ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)
===========================

Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков.
Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.

Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.

За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.

На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510].
Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.

25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко.
За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.

У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський)
.
Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень:
Баришівська (1648-1782);
Басанська (1648-1782);
Березанська (1648-1782);
Биківська (1648-1667);
Бориспільська (1648-1752);
Бубнівська (1667-1782);
Воронківська (1648-1782);
Гелм'язівська (1648-1782);
Гоголівська (1648-1667);
Домонтовська (1667-1782);
Заворицька (1648-1654);
Золотоніська (1667-1782);
Іркліївська (1663-1782);
Канівцівська (1757-1782);
Козелецька (1648-1654);
Кропивнянська (1663-1782);
Ліплявська (1667-1782);
Моровська (1648-1654);
Остерська (1648-1654);
Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782);
Піщанська (1667-1782);
Трахтемирівська (1667-1782);
Яготинська (1648-1782).
На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.

Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.

Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства.
Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів.
============================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.

Басанська сотня

Село Піски – родини
Ємців
Лащенків
Ніжинців
Пирських
Рабків
Сушків
Цикалів
Шепетьків
Ярошенків

Село Брагинці – родини
Величків
Задорожніх
Калениченків
Кінашенків
Пугачів
Реп
Самуйленків
Скбяків
Тищенків

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 167.

Баришівська сотня

Сотники
Шкабура Овсій (? – 1649 – ?)
Воробей Іван (? – 1663 – ?)
Моркотун Іван (? – 1663 – ?)
Лобода Захар (1666)
Щербина (? – 1666 – ?)
Максименко Олефір (? – березень 1669 – вересень 1672 – ?)
Моркотун Павло (? – травень 1672 – ?)
Чеснейший Іван (? – січень 1763 – ?)
Остражанин Петро (в 60 – 70-х рр. XVII ст.)
Мирон Гаврилович (? – 1678 – 1679 – ?)
Голубенео Матвій ( 1685, нак., 1687, пов.)
Степан Миронович
Макієвський Михайло (до 1687)
Костянецький Михайло (1690, нак.)
Степаненко Лук'ян (? – липень 1693 – ?)
Лавренченко Василь (? – 1695 – 1699, 1703 – 1706 – ?)
Денис Миронович (? – 1699 – ?)
Яків Васильович (нак.: січень 1702, 1706)
Кулішенко Марко (1704, нак.)
Ісай Денисевич (Ісаєвичі) (1710, ? – 1715 – вересень 1728 – ?)
Кіндрат Васильович ( нак.: 1711, липень 1724)
Полоток (1718, нак.)
Лушня Федір (1723, нак.)
Федір Матвійович (нак.: березень 1724, 1731)
Жидченко Яків (травень 1728, нак.)
Сулима Семен (30 вересня 1729 – 1737)
Яків Іванович (1730 – 1731, нак.)
Великий Іван (січень 1734, нак.)
Батюк Влас (нак.: червень 1734, 1737, 1738 – 1739)
Степан Іванович (нак.: 1735, 1738, 1740)
Лисенко Максим (травень 1736, нак.)
Лизикевич Григорій Федорович (1737 – 1744)
Жидченко Степан (1738, нак.)
Антонов Яким (1741 – 1742, нак.)
Горкуша Микифор (1742, нак.)
Афендик Давид (2 травня 1745 – 1768)
Корніїв Данило (1751, нак.)
Афендик Федір (січень 1768 – 1782)

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 181 – 182.

Klim2018 написал:

[q]
У 1781 р. переважно козацькими були села Крупілля (150 козацьких і 67 селянських хат) та Брагинці (відповідно 48 і 43 хати).
Селянсько-козацькими були: містечко Басань (436 селянських і 343 козацьких хати), село Усівка (відповідно 138 і 120 хат), Старий Биків (83 і 23), Красне (99 і 89), Козацьке 141 і 92), Білоцерківка (63 і 34), Стара Басань (197 і 52), Веприк (206 і 26), Озеряни (163 і 2), Осовці (66 і 31), Згурівка (196 і 11).
Селянськими були с. Петрівка (143 хати), містечко Биків (173), села Вороньки (243), Щаснівка (131), Оржиця (101), Миколаївка (79).
[/q]

Уважаемый Klim2018,

Подскажите, пожалуйста, в данной книге по всем населенным пунктам есть фамилии козаков? Интересует Добровлянский или Добровольский. В 1790-1800-ых проживали в Усовке (она упомянута), но это село, вероятно, жены.

