Киево-Подольский патрициат

Кувічинський
Герасима Романовича К. (1721—? рр.) згадує «Сповідальний розпис» Воскресенської церкви за 1762 р. Його предками могли бути шляхтичі Кувечинські-Болотовичі, що на початку XVI ст. емігрували в Україну з
Московщини. У 1761 р. шафаря магістрату Герасима К., разом з бургомістром В.Балабухою, шафарями Й.Козельським та М.Коробкою, лавником І.Скребницьким, писарем Я.Давидовським, міщанами А.Андрієвим та С.Балабухою, арештували київські козаки на чолі з сотником М.Гудимою та відправили до Глухова, де К.Розумовський влаштував їм допит і позбавив урядових посад і привілеїв. Цей арешт став наслідком боротьби у Києві між гетьманською і магістратською владою. Однак невдовзі в’язнів звільнили, повернули до Києва та відновили у правах80. За «Відомосте) обліку дворів...» у 1784 р. Герасиму К. належали дві садиби {№ 1208 та 1644, на плані 1803 р. - № 2360), остання — у Воскресенській парафії.

Лакерди
Походили з греків. Уперше це прізвище згадується у 1726 р.82 В другій половині XVIII ст. на Подолі мешкали Пилип та Іван Л. Останній (?—1788 рр.), батько двох дочок, володів дерев’яним будинком на мурованих льохах та крамницею на ринку, у «Великому ряду»83. Пилипу Я., купцю І гільдії та «іменитому громадянину» міста, на початку XIX ст.,. крім двох дерев’яних, належали і два «кам’яних» будинки. Один з них (на плані
214 1803 р. № 308) - двоповерховий, на льохах. Другий цегляний будинок (на планах Подолу 1800 р.84 та 1803 р. — № 300) розібрано після пожежі на ринку 1808 р. для вивільнення місця під будівництво «нового» Гостиного двору85. Його фундаменти виявлені археологами у 1972 р. на Червоній площі86. Як компенсацію, Пилип Л. одержав від магістрату спочатку цегляний двоповерховий будинок ковальського, а коли той згорів у 1811 р. — кушнірського цеху. За розмірами і вартістю обидві цехові споруди приблизно дорівнювали зруйнованому .будинку. Після пожежі 1811 р., крім колишнього цегляного двоповерхового будинку кушнірського цеху, у Пилипа Л. були також два «постоялих» двори та кілька крамниць у «новому» Гостиному дворі. Якщо у 1784 р., відповідно до «Відомості обліку дворів...», Пилип Л. володів трьома дворами (№ 990, 991 та 1096), то на початку XIX ст. - вже чотирма (на плані 1803 р. — № 237, 308, 2184 та 2185). Виявилося, що заощадження Пилип Л. нажив нечесним шляхом - привласнив значні суми грошей як війт (у 1813-1814 рр.) і голова міської «банківської казни» (у 1811-1826 рр.). Остання зникла при пожежі 1811 р. разом з бухгалтерською документацією та розписками вкладників. По смерті Пилипа Л., у 1826 р. до суду були притягнені його сини, бургомістр Антон (1779—? рр.) та лавник Іван (1789—? рр.), які не змогли довести законність формування родинного капіталу87.

