ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)
===========================

Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков.
Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.

Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.

За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.

На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510].
Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.

25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко.
За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.

У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський)
.
Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень:
Баришівська (1648-1782);
Басанська (1648-1782);
Березанська (1648-1782);
Биківська (1648-1667);
Бориспільська (1648-1752);
Бубнівська (1667-1782);
Воронківська (1648-1782);
Гелм'язівська (1648-1782);
Гоголівська (1648-1667);
Домонтовська (1667-1782);
Заворицька (1648-1654);
Золотоніська (1667-1782);
Іркліївська (1663-1782);
Канівцівська (1757-1782);
Козелецька (1648-1654);
Кропивнянська (1663-1782);
Ліплявська (1667-1782);
Моровська (1648-1654);
Остерська (1648-1654);
Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782);
Піщанська (1667-1782);
Трахтемирівська (1667-1782);
Яготинська (1648-1782).
На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.

Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.

Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства.
Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів.
============================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.

ЦГИАК ф. 54, оп. 2, д. 18 находится список выборных казаков и к каждому казаку список помогателей (?). У документа нет ни года, ни принадлежности к полку и сотне. На обложке от руки, вероятно, сотрудником архива, написано: "не ранее 1765". На скане 11 упоминается Сотня Яготинская. А вот начало документа - не ясно, какая сотня (или сотни, так как почерк на разных листах разный). Если кто-то проводил исследование и знаком с фамилиями по этой территории, может быть, удастся более точно установить географию.

https://www.familysearch.org/a...mp;lang=ru

Некоторые упоминаемые фамилии из неустановленных листов:
скан 3 Чепель, Могила, Ильяшенко, Стадник, Харченко, Гарбуз, Ковруненко и т.д.
скан 4 Гармаш, Палца, Зуев, Зуй, Кулик, Андрущенко, Томила, Неделка, Ядан, Лихогра, Швидченко, Калюжный, Шепетун, Савенко, Бутченко, Евтушенко, Запорожец, Чорненко, Пещанский, Падалца, Перехрист, Кучерявый и т.д.
скан 5 слева Недашь, Кириченко, Турукало, Товкач, Лобода, Плетень (Плетун), Прохоренко, Ярошенко, Кирпач, Пустовар

скан 5 справа (другой почерк) Скрипка, Дудченко, Лисенко, Сенко, Штепа, Гопкало, Тимченко, Тарасенко, Барабаш, Стукало и т.д.
скан 6 Данжа, Легкий, Пархоменко, Чайка, Штопа, Белогруд, Носатенко, Омельченко, Кузубенко, Диба и т.д.
..
скан 8 Куц, Коцюба, Ломака, Лаврененко, Величко, Прус, Чеман, Матвеенко, Боровик, Власенко, Кирпа, Гарбуз
скан 9 слева Пустовойт, Тимченко, Калениченко (Калиниченко)

скан 9 справа (другой почерк) Малишка, Вовк, Пиндюр, Дубина, Легута (Лагута), Зуб, Ющенко, Бруховецкий, Золотуха, Рокочий
...
скан 11 Братчик, Царинной, Дацко, Даценко, Турукало, Зайка, Швайка, Чепурний, Костенко, Кушна, Коротич

>> Ответ на сообщение пользователя grishina от 3 сентября 2025 18:38

Стр. 4 - Гельмязевская сотня

Обратил внимание на то, что Воронков, Старое, Борисполь, Кулажинец и Старая Басань - это сотники Афендики. Если у вас фамилия в этих сёлах, то в первую очередь сверить стоит именно их. Я сверял по ревизиям 30-х и 40-х годов и Гаевые есть везде кроме Старой Басани(но есть в Новой Басани, что рядом).

Просто решила выложить часть описи для понимания исторических событий

РГАДА, ф. 229, оп. 1, д. 96, 1672-1673 гг.

лист описи 90 об.
л. 290-291 Отписка Дмитрашки Райчи гетману Самойловичу о распределении им по сотням Переяславского полка присланных к нему гетманом ратных людей, "которые в Басани в местечке прибывали, на расправу".

1762г. Присяга разных Малороссийских полков Екатерине Алексеевне
ЦГИАК Ф.52 О.3 Д.17177
https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QHJ-5QL7-5S9V

Присяга козаков на форпостах, итд. отсутствующих в основном реестре присяги.

это дополнение к основной присяге, не пропустите!

Документ небольшой, но довольно путаный. Форпосты Переяславского перемежаются с другими полками. Проще прочитать все и искать свои сотни.
Возможно найдете своих "потерянных" козаков.

Спасибо V из ТГ канала Переяславского уезда

Основной документ присяги

[q]
ЦГИАК ф. 51 оп. 3 д. 17070
1762 Реестры полку Переяславского о бывших того полку духовного и мисного чину разночинцах радовых козаках в присяге на верность ее Екатерины Алексеевны
https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QHK-WQY1-FNR3
[/q]

Дезертиры из Низового похода 1723г
https://www.FB [запрещен в РФ]/photo?fbid=122115190244261356&set=pcb.1130789601673716

Ведомость о школах и учениках Переяславской духовной семинарии 1761г
ЦГИАК 990-1-369
https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:33SQ-GGYQ-9JX

Ведомость по возврату 1737-1740гг волов набранных на нужды армии жителям Переяславского полка
ЦГИАК 51-4-59

Читать сложно, но можно. Разбито по сотням.
https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QHJ-RQGF-B61R

>> Ответ на сообщение пользователя grishina от 3 сентября 2025 18:38

grishina написал:

[q]
...находится список выборных казаков и к каждому казаку список помогателей (?)...
[/q]

Похоже речь о козаках-підпомічниках (см. Радакова Е. П. О ревизіяхъ въ Малороссіи въ XVIII столѣтіи. // Труды одиннадцатаго Археологическаго съѣзда въ Кіевѣ 1899. – 1902. — Том II. – С. 105–125):

[q]
...Но па казачествѣ кромѣ того лежала еще военная служба; а потому, кромѣ фискальныхъ цѣлей, ревизіи казаковъ преслѣдовали.и воениыя цѣли. Каждый разъ, когда нужно было выставить иввѣстное количество казаковъ отъ малороссійскихъ полковъ, Войсковая Генеральная Канцелярія (или другое господствовавшее въ то время правленіе) должна была произвести раскладку требуемаго количества казаковъ между всѣми казачьими дворами, на Войсковое Генер. Канцеляріи лежала обязанность опредѣлить, кто изъ казаковъ, по своему имущественному положенію, долженъ нести „выборную" службу, кто долженъ только помогать въ этой службѣ выборнымъ казакамъ—служить вподпомощникомъ".
Казаки выборные несли обыкновенно непосредственно военную службу: они отправлялись въ дальше походы, должны были вмѣть полную аммуницію, лошадей, запасы пороха, свинца и т. п. Эту службу несли обыкновенно наиболѣе зажиточные казаки. Менѣе зажиточные назначались въ нѳдальніе походы, на форпосты, въ крѣпости; имъ должны были помогать самые бѣдаые казаки, которые сами военной службы отбывать не могли—такъ называемые „подпомощники". Эти казаки, кроліѣ матеріальной помощи казакамъ выборнымъ, наравнѣ съ поспольствомъ, платили различнаго рода денежные и натур, сборы, несли натуральныя повинности, отбывали различнаго вида „стойки" въ городахъ, мѣстечкахъ, возили почту и т. п (Зачастую, впрочемъ, въ военный походъ назначался несостоятельный козакъ „на коштѣ" другого, болѣе зажиточнаго).
[/q]

По поводу географии: страницы с 5 по 9 похожи на одну из полковых сотен. Угадываются некоторые фамилии из района сел Строкова-Козлів-Панфили.

Dr Livsi написал:

[q]

macaroni написал:
[q]
1735г Список козаков вернувшихся с Польского похода
[/q]
Підкажіть, будь ласка, у якому році був Перший польський похід і що це таке? Гугл не знає, а прямий предок 1658 року народження брав у ньому участь.
[/q]

Див. Іваненко А. О. Участь Переяславського полку у воєнних кампаніях Російської імперії // Гілея. – 2011. — №52:

[q]
У 30-х рр. XVIII ст. козаки Переяславського полку в складі козацького війська продовжували воювати "нещадя живота своего" за інтереси Російської імперії. За підрахунками В. Кривошеї козаки полку складали 2,3% всього козацтва Гетьманщини і це був найвищий показник серед полків. З введенням наприкінці 1733 р. російських військ до Польщі для боротьби з претендентами на польську корону С. Лещинського, Переяславський полк взяв участь у так званих Польських походах. У першому Польському поході під загальним керівництвом генерального обозного Якова Лизогуба були задіяні козаки 1-полкової, 2-полкової, Терехтимирівської, Воронківської, Бориспільської, Баришівської, Басанської, Березанської, Леплявської, Піщанської, Домонтовської, та Гельмязівської сотень Переяславського полку під командуванням переяславського полкового осавула Луки Васильовича.
[/q]

Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах