ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах
Metallist Чернигов Сообщений: 646 На сайте с 2009 г. Рейтинг: 1203 | Наверх ##
30 сентября 2009 10:26 ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК (1648-1782) ===========================
Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков. Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.
Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.
За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.
На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510]. Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.
25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко. За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.
У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський) . Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень: Баришівська (1648-1782); Басанська (1648-1782); Березанська (1648-1782); Биківська (1648-1667); Бориспільська (1648-1752); Бубнівська (1667-1782); Воронківська (1648-1782); Гелм'язівська (1648-1782); Гоголівська (1648-1667); Домонтовська (1667-1782); Заворицька (1648-1654); Золотоніська (1667-1782); Іркліївська (1663-1782); Канівцівська (1757-1782); Козелецька (1648-1654); Кропивнянська (1663-1782); Ліплявська (1667-1782); Моровська (1648-1654); Остерська (1648-1654); Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782); Піщанська (1667-1782); Трахтемирівська (1667-1782); Яготинська (1648-1782). На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.
Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.
Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства. Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів. ============================================
Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80. | | |
shakermaker8 Сообщений: 240 На сайте с 2013 г. Рейтинг: 107 | Добрый вечер Есть ли привязка по местам Присяги за 1718 год? Интересуют эти фамилии.
Гноєвєнко Гноєвий
Молибг Молибог
| | |
shakermaker8 Сообщений: 240 На сайте с 2013 г. Рейтинг: 107 | Наверх ##
26 апреля 21:24 Возник вопрос. В селе Старом Гаевые числятся по исповедке 1751 год. У человека по ним собрано древо и дальше по Старому, но в ревизии полка за 1752 их нет. Чем это можно объяснить? --- Гаевые
- Куяновка Белопольский уезд Сумский полк до 1747 ор-чно
- Староивановка Белгородская область до 1794
- Даниловка Волгоградская область с 1795 | | |
Kibalnikova Волгоград Сообщений: 1818 На сайте с 2021 г. Рейтинг: 431 | извините, за может очевидный для знатоков вопрос, мои предки из села Новая Бассань, долго искала их в Нежинском полку (так как уезд Нежинский), но сейчас нашла что
Басанська сотня — адміністративно-територіальна та військова одиниця Переяславського полку за Гетьманщини з центром у містечку Басань. Історія. Як козацький підрозділ сформувалася влітку 1648 року.
может я иду не в том направлении? запуталась? направьте, пожалуйста, кто разбирается. --- помощь в ГАВО, запросы по шифрам и работа с документами. МК, протоколы о раскулачивании, списки красноармейцев, брачные обыски и многое другое, что есть в нашем архиве. | | |
ozerskaya Калининград Сообщений: 4048 На сайте с 2015 г. Рейтинг: 3613 | Kibalnikova написал: [q] мои предки из села Новая Бассань,[/q]
Вот есть на форуме исследователь Старая и Новая Басани, Козелецкий уезд Черниговская губерния https://forum.vgd.ru/3567/1106...iew&o=В указателе Румянцевской описи в Переяславском полку есть Басань местечко, Басань село и Старая Басань село. --- Г. Кролевец, коз.Лисогор, с.Спасское: коз. Говоруха,Городиский,Гудим,Шовкомуд, с.Божок, двор.Еремеев,Мирович,Коропчевский, Майбородов; Стародуб: священ.,учителя Озерский,Соловьянов, купцы Скабертины. | | Лайк (1) |
Plato Миккели, Финляндия Сообщений: 4464 На сайте с 2014 г. Рейтинг: 959 | --- Предки жили в Баре, Киеве, Москве, Мозыре, сельце Малино Тульской губ., Егорьевао Рязанской губ., селах, сельцах и дер. Тверской губернии: Красном, Славково, Бакланово, Воробьево, Подберезье, Подъелье, Прокунино, Дубье, Поляна, Муравиха, Дубово, Коляково, Борисково, Горбуново, Пантелеево, Рычково, О | | |
tim128 Участник
Сообщений: 58 На сайте с 2023 г. Рейтинг: 47 | В Генеральной описи полку Переяславского Первополковой сотни часть 1-я 1768 г. (ЦДIАК Ф.57, Оп.1, Д.285) по селу Малая Каратуль упоминаются братья Грицко, Федор и Кирило Лисицы. Еще в Ведомости о количестве дворов в приходе с. Малый Каратуль 1746 (Ф.990 Оп.1 Д.103) упоминается их отец Есиф (Осип) Лисица. Подскажите, пожалуйста, где нужно продолжать искать? --- Прохожай, Давыдов, Лисица, Бугай, Барлит, Давыдов, Кузнецов, Горюнов, Кумбрасов, Вдовкин, Сидоров, Урюпин | | |
solitary_girl Начинающий
Сообщений: 38 На сайте с 2009 г. Рейтинг: 17 | Наверх ##
16 августа 16:13 Здравствуйте! Подскажите, пожалуйста, к какой сотне Переяславского полка относилось село Скопцы в 1822 году? Предки - козаки, выходцы из этого села. Пытаюсь найти их "следы" в Полтавской губернии. | | |
vit-lopatko Сообщений: 460 На сайте с 2020 г. Рейтинг: 577 | Наверх ##
16 августа 20:05 solitary_girl, в 1822 году уже не было полков и сотен. А так - 1я Полковая сотня. --- Лопатко, Василенко, Соболь, Рыбкин, Ерохин, Шмыгун, Демидов, Резун, Валенцев, Шитиков, Логвиненко, Бондаренко, Вербицкий, Гордиенко, Шерстюк, Петрик, Ляхович, Кучерявых, Черненко, Зеленский, Палладий, Радченко
Мой дневник - https://forum.vgd.ru/6737/ | | Лайк (2) |
macaroni Участник
Сообщений: 52 На сайте с 2025 г. Рейтинг: 27 | Наверх ##
23 августа 5:59 Не мог бы кто-нибудь с доступом к присяге Переяславского полка 1718г посмотреть фамилию? Галич, из д. Белоцерковец, Басанской сотни В списке фамилий я ее видел, но мне нужно имя, еще лучше если там несколько человек, да и вообщелюбые детали. У меня не сходится паззл с появляющимися и исчезающими людьми. Если у кого есть идеи, поделитесь пожалуйста. Толи тогдашняя бюрократия недорабатыает, толи казаки по походам разбрелись? Может есть я еще какие источники информации пропустил? - 1726г есть Василь
- 1731г Василь и в отдельном дворе Михайло
- 1734г Василь с братом Лузко, и отдельно Михайло
- 1735г Василь домовой казак, Кондрат Галиченко 2-го польского походу какзак
- др 1735г Прокоп Галич и отдельным двором Михайло
- 1736, 37,38, 39гг Василь+Лукьян, и отдельно Михайло
- 1740, 41, 43г окончательно исчезает Михайло, есть Василь+Лукьян, появляется Федор, асаул Белоцерковский
- 1747, окончательно исчезает Федор, но есть Василь+Лукьян
- 1750, исчезает (похоже умирает) Лукьян, остаются Василь+невестка Наталия
| | |
macaroni Участник
Сообщений: 52 На сайте с 2025 г. Рейтинг: 27 | Наверх ##
29 августа 10:54 | | Лайк (4) |
|