Леонтович, Николай Алексеевич (1728-1784) - бунчуковый товарищ и губернского магистрата заседатель. Кум Д. Д. Матяшева
Жена Варвара Кондратьева вдова (1732-28.10.1785) - кума Д. Д. Матяшева. Брак 1754 https://www.familysearch.org/a...cat=760044
Дети: Параскева (1756), Евдокия (1759), Григорий (1762). Мавра (1763), ее муж Филип Иванов Лакерда (1756) - инстигатор, брак 1777. Мария / Мариана (1765) https://www.familysearch.org/tree/person/details/GFGG-R3C Сын Филиппа Лакерды и Мавры Антон 1779 Елена 1783 https://www.familysearch.org/a...cat=760044 Стефанида 1784 https://www.familysearch.org/a...cat=760044 Иван 1789 https://www.familysearch.org/a...cat=760044 Анастасия 1791 https://www.familysearch.org/a...cat=760044 Петр 1793 https://www.familysearch.org/a...cat=760044 Василий 1795 https://www.familysearch.org/a...cat=760044 Агрипина 1796 https://www.familysearch.org/a...cat=760044 Семен 1800 https://www.familysearch.org/a...cat=760044
ДАКО_ф.295_оп.1_спр.65_Ревізська_Казка_Києва_1782_рік.pdf. сн. 54. л. 26 об.
Духовский прих. 1760 кинофильм режиссёра Сергея Микаэляна 1972 года по сценарию Леонида Зорина.
1824 Доброникольский https://www.familysearch.org/a...at=1807366
Лакерда Мавра Николаевна (1767-1838) - купчиха 2-й гильдии.Вдова купца. Дети: Антон (1782-?, его жена Настасия, 1794-?, дети: Алексей, 1818-?, Анна, 1820-?, Мария, 1821-?), Иван (1792-?, его жена Варвара, 1805-?, дети: Иван, 1821-?, Василий, 1829-?, Филипп, 1831- ?, Николай, 1833-?, Антон, 1831-?, Александра, 1822-?, Татьяна, 1825-?, Марья, 1830-?, Надежда, 1834-?)683
Лакерда Филипп Иванович (ок.1755-1827) - купец 2-й гильдии. Окончил Киево-Могилянскую академию. Почетный гражданин Киева. Деятель Киевского городского самоуправления. Член комиссии по городским доходам и расходам. Бургомистр (1812), исполнял обязанности киевского войта (1813-1 814). Владел домом на Андреевском спуске, 2-а.684.
Лакерда Антон Филиппович (1779- 1855) - купец 3-й гильдии, бургомистр (1831). Владел земельным участком на ул. Куреневской. Его жена - Анастасия Дмитриевна (1782-1858), дети: Алексей (1814-?), Ксения (1801-?), Марина (1809-?), Мария (1818-1862), Николай (1810-1842), Константин (1812-?), Ульяна (1804-?), Алена (1805-1842)680
Лакерда Иван Филиппович (1.3.1789-1841) - купец 2-й гильдии, бургомистр (1831). Кум Романа Александровича Барского https://www.familysearch.org/a...cat=760044
Почетный гражданин Киева. Его жена - Варвара (1808-?), дети: Иоан (1824-?), Василий (1832-?), Николай (1836-?), Александр (1836-?), Антон (1839-?) https://cdiak.archives.gov.ua/...1&slide=16 крестная Марина Филипповна Гудим-Левкович, жена Василия Яковлевича , Александра (1825-?), Татьяна (1831-?), Мария (1833-?), Надежда (1836-?)682. Сын Ф. И. Лакерды.
Лакерда Иван Иванович (1820-?) - купец 2-й гильдии. Согласно отношению Киевской городской управы от 28 января 1876 г. за № 721 исключив с начала 1876 г. его из купеческих 2-й гильдии членов, в связи со смертью его матери Варвары, причислила Ивана Лакерду в киевские местные 2-й гильдии купцы. Владел домом на Андреевском спуске, 2-а. Его жена - Юлия (1848-?), их дети: Евгений (1868-?) и Николай (1870-?)681.
Лакерда Варвара (? – 1875) Купчиха 2-й гильдии. Её сын Иван (1820 – ?).
Лакерда Любовь Купчиха. Владела домом на ул. Ильинской, 10.
Лакерда Николай Иванович (1832 – ?) Купец 2-й гильдии. Владел собственным домом на ул. Верхний Вал, 40. Брат И.И. Лакерды.
2227. ГАКО. Ф. 280. Оп. 2. Д. 332, Д. 354. Андреевский спуск. Культурологический путеводитель. К., Амадей. 2017. Стр. 223.
Источник: Третьяков А.П. Киевские купцы.: науч.-популярн. издание. – К.: ЛАТ & K, 2020. С. 400 – 401.

Мефедовичі
Прізвище київського війта Кирша М. у писемних джерелах з’являється в 1570 р.89 Наступні згадки представників родини М. датовані 1633-1641 рр., коли Самійло М. (7-1644 рр.) був «субделегатом» київського війта90. У 1656 р. брати Семен та Киршо М., що мешкали у приході Воскресенської церкви, подарували храму напрестольний хрест (зараз - у НМІУ). Два городи одного з них, бургомістра М., у 1693 р. розташовувалися «за брамою Воскресенською»

Митюки
Перший з відомих представників родини, Никифор М. (1705-1792 рр.), похований на Щекавицькому кладовищі95. Його сину, райці магістрату і купцю І гільдії Єфиму М. належали садиби в Кожум’яцькому яру, у «Відомості обліку дворів...» 1784 р. зазначені за № 1336, 1348, 1360 та 1368 (на плані 1803 р. відповідно - № 1893, 1995, 2173 та 2072). Ці ж двори вказані і у переліку 1817 р. садиб Кожем’яцької частини Києва9'’. На документах 1770-х рр. зберігся відбиток особистої шляхетської печатки Єфима М.97 216 Ще один двір (№ 1349 за «Відомосте) обліку дворів...») у Кожум’яцькому урочищі у 1784 р. належав Василю М., брату(?) Єфима М. (на плані 1803 р. - № 2073).

Мошенні
У 1636 р. удова бургомістра Григорія М., ївга, заповіла Межигірському монастирю садибу, розташовану поряд монастирського подвір’я. Її онуком був райця Арефа Попович, син(?) священика однієї з подільських церков. До найближчого оточення ївги М. належали війт Й.Ходика, пані Лозчина (дружина МЛозки - сина(?) Є.Гулевичівни) та Григорій Лозкович, яких вона згадувала у заповіті"111.