Klim2018
Скажите, пожалуйста, а есть ли списки казаков из Прохоровки, Бубновская сотня?

grishina написал:

[q]
Подскажите, пожалуйста, в данной книге по всем населенным пунктам есть фамилии козаков? Интересует Добровлянский или Добровольский. В 1790-1800-ых проживали в Усовке (она упомянута), но это село, вероятно, жены.
[/q]

К сожалению, таких в книге нет.

Teatroved написал:

[q]
Скажите, пожалуйста, а есть ли списки казаков из Прохоровки, Бубновская сотня?
[/q]

Списки казаков есть, но списков по населённым пунктам нет.
Напишите какие фамилии Вас интересуют и я опубликую здесь. Также описан весь род Прохоровичей. Может они Вас интересуют? Некоторые из них из Прохоровки.

Klim2018
Даниловичи, Кулики, Забарненковы, Лемешки

и за какой год эти данные?

Teatroved написал:

[q]
за какой год эти данные?
[/q]

Данные с 1625 года и до конца XVIII века.

Teatroved написал:

[q]
Даниловичи ...
[/q]

По ним я уже публиковал информацию. Они из Леплявской сотни.

Teatroved написал:

[q]
... Забарненковы ...
[/q]

Таких нет.

Teatroved написал:

[q]
... Кулики ...
[/q]

Есть такие. Публиковал выше по м. Басань и вот новая информация:

Бориспільська сотня

Сотники
...
Кулик Данило (жовтень 1644, нак.)
...

Отамани
...
Кулик Данило (серпень 1660, листопад 1661)
...

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 300 – 301.

Teatroved написал:

[q]
... Лемешки
[/q]

таких нет.

Баришівська сотня

Отамани
Дейнека Тимофій Федорович (1664 – 1676)
Куаленик (Куплямінов) Остап (1678 – 1679)
Кудінов Степан (1685 – 1687)
Гриненко Лук'ян (? – 1688 – 1689 – ?)
Костянецький Михайло (? – 1690 – ?)
Железняк Степан (? – 1693 – ?)
Степаненко Лук'ян (1695)
Железняк Степан (? – 1699)
Костянецький Михайло (1699 – 1702)
Ісай Денисович (1702 – 1706)
Трохименко Семен (1706)
Ісай Денисович (1711)
Кононенко Іван (1715, 1724)
Олешкевич Олександр (1716)
Кудін Іван (1718)
Степанович Іван (1720)
Скидан Пилип (1726)
Кіндрат Васильович (1727, 1728)
Дейко Кіндрат (липень 1727, 1729)
Антонович Яким (1730, 1734 – 1735, 1737 – 1738, 1740)
Кіндрат Іванович (1731)
Жидчкеко Стефан (1731)
Батюк Улас (1732 – 1733)
Гаркуша Микифор (1734)
Носенко Степан (1736)
Загниборода Микифор (1738)
Дроздовський Тиміш (1738)
Прокопенко Федір (1739)
Микифор (1740)
Стефан Іванів (1740 – 1745)
Дейко Пилип (1746 – 1751, 1756 – 1760 – ?)
Ісаєвич Михайло (1752 – 1757)
Горкуша Федір Микифорович (11 січня 1762 – 1781)

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 182.

Добрый день!
У Кривошеи в книге "ГЕНЕАЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА: ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК" на странице 168 указаны Раксії.
Я видел только алфавитный указатель. Это Раксии ? А Раксии не могло быть ошибочно записанным Ракша ? В реестре 1649 года я не нашел Раксии. Там был Сивоворона, а это тоже, что Ракша. Такая птица.

roman_soch написал:

[q]
Добрый день!
У Кривошеи в книге "ГЕНЕАЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА: ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК" на странице 168 указаны Раксії.
Я видел только алфавитный указатель. Это Раксии ?
[/q]

Добрый вечер!
Да, это они. Вот, что написано на этой странице:

"Село Красне – родини
Безуглих
Дизаненків
Зозуліїв
Карпенків
Краманських
Лещенків
Ливинців
Лисовців
Приймаків
Радин
Раксіїв
Семеняк
Сентіїв
Серепків
Сиденків
Сужденків
Сухенків
Хандогіїв
Шатранів
Шведів "

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 168.

roman_soch написал:

[q]
В реестре 1649 года я не нашел Раксии. Там был Сивоворона, а это тоже, что Ракша. Такая птица.
[/q]

А здесь Сивоворона отсутствует.

Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах