужто и Вам чем-то подсобила Ройская сотня?
Если так, то рад за Вас.
И спасибо на добром слове.

Doly написал:

[q]
подробней о козаках Ройской сотни 1732-1755г Карпенко и Селезень(Селезюн ).
[/q]

Да, пожалуйста.

СЕЛЕЗЕНЬ
==================
СЕЛЕЗЕНЬ Андрей (Селезюн – 1740)
(Церковище, 1739)
(Церковище, 1740)
(Церковище, 1741)
(Церковище, 1743)
СЕЛЕЗЕНЬ Андрей
(Гусинка, 1740-к)
СЕЛЕЗЕНЬ Василь
(Церковище, 1738)

Похоже, что два Андрея являют собою одно и то же лицо.
За 1740 год сохранились и ревизия, и компут ( и "1740-к" означает как раз компут). И там, и там назван один-единственный Андрей, только в разных селах. Но это соседние селения, стоящие совсем рядом (Церковище - современное Новоукраинское ближе к Репкам).
Вероятно, Андрей - сын Василия.

А с Карпенками отдельная история, сейчас выложу их роспись.

Doly написал:

[q]
Карпенко
[/q]

Тут история особая. Я сам далеко не сразу понял, но у петрушинских казаков Карпенков сложилось с карьерой, они получили дворянство и стали себя называть чуть иначе - Карпинские.
У Милорадовича есть две ветки Карпинских, происходящих из Петрушина (вторая и четвертая).
Представляю роспись за 18 век. Если будет необходимо, выложу до конца 19 века.

КАРПЕНКИ
(Карпинські)
=====================
Прізвище походить від чоловічого імені Карп.
І.
1. КАРП. Вірогідний засновник роду.
ІІ.
2/1. СЕЛІВОН КАРПЕНКО. Відомий за документом 1715 р.
3/1. ІВАН КАРПОВИЧ.
4/1(?). КУПРІЙ КАРПОВИЧ(?).
х Меланія Лаврінівна (нар. 1717), родом із Чорторийки.
ІІІ.
5/3. ЄСИП ІВАНОВИЧ (нар. 1732 або 1733). Виборний козак.
х Марина (Марія?) Стефанівна (нар. 1734 або 1737), родом із Петрушина.
6/3. НИКИФОР ІВАНОВИЧ (нар. 1737 або 1738). Виборний козак.
х Євдокія Максимівна (нар. 1737 або 1739), родом із Івашківки.
7/3. ДАВИД ІВАНОВИЧ (нар. 1740 або 1742). Виборний козак.
х Марія Іовна (нар. 1746 або 1747), родом із Івашківки.
8/3. ПЕТРО ІВАНОВИЧ (нар. 1744 або 1747). Виборний козак.
х Пелагея Дмитрівна (нар. 1755).
9/3. ЄВДОКІЯ ІВАНІВНА (нар. 1750).
10/4. КАЛЕНИК КУПРІЙОВИЧ (нар. 1732 або 1742). Виборний козак.
х 1) Єфросинія Андріївна (нар. 1747), родом із Звеничева.
2) Акилина Григорівна (нар. 1742).
11/4. ЄСИП КУПРІЙОВИЧ (нар. 1745 або 1747). Виборний козак.
х 1) Устинія Пилипівна (нар. 1747), родом із Холявина.
2) Парасковія Якимівна (нар. 1754).
12/4. ГЕРАСИМ КУПРІЙОВИЧ (нар. 1747 або 1752). Виборний козак.
х Марина Василівна (нар. 1756).
13/4. УЛЯНА КУПРІЇВНА (нар. 1750).
14/4. СЕМЕН КУПРІЙОВИЧ (нар. 1754 або 1755). Виборний козак.
х Синкліта Федорівна (нар. 1756).
ІV.
15/5. ВАСИЛЬ ЄСИПОВИЧ (нар. 1761). Хорунжий Ройської сотні.
16/5. ВАРВАРА ЄСИПІВНА (нар. 1762).
17/5. УЛЯНА ЄСИПІВНА (нар. 1771).
18/5. МАРІЯ ЄСИПІВНА (нар. 1773).
19/5. ІВАН ЄСИПОВИЧ (нар. 1777).
20/6. ІВАН НИКИФОРОВИЧ (нар. 1762).
21/6. АКИЛИНА НИКИФОРІВНА (нар. 1775).
22/6. ФЕОДОСІЯ НИКИФОРІВНА (нар. 1779).
23/7. ОСТАП ДАВИДОВИЧ (нар. 1770).
24/7. АГАФІЯ ДАВИДІВНА (нар. 1778).
25/8. ЄЛИЗАВЕТА ПЕТРІВНА (нар. 1769).
26/8. УСТИНІЯ ПЕТРІВНА (нар. 1773?).
27/8. МАТВІЙ ПЕТРОВИЧ (нар. 1774).
28/10. КОСТЯНТИН КАЛЕНИКОВИЧ (нар. 1760). Виборний козак.
х Пелагея Єлисеївна (нар. 1762).
29/10. ЯКІВ КАЛЕНИКОВИЧ (нар. 1765).
30/10. ПАВЛО КАЛЕНИКОВИЧ (нар. 1773).
31/11. ЄФРОСИНІЯ ЄСИПІВНА (нар. 1765 або 1766).
32/11. ЯКІВ ЄСИПОВИЧ (нар. 1774).
33/11. ПЕТРО ЄСИПОВИЧ (нар. 1777).
34/11. АНДРІЙ ЄСИПОВИЧ (нар. 1780).
35/12. ІВАН ГЕРАСИМОВИЧ (нар. 1781).
V.
36/15. ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ (нар. 1781). Син сотенного хорунжого.

У подальшому Карпенки отримали дворянство, задля чого дещо змінили прізвище і стали Карпинськими.
=================================

AppS написал:

[q]
книжные магазины г.Нежина, где можно местных книг краеведческих и историч.иссл. купить?
[/q]

За магазины не скажу.
Что до издательства, оно совсем рядом с ж/д вокзалом. Этот "Аспект-Полиграф" печатает всё, что хочешь, лишь бы оплачивали заказы. При этом у них не отлажены механизмы распространения изданий.
Самые дорогие и шикарные книги они ещё как-то передают в магазины (в Чернигове их точно продают).
Но есть масса таких (в мягкой обложке, как правило - то бишь, явное большинство), когда весь тираж отдается автору или тому, кто заплатил. Вот, на тебе и делай, что хочешь. Так продают из-под полы, раздают знакомым, если додумаются - передадут в библиотеки.
В общем, доступны далеко не все книги, изданные в "Аспект-Полиграф".

ksologub написал:

[q]
Не встречались ли Вам Салогубы, в первую очередь интересуют окрестности Конотопа - Красный Колядин, Григоровка и т.д.(Прилуцкий полк)?
[/q]

А это Вам как-то поможет?

===============================
САЛОГУБА ХУТІР
Голінської сотні Прилуцького полку. У 1765-69 належав знач. т. Данилу Салогубу. Після скасування полкового устрою хут. 1782 відійшов до Конотопського пов. Новгород-Сіверського намісництва.

САЛОГУБА ХУТІР
Красноколядинської сотні Прилуцького полку. 1781 належав полковому канцеляристу Салогубу. Після скасування полкового устрою хут. 1782 відійшов до Роменського пов. Чернігівського намісництва.

САЛОГУБІВ ХУТІР
Красноколядинської сотні Прилуцького полку. 1781 належав козакам Салогубам. Після скасування полкового устрою хут. 1782 відійшов до Роменського пов. Чернігівського намісництва.
===================================
ШКОРОПАД Д.О., САВОН О.А. ПРИЛУЧЧИНА. Енциклопедичний довідник. - Ніжин, 2007. - С. 424.

Sergeyko09 написал:

[q]
нет ли у вас какой-нибудь информации о селе Погребы, входившем в Прилуцкий полк?
[/q]

Есть такое:
=========================
ПОГРЕБИ - село Мойсівської сільради Драбівського р-ну Прилуцького округу в 1925-30 pp. 1925 - 365 дворів, 1910 ж.; 1930 - 212 дворів, 1087 ж. Нині село Драбівського р-ну Черкас, обл.

ПОГРЕБИ - хут. Погребівської сільради Драбівського р-ну Прилуцького округу в 1925-30 pp. Розташ. за 1 км від с Погреби. 1930 - 8 дворів, 45 ж. Нині не існує.

ПОГРЕБИ (Перевод, Погребці) - село Прилуцького р-ну, центр сільради, якій підпорядковане с*. Миколаївка. Розташ. на р. Переводі, за 40 км від райцентру і за 25 км від залізнич. ст. Галка. 264 двори, 495 ж. (2000). Вперше згадуються 1629. Входили до Полкової сотні Прилуцького полку, з 1740-х pp. - до 1-ї Полкової сотні Ніжинського полку, до Пирятинського пов. (1782-1802), до Прилуцького пов. (1802-1923), до Турівського р-ну Прилуцького округу (1923-30), до Прилуцького р-ну Чернігів, обл. (з 1932). Спочатку село звалося Перевод - за назвою річки, на березі якої воно містилося. 1657 село вже мало свою ц-ву. Через декілька років його зруйнували татари. Коли в 1670-х pp. переводські землі почали заселятися, тут виникло «сільце», яке одержало нову назву - «Погребці». Мабуть, ця назва пов'язана від погребів, які тільки й лишилися від зруйнованого Переводу. Близько 1690 ніжин. полковник І. Обидовський, племінник гетьмана І. Мазепи, випросив у нього універсал на Погребці. Після його смерті (1701) село залишилося за його удовою, від якої гетьман І. Скоро¬падський село відібрав (1709) і надав ніжин. полковнику Лук. Жураковському, після смерті якого (1718) П. одержав (1719) ніжин, полковник гр. П. Толстой на уряд. Пізніше П. перейшли до сина Лук'яна - б.т. Я. Жураковського, який володів ним і 1737, коли в П. наліч. 85 госп. селян (козаків не було). Останній раз у складі Прилуцького полку П. згадані 1740, коли там налічувалося 38 дворів (41 хата) селян. У Каталозі нас. пунктів Лівобережної України 50-х pp. 18 ст. П. показані у 1-й Полковій сотні Ніжинського полку, де вони залишалися до скасування полкового устрою. За даними ревізії 1764 в селі - 304 душ чол. статі. 1781-1 священик, 1 церковник, 140 хат «посполитих власницьких»; діяла дерев, ц-ва Різдва Богородиці (перша ц-ва збудована до 1709). 1787 в П. налічувалось 542 душі чол. статі селян, власниками яких були б.т-ші Петро і Яків Жураковські та дружина Лейб-гвардії підпоручика Фонганфона— Мелашка. 1797 наліч. 335 душ чол. статі податкового населення. 1859 - 326 дворів, 1758 ж. У 1861 -66 у П. містилося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому підпорядковані 5 сільс. громад (856 ревіз. душ). Після реорганізації волостей П. 1867 увійшли до Гнилицької вол. 3-го стану. 1886 - 417 дворів селян, які входили до 5 сільс. громад (Вольховська, Биковська, Підгорнівська, Максимівська, Животке-вичівська), 433 хати, 2334 ж.; діяли: дерев, ц-ва, земське початкове однокласне училище (засн. 1861, у віданні земства з 1873), 2 шинки, 5 крамниць, 2 кузні, 45 вітряків, 3 олійниці. 1910 - (разом з х. Петровським) - 403 госп., з них козаків -15, селян - 375, євреїв - 8, ін. непривілейованих - 1, привілейованих - 4, наліч. 2490 ж., у т.ч. 10 теслярів, 10 кравців, 7 шевців, 2 столяри, 5 ковалів, 1 слюсар, 130 ткачів, 1 візник, 37 поденників, 12 займалися інтелігентними та 137 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 2508 дес. придатної землі. Діяли: відремонтована 1907 дерев. Різдва Богородиці ц-ва (закрита за часів рад. влади), земське початкове однокласне училище, в якому навчалося 113 хлопч. і 7 дівчат. Землі належали поміщикам: І. Л. Виковій, Біляєвій, Вольховському, М. І. Григоровичу, С І. 1 П. С Живот-кевичам, П. С Кроленку, Н. О. Кроленковій, П. В. Катериничу, І. Ф. Підгорному, А. П. Тарновському. У 1923-30 pp. П. - центр сільради. 1925 - 572 двори, 2692 ж.; 1930 - 531 двір, 2469 ж. 1929 в П. організовані колгоспи ім. Ворошилова та ім. Чубаря. 1949 в П. було 3 колгоспи: «Комінтерн», в якому 1006,1 га землі (912,3 га орної), 161 двір, 491 ж. (259 чол. працездатних), 3 рільничі бригади, 34 ланки, 3 тваринницькі ферми, 1 автомашина, 2 вітряки, міжколгоспний цегельний завод, кузня, теслярська майстерня, наліч. в.р.х. -140, свиней - 113, овець - 56, коней - 38, птиці - 81; ім. Па¬ризької Комуни, в якому 1096,9 га землі (623 га орної), 128 дворів, 370 ж. (191 чол. працездатних), 3 рільничі бригади, 18 ланок, 1 тваринницька ферма, 1 авто¬машина, вітряк, міжколгоспний цегельний завод, кузня, наліч. в.р.х. - 144, свиней -100, овець-60, коней - 20, птиці-41; ім. Ворошилова, в якому 1301,6 га землі (813,7 га орної), 172 двори, 561 ж. (279 чол. працездатних), 3 рільничі бригади, 33 ланки, 2 тваринницькі ферми, 1 автомашина, 2 вітряки, міжколгоспний цегельний завод, теслярська майстерня, кузня, наліч. в.р.х. - 158, свиней - 68, овець - 44, коней - 54, птиці - 161. У жовтні 1950 всі три господарства об'єднали в один - колгосп «Комінтерн», в якому 1970 наліч. 14 автомашин, 22 трактори, 6 комбайнів, а також в.р.х. - 961, свиней - 1275. 1971 - 373 двори, 1001 ж. 1990 колгосп мав 25 автомашин, 27 тракторів, 10 комбайнів, а також в.р.х. - 1729, свиней - 1082, коней - 129, овець - 1238. У 1996 в П. містилася центр, садиба пайгоспу «Комінтерн» (з 1992), який мав землі 2889,8 га (2019,3 га орної), наліч. 26 автомашин, 18 тракторів, 4 комбайни, а також в.р.х. - 687, свиней - 442, коней - 51. У селі - відділення зв'язку, неповна середня школа (63 учні, 12 педпрацівників-1994) з їдальнею, фельдшерсько-акушер. пункт, дитсадок (15 дітей), Будинок культури на 250 місць, 2 б-ки (10 тис. од. зб.). З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. Уродженцями П. є генерал-майори П. А. Стіна та А. І. Стіна. 1958 встановлено надгробок на братській могилі воїнів, загиблих 1943 під час визволення села від гітлерівців, 1975 - пам'ятник на честь воїнів-односельців, які полягли (190 чол.) на фронтах В. В. війни. Поблизу села виявлено поселення та кургани епохи бронзи (2-1 тис. до н.е.). Село П. розташ. на автотрасі Київ-Суми, сполучене (1985) дорогами з тверд, покриттям з с*. Миколаївкою (4,9 км) та з с*. Боротьбою (8 км).
=========================================
ШКОРОПАД Д.О., САВОН О.А. ПРИЛУЧЧИНА. Енциклопедичний довідник. - Ніжин, 2007. - 347-349 с
Кстати, "с*" означает деревню (то есть селение, где нет церкви).

Уважаемый Metallist

Примите +

Знал только про один хутор, а, как оказалось, их было минимум три...

Если вдруг еще попадутся Салогубы (Сологубы), не сочтите за труд, киньте информацию в личку

Заранее признателен!

Metallist написал:

[q]
Неужто и Вам чем-то подсобила Ройская сотня?
[/q]

Metallist
Для мене Петрушин і Ройская (останнім часом) як одне ціле

Только не смейтесь! Маленькая репетиция после массового чтения источников на украинском языке.

✔Черниговская губерния/область

▶ Диалоговая тема (вопросы/ответы)