ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)
===========================

Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков.
Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.

Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.

За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.

На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510].
Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.

25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко.
За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.

У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський)
.
Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень:
Баришівська (1648-1782);
Басанська (1648-1782);
Березанська (1648-1782);
Биківська (1648-1667);
Бориспільська (1648-1752);
Бубнівська (1667-1782);
Воронківська (1648-1782);
Гелм'язівська (1648-1782);
Гоголівська (1648-1667);
Домонтовська (1667-1782);
Заворицька (1648-1654);
Золотоніська (1667-1782);
Іркліївська (1663-1782);
Канівцівська (1757-1782);
Козелецька (1648-1654);
Кропивнянська (1663-1782);
Ліплявська (1667-1782);
Моровська (1648-1654);
Остерська (1648-1654);
Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782);
Піщанська (1667-1782);
Трахтемирівська (1667-1782);
Яготинська (1648-1782).
На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.

Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.

Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства.
Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів.
============================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.

>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 25 апреля 2021 1:31

А другие фамилии?
Также узнавал есть ли ещё документы за нужный мне период в других архивах, кроме литературы Кривошея?
С уважением, Никита.

OKSAM написал:

[q]
А другие фамилии?
[/q]

Только то, что публиковал несколько месяцев назад.

OKSAM написал:

[q]
Также узнавал есть ли ещё документы за нужный мне период в других архивах, кроме литературы Кривошея?
[/q]

В источниках по Ирклиевской сотне значатся:
ІР НБУ. Ф. І. № 54337.
ІР НБУ. Ф. ІІ. № 1551 – 1708.
ІР НБУ. Ф. ІІ. № 1634.
ІР НБУ. Ф. ІІ. № 1644.
ІР НБУ. Ф. ІІ. № 4275.
ІР НБУ. Ф. ІІ. № 4278.

ІР НБУ. Ф. 133. Спр. 17.
ІР НБУ. Ф. 133. Спр. 30.
ІР НБУ. Ф. 133. Спр. 55.

ЦДІАУК. Ф. 51. Оп. 1. Спр. 102.
ЦДІАУК. Ф. 51. Оп. 1. Спр. 355.
ЦДІАУК. Ф. 51. Оп. 1. Спр. 1095.
ЦДІАУК. Ф. 51. Оп. 1. Спр. 1297.
ЦДІАУК. Ф. 51. Оп. 1. Спр. 2414.
ЦДІАУК. Ф. 54. Оп. 2. Спр. 262.

...

Также хотел узнать, что было раньше, на территории Ирклиевской сотни???
С уважением, Никита.

OKSAM написал:

[q]
Также хотел узнать, что было раньше, на территории Ирклиевской сотни???
С уважением, Никита.
[/q]

Іркліїв
Населений пункт було засновано 1608 року з правом "слободи" на термін 20 років.

Першу письмову згадку про містечко Іркліїв знаходимо в Люстрації староств Київського воєводства Речі Посполитої від 1616 року. Де зазначено, що вісім років тому засновано містечко Іркліїв. В ньому домів послушних 20, козацьких домів 300. Податків не платять на термін 20 років через наданий привілей на заснування слободи.

Вдруге містечко Арклій (Іркліїв) знаходимо в коронній люстрації цього ж воєводства, але вже від 1622 року. У ньому домів послушних 50, козацьких будинків 400. Податків не платять, тільки відбувають військову службу, яку кожний на коні і зі зброєю повинен нести при своєму старості або підстарості.

У 1631 році в все тій же люстрації Київського воєводства Черкаського староства згадується містечко Іркліїв. Воно лежить над річкою Ірклій за Дніпром за три милі, довкола місто дубовими палями опарковане і окопане ровом. При містечку є замок, оточений дубовими палями, у ньому є будівля для підстарости, сіни та біла кімната, пекарня і стайня. Є у цьому містечку 400 будинків, у тому числі 70 належать замковій юрисдикції, а решта — козацтво. З міських домів дають чинш, який звуть колодками, по 8 литовських грошів. В сумі — 23 зл. 10. Крім того, дають по возу сіна або по 4 литовських гроша. Разом — 11 зл. 20. Млинків на цій річці Ірклій два, у них три мучних кола. Крім того, на річці, Кропивна, яка знаходиться біля Мельників, є один млинок з одним мучним колом, а другим — ступним. Четвертий млинок на річці Шумовиці з одним мучним колом, а друге — ступне. Всі ці млини разом з горілчаною орендою щорічно дають 400 злотих. Як міщани, так і піддані з сусідніх хуторів залучаються до ремонту греблі через річку Ірклій і міських та замкових парканів.

Добрый день, всем!
Предок моей жены - Алексей Иванович Алфонский (Альфонский), штаб-лекарь, в 1797 г. написал в своем формулярном списке:
"Предки мои по фамилии Дьзюбенки.
Прадед - выехавший ис Польши в Малую Россию.
Дед же мой, и дети его, все мои родные дяди, в казакской службе в Перяславском полку были".
В источнике «Именные списки казаков украинских полков, проходящих воинскую службу в 1784-1785 гг.» я нашел в Переяславском полку имя Павло Дзюбенок
и еще трёх человек с этой фамилией в других полках.
Подскажите, пожалуйста, как двигаться дальше, где и как искать информацию.

NikMust написал:

[q]
Предок моей жены - Алексей Иванович Алфонский (Альфонский), штаб-лекарь, в 1797 г. написал в своем формулярном списке:
"Предки мои по фамилии Дьзюбенки.
Прадед - выехавший ис Польши в Малую Россию.
В источнике «Именные списки казаков украинских полков, проходящих воинскую службу в 1784-1785 гг.» я нашел в Переяславском полку имя Павло Дзюбенок
[/q]

Здравствуйте!
Возможно пригодится:
Реєстр полкових канцеляристів Переяславського полку
...
Дзюбло Василь (1774 – 1781 – ?)
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 114.
Друга Полкова сотня
Писарі сотенні
...
Дзюбенко Федір (1777 – 1780)
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 152.
Кропивнянська сотня
Отамани
...
Дзюбан Логвин (1735 – 1736)
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 263.

OKSAM написал:

[q]
Также хотел узнать, что было раньше, на территории Ирклиевской сотни???
[/q]

Klim2018 написал:

[q]
Населений пункт було засновано 1608 року з правом "слободи" на термін 20 років.
[/q]

А еще чуть раньше просто Дикое поле

vedra написал:

[q]

OKSAM написал:
[q]

Также хотел узнать, что было раньше, на территории Ирклиевской сотни???
[/q]

Klim2018 написал:
[q]

Населений пункт було засновано 1608 року з правом "слободи" на термін 20 років.

[/q]

А еще чуть раньше просто Дикое поле
[/q]

Дике поле було південніше Переяславського полку ,причому сильно південніше,це наразі Одеська,Кіровоградська,Херсонська ,Миколаївська обл. і т.д.

>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 6 мая 2021 0:13

Спасибо, Klim2018!
Как говорят в Финляндии, "положил за ухо".
Был бы благодарен за подсказку - как двигаться дальше.
Предком является Алексий Иванович Алфонский (кстати, отец Аркадия Алексеевича Альфонского, известного медика, который в середине XIX века почти 20 лет
был ректором Московского университета).
Алексий Иванович, вероятно, родился в Переяславле примерно в 1755 году. Отцом его был протопоп какой-то из переяславских церквей - Иван Алфонский (Альфонский).
Т.е. одно из направлений поиска - метрические книги переяславских церквей за этот период.
Правильное ли у меня представление, что запрашивать надо Центральный государственный исторический архив Украины?
Алексей Иванович предками и родственниками назвал Дзюбенков, часть которых (дедушка и дяди) служила в Переяславском полку.
Возможно, это фамилия по линии матери, а может быть это была фамилия отца до поступления в духовное учебное заведение (какое - неизвестно).
Соответственно, надо искать полковые списки первой половины - середины 18 века. Существуют ли такие?
Просто списков и имен недостаточно. Должно быть больше информации, чтобы понять, которые из Дзюбенков были родственниками Алфонских (Альфонских).
Мне опять приходят в голову только метрические книги. Восприемниками детей часто были родственники и кто-то из Дзюбенков мог "засветиться" в этой роли.
Какие еще возможны варианты поисков?
С уважением,
Николай Мустонен

NikMust написал:

[q]
Был бы благодарен за подсказку - как двигаться дальше.
[/q]

Как двигаться дальше Вам подскажут в фамильной поисковой Теме, если Вы ее откроете или уже открыли.

Вот здесь, по Алфавиту
https://forum.vgd.ru/index.php?ct=1&f=0

На А (Альфонский) и\или Д (Дзюбенко.....)

NikMust написал:

[q]
Т.е. одно из направлений поиска - метрические книги переяславских церквей за этот период.
[/q]

NikMust написал:

[q]
Мне опять приходят в голову только метрические книги
[/q]

Правильные мысли.

В этой теме вопросы\ответы только по "ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК"

Все остальные рассуждения будут удаляться

Посмотрите еще здесь в публикациях упоминания об Альфонском
https://rusneb.ru/search/?q=%D...&c%5B%5D=2

Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах