Войско Запорожское низовое, 1776 г.

Уважаемый kbg_dnepr,

я про моих предков Сагачей знаю все до начала 19-го века, а вот при копании в "глубь веков" фамилия Сагач в документах перестает фигурировать, а появляются фамилии Сагачка и Сагаченок. Прямую связь я пока еще не нашел. Вот в чем предмет моего вопроса о наличии информации о Сагачках и Сагаченках.

У Тернавского встречается фраза http://vadshv.narod.ru/RV1756.htm

"В Запорожской Сечи рождались весьма замысловатые фамилии, которые, но сути яв­лялись прозвищами, такие, например как: Мовбыгора, Тупониг, Покамисть, Тонкоглас, Таксоби, Царь, Салтан, Визирь, Поедыныйбик н т.н. Следует обратить внимание на имена козаков, которые могут показаться непривычными для слуха современного читателя: Жа­дан, Зинець, Фесько, Химко, Лесько, Яцько и другие. Вследствие схожего написании ку­ренными писарями букв а - е, я - ю, д - г, возникали разночтения фамилий, например Ерешко - Ярешко, Ешенко - Ященко, Акименко - Якименко, Галыга - Далида и т. п. "

Может быть, кто-то встречал комбинацию Галыга - Далида?

Увидел такую книгу
http://www.FB [запрещен в РФ]/Присяга-Війська-Запорозького-Низового-1762-року-1666274286941438/timeline/?ref=notif¬if_t=page_invite_accepted

Іван Синяк “Присяга Війська Запорозького Низового 1762 року” складається з передмови, документів, науково-довідкового апарату та списку скорочень.
В передмові упорядник проаналізував документи, які публікуються в даному збірнику, охарактеризував на основі опублікованих джерел процес присягання запорожців імператору Петру ІІІ на Січі та в її околицях, а також в окремих адміністративно-територіальних одиницях Вольностей Війська Запорозького Низового. Тут же було обраховано чисельність запорозьких козаків, які присягали (спростовано дані А.Андрієвського, який ще у ХІХ ст. спробував це зробити), а також здійснено джерелознавчий аналіз самого реєстру тих, хто присягнув (аналіз почерків, стиль оформлення та передачі даних у порівнянні з Реєстром Війська Запорозького Низового 1756 р.). Завершує цей розділ коротенька археографічна передмова, в якій оговорено спосіб передачі тексту документів.
Опубліковані в збірнику джерела умовно можна поділити на декілька складових: 1) Переписка Коша Війська Запорозького Низового з Київською губернською канцелярією, Генеральною військовою канцелярією (у підпорядкуванні яких знаходилася Запорозька Січ), комендантом Новосіченського ретраншементу та паланками про процес присягання на вірність новому монарху на Запорожжі; 2) Витяги з реєстрів полкової, сотенної старшини, військових служителів і духовенства запорозьких козаків, які присягнули у Лубенському (Жовнинська, Чигирин-Дібровська та Яблунівська сотні), Полтавському полках (м. Полтава) та м. Києві; 3) Сам реєстр козаків, які присягнули. Згідно терміну складання присяги запорозьких козаків він поділяється на дві частини: 1. Список запорожців, які присягали 18 січня 1762 р.; 2. Список козаків, які це зробили 20 січня цього ж року. До першої частини відносяться низовики, які перебували безпосередньо на Запорозькій Січі, до другої запорожці, які мешкали в її околицях. У свою чергу кожен з цих списків поділяється ще на 3 складові. Перша частина складається з реєстру військової старшини, курінних отаманів (їх список замикають такі військові служителі, як військовий довбиш і пушкар, а також перекладач з татарської, який від Колегії закордонних справ з 1754 р. перебував на Микитиному) та козаків по куренях. Друга представлена знову ж таки курінними списками, а також переліком духовенства Січової церкви та канцеляристів Військової канцелярії Коша.
Науково-довідковий апарат представлений коментарями, іменним та географічним покажчиками. У коментарях на основі історіографічного доробку, археографічних публікацій та архівних документів, упорядник намагався представити якомога найбільше даних не тільки по термінах і назвах, а й по кожному козакові, який згадується в реєстрі. Увага зверталася на першу згадку того чи іншого запорожця в джерелах (і в якому контексті він згадувався), по-можливості його поява на Запорожжі, особливості проходження служби та рік звільнення з Війська. Тут варто відмітити, що далеко не по кожному козаку вдалося це зробити (багато низовиків вдалося ідентифікувати лише по реєстру шестирічної давнини), однак по значній частині запорожців вдалося віднайти чимало інформації (при чому простих козаків, а не верхівки), що доводить об’єм коментарів у даному збірнику (с. 82 – 150). Для полегшення користування пошуком необхідних прізвищ у алфавітному порядку представлений іменний покажчик. На його початку поданий список скорочень куренів для компактного відображення цієї складової. Доповнює цю частину книги географічний покажчик, також сформований за алфавітом.
У списку скорочень подано перелік умовних та скорочень вживаних у документах, а також список слів під титлом. Завершує збірник перелік документів у хронологічному порядку.
Як і публікація будь-якого історичного джерела, “Присяга Війська Запорозького Низового 1762 року” є цінною у багатьох аспектах: історичному – відтворює сам процес проходження такої процедури як присяга, а також вказує на керуючу верству Коша Нової Січі на той момент; статистичному – вказує на чисельний склад запорожців; демографічному – з великою долею ймовірності може говорити про густоту населення околиць Січі (друга частина реєстру); генеалогічному – в поєднанні з коментарями це цінний матеріал для генеалогічних студій і складанні родоводів; ономастичному – у порівнянні з реєстром 1756 року, дана присяга показує відсутність сталості і варіативність у тлумаченні запорожцями окремих прізвищ (наприклад Барабан – Барабнчик (реєстр 1756 р.), Вермінка – Вірмінка (реєстр 1756 р.), Молдован – Молдаван (реєстр 1756 р.), Кабанохлист – Кабохлист (реєстр 1756 р.) та ін.). Останнє має важливе значення для генеалогічних досліджень.
Дана книга є науковим виданням. Вона пройшла апробацію на засіданні Вченої ради Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України та затверджена нею до друку (протокол № 5 від 2 жовтня 2014 року).

Доброго дня, форумчане! Видел реестры 18в по запорожским казакам.

А существуют ли более поздние списки (ближе к революции, конец 19в)?

Arcobaleno написал:

[q]

А историю почитать?
В каком году Екатерина II Запорожскую Сечь разогнала?...

[/q]

Хорошо! Поясню: с. Новониколаевка Мелитопольский район в Запорожской обл. казаки там присутствовали скорее всего. Возможно потомки Запорожских казаков