КИЕВСКАЯ сотня
Metallist Чернигов Сообщений: 646 На сайте с 2009 г. Рейтинг: 1200 | Наверх ##
3 октября 2009 13:17 КИЇВСЬКА [КИЇВСЬКІ] СОТНЯ (1648-1782 pp.) ============================
До 1648 року, за "Реєстром" 1636 p., Київська сотня входила до складу Білоцерківського козацького полку Речі Посполитої. Як частина ж Війська Запорозького утворилася у складі Київського полку весною 1648 р. Як його адміністративна та військова одиниця юридично оформлена у жовтні 1649 p. Зборівським реєстром. В той час сотня поділялася на чотири підрозділи, які назагал нараховували 516 козаків. Осідком vcix чотирьох було місто Київ, а сотниками названо Григорія Піщєнка (полкової сотні), Панаса Предримирського (печерського сотника), Самійла Білецького та Тихона Нагорного.
Після Андрусівської угоди 1667 р. до Київської сотні увійшла Броварська сотня, а також містечка правобережжя Дніпра, котрі відійшли до Росії і які у 1649-1654 pp. були окремими сотнями Київського полку: Білогородка, Васильків, Вишгород, Лісники, Мотовилівка, Обухів, Переварка, Стайки, Трипілля, Ходосівка. Вони стали територією Київської сотні, що фактично зайняла половину території всього Київського полку. У листопаді 1708 року за наказом Петра І сотенний центр Київської сотні перенесено до містечка Бровари на Лівобережжі, а місто Київ стало центром окремої, створеної царським указом 18 (29) грудня 1708 p., Київської губернії. Сотня від 1719 р. увійшла до території Київської провінції цієї губернії. У 1782 р. Київська сотня була ліквідована, а її територія розділена між Київським та Осгерським повітами Київського намісництва. Сотенні центри: місто Київ, нині - обласний центр і столиця України [1648-1708], та містечко Бровари, нині - райцентр Київської області [1708-1782]. Серед козацької старшини сотні найбільш відомою є родина Гудим.
Сотники: Предримирський Опанас 1648). Ліщенко Григорій (1649). Хмельницький-Яненко Павло Янович (1650). Мотява Богдан (1654). Крюковський Михайло 1657). Третяк Семен (1658). Григорій (1661). Григорій Олифірович (1669). Волошин Андрій Тимофійович (1671-1672). Ляшко Федір Андрійович (1672). Степанський Михайло (1675-1678). Гудима Іван (1679). Туптало Сава Григорович(*) (1682-1686). Бутрименко Іван (1690-1691). Шидловський Андрій 1691). Сакович Олександр (1695). Третяк Федір Семенович (1699). Галицький Процик (1701-1704). Климович Трохим (1707, н.; 1711). Ставронський Семен Романович 1715). Павловський Кирило (1721). Синявський Іван (1725). Жила Ярема (1725-1742). Жила Прокіп Яремович (1742-1743). Гудима Павло Іванович (1743-1760). Гудима Михайло Павлович (1760-1767). Солонина Михайло (1767). Комаринський Іван (1770). Гудима Іван Павлович (1772-1781). Заборовський Яків (1781-1782).
Городові отамани: Трохимович Артем (1676). Науменко Іван (1682). Осипович Леонтій (1691). Загорний Василь (1701). Дейнека Матвій (1725). Кругляк Лук'ян (1746-1750). Харлан Василь (1746). Гокало Антон (1763). Комарницький Петро (1768-1779). Кулаковський Федір Григорович (1779-1781).
Писарі: Левицький Федір (1701). Вербицький Омелян (1721).Смирній Степан (1746). Підвисоцький (1767). Язловицький (1777).
Осавули: Голик Григорій (1746). Комарницький Петро (1764-1768). Кулаковський Федір (1768-1779).
Хорунжі: Гокало Герасим Федорович (1701-1721). Дмитряк Григорій (1746).
Населені пункти в 1750 p.: Білогородка (**), містечко; Бодаївка, село; Борки, село; Борщагівка, село; Боярка, село; Бровари, містечко; Васильків, містечко; Васильківська Рогатка, слобода; Велика Бугаївка, село; Великі Дмитровичі, село; Верем'я, село; Вета, хутір; Вишгород, село; Витичів, село; Воскресенська Слобідка, село; Гатне, село; Гвоздів, село; Германівка, село; Глеваха, село; Данилівка, село; Данилівка, слобідка; Дерев'яна, село; Долина, село; Жуляни, село; Жорнівка, хутір; Жуківці, село; Забір'є, село; Зазим'є, село; Звіринець, слобідка; Злодіївка, село; Кожухівка, село; Козіївка, село; Койлів, село; Красне, село; Креничі, село; Крені, село, Крилів, село; Круковщина, село; Крушинка, село; Куренівщина, село; Лісники, село; Лютіж, хутір; Максимова Слобідка, село; Мала Бугаївка, село; Малі Дмитровичі, село; Малі Петрівці, село; Малютинка, хутір; Мархалівка, село; Микольське, село; Мишоловка, село; Мостище, село; Мотовилівка, село; Неводницька, слобода; Нещерів, село; Нижній Кудрявець, слобідка; Нові Безрадичі, село; Нові Петрівці, село; Обухів, містечко; Печерське, містечко; Пирогове, село; Підгірці, село; Плісецьке, село; Плоске, село; Плюски, слобідка; Погреби, село; Полик, містечко; Преварка, село; Рожівка, село; Романівка, село; Рословичі, село; Святе Озеро, слобода; Сирець, село; Слобідка Кухмістерська, село; Стайки, містечко; Старі Безрадичі, село; Старі Петрівці, село; Старосілля, хутір; Сувки, село; Трипілля, містечко; Халеп'я, село; Ханбеків. село; Ходосівка, село; Хотів, село; Черняхів, село; Юр'івка, село; Янковичі, село.
За "Генеральним описом Малоросії" у 1765-1769 pp. до сотні включено села: Бернів, Бобриця, Борів, Бугаївка, Вище Либедьське, Гудимівка, Гути, Офірне, Перевізне, Солона Гірка, Споданець, Шульжинське Подвір'я та місто Київ.
(*) Батько єпископа Дмитрія, Ростовського Чудотворця. (**) Підкреслено сотенні центри у 1649 та 1654 pp. =============================
Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 148-150. | | Лайк (1) |
Klim2018 Сообщений: 29611 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 31612 | Наверх ##
8 января 2020 0:31 Myshlov написал: [q] Здравствуйте! Только на Мышаловка, а Мышеловка. Сейчас посмотрю в книге. Интересует все, что есть) Дата основания, количество людей, и что ещё есть?[/q] С. Мишалівка, під Києвом. Належить ТроєцькомуБольницькому монастиреві, що при К.-Печерському монастирі. Перші відомості про нього зназодимо у другій половині XVII ст. 1686 року, коли Мишалівку згадують як пусте селище 190. Поволі його заселяють, хоч і в невеликій кількості, жителі. Протягом XVIII ст. ми маємо такі відомості 191 про число дворів у Мишалівці, що в ті часи лежить порівнюючи далеченько від Києва, від самого міста, і не є лише його пригород, як тепер (див. таблицю). Загалом, отже, число дворів у Мишалівці весь час більш-менш однакове; очевидно близькість до Києва забезпечувала жителям її більш-менш спокійне життя, і людність тут жила досить осіло. Правда, після пошесті кінця 1760-х років і початку 1770-х років, залюднення трохи зменшилося. Отож 1763 року ми бачимо 14 хат, 1769 р. – 15, а 1774 р. – 13. Проте в 1780-х роках людяність знову більшає. Напр., 1776 року було всіх 101 душа 192; чоловіків 44 (робочого віку 25), жінок 47 (роб. віку 21), а 1782 р. чоловіків 52, а жінок 70, разом 122. Землі мишалівці не мають, але худоби у них чимало: волів 7, коней 7, биків 10, корів 19, телиць 7, телят 9, лоша 1, свиней 15, овець 55, ягнят 39. Або великої 43 (робочої 24), молодої 17, дрібної 109, разом 169. На 1 двір пересічно припадає: великої худоби 2.7, робочої 1.5, молодої 1.1, дрібної 6.8, усякої 10.6, обчисл. на велику 3.6. Як бачимо, піддані мишалівські плекають дрібну худобу на продаж (овець), можливо почасти живуть з фурманства – по це свідчить чимала кількість коней. Можливо також, що вони орендують у когось(найправдоподобніше у київських міщан) землі і живуть почасти і з хліборобства. Нарешті, два дворовласники – шевці. Панщини роблять піддані 4 дні на тиждень від двору; консистенції платять пересічно 1 крб. 2 коп. від хати. Є в Мишалівці й монастирський двір; при ньому записано 40 днів ріллі, і лісу участок на 6 верств довкола, і така худоба: волів 20, корів 4, телят 4, коней 2. 190. Арх. Ю.З.Р., ч. VII, т. І, с. 544. 191. Джерела попередні. 192. На один двір пересічно 6,3 душі. Джерело: Сергій Шамрай. Київська сотня на Гетьманщині в XVII – XVIII сс. (Історико-географічна та економічна характеристика) // Київські збірки історії й археології, побуту й мистецтва. – Зб.1. – К., 1930. С. 56 – 57.
 --- Знания - сила | | |
Klim2018 Сообщений: 29611 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 31612 | Наверх ##
3 марта 2020 0:50 Есть карта : Київська сртня у 2-й половині XVIII ст.
Карта является владышем к книге: Сергій Шамрай. Київська сотня на Гетьманщині в XVII – XVIII ст. (Історико-географічна та економічна характеристика) – Біла Церква: Видавець Пшонківський О.В., 2012.
Друкується з незначними змінами за: Сергій Шамрай. Київська сотня на Гетьманщині в XVII – XVIII вв. (Історико-географічна та економічна характеристика) // Київські збірки історії й археології, побуту й мистецтва. – Зб.1. – К., 1930.
Карта в отличном состоянии и чётко читаема. Так что, если кто ищет, пишите. Опубликую здесь нужный фрагмент карты или всю полностью. --- Знания - сила | | |
Klim2018 Сообщений: 29611 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 31612 | Наверх ##
15 мая 2020 15:49 Дрикса Лазар Значковий товариш Київського полку (1751), син з.т., служив беззвання значковим після батька. Збирав прибутки до військового скарбу в Київській сотні.
Джерело: Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 50. --- Знания - сила | | |
nicktariel Новичок
Киев Сообщений: 17 На сайте с 2017 г. Рейтинг: 6 | Наверх ##
20 июля 2020 20:21 >> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 8 января 2020 0:31 Сорри за офтоп..а где можно найти архивы по с.Мишалівка? | | |
Klim2018 Сообщений: 29611 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 31612 | Наверх ##
14 ноября 2020 10:53 nicktariel написал: [q] Сорри за офтоп..а где можно найти архивы по с.Мишалівка?[/q]
В ЦГИАК Украины и ГАКО. Вот примеры: Мышаловка (Мышеловка) - деревня в Хотовской волости Киевского уезда Киевской губернии. С 1923 года в городской черте Киева. Центральный государственный исторический архив Украины, г. Киев (ЦГИАК)Ф. 486. Оп. 1. т. 9. Д. 20499. Дело о продаже с публичных торгов усадьбы в д. Мышаловка Киевского уезда турецкого подданного Георгиева М. за долги мещанину Эпштейну Л. 1878-1879гг. 89 л. Государственный архив Киевской области (ГАКО)Ф.1. Оп. 232. Д. 127. О разрешении Августу Карловичу Рейхе постройки кирпичного завода в с. Мышеловке Киевского уезда. 1896 г. Ф. 1. Оп. 271. Д. 243. По отношению Строительного отделения сего правления о рассмотрении в санитарном отношении дела относительно разрешения купцу Афиногену Луневу постройки Гофманской кирпиче-обжигательной печи, жилого дома, казарм и др. построек при д. Мышеловке. 1897 г. Ф. 280. Оп. 120. Д. 6. О приобретении купцом В. Фоломиным 800 саж. при д. Мышаловке Киевского уезда. 1894 г. Ф. 280. Оп. 120. Д. 17. Об исключении из оклада платежей за землю Общества крестьян д. Мышеловки Киевского уезда Черниговской [Киевской] губернии. 1894 г. Ф. 280. Оп. 189. Д. 36. Сообщение старшего нотариуса о купле мещанином Синчило участка земли при д. Мышеловке Киевского уезда. 1904-1906 гг. Ф. 283. Оп. 22. Д. 190. Личное дело Мехова №86 лавки в с. Мышеловке. --- Знания - сила | | |
Oleg_Lysenko Украина, Киевская обл. г. Боярка Сообщений: 478 На сайте с 2008 г. Рейтинг: 274
| Наверх ##
27 апреля 2021 8:27 nicktariel написал: [q] >> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 8 января 2020 0:31
Сорри за офтоп..а где можно найти архивы по с.Мишалівка?
[/q]
Ось тут є перепис 1858 https://uk.wikisource.org/wiki...280/2/1454В ДАКО в фонд Р-643 є перепис Мишеловки за 1921 --- Лысенко Олег
Боярка-Будаевка | | |
Klim2018 Сообщений: 29611 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 31612 | Наверх ##
6 июня 2021 17:39 Сотенний уряд Київський
Піщенко Григорій був за сотника 1649 р. полкової Київської сотні, по утворенні Київського полку.
Яненко-Хмельницький Павло пізніший полковник, згадується сотником в жовтні 1650 року.
Малява Богдан підписується як сотник київський на присяжному реєстрі 1645-го року.
Олиферов (чи Алифиров) Григорій згадується 1649 року, коли вже сформовано Київську сотню більш-менш у пізнішому її складі.
Андріїв Федір (1672 р.)
Стефанський Михайло точно, коли він був за сотника, невідомо. Знаємо, що він посідав сотницький уряд за полковника Константія Солонини, - в документі помилково зазначено 1606 рік. Знаємо про те, що цей документ написано раніше 1678 року; а що нам відомий сотник 1672 року, то можемо зробити висновок, що Стефанський сотникував у Києві десь між 1672 і 1678 роком.
Тупало Сава згаданий в описі 1686 року (збирають мостове на Ірпені біля м. Мостищ на "Кіевскаго козацкаго сотника Саву Туптала")
Бутрим згаданий як сотник 1690-го року.
Сакович, або Ісакович Олександр є згадка про нього, як сотника, 1693-го року. Знаємо, що за його сотникування згоріли під час пожежі Києва папери козаків київських на їхні права і володіння у дворі сотника на Подолі. Помер десь перед 1700 роком.
Третяк Федір Селимонович підписаний як сотник 1699 р.
Голицький Прокіп одружився по смерті Саковича з його вдовою й дістав сотницький уряд; згадується як сотник київський 1701 р.
Процик сотник за полковника Макієвського; найправдоподібніше був за сотника після Голицького.
Дейнека згадується як сотник 1706 року; можливо, що він був сотником наказним, бо 1707 - 1723 р. є отаман городовий М. Дейнека. чи не той самий.
Климович Трохим виступає року 1707 як сотник наказний; наступними роками (за Скоропадського) згадується просто як сотник.
Ус сотник наказний 1726 року
Жила Ярема Гаврилович Модзалевський не зараховує Ярему Жилу ні до жодної з двох галузей цього року і просто не шукає зв'язків з ними Яреми. До того йому навіть докладно невідомий час його сотникування, ні як звали Ярему Жилу по Батькові. проте гадаю, що не може бути сумнівів, що Ярема лалежав до першої галузі роду Жил, роду Карпа Жили ... Ярема Жила сотникував до 1742 року, коли через старість він пішов із цього уряду ...
Павло Гудим став сотником Київським 1743 року. З походження він був київський міщанин ...
Михайло Гудим зараз же, як призначили його на сотника, у квітні 1760 року пішов із козачою командою в похід у Прусію. А наступного року його знову послали, на цей раз у Польщу, у білоцерківське староство. Михайло Гудим, як і його батько, вперто бореться з магістратом, обстоюючи козаків і їхні права, передусім право на шинкування й гуральництво, що було найвигідніше і для його самого ...
Іван Загоровський згадується як сотник київський перед скасуванням Київського полку й утворенням намісництва 1782 року. Очевидно, став він за сотника, як згадано раніше, мабуть, року 1781; до того часу він був значковий товариш (ще з 1778 року).
Джерело: Сергій Шамрай. Київська сотня на Гетьманщині в XVII – XVIII сс. (Історико-географічна та економічна характеристика) // Київські збірки історії й археології, побуту й мистецтва. – Зб.1. – К., 1930. С. 14 – 20. --- Знания - сила | | |
Klim2018 Сообщений: 29611 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 31612 | Наверх ##
13 июня 2021 22:44 Арсеньєв N отаман сотенний у Київській сотні (? – 1766), абшитований значковий товариш (1766 – ?)
Джерело: Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Українська козацька старшина. Частина третя. Книга 3. Значкове товариство. – К.: "Стилос", 2008. С. 5. --- Знания - сила | | |
Valeriy68 Сообщений: 307 На сайте с 2012 г. Рейтинг: 284
| Наверх ##
20 августа 2021 11:07 Институт Рукописи библиотеки Вернадского. Киев. Ф.10 Д.10918. Румянцевсакя опись хутора Староселье Киевского полка Киевской сотни. -1766 - 4л+30 населенных пунктов. По факту только 4 листа по хутору Староселье. И никаких 30 населённых пунктов( интересно, где они?). Хутор Староселье Киевской сотни Киевского полка, указан как владения Киево - Межигорского монастыря. Хутор состоит из трёх дворов. | | |
Klim2018 Сообщений: 29611 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 31612 | Наверх ##
21 августа 2021 0:05 Valeriy68 написал: [q] Ф.10 Д.10918. Румянцевсакя опись хутора Староселье Киевского полка Киевской сотни. -1766 - 4л+30 населенных пунктов. По факту только 4 листа по хутору Староселье. И никаких 30 населённых пунктов( интересно, где они?).[/q] Огляд сіл Київської сотні."... Рум'янківський опис. Частина його зберігається в рукоп. відділі ВБУ, друга ж, більша частина, в збірці В.Б. Антоновича, що тепер тимчасово перебуває в бібліотеці Історичної секції при ВУАН. Відомості ж про ті села, що їх немає ні там, ні там, ми взяли із сводної таблиці, доданої до того опису, що є в рукописному відділі ВБУ..." Джерело: Сергій Шамрай. Київська сотня на Гетьманщині в XVII – XVIII сс. (Історико-географічна та економічна характеристика) // Київські збірки історії й археології, побуту й мистецтва. – Зб.1. – К., 1930. С. 21.Также есть много других источников. Как итог, могу скомпоновать список. 1. Києво-Поділ 2. м-ко Печерське 3. слобода Кухмістерська 4. Безрадичі старі 5. Безрадичі нові 6. с. Совки 7. с. Пирогів (Пирогівка) 8. пустинь Китаївська 9. Хотів 10. м. Васильків 11. Хутори коло Василькова - 5 хуторів К.-Печерської Лаври 12. с. Болдаївка 13. с. Кожухівка 14. с. Романівка 15. Голосіїв, пустинь і хутір монастирський, К.-Печерської Лаври 16. Віта Стара 17. Віта Нова 18. с. Будаївка 19. с. Глевахи 20. сл. Біличі 21. хутір Козин 22. хутір Любський 23. м. Броварі 24. с. Мишалівка 25. с. Троєщина 26. с. Осокорки 27. с. Красилівка 28. слоб. Вишній Кудрявець 29. подвір'я Шульжинське й Паньківщина, в місцевості К.-Софійського монастиря 30. м. Трипілля, К.-Софійського монастиря 31. м. Білгородка 32. с. Злодіївка 33. с. Халеп'є 34. с. Койлів 35. с. Витачів 36. с. Верем'є 36. с. Черняхів 37. с. Жуківці 38. с. Красне 39. с. Долина 40. с. Германівка 41. с. Дерев'яна 42. с. Козіївка 43. с. Рославичі 44. с. Янковичі 45. с. Мала Бугаївка 46. с. Крушинка 47. с. Мархалівка 48. с. Боярка 49. с. Жиляни 50. с. Борщагівка, К.-Софійського монастиря 51. с. Погреби 52. с. Зазим'є, К.-Софійського монастиря 53. с. Бобриця 54. с. Шахравщина (або Сахравщина) 55. слобода Микільський полик 56. с. Гвоздів 57. с. Гатне 58. с. Борщагівка, Київ. Микільсько-Пустинського монастиря 59. с. Вишній Кудрявець 60. с. Глевахи 61. с. Данилівка 62. слобода Данилівка 63. с. Малютинка 64. с. Юровка 65. с. Круківщина 66. хутір Віта 67. с. Жорнівка 68. с. Забор'є 69. с. Борщагівка, Михайлівського монастиря 70. Онуфрієвська пустинка 71. с. Вигуровщина 72. м. Стайки 73. с. Плисецьке 74. с. Мотовилівка 75. с. Борщагівка, Речі Посполитої церкви Воздвиження хреста 76. хутір Відлиці 77. с. Мостище, з хутором Котором 78. с. Перевози 79. с. Офірна 80. х. Стрітовка 81. хутір Сподарець 82. слобода Мала Салтанівка 83. с. Борова 84. с. Позняки 85. с. Борщагівка, К.-Петропавловського монастиря 86. м. Вишгород 87. с. Нові Петрівці 88. с. Старі Петрівці 89. с. Борки 90. с. Лютеж 91. с. Демидово 92. с. Гута 93. слоб. Шевлівка 94. хутір Старосілля, Межигірського монастиря 95. хутір Мощунський, Межигірського монастиря 96. хутір Горенський, Межигірського монастиря 97. Звіринець, Видубицького монастиря 98. с. Лісники 99. хутір Багрин 100. с. Креничі 101. с. Ходосівка 102. с. Підгірці 103. с. Дмитровичі Великі 104. с. Малі Дмитровичі 105. с. Велика Бугаївка 106. с. Ханбеків 107. с. Копачів 108. Липицький хутір 109. с. Плоське 110. м. Обухів 111. сл. Воскресенська 112. с. Нещерів 113. слоб. Гудимівка 114. сл. Нижній Кудрявець 115. хутір Зурківщина Джерело: Сергій Шамрай. Київська сотня на Гетьманщині в XVII – XVIII сс. (Історико-географічна та економічна характеристика) // Київські збірки історії й археології, побуту й мистецтва. – Зб.1. – К., 1930. --- Знания - сила | | |
|