ЯГОТИНСКАЯ сотня - Генеалогический форум ВГД. Тема №25240

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ЯГОТИНСЬКА СОТНЯ
(1648-1782 рр.)
======================

Одна з найстаріших сотень козацького реєстрового війська. Сформувалася в 30-х pp. XVII ст. За реєстром старшини 1638 р. Яготинську сотню Переяславського козацького полку Речі Посполитої очолювали сотник Захар Ялтинський та отаман Льонецький. Тобто у складі армії Б. Хмельницького Яготинська сотня, поза сумнівами, з'явилася наприпочатку 1648 р.

Юридично закріплена у складі козацької автономії як адміністративна одиниця і військовий підрозділ Переяславського полку у кількості 152 козаків Зборівським трактатом 16 жовтня 1649 року. Весь час існування незмінно входила до Переяславського полку аж до ліквідації полково-сотенної адміністрації Лівобережної України у 1782 р. Відтак її населені пункти розподілено поміж Переяславським, Пирятинським та Золотоніським повітами Київського намісництва.
Сотенний центр: містечко Яготин, нині - районне місто Київської області.

Сотники: Оброженко Станіслав (1649). Челюскин Петро Іванович (1661). Захар'ященко Опанас (1661). Скоченко Лаврін (1672). Литовченко Іван (1682). Савоненко Роман (1685-1687). Момот Григорій Іванович (1690-1691). Рокитний Логвин (1695-1705). Павлович Йосип (1706-1733). Рокитний Іван Логвинович (1710-1713, н.). Бережний Лук'ян (1723, н.). Феодосеєв Дмитро (1729, н.). Карпович Петро (1731; 1733, н.). Купчинський Пилип Григорович (1733-1751). Крихно Федір (1736; 1739, н.). Калита Федір (1737; 1740, н.). Сезченко Дорош (1738, н.). Лукомський Степан (1752-1757). Канаровський-Соха Олексій Григорович (1757-1760). Ісаєвич Михайло (1759; 1760, н.). Славатинський Федір Степанович (1761-1770). Козловський Андрій Дмитрович (1761, н.). Юзефович Михайло Іванович (1770-1782).

Писарі: Загоровський Яків (1718-1723). Моісеєнко Матвій (1729). Кордовський Степан (1732-1733). Чаяловський Михайло (1734-1737). Полієшко Яким (1734, н.). Скибинський Прокіп (1738-1746). Козярин Григорій (1747, н.). Боровицький Тимофій (1749-1750). Даценко Артем (1752-1757). Павловський Іван (1755). Дацей Юхим (1758). Бохановський Петро (1759-1767). Лень Іван (1769-1779). Анатієнко Йосип (1779-1782).

Осавули: Калита Іван (1732). Ганжа Влас (1736). Розум Григорій (1737). Мичка Матвій (1738, н.). Саранча Іван (1738-1751). Коркач Іван (1758-1773). Полонський Федір (1775-1782).

Хорунжі: Близнюченко Охрім (1723). Калита Іван (1732-1746). Козярин Григорій (1746-1758). Плакса Семен (1759). Полонський Федір (1761-1774). Перетятько Василь (1775-1782).

Городові отамани: Карпович Гавриш (1691). Ройко Захар (1710; 1718). Дикий Степан (1713-1718; 1728). Кущенко Дмитро (1723). Крихно Федір (1725-1730). Андрій (1729). Розум Григорій (1730-1735; 1738-1740; 1748). Куєвда Федір (1736). Непийвода Гордій (1737; 1740-1741). Дикий Дмитро (1742-1747; 1752-1753). Колчевський Іван (1750). Колежний Григорій (1751). Ошкал Андрій (1753-1757). Турчиновський Олексій (1759). Колодій Дмитро (1760). Батрак-Згурський Тимофій Леонтійович (1762-1764). Плакса Семен (1764-1767). Лукашевич Данило (1772-1779).

Населені пункти: Безуглівка, село; Березанка, село; Богданівка, село; Войтівці, село; Гаврилівка, слобода; Георгіївка, село; Годонівка, село; Городище, село; Демки, хутір; Дениси, село; Журавка, село; Кантакузівка, село; Капустищі, село; Ковалівка, село; Коломийці, село; Лісняки, село; Лозовий Яр, село; Ничипорівка, село; Оржиця, хутір; Панфили, село; Пирлівка, село; Плужники, село; Погреби, село; Положки, село; Пречиська слобода; Семенівка, село; Слобода біля с. Вирлівки; Соснове, село; Старий Полуботківський хутір; Твердоглібівський хутір; Томарівка, село; Фарбоване, село. Хутори: Афендика Степана, абшитованого баришівського сотника; Бахчевського, військового канцеляриста; Безбородькової, дружини Якова Безбородька; Глібова Олексія, бригадира; Голенковського, прилуцького полкового обозного; Горленка Петра, бунчукового товариша; Гриневича, трахтемирівського сотника; Думитрашкової, дружини Андрія Думитрашка; Іваненка Григорія, бунчукового товариша; Каневського Якима, полкового писаря; Киселівського, військового канцеряриста; Копцевича Семена, полкового сотника; Купчинського; Лебедя, військового товариша; Лизогуба Якова, бунчукового товариша; Лукашевича Михайла, полкового осавула; Малиновського, бунчукового товариша; Пилипенка Якова, полкового осавула; Платковської, дружини домонтовського сотника; Прохоровича Антона, значкового товариша. Містечко Яготин.

За "Генеральним описом Малоросії" 1765-1769 pp. до сотні належали також села: Бирлівка, Мала Березанка, Новооселивша Слобода, Степанівка, Черевки, Черкасівщина, Черняхівщина, Чумчак.
=======================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 220-221.

Села Годуновка посполитые убогие
Грицко Бойченко
Гаврило Бурлака
Семен Скиба
Павел Симиренко
Яков Ус
Леско Прихидько
Феско Жолудь
Карп Синельниченко
Леско Ивахний
Андрей Бугучар
Семен Кучма
Матвий Кожух
Петро Удовиченко
Гаврило Незнаенко
Лукьян Товстопьят
Федор Кучма
Степан Штепура
Грицко Кураш
Данило Печерный
Марина Колошийка
Федор Ткач
Лубенского полку значкового товариша Федора Кохна подданые на Переяславском степу вольном жиючие, которые никаких повинностей до полку Переяславского не отбывают
Хведор Шолудько
Прокоп Ткач
Леско Ткач
Омелько Ткач
Другий Золотоноский Ткач
Лиха(???) Сокира
Василь Горкавый
Савка Злама???
Грицко Радкив зять
Лаврин Швець
Кравець
Антон Старый
Кузьма Игнатыненко
Хведор Литвин
Йовхим Великий
Яков Сак
Лукьян Чалый
Ян Мазур
Иван Товстоноженко
Семен Лапоть
Василь Чередник
Радко
Петро Корабель.

Здравствуйте! Извините за беспокойство, но хочу попросить помощи в определении к какому нас. пункту или приходу была приписана Слобода Лизогубова Яготинской сотни Переяславского полка в 1760-70 годы. С ув.

Здравствуйте.Сегодня я точно узнала,что мои предки из села Семеновка.Но в перечне нет этой фамилии.Что это может означать?

vega49

vega49 написал:

[q]
Сегодня я точно узнала,что мои предки из села Семеновка.Но в перечне нет этой фамилии.Что это может означать?
[/q]

Какая была фамилия у Ваших предков из села Семеновки?
Я попробую Вам помочь.

NEDOBOR написал:

[q]
Здравствуйте! Извините за беспокойство, но хочу попросить помощи в определении к какому нас. пункту или приходу была приписана Слобода Лизогубова Яготинской сотни Переяславского полка в 1760-70 годы.
[/q]

По приходу пока не подскажу, но за этот период есть альтернативный источник исследования - Генеральная опись Левобережной Украины. По слободе Лизогубовке, похоже, есть та часть, где именно описывали дворы со всеми обитателями: ЦГИАК ф.57 оп.1, д. 316, листы. 1— 146

Хочу добавить на эту ветку форума двух казаков Переяславского полка, Яготинской сотни за 1781г.

1. М. Наровило
2. И. Гладук

Источник - Пушкинский музей, отдел рукописей, "проездной билет казакам..."

Требуется помощь в прочтении этого документа.

jorajora323 написал:

[q]
Требуется помощь в прочтении этого документа.
[/q]

Какой язык?

mykolas
mykolas написал:

[q]
NEDOBOR написал:
[q]

Здравствуйте! Извините за беспокойство, но хочу попросить помощи в определении к какому нас. пункту или приходу была приписана Слобода Лизогубова Яготинской сотни Переяславского полка в 1760-70 годы.
[/q]

По приходу пока не подскажу, но за этот период есть альтернативный источник исследования - Генеральная опись Левобережной Украины
[/q]

https://forum.vgd.ru/21/24530/
forum.genoua.name/viewtopic.php?id=214

Церкви Мглинского уезда
Брянский архив ф. 296, 135 ед.хр. 1753-1758, 1762-1777, 1779-1918 гг.

с. Лизогубовка
Церковь Покрова Пресвятой Богородицы

https://forum.vgd.ru/post/13/3144/p544510.htm

valcha

Да нет, это немного не та Лизогубовка. Речь шла о Лизогубовой Слободе, которая в 19 ст. относилась к Пирятинскому уезду Полтавской губернии. В тот период ее жители были прихожанами Успенской церкви с.Оржица Прилуцкого уезда той же губернии.

Написано скорописью, увядающий текст, очень плохая сохранность документа, часть мне удалось прочитать, оостальное, наверное, можно прочитать непосредственно в музее. К сожалению, мне до Пушкинского очень далеко. Тем не менее, можно поискать оригинал, может у оригинала будет лучшая сохранность.