ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782) -

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)
===========================

Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков.
Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.

Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.

За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.

На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510].
Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.

25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко.
За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.

У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський)
.
Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень:
Баришівська (1648-1782);
Басанська (1648-1782);
Березанська (1648-1782);
Биківська (1648-1667);
Бориспільська (1648-1752);
Бубнівська (1667-1782);
Воронківська (1648-1782);
Гелм'язівська (1648-1782);
Гоголівська (1648-1667);
Домонтовська (1667-1782);
Заворицька (1648-1654);
Золотоніська (1667-1782);
Іркліївська (1663-1782);
Канівцівська (1757-1782);
Козелецька (1648-1654);
Кропивнянська (1663-1782);
Ліплявська (1667-1782);
Моровська (1648-1654);
Остерська (1648-1654);
Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782);
Піщанська (1667-1782);
Трахтемирівська (1667-1782);
Яготинська (1648-1782).
На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.

Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.

Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства.
Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів.
============================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.

Torir написал:

[q]
Добрый вечер! к сожалениию выдает ошибку 404
[/q]

https://sites.google.com/view/...-%D0%B4-28

Добрый вечер, уважаемые форумчане! подскажите пожалуйста, есть люди, кто смотрел Ревизию Переясловского полка 1732 года, очень интересует деревня (село) Ревбинец
Ирклеевская сотня
с уважением, Алексей!

Andreyka122 написал:

[q]
Клим, здравствуйте!
Посмотрите пожалуйста среди казаков Яготинской сотни, Переяславского полка фамилию Удовик (может быть форма Удовиченко). Среди предков был Лаврен Удовик, который родился ок. 1667.
С уважением, Андрей
[/q]

Здравствуйте!
Вот все, кто есть у меня в Переяславском полку:

Удовиченко Іван
значний товариш сотні 1-ї полкової (1676).

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 382.

Удовиченко Данило
значковий товариш (1781).

Джерело:
Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Українська козацька старшина. Частина третя. Книга 3. Значкове товариство – К.: "Стилос", 2008. С. 146.

OKSAM написал:

[q]
Интересует информация о Ирклиевской сотне, ну или хотя бы по всему полку, ранее 1649 года.
[/q]

Информация по всему полку до 1649 года включительно:

Гаркуша Григорій Філонович
(? – 1629 – 1663 – ?)
син сотника корсунського.
Сотник Бориспільський Переяславського полку (1661 – 1663),
полковник бориспільський (1662).
04. 1662 р. від Сомка їздив до царя в Москву.
Військовий товариш.
Родоначальник миргородської гілки.

Головченко Яким Михайлович
(? – 1629 – 1689 – ?)
полковник черкаський (1669),
генеральний осавул у Дорошенка,
товариш переяславського полку /військовий товариш/
знатний військовий товариш (26.08.1678),
товариш військовий (1682 – 1686),
учасник суду над Дмитрашкою.
Полковник переяславський (1688 – 1689).

Дмитрашка-Райча Родіон Григорович
(? – 1635 – 1705)
полковник брацлавський (1666),
полковник переяславський (1666 – 04.1671, 1672 – 1674, 1687 – 1688),
з. т. в (1682, 1689).
Д.: 1) NNN (? – ран. 1665),
2) із 1667, Тетяна Іванівна Аврамович, донька чернігівського полковника
3) NNN
4) Анастасія Максимівна N, у першому шлюбі за Андрієм Солониною.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2.

INGA V написал:

[q]
Добрый день.
Работала в РГБ с книгой "Материалы для истории землевладения в Полтавской губернии в 18 в. Казачьи владения. Золотоношский уезд.", Киев, 1883. Книга составлена по сведениям Румянцевской описи.

В оглавлении есть населенные пункты Леплявской сотни( с. Леплявое , с. Решетки, с. Калеберда), но в книге они отсутствуют.
[/q]

Здравствуйте!
Отсутствуют конкретно в этом экземпляре книги (вырваны/утеряны) или в принципе нет этих сел в данной книге (например, в других экземлярах...)?
Вдруг кто-то в курсе

Очень интересует Леплявое

Клим. Очень интересует еще одна редкая фамилия - ГЕНУС Басанской (или др похожие) сотни Переяславского полка. Никак не продвинуться дальше. Спасибо.
---

12012014 написал:

[q]
Клим. Очень интересует еще одна редкая фамилия - ГЕНУС Басанской (или др похожие) сотни Переяславского полка. Никак не продвинуться дальше. Спасибо.
[/q]

Здравствуйте!
Рад бы помочь, но пока не могу.
Я сейчас не дома.
Смогу посмотреть только после войны.

Всем добрый день!
Нужна помощь! В этой теме уже обсуждалась семья казаков Короп, живших в селах Васютинец и Старое. Меня интересует дворянская семья Короп из села Старого. А вернее его крестьяне. Среди его крестьян были и мои предки - Гордиенко (они же Куличенко). В 1860х они стали мещанами. В ревизской сказке по Старой за 1811 год семья Гордиенко среди крестьян присутствуют. Так же они там фигурируют и в ревизке 1795 года, судя по данным за предыдущую ревизию из РС1811 года. В исповедке 1796 года по селу Васютинец (к приходу церкви этого села относились и жители на тот момент деревни Старой) семья Гордиенко среди крестьян Коропа так же присутствует.
Но вот в исповедке 1789 года их уже нет (там у Коропов всего пара крестьянских семей во владении), хотя в метрике за 1789 год зафиксирован брак крестьянина Коропов Михайло Кулика с Мариной дочерью казака Михайло Ляховича. В виду отсутствия ревизии 1795 года точно узнать, откуда мои Гордиенки пришли в Старое, не представляется возможным. Но предполагаю, что они могли переехать из одного из поместий Коропов. В связи с этим вопрос - в каких ещё населенных пунктах проживали дворяне Коропы? Есть ли такая информация?
Пы.Сы. В Васютинцах проживала ещё семья Гордиенко, казаки. К моим они отношения не имеют, по крайней мере на том временном отрезке. В самих Васютинцах у меня несколько линий предков. Все казаки, и с ними оказалось все немного проще. А вот с крестьянско-мещанской линией Гордиенко как-то не складывается.

vedra написал:

[q]
https://sites.google.com/view/...-%D0%B4-28
[/q]

Здравствуйте. Регион совсем незнакомый. В этом тексте есть фамилия Далида. Большое подозрение, что это Галига-Галыга (уже неоднократно обсуждали почему). Нет ли данной фамилии в других источниках по Переяславскому полку?

ЦГИАК ф. 990 о. 1 д. 1002 «Ведомости о количестве дворов в приходах Переяславско-Бориспольской епархии» 1774г.
FS плёнка 4810558
сн. 43 (л.4-5об.) «Реестр дворового числа прихода церкви Покровския Переяславския по справки явилось ныне в 1772 году».

Представлен список имен хозяев дворов и хат (113) прихода Покровской церкви г. Переяславля. Иногда указано имя прежнего хозяина.

ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах