Уманский полк Гетманщины - середина XVII

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

УМАНСЬКЕ КОЗАЦТВО В УКРАЇНСЬКОМУ
ВИЗВОЛЬНОМУ РУСІ (СЕРЕДИНА ХVІІ – ПОЧАТОК ХVIII ст.)

....... Історія Уманщини доби козацтва, як значного регіону Правобережної України, значно доповнює загальну історію цієї доби. ....... Уманська фортеця була важливим форпостом Правобережжя в період Національно-визвольної війни середини ХVІІ століття, а Уманський козацький полк, як військова і територіально-адміністративна одиниця Української козацької держави, складає історію українського національно-визвольного руху означеного періоду.

ФОРМУВАННЯ УМАНСЬКОГО КОЗАЦЬКОГО ПОЛКУ. Навесні 1648 року на Уманщині розгортається широка боротьба проти польсько-шляхетського режиму і Уманський козацький полк став складовою частиною Української козацької держави, а уманське козацтво вписало свою сторінку в історію українського визвольного руху. Серед козаків Уманського полку були представники більш як десяти народностей. Це спричинилось наявністю серед населення Уманщини значного відсотка іноетнічного елементу, а також тим, що порубіжні землі цього краю заселялись нащадками жителів татарських улусів. Саме в південних порубіжних сотнях полку – Бершадській, Івангородській, Уманській, Бабанській – серед рядового козацтва помітна значна кількість родин татарського походження: Баглаї, Килимеї, Самбаї і т.д.
Основою творення полку були як запорожці Уманського курення, так і місцеві шляхтичі, зв’язані з Запорозькою Січчю.

УМАНСЬКИЙ ПОЛК В ПЕРІОД НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII СТОЛІТТЯ. Вся Уманщина, будучи пограничною територією, часто ставала ареною жорстоких зіткнень польсько-українсько-турецько-татарських інтересів. А Уманський козацький полк, як крайній на південно-західному порубіжжі, найчастіше першим стримував натиск польсько-татарських військ.
Серед найбільш значимих військових операцій, Уманський полк брав участь у вересневій (1648 р.) битві під Пилявцями, Збаразькій (червень) та Зборівській (серпень) битвах 1649 року, у розгромі польських військ під Батогом (травень 1652 р.), у битві з польсько-татарськими військами під Охматовим (січень) та Озірною (листопад) 1655 року. Тобто, Уманський козацький полк був боєздатною частиною армії Богдана Хмельницького. Уманське козацтво брало участь у реалізації гетьманом політики забезпечення найкращих зовнішньополітичних умов для боротьби з Польщею. Продовжуючи політику досягнення найширшої воєнно-політичної ізоляції Речі Посполитої, Б.Хмельницький намагався зав’язати стосунки з придунайськими країнами і організував три походи в Молдавію. В усіх трьох походах (1650, 1652 і 1653 років) брав участь Уманський козацький полк. До того ж, результати другого молдавського походу настільки піднесли авторитет уманського полковника Йосипа Глуха, що молдавський господар спробував заручитися його підтримкою за інших складних для себе обставин.
Уманський козацький полк був боєздатною частиною української армії і під керівництвом Й.Глуха, уманське козацтво брало участь у військових діях 1648-1653 р.р. Полкова старшина уманського козацтва не раз виконувала відповідальні завдання Б.Хмельницького, що слугувало захисту південних рубежів Української козацької держави та стримуванню натиску польсько-шляхетського війська.
Українсько-московська угода 1654 року і прийняття присяги на вірність царю були неоднозначно зустрінуті в козацькій Україні. Уманський полковник Й.Глух відмовився присягнути московському царю, про що писала навіть одна з гамбурзьких газет, і полк був серед опозиційного до Москви козацтва

УМАНЩИНА В УМОВАХ РУЇНИ Військова історія Уманського козацького полку переплетена низкою політичних комбінацій, переворотів, відступів і компромісів. За існуючих історичних реалій, Уманський козацький полк змінював політичну орієнтацію, а його козацька старшина була втягнута у вир політичних перипетій тієї доби. Так, за полковництва М.Ханенка, Уманський полк був опозиційно настроєний до Москви і не підтримував договірних статей Ю.Хмельницького. А на початку 1664 року, завдячуючи появі на Уманщині запорожців з І.Сірком, Уманський полк вже визнав владу російського царя і в Умані була поставлена московська залога.
Уряд Речі Посполитої, підтримуючи козацьку старшину польської орієнтації, розколов правобережне козацтво і домігся обрання гетьманом Правобережної України М.Ханенка. У протистоянні гетьманів М.Ханенка – П.Дорошенка, уманське козацтво спочатку підтримувало першого. 3 липня 1672 по квітень 1674 року полк підтримував М.Ханенка, а в березні 1674 р. полк присягнув Росії. Уманські полковники доби Руїни (М.Ханенко, С.Оргіяненко, І.Лизогуб, М.Булига, І.Сербин, І.Гродзенко, С.Яворський, Г.Білогруд) були як пропольської, так і промосковської орієнтації, але під їх керівництвом козацтво вело самовіддану боротьбу за національне визволення.

З Відомості про долю уманського козацтва після трагічного розорення Уманщини в 1674 році розпорошені. Переселення мешканців Уманщини після її розорення було примусовим і не все козацтво переселилось на територію Лівобережжя та Слобожанщини. Польський уряд сприяв поновній колонізації Уманщини виходячи зі своїх військових планів. Ліквідація Карловецьким миром (1699 р.) турецької загрози для Польщі пришвидшила ліквідацію козацького устрою на Правобережжі. А це стало поштовхом для розгортання національно-визвольного повстання під проводом С.Палія в 1702 році. Водночас відбувалося відродження Уманського козацького полку, який у 1704-1711 рр. входив до складу козацької держави, що перебувала під протекторатом московського царя. У вир цього повстання втягнулось і населення Уманщини.
Умань і в цей час була стратегічно важливим містом, козацький гарнізон якого захищав Київщину і Брацлавщину від вторгнення татар і польсько-шляхетських військ. Територія Уманського козацького полку відносилась до т.з. “Паліївщини”, а сам С.Палій мав там свої пасіки.
Уманський козацький полк в роки російсько-турецької війни 1710-1713 рр. підтримував похід П.Орлика та союзників на Правобережжя за звільнення від російських військ. Але остання битва правобережного козацтва за визволення козацької України закінчилась трагічно.
В 1712-1713 рр. указом Петра І була вирішена доля Правобережжя і постановлялось “тем землям быть в пустке всегда”. На цьому завершилась історія Уманського козацького полку.

З праці БОДРОВА Юрія Івановича

Умань козацька і гайдамацька.

Автор : Мицик Ю.
Название : Умань козацька і гайдамацька
Издательство: Киев : Издательский дом "КМ Академия"
Год издания : 2002
ISBN: 966-518-069-Х
Страниц: 186
Формат : PDF
Размер файла: 8,4 MB
Язык : Украинский
Для сайта: MirKnig.com

В книге исследуется историческое прошлое Умани XVII-XVIII вв., Во времена подъема национально-освободительной борьбы украинского народа. Книга основана как на опубликованных, так и неопубликованных источниках, является одной из немногих обобщающих трудов по истории Умани, проливает свет на неизвестные страницы исторического прошлого этого важного региона Украины казацкой эпохи. Издание рассчитано на ученых, преподавателей высшей и средней школы, краеведов и всех, кто интересуется историей казачества и родного края.

http://mirknig.com/knigi/histo...macka.html

более глубокое исследование полковников уманского полка в работе Кривошеи В.В. -
в ”Гілея: науковий вісник": Збірник наукових праць.- К., 2010. Випуск 34 - 2010
http://gileya.org.ua/index.php...&id=50 (можно скачать PDF, регистрация)
Кривошея В.В. Козацька старшина Гетьманщини. Уманський полк.

umansan76 написал:

[q]
более глубокое исследование полковников уманского полка в работе Кривошеи В.В. -
в ”Гілея: науковий вісник": Збірник наукових праць.- К., 2010. Випуск 34 - 2010
http://gileya.org.ua/index.php...&id=50 (можно скачать PDF, регистрация)
Кривошея В.В. Козацька старшина Гетьманщини. Уманський полк.
[/q]

Могу предложить ещё одну книгу Кривошея. Вдруг кто-то ищет.

Шляхта Уманщини в імперську добу (кінець XVIII – перша половина XІX ст.) / Кривошея.: КНТ, 2018.

Если будут вопросы, то пишите сюда.

Посотенні списки покозаченої шляхти
Уманський полк

Полкова сотня:
Барабашенко Мисан
Безпалий Іван.
Білохацький Василь
Богун Іван
Богуненко Ярема
Бузовський Яків
Бурмаченко Гриць
Бут Петро
Бут Шеремет
Бут Яцько
Бутенко прокіп
Вовк Андрій
Войтенко Федір
Гладкий Семен
Гродзенко Лук'ян
Дунаєвський Яцько
Козинський Василь
Комар Данко
Кублицький Іван
Лагойденко Андрій
Лебідь Іван
Микулинський Василь
Мовчаненко Іван
... Остап
Мошенський Гаврило
Слуцький Іван
Худолій Іван
Цибуловський Степан
Цибуловський Федір
Черномаз Іван
Чечеленко Василь
Щуровський Лесько
Яловицький Іван

33 представника 31 родини

Джерело:
О.Ю. Дан. Козацтво Брацлавщини у боротьбі за свободу і незалежність (1648 – 1676 рр.). – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 282.

Посотенні списки покозаченої шляхти
Уманський полк

Маньківська сотня:
Бабанський Івашко
Безпалий Семен
Браїло Грицько
Величко Іван
Вєніковський Івашко
Войтенко Петро
Войтенко Дорош
Гарячка Дем'ян
Гладченко Петро
Головченко Мацей
Дрозденко Педима
Животовський Іван
Животовський Микита
Заваденко Гнат
Капуста Процек
Капуста Юсько
Конельський Іван
Красовський Іван
Куниченко Лук'ян
Лазовецький Педор
Малинка Василь
Надольський Іван
Носовський Гапон
Парієвський Михайло
Пачапинський Сергій
Пачапинський Михайло
Погребиський Васько
Прилуцький Остап
Рудковський Грицько
Сабор Іванко
Сабаренко Охрім
Стрельченко Остап
Товпишка Лесько
Челювський Іван
Шавуленко Антон

36 представників 31 родини

Джерело:
О.Ю. Дан. Козацтво Брацлавщини у боротьбі за свободу і незалежність (1648 – 1676 рр.). – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 282 – 283.

Посотенні списки покозаченої шляхти
Уманський полк

Івангородська сотня:
Берленко Мисько
Бут Степан
Войтенко Степан
Войтенко Роман
Головченко Лук'ян
Городницький Курило
Грутивицький Василь
Жубинський Юсько
Засядько Степан
Засядько Техно
Зіньковський Кіндрат
Зіньковський Пилип
Кизим Левко
Лезненко Мисько
Мовчаненко Федір
Наливайко Процек
Наливайко Гнат
Поровський Сава
Прилуцький Степан
Пясецький Петро
Сквирський Ясько
Сквирський Лесько
Третяченко Борис
Уманський Іван
Хандогій Василь
Цибулевський Ярема
Шереметенко Юсько
Ярмолинський Хома.

28 представників 23 родин

Джерело:
О.Ю. Дан. Козацтво Брацлавщини у боротьбі за свободу і незалежність (1648 – 1676 рр.). – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 283.

Посотенні списки покозаченої шляхти
Уманський полк

Бузівська сотня:
Бут Остап
Васильківський Василь
Вербицький Васько
Войтенко Федір
Гладкий Андрій
Гніздицький Грицько
Донець Михайло
Кисіль Семен
Комаровський Ілляш
Комаровський Семен
Конельський Остап
Криштопенко Васько
Кулага Дмитро
Малиновський Михайло
Мележченко Ілько
Момот Прокіа
Москаль Левко
Негребецький Прокіп
Некрашенко Іван
Самгоровський Карпо
Слободянський Фесько
Чаговець Іван
Черкас Іван
Черкас Семен
Черната Іван

25 представників 23 родин

Джерело:
О.Ю. Дан. Козацтво Брацлавщини у боротьбі за свободу і незалежність (1648 – 1676 рр.). – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 283.

Посотенні списки покозаченої шляхти
Уманський полк

Бабанська сотня:
Бабинський Лук'ян
Безпальченко Ілляш
Величко Іван
Величко-Босовський Іван
Войтенко Павло
Гладченко Карпо
Громика Влас
Дощанський Клим
Збаразький Павло
Леєнський Онисько
Лобачевський Кирик
Мовчан Васько
Пісочинський Василь
Погребинський Лесько
Сікорський Севастян
Станіславський Степан
Стельниченко Василь
Стельниченко Курило
Стельниченко Гринець
Унченський Дмитро
Чорнота Андрушко
Чорнота Фесько
Яблоновський Лаврін

23 представники 20 родин

Джерело:
О.Ю. Дан. Козацтво Брацлавщини у боротьбі за свободу і незалежність (1648 – 1676 рр.). – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 283 – 284.

Уманські отамани городові.
Тимофійович Євстафій (? – весна 1672 – ?)
Єжевський (? – 1672 – 1673 – ?)

Уманські сотники
Корсунець (Мартин ?) (? – 1653 – ?)
Зарудний Іван (? – 1653 – 1654.01.)
Тиміш Семенович (? – 1655.03. – ?)
Козир Андрій (? – 1659.12. –?)
Хохленко (? – 1673.03. – ?)

Джерело:
Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Випуск ІІ. Біла Церква, 2001 / М. Корнієнко. Старшина Уманського козацького полку. С. 52.

Зарудний Іван
сотник уманський (? – 1653 – 1654).
Засновник лівобережної козацько-старшинської родини Зарудних.
В. Кривошея вважає, що, можливо, це він в 1658 – 1659 рр. був миргородським полковим осавулом43.
Відносно уманського сотника (1676) маємо свідчення: "который и ныне с частью убогих людей в Умани пребывает, поддался коменданту немировскому, ьывает у него часто и всякие вести от него приемлет"44.

43. Кривошея В.В. Національна еліта Гетьманщини... – Ч. ІІ. – С. 112.
44. Акты ЮЗР. – Т. XII. – С. 433.

Джерело:
Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Випуск ІІ. Біла Церква, 2001 / М. Корнієнко. Старшина Уманського козацького полку. С. 52.

Уманский полк Гетманщины - середина XVII - начало ХVIII вв

СПИСОК СОТЕН в Реестре Войска Запорожского 1649 года, общая информация, источники, архивы, публикации.