ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)
===========================

Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков.
Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.

Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.

За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.

На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510].
Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.

25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко.
За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.

У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський)
.
Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень:
Баришівська (1648-1782);
Басанська (1648-1782);
Березанська (1648-1782);
Биківська (1648-1667);
Бориспільська (1648-1752);
Бубнівська (1667-1782);
Воронківська (1648-1782);
Гелм'язівська (1648-1782);
Гоголівська (1648-1667);
Домонтовська (1667-1782);
Заворицька (1648-1654);
Золотоніська (1667-1782);
Іркліївська (1663-1782);
Канівцівська (1757-1782);
Козелецька (1648-1654);
Кропивнянська (1663-1782);
Ліплявська (1667-1782);
Моровська (1648-1654);
Остерська (1648-1654);
Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782);
Піщанська (1667-1782);
Трахтемирівська (1667-1782);
Яготинська (1648-1782).
На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.

Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.

Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства.
Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів.
============================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.

valcha написал:

[q]

Fibre написал:
[q]

вот Водяников нет, хотя в метрических книгах конца 19 начала 20 столетия указано - козак.

[/q]

МК какого региона?
Конец19-начало 20-го в., никак не "бьются" с периодом Гетманщины, ликвидированной к концу 18 в..
Это уже казачество РИА= Российская Императорская Армия.
[/q]

Это козак по сословию, не военному званию, Черкасская область, село Богодуховка или Бузьки.

Fibre написал:

[q]
а вот Водяников нет, хотя в метричекских книгах конца 19 начала 20 столетия указано - козак.
[/q]

Fibre написал:

[q]
Это козак по сословию, не военному званию, Черкасская область, село Богодуховка или Бузьки.
[/q]

В МК необязательным было упоминание чина или звания казака. Но если, как Вы пишете, он казак по сословию, то он должен был числиться\служить в каком-то казацком полку РИА 19 в. или уже отслужил.
в РИА --
54 казачьих регулярных полка (кавалерийских полков первого разряда)
6 пластунских батальонов (пешие казачьи)
3 казачьих артиллерийских дивизиона (конных)
23 казачьи батареи
11 отдельных казачих сотен
- собственный Его Императорского Величества конвой (кавалерийское элитное соединение)
В случае мобилизации, казачество обязывалось выставить дополнительно 250 тысяч боеспособных казаков в течение месяца. Каждый казак находился на службе в течение 20 лет, из которых 4 года строевой службы и 16 лет в резерве. На фронте Первой мировой войны воевало порядка 250 тысяч казаков.

Богодуховка - первое упоминание относится к 1764 году.
В XIX веке село Богодуховка было центром Богодуховской волости Золотоношского уезда Полтавской губернии. В селе были Петропавловская и Свято-Духовская церкви.

Почему тогда Вы ищете Вашего казака Водяника в сотнях Переяславского полка Гетманщины, "перепрыгнув" через столетие?
Вам надо сначала изучить Раздел Полтавская губерния, Золотоношский у. и там искать отца или деда Водяника.

Добрый вечер. Подскажите, по переписи 1784 года увидел предка Гаврила Полено в 4 эскадроне Переяславского полка. Можно ли по номеру полка узнать, в каком населенном пункте его искать в подворовых списках?

a_v_yasinovskiy написал:

[q]
по переписи 1784 года
[/q]

А що це за перепис такий цікавий?
Реквізити і назву підкажете?
Я за цей рік бачив лише "Іменні списки козаків, що проходять військову службу".

Dr Livsi написал:

[q]

a_v_yasinovskiy написал:
[q]

по переписи 1784 года
[/q]

А що це за перепис такий цікавий?
Реквізити і назву підкажете?
Я за цей рік бачив лише "Іменні списки козаків, що проходять військову службу".
[/q]

https://forum.vgd.ru/post/293/25048/p1818719.htm#pp1818719
Именной список о казаках полку Переясловского (оторвано) шесты ЭСКАДРОНов, действительно служащих [и] [по]читающихся в домах своих хозяевами.
Скорее всего мы говорим об одном и том же, просто по разному называем)

Доброго дня! Подскажите пожалуйста, есть ли какая нибудь информация по фамилии «Морква» в диапазоне годов 1600-1717?

Самый ранний документ где есть Морква, в присяге Переяславского полка 1718, «села слободки товариство», есть Иван Морква и Грицко Морква.
В 1718 - 1760 присягах Золотоношской сотни, Морквы обычно есть в селах Слюжчиной Слободки и Антиповки (что рядом с Золотоношой).

В перепеси 1666 (страница 240) Моркв почему то нет в Золотоноше/Антиповке/Слезщины

a_v_yasinovskiy написал:

[q]
Добрый вечер. Подскажите, по переписи 1784 года увидел предка Гаврила Полено в
4 эскадроне Переяславского полка. Можно ли по номеру полка узнать, в каком населенном пункте его искать в подворовых списках?
[/q]

https://forum.vgd.ru/post/293/25048/p2306674.htm#pp2306674

У Вас какой год? Переяславский полк Гетманщины уже приказал долго жить

сотенное деление ликвидировано.

В процессе аннексии Гетманщины царским правительством в 1781 году и постепенного уничтожения ее полково-сотенного строя, административно-территориальные полки реорганизовали в регулярные воинские части.

Вероятно, бывший Переяславский полк Гетманщины стал сначала Переяславским карабинерным РИА.

27.06.1783 г. - приказано переформировать в регулярный 6-ти эскадронный полк. (ПСЗРИ15.769)
С 09.02.1784 г. - Переяславский Карабинерный полк. (ПСЗРИ15.928)
В полку положено иметь 1 белый и 5 цветных штандартов, установленного образца. (ЗЗ)
1788 г. - Турецкая война: полк в составе Украинской армии.

С 06.06.1789 г. - присоединен Лубенский Карабинерный полк и образован Переяславский Конно-Егерский полк ( 12 эскадронов). (ЗХп.200)
26.05.1790 г. - бывшие 6-ые эскадроны Карабинерных полков направлены на составление Киевского Конно-Егерского полка. (ЗХп.232)
29.08.1790 г. - Утвержден новый штат Конно-Егерских полков в 10 эскадронов. (ЗХ)
1794 г. - Польское восстание: сражение у Крупчиц; сражения у Тереспола, у Бреста, где взял 4 орудия; штурм Праги.
29.11.1796 г. - Расформирован. Личный состав направлен на укомплектование: (ПСЗРИ17.587)
- Астраханского Драгунского полка,
- Лейб-Кирасирского полка,
- Гусарского ген. от кавалерии Дунина полка.

Так что думаю, что никаких подворовых списков для нижних чинов этого полка РИА Вы не найдете.

morkvainkuban написал:

[q]
Доброго дня! Подскажите пожалуйста, есть ли какая нибудь информация по фамилии «Морква» в диапазоне годов 1600-1717?

Самый ранний документ где есть Морква, в присяге Переяславского полка 1718, «села слободки товариство», есть Иван Морква и Грицко Морква.
В 1718 - 1760 присягах Золотоношской сотни, Морквы обычно есть в селах Слюжчиной Слободки и Антиповки (что рядом с Золотоношой).

В перепеси 1666 (страница 240) Моркв почему то нет в Золотоноше/Антиповке/Слезщины
[/q]

Надо смотреть присяги 1676 и 1684 годов.

Teatroved написал:

[q]

morkvainkuban написал:
[q]

Доброго дня! Подскажите пожалуйста, есть ли какая нибудь информация по фамилии «Морква» в диапазоне годов 1600-1717?

Самый ранний документ где есть Морква, в присяге Переяславского полка 1718, «села слободки товариство», есть Иван Морква и Грицко Морква.
В 1718 - 1760 присягах Золотоношской сотни, Морквы обычно есть в селах Слюжчиной Слободки и Антиповки (что рядом с Золотоношой).

В перепеси 1666 (страница 240) Моркв почему то нет в Золотоноше/Антиповке/Слезщины
[/q]

Надо смотреть присяги 1676 и 1684 годов.
[/q]

Спасибо! Вы бы не могли пожалуйста подсказать точные названия документов и название архива для этих двух присяг?

Teatroved написал:

[q]
Надо смотреть присяги 1676 и 1684 годов.
[/q]

morkvainkuban написал:

[q]

Спасибо! Вы бы не могли пожалуйста подсказать точные названия документов и название архива для этих двух присяг?
[/q]

Нашел на форуме: Присяга казаков Переяславского полка Федору Алексеевичу 1676 г. РГАДА, Ф.229, Оп.2, Д.42 - https://forum.vgd.ru/post/3630/155386/p4932163.htm#pp4932163
Моркв, к сожалению, не нашел.

Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах