ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)
===========================

Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков.
Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.

Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.

За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.

На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510].
Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.

25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко.
За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.

У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський)
.
Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень:
Баришівська (1648-1782);
Басанська (1648-1782);
Березанська (1648-1782);
Биківська (1648-1667);
Бориспільська (1648-1752);
Бубнівська (1667-1782);
Воронківська (1648-1782);
Гелм'язівська (1648-1782);
Гоголівська (1648-1667);
Домонтовська (1667-1782);
Заворицька (1648-1654);
Золотоніська (1667-1782);
Іркліївська (1663-1782);
Канівцівська (1757-1782);
Козелецька (1648-1654);
Кропивнянська (1663-1782);
Ліплявська (1667-1782);
Моровська (1648-1654);
Остерська (1648-1654);
Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782);
Піщанська (1667-1782);
Трахтемирівська (1667-1782);
Яготинська (1648-1782).
На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.

Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.

Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства.
Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів.
============================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.

Korczak-Jagodowski написал:

[q]
Меня интересуют казаки Плаксы из села Лесняк,
[/q]

Не из с. Лесняки, но ... м.б. пригодятся!?

Кривошея В.В. - Неурядовая старшина Гетманщины.

Плакса Василь – військовий товариш Стародубського полку (1705).
Плакса Григорій – товариш полку Прилуцького (1652).
Плакса Карпо – військовий товариш Стародубського полку (1705).
Плакса Трохим Лукич – військовий товариш (? – 1782 – 1783 – ?), мав у с. Прокоповці 2 підданих. Д.: Настасія Василівна Метич, донька козака.
Мали синів Івана, Петра, Романа, Семена, Федора, Андрія, доньку Наталію.
Плаксій Іван – значковий товариш Полтавського полку (1768 – 1779 – ?).

Судієнко Іван Андрійович (? – ран.1726.11.12) – славетний і знатний товариш військовий, обиватель новгородський (1695), новгород-сіверський городовий отаман (1709 – 1725) і наказний сотник (1724.03). В вересні 1695 р.продав своєму зятю Івану Захаровичу Плаксі за 50
талярів «добра, лежачіе в ґрунтах меских Новгородских, в околичностях Юхновских, купленній зветшалій млинок, негдись на одно коло робленій в
самом селе Юхнове, на речци Студенцу, из озерцем, прозиваемим Студенцом, и з сеножатю», в березні 1706 р. продав тому ж Плаксі мельницьку часть в млині на р. Ромі, на греблі Шептаківській о 2 колах мучних, а третім ступним, за 800 золотих.

Новицький Петро Іванович (1756 – ?) – син значкового товариша. Канцелярист гродського Переяславського суду (1775), значковий товариш (1777 – 1780 – ?). Д.: Євдокія Семенівна Плакса, донька сотенного отамана.

В Реестре 1756 г. есть Пилип Плакса, Лукьян Плаксивый, Иван Плаксывый

в Косунском полку в сотне Маркова Бажаненъкова есть Игнат Плаксенко

День добрый,
Кто-нибудь сможет подсказать источники по Переяславскому полку с 1676 до 1718г.

Здравствуйте. Не подскажет кто-нибудь в каком деле в ЦГИАК находятся материалы Румянцевской описи по селу Помокли Переяславского полка?

Бубновская сотенная канцелярия (Переяславский полк), ед. хр. 2, 1752-1768гг.
Воронковская сотенная канцелярия (Переяславский полк), ед. хр. 21, 1739-1781гг.
Ирклеевская сотенная канцелярия (Переяславский полк), ед. хр. 5, 1755-1765гг.
Кропивянская сотенная канцелярия (Переяславский полк), ед. хр. 1, 1731-1733гг.
Липлявская сотенная канцелярия (Переяславский полк), ед. хр. 1, 1752г.
Переяславская сотенная канцелярия (Переяславский полк), ед. хр. 2, 1708-1755гг.
Песчанская сотенная канцелярия (Переяславский полк), ед. хр. 2, 1743-1764гг.
Ведомости об изменении в составе населения с. Прохоровки, Бубновской сотни, Переяславского полка (1764-1768гг.)

Центральный государственный исторический архив Украины, г. Киев (ЦГИАК Украины)
Фонд 64 Сотенные канцелярии
1704-1781гг.

http://ukrfamily.com.ua/index....ntselyarii

Добрый день, есть ли у меня шансы отыскать Андрея Даниловича Коропа?
Данило Короп
Дата рождения: предположительно до 1638
Смерть: 1663 (погиб во время Черной рады)
Ближайшие родственники:
жена Галка Якимовна Короп (Сомко)
сын Андрей Данилович Короп

может что подскажете...

