ЯГОТИНСКАЯ сотня - Генеалогический форум ВГД. Тема №25240

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ЯГОТИНСЬКА СОТНЯ
(1648-1782 рр.)
======================

Одна з найстаріших сотень козацького реєстрового війська. Сформувалася в 30-х pp. XVII ст. За реєстром старшини 1638 р. Яготинську сотню Переяславського козацького полку Речі Посполитої очолювали сотник Захар Ялтинський та отаман Льонецький. Тобто у складі армії Б. Хмельницького Яготинська сотня, поза сумнівами, з'явилася наприпочатку 1648 р.

Юридично закріплена у складі козацької автономії як адміністративна одиниця і військовий підрозділ Переяславського полку у кількості 152 козаків Зборівським трактатом 16 жовтня 1649 року. Весь час існування незмінно входила до Переяславського полку аж до ліквідації полково-сотенної адміністрації Лівобережної України у 1782 р. Відтак її населені пункти розподілено поміж Переяславським, Пирятинським та Золотоніським повітами Київського намісництва.
Сотенний центр: містечко Яготин, нині - районне місто Київської області.

Сотники: Оброженко Станіслав (1649). Челюскин Петро Іванович (1661). Захар'ященко Опанас (1661). Скоченко Лаврін (1672). Литовченко Іван (1682). Савоненко Роман (1685-1687). Момот Григорій Іванович (1690-1691). Рокитний Логвин (1695-1705). Павлович Йосип (1706-1733). Рокитний Іван Логвинович (1710-1713, н.). Бережний Лук'ян (1723, н.). Феодосеєв Дмитро (1729, н.). Карпович Петро (1731; 1733, н.). Купчинський Пилип Григорович (1733-1751). Крихно Федір (1736; 1739, н.). Калита Федір (1737; 1740, н.). Сезченко Дорош (1738, н.). Лукомський Степан (1752-1757). Канаровський-Соха Олексій Григорович (1757-1760). Ісаєвич Михайло (1759; 1760, н.). Славатинський Федір Степанович (1761-1770). Козловський Андрій Дмитрович (1761, н.). Юзефович Михайло Іванович (1770-1782).

Писарі: Загоровський Яків (1718-1723). Моісеєнко Матвій (1729). Кордовський Степан (1732-1733). Чаяловський Михайло (1734-1737). Полієшко Яким (1734, н.). Скибинський Прокіп (1738-1746). Козярин Григорій (1747, н.). Боровицький Тимофій (1749-1750). Даценко Артем (1752-1757). Павловський Іван (1755). Дацей Юхим (1758). Бохановський Петро (1759-1767). Лень Іван (1769-1779). Анатієнко Йосип (1779-1782).

Осавули: Калита Іван (1732). Ганжа Влас (1736). Розум Григорій (1737). Мичка Матвій (1738, н.). Саранча Іван (1738-1751). Коркач Іван (1758-1773). Полонський Федір (1775-1782).

Хорунжі: Близнюченко Охрім (1723). Калита Іван (1732-1746). Козярин Григорій (1746-1758). Плакса Семен (1759). Полонський Федір (1761-1774). Перетятько Василь (1775-1782).

Городові отамани: Карпович Гавриш (1691). Ройко Захар (1710; 1718). Дикий Степан (1713-1718; 1728). Кущенко Дмитро (1723). Крихно Федір (1725-1730). Андрій (1729). Розум Григорій (1730-1735; 1738-1740; 1748). Куєвда Федір (1736). Непийвода Гордій (1737; 1740-1741). Дикий Дмитро (1742-1747; 1752-1753). Колчевський Іван (1750). Колежний Григорій (1751). Ошкал Андрій (1753-1757). Турчиновський Олексій (1759). Колодій Дмитро (1760). Батрак-Згурський Тимофій Леонтійович (1762-1764). Плакса Семен (1764-1767). Лукашевич Данило (1772-1779).

Населені пункти: Безуглівка, село; Березанка, село; Богданівка, село; Войтівці, село; Гаврилівка, слобода; Георгіївка, село; Годонівка, село; Городище, село; Демки, хутір; Дениси, село; Журавка, село; Кантакузівка, село; Капустищі, село; Ковалівка, село; Коломийці, село; Лісняки, село; Лозовий Яр, село; Ничипорівка, село; Оржиця, хутір; Панфили, село; Пирлівка, село; Плужники, село; Погреби, село; Положки, село; Пречиська слобода; Семенівка, село; Слобода біля с. Вирлівки; Соснове, село; Старий Полуботківський хутір; Твердоглібівський хутір; Томарівка, село; Фарбоване, село. Хутори: Афендика Степана, абшитованого баришівського сотника; Бахчевського, військового канцеляриста; Безбородькової, дружини Якова Безбородька; Глібова Олексія, бригадира; Голенковського, прилуцького полкового обозного; Горленка Петра, бунчукового товариша; Гриневича, трахтемирівського сотника; Думитрашкової, дружини Андрія Думитрашка; Іваненка Григорія, бунчукового товариша; Каневського Якима, полкового писаря; Киселівського, військового канцеряриста; Копцевича Семена, полкового сотника; Купчинського; Лебедя, військового товариша; Лизогуба Якова, бунчукового товариша; Лукашевича Михайла, полкового осавула; Малиновського, бунчукового товариша; Пилипенка Якова, полкового осавула; Платковської, дружини домонтовського сотника; Прохоровича Антона, значкового товариша. Містечко Яготин.

