Алфавитный указатель киевских родственников и близких

Тихоновичі https://golubinski.ru/ap/tihonovich.html
Свій родовід Тихоновичі починали з бабки Тихона
Давидовича (що жив у другій половині XVII ст.) - Ганни
Юркової Іванічевої, власниці двору біля церкви Миколи
Притиска. Уперше її ім’я згадується в 1577 р. у зв’язку з
купівлею Г.Юрковою у В.Солтановича сіножаті за річкою
Почайною137. Можливо, Г.Юркова і В.Солтанович були
сусідами, тому і підписали вигідну їм обом угоду. До того ж одна з садиб Солтановичів (з 1666 р. - сотника
С.Туптала) розташовувалася поблизу церкви Миколи
Притиска, де і двір Г. Юркової та садиба її нащадка — Романа Т., священика церкви Миколи Притиска.
Спадкоємцями Тихона Давидовича стали син Іван Т.
і онуки, Іван (7—1725 рр.) та Василь (7—1721 рр.). Останній
у шлюбі з Оленою Василівною мав трьох синів — Петра
(7—1763 рр.), Романа (7 - до 1784 р.) та Федора (?-
1750 рр.) та двох дочок, Дар’ю та Анастасію.
Петро Т., багатий купець і бургомістр, у 1711 р. відбудував церкву Різдва. Разом з дядьком Іваном він привозив з Польщі (зокрема, з міста Шльонська) різний
крам. Обидва шлюби Петра Т. (з Агрипиною, дочкою війта П.Войнича, та з Христиною Мануйловою) були бездітні.
Від дядька Петро Т. успадкував «дідичні» двір у Притиско-Микільській парафії та сіножать за Почайною
(якими, можливо, володіли ще Г.Юркова та Тихон
Давидович), «плац» на «Великій мостовій вулиці» (Притискомикільській) поряд двору, придбаного в 1749 р.
223
у П. Войнича. Іван Т. передав племіннику також крамницю в «Кушнірському ряду» на ринку та хутір на Куренівці.
У 1753 р. Петро Т. придбав поряд «ґрунту», успадкованого від батьків, невеликий двір у парафії церкви
св. Костянтина та Олени.
Після смерті Федора, похованого біля церкви Миколи Притиска, Петро Т. успадкував братову частку: два
«городні плаци» за Воскресенською брамою та комору на
ринку у «Великому ряду».
Сестри Петра Т., Дар’я та Анастасія (дружини
ювеліра І.Равича та купця Власенка-Чишинича) дістали
у посаг по «плацу» та по коморі на ринку, у «Ряду великоруських купців». Дар’я Равич померла бездітною,
напевно, не мав дітей і Роман Т. Тому саме сини і дочки
Анастасії Власенко-Чишинич стали спадкоємцями
Петра Т., який також не мав нащадків.
Після смерті Петра Т. його друга дружина успадкувала хутір на Куренівці та два «куничних» двори (у Притиско-Микільській та Царекостянтинівській парафіях).
Іншу родинну нерухомість за рішенням суду одержали
племінники і племінниці Петра Т.: Роман, Іван та Федот
Власенки-Чишиничі, Тетяна Григоровичева, Агафія
Силенко-Нечаєва та Анастасія Галчевська138.
У «Відомості обліку дворів...» 1784 р. зазначений
двір {№ 1200, на плані 1803 р. — № 2775) удови колишнього бургомістра та священика церкви Миколи Притиска, Романа Т. Цю садибу, розташовану неподалік
церкви, можна визначити як «дідичний» двір Г.Юркової.
Його Роман Т. як останній, прямий нащадок Т., успадкував після смерті батьків, дядька та братів.

Алышевский, Павел Петрович (1753) - Притисконикольская, 1786. https://www.familysearch.org/tree/person/details/GR48-Z58 В 1811 г. ключарь Софийского собора.
Жена Дарья Романова - дочь свящ. Романа Васильевича Тихоновича
их сын свяш. Петр Алышевский

Павел Ризенко, ратсгер в 1827 г. + https://cdiak.archives.gov.ua/...&slide=106

Тохай, Андрей Михайлович https://www.familysearch.org/tree/person/details/G55H-YH3
его жена Ульяна, возможно, дочь Андрея Иванского.

Дзигановский / Дзегановский, Александр Петрович (1862) - муж Ольги Ясоновны Алышевской https://www.familysearch.org/tree/person/details/GR4T-J7Y

Кондрат Яхно 1864 https://www.familysearch.org/a...390-648-93