ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах
Metallist Чернигов Сообщений: 646 На сайте с 2009 г. Рейтинг: 1201 | Наверх ##
30 сентября 2009 10:26 ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК (1648-1782) ===========================
Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков. Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.
Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.
За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.
На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510]. Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.
25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко. За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.
У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський) . Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень: Баришівська (1648-1782); Басанська (1648-1782); Березанська (1648-1782); Биківська (1648-1667); Бориспільська (1648-1752); Бубнівська (1667-1782); Воронківська (1648-1782); Гелм'язівська (1648-1782); Гоголівська (1648-1667); Домонтовська (1667-1782); Заворицька (1648-1654); Золотоніська (1667-1782); Іркліївська (1663-1782); Канівцівська (1757-1782); Козелецька (1648-1654); Кропивнянська (1663-1782); Ліплявська (1667-1782); Моровська (1648-1654); Остерська (1648-1654); Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782); Піщанська (1667-1782); Трахтемирівська (1667-1782); Яготинська (1648-1782). На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.
Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.
Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства. Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів. ============================================
Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80. | | |
ozerskaya Калининград Сообщений: 4025 На сайте с 2015 г. Рейтинг: 3584 | Наверх ##
7 февраля 2020 19:51 ozerskaya написал: [q] Я скачала тут выложенные форумчанкой эти присяги 1676 года, но не нашла там Войцу (Василя) Сербина, он должен быть первым, как полковник тогда, или не увидела, т.к качество не очень разборчивое, или нет того кадра.
[/q]
Нашла теперь после подсказки этот кадр. --- Г. Кролевец, коз.Лисогор, с.Спасское: коз. Говоруха,Городиский,Гудим,Шовкомуд, с.Божок, двор.Еремеев,Мирович,Коропчевский, Майбородов; Стародуб: священ.,учителя Озерский,Соловьянов, купцы Скабертины. | | |
ozerskaya Калининград Сообщений: 4025 На сайте с 2015 г. Рейтинг: 3584 | Наверх ##
7 февраля 2020 21:08 starina написал: [q] за Войцу Сербина расписался Синъ его Янъ Мырович.[/q]
Ещё спрошу - можно ли считать записи о Войце Сербине, полковнике Переяславсклм в Присяге 1676 года подлинником? Т.е. эта запись сделана почерком самого Ивана Мировича, или это переписано потом писцом ? Судя по подписи и почерку Дмитрашки, резко отличающемуся - может подлинник? --- Г. Кролевец, коз.Лисогор, с.Спасское: коз. Говоруха,Городиский,Гудим,Шовкомуд, с.Божок, двор.Еремеев,Мирович,Коропчевский, Майбородов; Стародуб: священ.,учителя Озерский,Соловьянов, купцы Скабертины. | | |
Klim2018 Сообщений: 29611 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 31649 | Наверх ##
7 февраля 2020 21:49 ozerskaya написал: [q] Скажите, пожалуйста, а что есть по Мировичам ... ? [/q] Полковники... Мирович Іван Іванович (1692 – 1706), ... Джерело: В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 7.Джеджалії (Жежеліовські, Жежелі)... ІІ 2. Іван Філонович Джеджалій (? – 1640 – 1692 – ?) – сотник наказний Піщанський (? – 1692 – ?)... ... – N Філонівна... Ч.: Іван N Мирович, батько Івана Івановича Мировича, полковника переяславського (1692 – 1706). ... Джерело: В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 10."... Протягом наступних десяти років Романенко "починеных шкод не пополнил", тому 5 лютого 1699 р. обопільний суд переяславський у складі полковника Івана Мировича, обозного Леонтія Григоровича-Потаповича, сотника полкового Івана Гулака, городового отамана Михайла Івановича, війта Івана Сокальського, бургомістра Корнія Єремійовича та старшого райці Степана Івановича прийняв остаточне рішення у справі Сулими-Романенка. Було вирішено нрошовий борг "грунтами приймати" 118 ..." 118. ЦДІАУК. – Ф. 57. – Оп. 1. – Спр. 282. – Арк. 117. Джерело: В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 30.Томари... ІІ ... 4. Парфен Іванович (? – ран. 1716) – значний товариш Переяславського полку (1702). 31 травня 1702 р. отримав універсал гетьмана Мазепи на с. Каратуль Переяславського полку, надане йому раніше полковником Іваном Мировичем238 після значкового товариша Дмитра Пирога ... ... 238. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т V. Вып. 1. – К., 1996. – С. 61. Джерело: В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 55.Золотоніська сотня... Сотники... Мирович Іван (? – 1690 – ?) ... Джерело: В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 255.Дальше дам фото страниц (т.к. много текста) и укажу ссылки. 288. Местечко Борисполе в XVII веке. – С. 107. 289. ЦДІАУК. – Ф. 57. – Оп. 1. – Спр. 278. – Арк. 70. 290. Універсали Івана Мазепи. – С. 84, 211. 291. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка. – С. 20. 292. Хижняк З.І. Мирович Федір Іванович // Києво-Могилянська академія в іменах XVII – XVIIІ ст. – К., 2002. – С. 364. 293. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т ІІІ. Вып. 1. – К., 1912. – С. 550. 295. Див. детальніше: Бойко І. Іваненки на Переяславщині в XVIIІ ст. // Історико-географічний збірник. – Т. 3. – К., 1929. – С. 9 – 16. 299. ЦДІАУК. – Ф. 57. – Оп. 1. – Спр. 278. – Арк. 149.
    --- Знания - сила | | |
Klim2018 Сообщений: 29611 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 31649 | Наверх ##
8 февраля 2020 10:51 ozerskaya написал: [q] Скажите, пожалуйста, а что есть по ... Войце Сербину?[/q] Полковники... Сербин Войца (липень 1674, нак.), ... Сербин Войца (? – січень 1675 – березень 1677 – ?), ... Сербин Войца (? – лютий 1679 – 1683 – ?), ... Джерело: В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 7.МировичіІ 1. Іван Д.: NNN (можливо N Філонівна Джеджалій), (можливо, у другому шлюбі була за Василем Сербином). ... Джерело: В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 62.Полкові Хорунжі ЗабариРоман – полковий хорунжий. Полковник Войца Сербин надав йому у володіння с. Пристроми 1. ... 1. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка. – С. 14. Джерело: В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 126.Домонтівська сотня Отамани... Сербин Пилип (1761 – 1762), ... Джерело: В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 245.Золотоніська сотня Сотники... Сербин Войца Станіславович (? – лютий 1672 – 1675 – ?), ... Джерело: В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 255.Дальше снова дам фото страниц (т.к. много текста) и укажу ссылки. 188. Акты ЮЗР. – Т. XII. – С. 397. 189. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка. – С. 17. 190. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка. – С. 19. 191. Універсали Івана Мазепи. – С. 84. 192. Вук Сербин, полковник Переяславський (1675 – 1682) – С. 133. 193. ЦДІАУК. – Ф. 54. – Оп. 1. – Спр. 282. – Арк. 119.
  --- Знания - сила | | |
ozerskaya Калининград Сообщений: 4025 На сайте с 2015 г. Рейтинг: 3584 | Наверх ##
8 февраля 2020 11:37 Klim2018 написал: [q] Полковники ... Сербин Войца[/q]
Большое спасибо! Буду изучать. --- Г. Кролевец, коз.Лисогор, с.Спасское: коз. Говоруха,Городиский,Гудим,Шовкомуд, с.Божок, двор.Еремеев,Мирович,Коропчевский, Майбородов; Стародуб: священ.,учителя Озерский,Соловьянов, купцы Скабертины. | | |
starina Сообщений: 516 На сайте с 2005 г. Рейтинг: 1700
| Наверх ##
8 февраля 2020 15:14 РГАДА ф. 229, оп. 2, спр. 42 Арк 293 зв.
Полковник Войца, ниже Ян Мирович.
 | | |
starina Сообщений: 516 На сайте с 2005 г. Рейтинг: 1700
| Наверх ##
8 февраля 2020 15:40 http://fstanitsa.ru/people/ser...h-voiskakhЧасть моей ранней работы, где род Дмитрашко-Раичей ошибочно указан сербского происхождения, т.к. опирался на работы Стороженко и др. исследователей, где утверждалось, что Дмирташко серб. У меня были большие сомнения, ибо современники (гетманы И.Мазепа, П.Дорошенко) называли его волохом. Поработав с различными источниками убедился, что Дмитрашко волох. По Войце Сербину, в 1684 году, когда он находился под арестом по приказу Гетмана И.Самойловича, написал дарственную на свой дом в Переяславе Свято-Никольскому монастырю, за отпущеніе греховъ моихъ и за здравіе мое и детей моихъ, также за усопшихъ родичовъ, жонъ, и детей моихъ. Дети это Иван Мирович и предполагаю Варвара Вуйтивна, первая жена Переяславского полковника Томары. Остальные вероятно умерли в младенчестве, детская смертность была высокая. | | |
ozerskaya Калининград Сообщений: 4025 На сайте с 2015 г. Рейтинг: 3584 | Наверх ##
8 февраля 2020 16:56 starina написал: [q] РГАДА ф. 229, оп. 2, спр. 42 Арк 293 зв.
[/q]
Спасибо! Я тоже нашла уже эту запись, прочитала где Сербин и сын его Мирович. starina написал: [q] написал дарственную на свой дом в Переяславе Свято-Никольскому монастырю, за отпущеніе греховъ моихъ и за здравіе мое и детей моихъ, также за усопшихъ родичовъ, жонъ, и детей моихъ.[/q] Тоже читала это, здесь как раз подтверждается, что Сербин был женат не один раз. А Варвара Вуйтовна - может была дочерью войта переяславского, а не Войцы, а если это отчество, то могла дочь называться и Васильевной, по христианскому имени Сербина. В этой эпохе, конечно, слишком мало точности, и много догадок и предположений. Иван Мирович умудрился столько лет пробыть полковником и нигде не засветился с точным отчеством, одно только ясно, что не был он Михайловичем, как предполагал Модзалевский. Кстати, насчёт сербов - фамилия Мирович встречается в Сербии - Дејан Мировић, Игор Мировић. От "Миро", уменьшительного имени от имён Миран, Мирољуб, Мирон , Мирослав. А может это потому, что одна ветвь Мировичей живёт сейчас в Сербии и распространили там фамилию? В Черногории есть город Mirovići (хорватский), а в Волынской губ. есть село Мировичи. --- Г. Кролевец, коз.Лисогор, с.Спасское: коз. Говоруха,Городиский,Гудим,Шовкомуд, с.Божок, двор.Еремеев,Мирович,Коропчевский, Майбородов; Стародуб: священ.,учителя Озерский,Соловьянов, купцы Скабертины. | | |
starina Сообщений: 516 На сайте с 2005 г. Рейтинг: 1700
| Наверх ##
8 февраля 2020 18:19 >> Ответ на сообщение пользователя ozerskaya от 8 февраля 2020 16:56 Отчество Вуйтивна больше нигде не встречал, думаю это всё же дочь Войцы. Она умерла рано, где-то мне встречалась информация, что полковник Иван Мирович какую-то маетность, недвижимость им дал, возможно по родственному. Жаль, В.В.Кривошея уже ничего не подскажет, у него столько материала было. Насчёт Мировичей, думаю прозвище-фамилия от города Мир. | | |
Klim2018 Сообщений: 29611 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 31649 | Наверх ##
9 февраля 2020 15:45 Басанська сотня. На 1764 р. у Басанській сотні нараховувалось 44 населених пункти, виборних козаків – 1141, підпомічників – 10171. У 1781 р. переважно козацькими були села Крупілля (150 козацьких і 67 селянських хат) та Брагинці (відповідно 48 і 43 хати). Селянсько-козацькими були: містечко Басань (436 селянських і 343 козацьких хати), село Усівка (відповідно 138 і 120 хат), Старий Биків (83 і 23), Красне (99 і 89), Козацьке 141 і 92), Білоцерківка (63 і 34), Стара Басань (197 і 52), Веприк (206 і 26), Озеряни (163 і 2), Осовці (66 і 31), Згурівка (196 і 11). Селянськими були с. Петрівка (143 хати), містечко Биків (173), села Вороньки (243), Щаснівка (131), Оржиця (101), Миколаївка (79).
Містечко Басань – родини Асарлюків Асахненків Батраків Бородавок Валюшок Гайдаборисів Гладких Глушаченків Денисенків Дяченків Жолудків Загорульок Зацних Зубченків Іваненків Капрачів Карпухненків Кедубиченків Кожучів Костюченків Кошелів Куликів Кунашенків Лавренків Лашків Лесенків Липовиків Лисок Матяшів Нагорних Надимонів Нестерових Носиликів Ометів Пмвоварів Полін Рижків Руденків Савенків Ситенків Слюзок Смеліїв Срзошенків Сопунів Старих Стасюків Степур Судковських Тасталів Типушків Тоскалів Устименків Фираченків Хвостиків Хисарів Хмарських Циганенків Цикалів Чалих2. Чвор Чернушків Чопил Шпиндалів Шурутур Ющенків Яловців Яременків
1. Gajecky G. The Cossak Administratiov of the Hetmanate. – V. 1. – Cambridge, Massachusetts, 1978. – P. 319. 1. Козакували в Басані із середини XVIII ст., див.: Реєстр Війська Запорозького 1649 року. – С. 337. ... Джерело: В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 166 – 167. --- Знания - сила | | |
|