За "Генеральним описом Малоросії" 1765-1769 pp. до сотні належали також села: Бирлівка, Мала Березанка, Новооселивша Слобода, Степанівка, Черевки, Черкасівщина, Черняхівщина, Чумчак.
=======================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 220-221.

Подскажите пожалуйста, м. Яготин и с. Яготин - это один и тот-же населенный пункт или нет?

jorajora323 написал:

[q]
[/q]

Да, было местечком, стало селом

Мій прадід з Великих Канівців. В церковній матриці написано, що його батько Арсентій Стеценко козак. Цікаво чи нема поіменного списку Канівець кохання сотні.

keldin
По-перше, перекладіть останню фразу, бо щось незрозуміло, про яке кохання сотні мова. Тут про таке ще не запитували.
По-друге, коли народився Ваш прадід?

Кому интересно, поделюсь:

1. Книга козачих родов Яготинская сотня, Переяславский полк. Информация неполная, но кое что (период - 18 век, есть сноски с архивными описями).

2. Метрические книги (микрофильмы с документами, большинство в достойном сохране): крещение, венчание, смерть

2.1 Троицкой церкви местечка Яготина (1875-1917) (1906 - плох) (там же - нередко соседние села и хуторы: Лозовый Яр, Лизогубовка (хутор Лизогуба?), Поповка, хутор Двирка (Двирковщина), Лозовый Яр, хутор Честных, Рудки и другие села и хутора Пирятинского и Переяславского уезда)

(козаки Дикий, Настенко(они же в книге из п.1 (Настасиевы?), Розум, Калита, Двирко (они же Дворко? Они же в Книге из п.1 "Двурко"?))

2.2 церкви Рождества Богородицы с. Лесняки, Пирятинского уезда, Полтавской губернии (1875-1917; 1899 не нашла, подскажите опись, пожалуйста) (Двирковщина и соседние хутора)

Что ищу:

МК (хоть опись) церкви Рождества Богородицы с. Лесняки, Пирятинского уезда, Полтавской губернии за 1899 год!

Так же есть доступ к метрическим книгам Пирятинский уезд (Пирятинский повит), Полтавской губернии

Вознесенская церковь, с. Поповка (1876-1880)(1901-1905)

Успенская церковь, с Фарбоване (1875-1878)

Николаевская церковь с. Лозовый Яр (1901-1906)

AlexaDvirkoNastenko написал:

[q]
Так же есть доступ к метрическим книгам Пирятинский уезд (Пирятинский повит), Полтавской губернии

Вознесенская церковь, с. Поповка (1876-1880)(1901-1905)

Успенская церковь, с Фарбоване (1875-1878)

Николаевская церковь с. Лозовый Яр (1901-1906)
[/q]

Конечно: информация именно о козаках Яготинской сотни. Размещу и там.

Интересно, к каким полкам и сотням были причислены козаки Яготинской сотни после 1782 года?

Встретилась Метрическая Книга за 1779 год село Пирловка церкви Арх.Св.Михаила ЦГИАК ф.990 оп.1 д.1346 лл. 22-31 (доступно у мормонов)

На сайте ЦГИАК в указателях населенных пунктов - Пирловки нет. Также не нашла Пирловку ни в Списках Населенных мест Полтавской губернии 1862, ни в каталогах Метрических Книг Полтавского и ближайших архивов. На картах также не нашла расположение этого населенного пункта. Возможно, село переименовалось или изчезло...

По географии - позже стала территория Пирятинского повета.

В метрике упоминаются жители следующих населенных пунктов:
Лукашовка, Семеновка, Ковалевка, Криштоповка, хутор Лизогубовский, Гречановка, Старохуторанский житель, Лукашовка (?), Лесаневический (?) житель, Богдановка, Тамаровка, Демки, житель Славустянский

Малороссийский родословник. Том 3
http://histpol.pl.ua/ru/poltav...k?id=12206

Яков Ефимович Лизогуб- род. 22 окт. 1675 г.; знатный войсковой товарищ (1708); генеральный бунчужный (1713-1728);
...далее текст...
у него купленная слободка Пирловка над рч. Чумгаком (Яготинской сотни), где 15 дворов в 1730 г. (универсал на нее получил в 1720 г.)

Генеральиое следствиее о маетностяхъ Переяславскаго полна 1729-1731
https://archive.org/stream/gen...g_djvu.txt

102. Слободка Пирловка, в степу надъ ручкою Чумгакомъ. По сказкамъ старожиловъ, прежде тамъ людей не было, а в недавнихъ годахъ человекъ з села Капустинецъ, прозиваем Пирло, пересипавши гребелку на той речке, футоръ устроивши, и самъ тамъ жилъ, и людей к себе напрималъ, а по якому указу, нихто не ведаетъ. А в ньнешнихъ недавнихъ годахъ купилъ оную слободку обозшй генералши Яковъ Лизогубъ и потому владеетъ, якая Пирловка з футоромъ, тамъ же будучимъ, и универсаломъ гетмана Скоропадского в 1720 году ему пану обозному ствержена
в зуполное владение.

Юлия, это Бирловка (Бирлівка). Рядом с ней находилась Бирловская слобода. Часто их путают. В 20-м столетии это было уже одно село, Бирловка, но в быту часто употреблялся топоним Слобода. Среди жителей Бирловки он использовался для уточнения того, что имелась в виду именно та часть села, которая раньше называлась Бирловской слободой. А в соседних селах часто эти названия были синонимическими: говоря о Слободе подразумевали Бирловку.