✔Черниговская губерния/область (Украина (Україна)) : ВГД

axel27 написал:

[q]
кто работал с книгой О.І.СЕДЕНЬ "ГОРОДНЯНСЬКИЙ ЛІТОПИС"? интересно узнать откуда источники в разделе Населенные пункты
[/q]

Добрый день!
Так там же в начале раздела всё написано:

Описання Городнянської сотні, населені пункти якої в наш час входять до складу Городнянського, Ріпкінського та Сновського районів, збереглись в „Генеральному слідстві про маєтності Чернігівського полку” (1729–1730), ревізьких полкових книгах (1740–1748), так званому Рум’янцевському описі – „Генеральному описі Малоросії” (1765–1769) та багатьох інших рукописах і виданнях.

У 1729 р. –1730 р. в Чернігівському полку для встановлення права власності на маєтки розглядались наявні документи та записувались свідчення місцевих старожилів – „сказки тамошніх старожилів”. Було це при гетьмані Д. Апостолі, а чернігівським полковником тоді був Михайло Богданов.

„Генеральний опис Малоросії” (1765–1769) – 148 фоліантів, кожен із яких складається із приблизно 1000 листів – відшукавв секретар Чернігівського губернського статистичного комітету О.М.Лазаревський (1834–1902), визначний історик, друг Т. Г. Шевченка. Він же знайшов в архіві губернського правління серед справ бувшої Малоросійської колегії рукописи: „Описання Чернігівського намісництва” (1781 р.) Д. Р. Пащенка та „Чернігівського намісництва топографічне описання” (1782–1786) А. Ф. Шафонського.

Із Рум’янцевського опису вціліли ревізькі полкові книги, в яких описані 7 із 10 існувавших полків: 35 міст, 61 містечко, 792 села, 206 деревень та 11 слободок. Описання Городнянської сотні займає 3 томи: Том ХІІ (703 листи), Том ХІІІ (1012 листів), Том XIV (973 листи). Описання Седнівської сотні, частина сіл якої входить ло складу Городнянського р-ну: Том XV та Том XVІ.

Історики встановили: Афанасій Филимонович Шафонський (1740–1811) для свого „Описання”, багатого на етнографічні та історичні матеріали, частину статистичних данних запозичив з праці Д.Р.Пащенка (1759–1809). Дмитро Романович Пащенко ж подав саме ті дані, що не могли бути зібрані кабінетною працею, а вимагали детального вивчення на місцях. Залишилось порадіти, що праця городнянського історика не зітліла в архівах колишньої Малоросійської колегії. Пролежавши 85 років, у середині ХІХ ст. вона, нарешті, знайшла свого законного видавця в особі Чернігівського губернського статистичного комітету.

Підпис – „військовий товариш Дмитро Пащенко” прописаний на всіх із 245 листів „Описання”. Його автор – колезький асесор Д. Р. Пащенко був місцевим жителем: з 1774 р. по 1777 р. служив полковим канцеляристом Гадяцького полку, з 1777 р. по 1779 р. був підкоморієм у Городні, а потім став військовим канцеляристом – в другій Малоросійській колегії. Пащенко був „використанний” при описанні та розподілі Гетьманщини на намісництва за особливим дорученням генерал-губернатора Рум’янцева. В новоутвореному у 1782 р. Чернігівському намісництві, під керівництвом губернатора А.С.Милорадовича – Д.Р.Пащенко став секретарем першого департаменту губернського магістрату, згодом О. М. Лазаревський служив там урядником.

Городня – містечко (51° та 45' північної широти, 49° і ½ довжини) при зливанні двох невеличких річок, розташоване на шляху із Чернігова до Стародуба та Смоленська; знаходиться в 50 верстах від Чернігова, 43 в. – від Березни, 27 в. – від Седнева, 36 в. – від Добрянки, 12 в. – від Дроздівки (Дроздовиці), 9 в. – від Бутівки, 6 в. – від Рудні Політичинської (Політрудні), 126 в. – від Стародуба, 20 в. – від Білоруської губернії, 95 в. – від Білиці Могильовської губернії. Городня має прямокутну форму, досягає у довжину 1,5 версти, а в ширину 1 версту.

Городня – „за сказкою тамощніх старожилів”: після польского панування стала полковим ранговим маєтком – була зарахована „на уряд полковників чернігівських”.

Із „ Генерального слідства про маєтності Чернігвського полка” (1729–1730), для якого збирались данні про – „поспольство” (селян чоловічого полу), відомо, що на той час в Городні було 43 селянських двори: 29 селян грунтових – тобто тих, хто мав землю та робочу худобу (їх ще називали, згідно Литовського статуту, тяглими або отчинними), а 14 селян – городників, які заробляли хліб на чужій землі. За данними „Генерального опису Малоросії” (1765–1769), в Городні 24 селянських двори – „на ранг” чернігівського полковника Петра Милорадовича. А всього тоді в Городні – 167 дворів.

✔Черниговская губерния/область

▶ ДИАЛОГОВАЯ тема (вопросы/ответы)