Eleonora 77 написал:

[q]
Добрый день, есть ли у меня шансы отыскать Андрея Даниловича Коропа?
Данило Короп
Дата рождения: предположительно до 1638
Смерть: 1663 (погиб во время Черной рады)
Ближайшие родственники:
жена Галка Якимовна Короп (Сомко)
сын Андрей Данилович Короп

может что подскажете...
[/q]

В каком селе жил? В каком полку служил?
Почему пишете в Тему - Нежинский полк? От того, что "черная рада" собралась у г. Нежина?

Галка (Галина) Якимовна, замужем за Данилой Коропом, погиб на Чёрной раде, на которой нёс бунчук Якима Сомка.

Я. Сомко был переяславским полковником, логично предположить, что Д. Короп служил в Переяславском полку и чем-то владел в одном из сёл\хуторов того же полка.

В Мазепиной книге (1720-е) есть, видимо, потомки
Коропецъ Авраамъ, селянин 242(287зв.)
Коропченко Кондратъ, селянин 238(284зв.)
Коропченко Матвей, селянин 241(286зв.)

У Кривошеи В.В. - Неурядовая старшина Гетманщины

Короп Дем’ян – служив з 1739 р., значковий товариш Переяславського полку (1739.2.05. – 1777). Одружений з донькою козака. Мали синів Дем’яна, Семена,Івана, Харитона.

Короп Дем’ян Дем’янович – служив з 1739 р., значковий товариш Переяславського полку (1745.1.02. – 1774 – ?).

Короп Михайло Дем’янович (1737 – 1783 – ?) – службу розпочав значковим товаришем Переяславського полку 15 лютого 1769 р. Був при І армії в команді переяславського полковника Іваненка (1769.1.10. – 1770.1.05.), потім в команді майора Ступишина. З 1 травня 1771 по грудень 1774 рр. в корпусі генерал-поручика Фунесіна, 1774–1777 рр. в корпусі генерал-майора Ширкова. Військовий товариш (1774 – 1783
– ?). У с. Старому Іркліївської сотні мав 6 підданих, одружений з донькою козацькою, дітей чоловічої статі не мав.

Короп Семен Дем’янович – значковий товариш Переяславського полку (1770.10.03. – 1780 – ?). Одружений з донькою козака. Мали синів Івана, Самійла, Онуфрія, доньку Устину.

Коропець Іван – значковий товариш у Київському полку (? – 1735 – ?), мав сварку з полковим писарем Іваном Столпановським. Бунчуковий товариш у Київському полку (? – 1738 – 1751 – ?). 1740 р. звинуватив полкового писаря Покорського у зловживанні при наборі для поштового стану коней та нападу на його двір, а у 1743 р. того ж Покорського разом з полковим суддею Іваном Стопановським у привласненні волів, коней, грошей і провіанту, зібраних для російської армії. У 1749 р. подав донос на значкового товариша Івана Савенка і отамана Бобровицької сотні Івана Голуба за приписки при поставках волів для російської армії. Мав володіння у Лубенській полковій сотні у с. Вищому Булатці 3 двори тяглих та 1 двір піших козацьких підсусідків, 3 двори тяглих підсусідків у хуторі при р. Богачці (1740), у 1745 р. в полковій сотні у с. Вищому Булатці приїжджий двір. Д.: Любов N Бутович, онука
генерального осавула Степана Бутовича, двоюрідною племінниця бунчукового товариша Семена Юхимович Лизогуба, вдова бунчукових товаришів Михайла Биховця і Дмитра Домонтовича.

Коропчевський Григорій Іванович (? – 1775) – шляхтич гербу «Остоя», мешканець м. Сміли Лубенського полку (1763), значковий товариш Ніжинського полку (? – 1770 – 1775).

Коропчевський Омелян – військовий товариш (1783). Мав 12 підданих. Д.: N Опанасівна Острянська, донька козака Івангородської сотні.

Коропчевський Павло Григорович – службу розпочав з 1759 р. в Миргородській полковій канцелярії, з 1760 р. в ГВК, військовий товариш (з 1761), регістратор МК (з 1769), полковий писар (з 1773), хорунжий ГВА (з 1775), бунчуковий товариш (з 1777.3.11.),
колезький асесор (з 1779), надвірний радник (з 1783.7.04.). Внесений до І частини родовідної книги дворян Новгород-Сіверського намісництва за литом Г.Потьомкіна. Д.: Настасія Іванівна Миненко, донька значкового товариша.

Лазкевич Кирило – абшитований військовий товариш (1783). Д.: Марфа Григорівна Коропчевська, донька значкового товариша.

Лебідь Кіндрат Іванович (1678 – 1756 – ?) – міщанин, 1740 – 1743 – козак 3 статті, з 1743 р. абшитований військовий товариш
Д.: 1) NNN, 2) (до 1726 р.) Євдокія Матвіївна N (1694 – 1756 – ?), у 1-му шлюбі за Стефаном Коропщенком, міщанином переяславським, живий у 1709 р. У 1726 р. продала дідизні, батьківські і частину чоловікових ґрунтів у Переяславі осавулиній полковій Феодорі Стефановій Івановій Даниловичевій за борг 500 золотих.......

Покорський Іван Опанасович (1714 – ран. 1762) – бунчуковий товариш у Київському полку, київський полковий писар (1737–1738), колишній писар полковий (1738 – 1749 – ?). Розорив козака Коропця, розігнавши його підданих, а його 16-річного сина заарештував. Зинувачував Коропця, що той, будучи співаком у генерала Вельямінова, у 1736 р.втік з кримського походу. У 1740 р. Коропцев звинуватив його з Столпановським в утисках полкового хорунжого Івана Лягула, бунчукових товаришів Йосипа, Григорія і Петра Солонин у привласненні зібраних податків, приверненні у підданство козаків. У 1743 р. бунчуковий товариш Іван Коропцев звинуватив його і Столпановського у привласненні волів, коней, грошей і провіанту, зібраних для російської армії. Помер бездітним

В присяге Переяславского полка 1718 года есть

Коропєнко

Как вы быстро это все нашли!!!! Демьян похож по датам на предка!

Короп Дем’ян – служив з 1739 р., значковий товариш Переяславського полку (1739.2.05. – 1777). Одружений з донькою козака. Мали синів Дем’яна, Семена,Івана, Харитона.
Короп Дем’ян Дем’янович – служив з 1739 р., значковий товариш Переяславського полку (1745.1.02. – 1774 – ?).
Это два разных Демьяна? Можно как-то узнать гед они жили?

Я по метрикам, переписи 1811 и исповедкам дошла до:

Харитон Демьянович Короп 1753-26.08.1821г. село Васютинцы, умер в д.Старая (Это Золотоношенский уезд)

А дальше вижу много Короп, в этом же селе, кто из них отец - непонятно. Но смущает заметка, по которой я предполагаю, что они приехали - может ошибаюсь?
1732 году февраля 4 числа ведение сотне Ирклиевской козаков которые на верность Ея Императорскому величеству были в присяги: Федор Короп. .... Хутори: Коропа Федора (!!!), наличие хутора. Значит ли, что приехали.. не пойму где ранние сведения искать..
Подумала с самого раннего, найденного Коропа смотреть (Сомка зять).
И еще:"Предание утверждает, что Брюховецкий на этом не успокоился. Он посылает на хутор Сомко большой отряд и уничтожает его". (про село Самовская долина)

Спасибо за наводки!

Этого человека знаю:
Короп Михайло Дем’янович (1737 – 1783 – ?) – службу розпочав значковим товаришем Переяславського полку 15 лютого 1769 р. Був при І армії в команді переяславського полковника Іваненка (1769.1.10. – 1770.1.05.), потім в команді майора Ступишина. З 1 травня 1771 по грудень 1774 рр. в корпусі генерал-поручика Фунесіна, 1774–1777 рр. в корпусі генерал-майора Ширкова. Військовий товариш (1774 – 1783
– ?). У с. Старому Іркліївської сотні мав 6 підданих, одружений з донькою козацькою, дітей чоловічої статі не мав.

Михайло Демьянович Короп 1740(1743)-умре 1822г. Село Старое. Отставной поручик, жена Марфа (Мария?) Андреевна 1746 г.р. Дети: Евстафий 1780г.р., Ксения 1785 г.р., Мария 1787 г.р. (Исповедка за 1796г.и перепись 1811г.) В метриках до 1900 годов (примерно) его потомки писались дворянами и владели крестьянами Шиш.

Наличие хутора... Хутор больше нигде не указан, только в тексте ниже..

1732 году февраля 4 числа ведение сотне Ирклиевской козаков которые на верност Ея Императорскому величеству были в присяги: Федор Короп. Козаки из населені пункти: Бузьки, село; Васютинці, село; Воронинці, село; Демки, село; Загородище, село; Іркліїв, містечко; Каврай, хутір; Канівці, село; Котлів, село; Крутки, село; Лихоліти, село; Мельники, село; Митьки, село; Мойсинці, село; Москаленки, село; Мотишинці, село; Наліски, село; Пищики, село; Ревбинці, село; Скородистик, село; Сомовиця, село; Старе село. Хутори: Коропа Федора (!!!), козака; Рубана Федора, козака.

И у этого много потомков, вдруг кому ндо:
Короп Семен Дем’янович – значковий товариш Переяславського полку (1770.10.03. – 1780 – ?). Одружений з донькою козака. Мали синів Івана, Самійла, Онуфрія, доньку Устину

Иван Семенович Короп 1745г.р. переселился из Старой в Налесни в 1801 г его 6 детей обоего пола, в т.ч. Данило и Иван переселились в Херсонескую губерню в 1806г.).
Ануфрий Семенович Короп 1749 г.р.
Самойло (Самуил) Семенович Короп 1750 г.р. – его 6 детей обоего пола.

Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах