Григорович-Барские

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

надворный советник Иван Григорович-Барский владел д. Козинец в Киевском у. В РС 1834 - "наследники".

Григорович-Барский Алексей Борисович
(1913 - 1994)

Родился в 1913 г. Ветеран Русской Освободительной Армии ген. Власова. Представитель довоенной организации "Юный доброволец", а после войны - Организации российских православных разведчиков (ОРПР). Проживал во Франции, в Париже. В 1950-е гг. упомянут как заведующий парижским отделением Архива-музея Русской Православной Церкви Заграницей (РПЦЗ). Создатель церкви Всех Святых в Земле Российской Просиявших в Париже. Скончался 12 июля 1994 г. во Франции в возрасте 81 года. Похоронен 15 июля 1994 г. на кладбище г. Булонь-Бийанкур.

Составлено по источникам:
Незабытые могилы. Т. 2. Г-З. - М.: Пашков дом, 1999.
Русская мысль. - Париж, 1994, 21-27 июля, № 4039.
Архив Библиотеки-фонда "Русское Зарубежье". Ф. 1. Рукописи Всероссийской Мемуарной Библиотеки (ВМБ). Альбомы А. И. Калугина. Альб. 8-б. Церковь (США). Л. 119.

Григорович-Барская Людмила Ипполитовна - 11, 11. Православная Русь. 1968.
Григорович-Барский Иосиф Константинович - 11, 11.

17.10.1977 Constantine Grigorovich-Barsky, 64, a news analyst and political editor with the Vice of America, died of cancer Monday at Doctor's Hospital of Prince George's County.

At the time of his death, he was chief of the news and commentary branch in the Russian language division. He had joined the VCA here in 1955.

In 1970, Mr. Grigorovich-Barsky received the Meritorious Honor Award of the U.S. Information Agency for his coverage of this country's space flights.

In 1976, he was given the USIA Superior Honor Award for his "highly authoriative interpretation of events and imaginative approach to broadcasting (which) helped strengthen his prestige in the Soviet Union."

A spokesman for the VOA, which is part of the USIA, said yesterday that Grigorovich-Barsky was "a household word to millions of VOA listeners in the Soviet Union.They relied on him for a thorough and clearly understood analysis of new events and explanations of the U.S. foreign policy."

Born in Kiev, Russia, Mr. Grigorovich-Barsky moved to Yugoslavia as a child with his family during the Russian Revolution. He was educated in Belgrade and Ljubljana, earning the equivalent of a doctor's degree in law.

During World War II, he spent three years in Nazi forced labor camps. He was liberated by American armed forces in 1945. He worked for the United Nations Relief and Rehabilitation Administration in Germany after the war.

Mr. Grigorovich-Barsky came to this country in 1947. Three years later he became an instructor in Russian at the Army Language School in Monterey, Calif., where he remained until joining the VOA.

In 1964, he also became a foreign service officer and was assigned briefly to a USIA post in Belgrade.

Mr. Grigorovich-Barsky twice accompanied Soviet Cosmonauts when they visited this country in 1969 and 1970. He received a citation from the National Aeronautics and Space Administration for this service.

He was a member of the Russian Orthodox Church of St. Nicholas in Washington.

He is survived by his wife, Marina Grigorovich-Barsky, of the home in Langham; a son, Nikita, and a daughter, Olga Rabchevsky, both of Kensington; a brother, Boris, of Newtown, Conn., and two grandchildren.

1947: Congress Threatens VOA Budget, but Relents
In the meantime. Congress in its wisdom, by around May 1947, started questioning the
usefulness of the Voice of America, and of Russian broadcasts especially, and refused to
approve the budget. By the end of May, all the members of the Russian Service received a
formal notification from the Department of State that our jobs were not secure, the budget
not having been approved as of that date, and that no one would object if any one of us
would start looking for another job — without, of course, any kind of compensation for
the time lost. I called the chief of the Russian translation services of the then fledgling
United Nations, who was the father of our good friend Stan Barsky, Peter GrigorovichBarsky, a very famous name in the history of Russian attorneys and law. So I came to see
him at Lake Success. I passed the test with flying colors. He said he would call me back,Library of Congress
Interview with Mr. Alex Frenkley http://www.loc.gov/item/mfdipbib001551
and if other friends want to do the same here are some forms to give them. A couple of
weeks passed, and there was still no budget for the Voice of America. We were working by
inertia, waiting for an order to stop. I called Mr. Grigorovich-Barsky at the UN and he told
me that although my test was excellent, and some of my friends', the Soviet delegation to
the United Nations had vetoed the hiring of anyone connected with the Russian Service
of the Voice of America. That was in early June 1947, less than half a year after we had
been assembled and a few months after we had started — which shows to what extent
the Soviet government already at that time was dead set against the Voice of America
Russian broadcasts. I reported to Charlie Thayer, and perhaps it helped in a modest way,
but in any case the House of Representatives reversed itself and approved a modest
budget for the Voice. So we all kept our jobs.

GRIGOROVICH-BARSKY NIKITA GRIGOROVICH-BARSKY, 64 "Nick" Died on September 9, 2009 in Washington, DC of heart failure. Nick was born in Austria to Constantine and Marina Grigorovich-Barsky. They immigrated to the U.S. in 1947 and he graduated from the University of Maryland. In 1972, he joined the Exhibits Division of USIA. While posted in Japan, he married Yoko Ohtsuki. They traveled widely under Foreign Service assignments. He retired in Bethesda in 2000. Nick is survived by his wife of 33 years, Yoko; mother, Marina; daughter, Maya, and son, Alexander. Services will be held Sunday, September 13, 2 p.m. at the Russian Orthodox Cathedral of St. John the Baptist, 4001 17th St., N.W., Washington, DC 20011. In memory of his love of animals, contributions may be sent to The U.S. Humane Society at: www.hsus.org .

MAYA GRIGOROVICH-BARSKY
Maya Grigorovich-Barsky
Senior Director, Executive Operations & Events
Maya Grigorovich-Barsky joined America’s Promise Alliance in 2008 and has served in a number of different positions since. Currently, she serves as the Senior Director of Executive Operations & Events, serving as the focal point for cross-cutting organizational management functions as well as liaising with the organization’s Board of Directors. Additionally, she spearheads the planning and execution of all major events of the organization.

Prior to joining America’s Promise Alliance, Maya worked in a variety of sectors, including education, hospitality, and veterinarian medicine, and prior to her time in Washington, DC, she resided in Austria, Germany, Italy, and most recently, Japan where much of her family still lives.

Maya has a background in education, organizational management, administration, events and hospitality, and she has earned a master’s degree in Special Education from American University, and a bachelor’s degree in Psychology from the University of Massachusetts.

Additionally, Maya teaches part-time as a therapeutic riding instructor at LiftMeUp! Therapeutic Riding in Great Falls, Virginia, where her combined experience, knowledge, and creativity of working with horses and individuals with special needs has proven to be useful in helping to build deep and meaningful relationships with her clients. She also sits on the Board of Directors of the Therapeutic Riding Association of Virginia (TRAV).

Maya is passionate about equitable access to resources and opportunities, particularly for those living with disabilities, and brings that passion to all of her work.

In her free time, she enjoys horse riding, skiing, diving, and attending stand-up comedy shows.

https://www.americaspromise.or...ich-barsky

https://www.FB [запрещен в РФ]/mayagbarsky

Joseph Grigorovich-Barsky
BIRTH 1893
Kiev, City of Kiev, Ukraine
DEATH 18 May 1959 (aged 65–66)
Washington, District of Columbia, District of Columbia, USA
BURIAL
Holy Trinity Orthodox Monastery
Jordanville, Herkimer County, New York, USA
MEMORIAL ID 117092885 · View Source
MEMORIAL
PHOTOS 1
FLOWERS 0
Husband of Lucy Grigorovich-Barsky
Wife of the late Joseph Grigorovich-Barsky

Mother of Cyril Barsky and Mrs Helen Carroll of Detroit MI

Father of Cyril Barsky and Mrs Nicholas Bucurestean

Son of Helen Grigorovich-Barsky and brother of Peter Grigorovich-Barsky
of New York

CYRIL BARSKY On Monday, February 23, 2009, of Sterling, VA. Husband of Elsie. He is survived by two daughters, two sons-in-law, six grandchildren and one sister. Services were held at the Russian Orthodox Cathedral of St. John the Baptist in Washington, DC.

Українські підприємці в історії: Родина Григоровичів-Барських

Київ, 23 вересня 2002 – Упродовж століть Поділ був головним осередком ділової активності Києва, а підприємництво було для його мешканців родинною справою. Серед відомих підприємницьких родин Київського Подолу вирізняються Григоровичі-Барські – купці, діячі маґістрату, промисловці, архітектори, будівничі, мандрівники.

Засновник роду Григоровичів 1195 року отримав шляхетство та герб «Любеч» за участь у війні з пруссами. 1648 року родина Григоровичів переїхала з міста Бара на Поділлі до містечка Літків на Київщині, а 1710 року – до Києва, на Печерськ. Невдовзі Григорій Григорович-Барський придбав садибу у центрі Подолу – біля церкви Богородиці Пирогощі – і відкрив там першу в Києві універсальну крамницю.

Двоє з десяти дітей Григорія – сини Василь та Іван – навчалися у Києво-Могилянській академії. Василь 24 роки подорожував країнами Європи та Середземномор’я, викладав латину на Кіпрі, у Дамаску постригся в ченці, заснував школу на Патмосі. Усі ці мандри він описав у своїй книзі зі власними ста п’ятдесятьма малюнками.

Іван Григорович-Барський торгував у своїй крамниці тканинами, був обраний до маґістрату депутатом, лавником (тобто членом суду) та райцею (членом Ради), працював міським архітектором. Тридцяти п’яти років він побудував міський водогін із фонтаном «Самсон», після чого почав отримувати замовлення на зведення будинків. Упродовж тридцяти семи років Григорович-Барський у самому тільки Києві побудував понад тридцять споруд: міські зерносховище та готель, Гостинний двір, бурсу Києво-Могилянської академії, низку житлових будинків, відновлював Маріїнський палац. Він був не лише автором проектів будівель, а й підрядником на їхньому будівництві.

Проте основними творами архітектора-підприємця були київські храми: церкви Миколи Набережного та Покровська на Подолі, Всіх Святих на Щекавиці, дзвіниці на Ближніх і Дальніх печерах у Києво-Печерській лаврі, Петропавлівського та Кирилівського монастирів, церков Костянтина і Єлени, Катерининської та Богородиці Пирогощі. Він побудував келії Грецького монастиря, перебудував Трапезну Софійського монастиря. У Золотоноші на Черкащині Григорович-Барський збудував Преображенську церкву Красногірського монастиря, у селі Лемешах на Чернігівщині – Трьохсвятительську церкву, у Козельці – собор Різдва Богородиці та полкову канцелярію. Усі церкви Григоровича-Барського споруджені в стилі українського бароко з елементами рококо і класицизму.

З п’ятнадцяти дітей архітектора сини Олександр та Іван теж займалися підприємництвом. Олександр був головою Управи київських ремісничих цехів, а Іван володів цегляними заводами на Подолі та на березі Либіді, згодом успадкованими його сином Якимом. https://www.radiosvoboda.org/a/894300.html

Мой 5-прадед - киевский архитектор Иван Григорьевич Григорович-Барский.