ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)
===========================

Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков.
Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.

Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.

За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.

На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510].
Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.

25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко.
За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.

У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський)
.
Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень:
Баришівська (1648-1782);
Басанська (1648-1782);
Березанська (1648-1782);
Биківська (1648-1667);
Бориспільська (1648-1752);
Бубнівська (1667-1782);
Воронківська (1648-1782);
Гелм'язівська (1648-1782);
Гоголівська (1648-1667);
Домонтовська (1667-1782);
Заворицька (1648-1654);
Золотоніська (1667-1782);
Іркліївська (1663-1782);
Канівцівська (1757-1782);
Козелецька (1648-1654);
Кропивнянська (1663-1782);
Ліплявська (1667-1782);
Моровська (1648-1654);
Остерська (1648-1654);
Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782);
Піщанська (1667-1782);
Трахтемирівська (1667-1782);
Яготинська (1648-1782).
На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.

Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.

Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства.
Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів.
============================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.

И у этого много потомков, вдруг кому ндо:
Короп Семен Дем’янович – значковий товариш Переяславського полку (1770.10.03. – 1780 – ?). Одружений з донькою козака. Мали синів Івана, Самійла, Онуфрія, доньку Устину

Иван Семенович Короп 1745г.р. переселился из Старой в Налесни в 1801 г его 6 детей обоего пола, в т.ч. Данило и Иван переселились в Херсонескую губерню в 1806г.).
Ануфрий Семенович Короп 1749 г.р.
Самойло (Самуил) Семенович Короп 1750 г.р. – его 6 детей обоего пола.

Eleonora 77 написал:

[q]
Наличие хутора... Хутор больше нигде не указан, только в тексте ниже..
[/q]

Eleonora 77 написал:

[q]
Хутори: Коропа Федора (!!!), козака; Рубана Федора,
[/q]

Павленко С.О. "Микротопонимы Чернигово- Северщины"

М.б. среди этих?
1. Ольшанська сільська рада
х. Коропець (нема).

2. Сезьківська сільська рада
с. Тишківка: куток – ХУТОР; урочище – РАКОВИЧЕВЕ, ЛІСОВЕ, КОРОПЕЦЬ, САДОВЕ; ліси – ОКСЕНТІЄВЕ, САДОВЕ, ПЕСТОВКА, БУР’ЯНКА, ЛІСОВА, САДОК; ставки – ХІМЧИНЕ, ГРАНОВКА (пересохлий).

3. Об’єднанська сільська рада
с. Студинка: кутки – ДОРОШІВКА, КОРОПЕЦЬ, СІЧІВКА, ВИННИКІВКА, НАУМОВКА, ЗАРІЧЧЯ; ставок – СТУДІНСЬКИЙ.

4. Сокиринська сільська рада
с. Сокиринці: кутки – КОНОПЛІ, БУР’ЯНІВКА, БАШКЕРЕВА, КОНОПЛЯНКИ, КИШЛАК («так називали гуртожитки студенти»), ГОРБА-
ЧІВКА, ПАШКІВКА, ОСАДЧИХА, КОРОП ШВАЙКА, ГУЗІВКА, САКАЛІВКА, БУГАЇВКА, ГАХІВКА, СУКАНОВА ВИГІН, СВИНЯЧИЙ ЯР, НЕВРАЖИЙ ЯР ........

Да, много, , но районы совсем не те... мой хутор явно около Ирклиева.

Искала в интернете книгу, не нашла, может плохо искала? или ее действительно нет в эл.виде?:

Кривошея В., ГЕНЕАЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА: ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК. – К.: Видавничий дім „Стилос”, 2004. – 418 с.

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
ТА ПОКАЖЧИК ПРЕДСТАВНИКІВ РОДІВ

и эту не нашла...

Кривошея В., ГЕНЕАЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА: ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК. – К.: Видавничий дім „Стилос”, 2004. – 418 с.

ПОКАЖЧИК НАЗВ
НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ
ТА ТОПОНІМІВ

Eleonora 77 написал:

[q]
мой хутор явно около Ирклиева.
[/q]

по актам XVII века Арклый, позже Ирклий, по народному произношению Вырклий — местечко Полтавской губернии, Золотоношского уезда, при реке Ирклее, в 27 верстах от уездного города Золотоноша. Основано в 1608 году, с правом «слободы» на 20 лет.
В 1662 году Ирклеев был сожжен, а в 1666, 1675 и 1679 годах подвергался ограблению татарами.
На 1900 год: Дворян-284; жителей-1438; 4 православные церкви; школа; 10 лавок; 12 ветряных мельниц.
С 1954 года Ирклиев в Чернобаевском районе, Черкасской области, Украина.

Если Я. Сомко выдал за Данилу Коропа свою дочь, значит и в приданное что-то за ней дал.
Можно посмотреть листы (дачи Сомка) или универсалы Сомка.
Сомко (онъ же Самченко) Якимъ, козацкій полковникъ Переяславскій, наказной гетманъ.
Памятники (Памятники, изданные Временною Коммиссіею для разбора древнихъ актовъ, Высочайше учрежденною при Кіевскомъ военномъ, Подольскомъ и Волынскомъ генералъ- губернаторѣ. ), т. IY, отд. 3: 36, 44, 45, 69, 72, 73, 155, 199, 256, 261, 265, 318, 322, 323, 328, 330, 331, 334—336, 339—341 (327-329 ошибочной нумераціи).- -Величко (, т. I: 119, 398—399.--Т. П: 15, 18, 19, 22, 23, 27—29, 37, 38,--Грабянка: 169,170, 174— 177, 179, 181—184, Самовидецъ: 63—66, 68,70— 79, 258-262.

М.б. это был хутор Даниловка

или что-то похожее, например
Даниловка, деревня Кіевскаго у., при рч. Бобрйцѣ, къ Ю. отъ Бѣлогородки. Архивъ, ч. VI, т. 1: --Кіевъ, отд. Ш: 124.!
Даниловка, деревня Кременецкаго у., въ ВСВ. отъ у. города. Архивъ, ч.: І,і .т. 4: 359.
Данильченкевъ,хуторъ около' Хмельника;' Архивъ, ч. VI,- т. 2: 201.

Спасибо вам большое!!! Буду искать!

Если и сын Данила не выжил, может братья были...

А еще просматриваю разные реестры, история сел... Смущает наличии многих Демьянов Короп и двух сел\6 ДЕЙМАНОВКА (укр. Дейманівка) и село Дем'янці :По свидетельствам местных старожилов, которые собирались в 30-х годах XVIII селом владели сначала гетман Яким Сомко, а впоследствии ....

Я уже и забыла про Сомко, но прочитала это описание Ирклиевского полка:
В 1663 г. гетман И. Брюховецкий ликвидировал Ирклиевский полк, который поддерживал его политического противника Якима Сомка, а бывшую полковую сотню включил в состав Переяславского полка.

Список казаков Ирклиевской 1-й сотни по реестру 1649 года - короп нету

Реєстр Війська Запорозького 1649 року Брацлавский полк
Коропъ Гринецъ (сотня Мятковская,Рахновка)

много всяких отрывочных данных нашла, а что, куда....

Подскажите, мой предок Харитон Демьянович 1753-26.08.1821г на 1796 год проживал д.Старая, Васютинской

и ваша подсказка, (Кривошея)

Короп Дем’ян – служив з 1739 р., значковий товариш Переяславського полку (1739.2.05. – 1777). Одружений з донькою козака. Мали синів Дем’яна, Семена,Івана, Харитона.

Я же не имею ни каких основания считать этого человека отцом моего Харитона?

Eleonora 77 написал:

[q]
Я же не имею ни каких основания считать этого человека отцом моего Харитона?
[/q]

М.б. нетвердая

уверенность?

Доброго дня! Прошу Вас выложить тут про Логвин Рокитний и Иван Рокитний по Переяславскому полку,
где-то видела про них в интернете (наверно в книге Кривошея В.В.), про должность, состав семьи, имущества, но найти не могу.
Спасибо.

Ilora69 написал:

[q]
(наверно в книге Кривошея В.В.)
[/q]

Искомый Вами Кривошея В.В.- в Неурядовой старшине Гетманщины :

Рокитний Іван Логвинович (? – 1733) – син сотника яготинського, а потім полкового осавула.
Сотник яготинський (1710–1713). Значковий товариш Переяславського полку (? – 1729 – 1733). Володів батьківським с. Нечипорівкою, яке перед визодом в похід у 1733 р. заставив село бунчуковому товаришу Андрію Думирашці-Райчі і пішов в похід, в якому загинув. Його вдова Настасія Прокопівна підтвердила заставу у 1739 р., а син Василь у 1759 р. продав село Федору Андрійовичу Думитрашці-Райчі.
Д.:Анастасія Прокопівна N (? – ран. 1759).

Распространенность заболеваний среди сельского населения Переяславского полка во второй половине ХVІІІ в.
В статье рассмотрена возрастно-половая структура населения двух сел Переяславского полка в 1760-х гг.
Подсчитана доля больных и увечных в каждой половозрастной группе.
Определены возможные причины распространенности тех видов заболеваний, которые чаще всего поражали жителей полковых сел.

Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах