КИЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

КИЇВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)
=======================

Київський полку складі Війська Запорозького сформувався влітку-восени 1648 р. на території Овруцького та Житомирського повітів Київського воєводства. На початок 1649 року лише одна сотня в Броварах знаходилася на Лівобережжі, решта 16 на віддалі 50-80 км. від Києва на правому березі Дніпра. Полковим центром у 1648-1708 pp. був Київ (тепер столиця України та обласний центр), а від 1708 р. і до 1782 р. містечко Козелець, тепер - районний центр Чернігівської області.

За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 р. Київський полк нараховував 2010 осіб особового складу, 17 сотень, з яких три Київські були іменні - Самійла Білецького, Тимофія Нагорного та Опанаса Предримирського [сотника Печерського]. Решта 14 - за назвами сотенних центрів: Київська полкова (сотник - Григорій Ліщенко); Васильківська (127 козаків, сотник Микита Бут); Овруцька (119 козаків, Юхим Натальчич); Переварська (95 козаків, Юхим); Гостомельська (77 козаків, Єрмолай Басаренко); Ворзельська (105 козаків, Іван Крузь); Броварська (53 козаки, Федір Медвідь); Макарівська (111 козаків, Григорій Петрицький); Білгородська (94 козаки, Каленик); Ясногородська (87 козаків, Трохим Ященко); Ходосівська (91 козак, Іван Барманський); Обухівська (152 козаки, Яків Красовський); Трипільська (171 козак, Андрій Ворона); Мотовилівська (212 козаків, Степан Половий). Київські сотні (полкова, Білецького, Нагорного та Предримирського) нараховували в сумі 516 козаків.

За присяжними списками 1654 року видно, що на той час у Київському полку виникло ще 14 сотень - сім на лівому та сім на правому боці Дніпра: Бобровицька, Бородянська, Вишгородська, Горностайпільська, Димерська, Заворицька, Карпилівська, Козелецька, Лісниківська, Новокозарська, Остерська, Рожівська, Семиполківська та Чорнобильська.
Після Андрусівської угоди Москви з Варшавою у 1667 році Київський полк розділено цими суб'єктами на лівобережний (російський) і правобережний (польський). Останній фактично був скасований урядом Речі Посполитої того ж таки 1667 року. Проте козацькі підрозділи правобережжя полку продовжували діяти, визнавши владу гетьмана П. Дорошенка, якому до 1672 року вдавалося контролювати цю територію. Але від 1672 p., після угоди Польщі і Туреччини в Бучачі, сюди введено польські гарнізони і правобережний Київський полк припинив існування.

Київ з прилеглою правобережною тери¬торією залишився за Росією і склав Київську сотню лівобережного Київського полку. На Лівобережжі до існуючих Бобровицької, Броварської, Козелецької, Морівської і Остерської сотень, поступово було включено Гоголівську (у 1667 р.), Кобизьку, Мринську та Носівську (у 1687 p.), а також Бориспільську та Олишівську (у 1752р.) сотні. Відтак на час ліквідації полково-сотенного устрою Лівобережної України Київський полк з Києвом та околицею нараховував 12 сотень. Є дані, що вже від 1669 р. (обрання Д. Многогрішного) полковий центр переносився до Козельця.

25 травня 1672 р. на раді в Козачій Діброві від Київського полку були і Конотопські статті підписали: полковник Костянтин Солонина; обозний Афанасій Савенко; писар Петро Іванович Домонтович; хорунжі Семен Жила та Яків Александрович; суддя Юрій Незамай; осавул Семен Карпович та 6 сотників - київський Федір Андріїв; остерський Іван Дворецький; гоголівський Іван Яковенко; козелецький Гав¬рило Жиленко; бобровицький Гнат Калениць-кий; моровський Іван Шумейко.

Всього ж за час існування Київського полку, від 1648 року по 1782 рік, до його складу входило 37 сотень.
Правобережні: Білгородська (1649), Бородянська (1654), Васильківська (1649), Вишгородська (1654), Ворзельська (1649), Горностайпільська (1654), Гостомельська (1649), Димерська (1654), Житомирська (1659), Карпилівська (1654), Київські чотири (1649-1782), Лісниківська 1654), Макарівська (1649), Мотовилівська 1649), Обухівська (1649), Овруцька (1649), Приорська (1649), Стайківська (1764), Трипільська (1649), Ходосівська (1649), Чорнобильська (1654), Ясногородська (1649), - 22 сотні.

Лівобережні: Бобровицька, Бориспільська, Броварська, Гоголівська, Заворицька, Кобижчанська, Козелецька, Новокозарська, Носівська, Олишівська, Остерська, Рожівська, Семиполківська, - 15 сотень.

Сотенними центрами Правобережжя у різний час були: Білогородка, Бородянка, Васильків, Вишгород, Горностайпіль, Гостомель, Димер, Житомир, Карпилівка, Київ, Макарів, Мотовилівка, Обухів, Приорка [Приварки, Переварка], Стайки, Трипілля, Ходосівка, Чорнобиль, Ясногородка.
Сотенними містами, Лівобережжя v 1648-1782 pp. були: Бобровиця, Бориспіль, Бровари, Гоголів, Заворичі, Кобижча, Козелець, Морівськ, Мрин, Нова Казар, Носівка, Олишівка, Остер, Рожівка, Семиполки.

У 1763 році полк розділили на Київський та Остерський судові повіти, а у 1766 році на Київське та Козелецьке комісарства. За ревізією 1764 року в лівобережній частині полку нараховувалося 3 міста, 14 містечок, 448 сіл, та хуторів, 10 990 виборних козаків, 12 789 підпомічників і мешкало 550 995 чоловічих душ посполитих. Полк ліквідовано у 1782 році, і козаків у 1783 році реорганізовано в Київській регулярний карабінерський полк.
Населені пункти полку склали основу північної частини Київського намісництва: Остерського, Козелецького та Київського повітів, між якими розділено територію Бобровицької, Бориспільської, Гоголівської, Носівської та Остерської сотень.

Серед полкової старшини найбільш відомими урядовцями Гетьманщини були М. Кричевський, А. Жданович, В. Дворецький, П. Хмельницький-Яненко, Г. Коровка-Вольський, представники родин Солонин та Жил.
====================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 153-155.

valcha написал:

[q]
Опанас Предримирский именовался еще сотником Печерским.
[/q]

Иногда - сотник Почайский

http://litopys.org.ua/hrushrus/iur81410.htm

РГАДА, ф.140, оп.1, д.26 (99л.) - оригинал.

(В тексте могут быть ошибки в прочтении, так как регион мне не знаком)

1718 года
Присяги Киевского полку духовных и мирских жителей в верности наследнику царевичу Петру Петровичу

[ОГЛАВЛЕНИЕ]

л.1.
Рапорт о прибытии переписчиков и Персональные клятвенные обещания, умеющих, как минимум, записать своё имя и расписаться, полковой старшины и священников (печатные листы с собственноручными подписями);
л.17.
Реестр товариства сотне Острицкой.
л.17об.
Курень Церковищий з товариством.
л.18об.
Курень Красиловский з товариством.
л.19.
Курень Бобруйковский з товариством.
л.19об.
Курень Гарадузинский з товариством.
л.20.
Курень Волевачувский з товариством.
л.21.
Курень Дулаховский з товариством.
л.21об.
Курень Омелюновский з товариством.
л.22.
Курень Овгатувский з товариством.
л.22.
Курень Велигурского з товариством.
л.22об.
Курень Романков з товариством.
л.23об.
Курень Пехутний сотне Остерской.
л.26.
Реестр мещан города Остерца.
л.26об.
Цех кравецкий.
л.27.
Цех ткацкий.
л.27.
Цех шевский.

л.28.
село Одынце.
л.28.
село Кошины.
л.28об.
село Колув.
л.29.
село Булахов.
л.29об.
село Малые летки и Соболювка и Карпоки.
л.30об.
села Церковищ поспольство.
л.31.
той же сотне Остерской товариство м?ское [или: ли?ское].
л.33об.
того же места Остря посполство.
л.35.
село Колув, товариство.
л.35об.
того же села Котова посполство.
л.36об.
село Церковыще, товариство.
л.37.
того же села Церковища посполство.
л.37об.
село Красиловка, товариство.
л.38.
того же села Красиловки посполство.
л.38об.
село Купте, товариство.
л.39.
того же села Куптев посполство.
л.39.
село Олбына, товариство.
л.39об.
того же села Олбыни посполство.
л.40об.
село Омелянов, товариство.
л.41.
того же села омелянова посполство.
л.41.
село Карпоки, товариство.
л.41.
того же села Карпаков посполство.
л.41об.
село Бобруйки, товариство.

л.42.
того же села Бобруйков посполство.
л.42об.
село Булахов, товариство.
л.42об.
того же села Булахова посполство.
л.43.
село Песоцкий, товариство.
л.43.
того же села Песоцкого посполство.
л.43об.
держави чернеческой села Красиловки посполство.
л.45.
Реестр дяков, [гуих (?)] товариством и панамаров города Остря.
л.46.
Сотня Носувская.
л.46об.
курень Самокишин.
л.47об.
курень Мазурин.
л.47об.
курень Рудого.
л.48.
курень Хваеченков.
л.48об.
курень Малинчин.
л.49.
поспольство места Носувки.
л.50об.
цех кравецкий.
л.50об.
цех шевский.
л.51.
цех ткацкий.
л.52.
товариство той же сотне Носовской.
л.53.
того же места Носовской же посполство.
л.56.
Сотня Кобизкая.
л.56.
курень Удовиченков.
л.56.
курень Лесенков.
л.56об.
курень Кичунов.
л.56об.
курень Вакулин.
л.57.
курень Ярмоленков.
л.57.
курень Булгакув.
л.57об.
курень Матиашенков.
л.57об.
посполство Кобизское.
л.60.
товариство той же сотне Кобижской.
л.60.
курень Мандличиного.
л.60об.
курень Лесенкового товариства.
л.61.
курень Кичунового товариства.
л.62.
курень Удовиченкового товариства.
л.63.
курень Булгакового товариства.
л.63об.
курень Ярмоленского товариства.
л.64об.
курень атамана Оло[з]одова товариство.
л.65об.
того же места Кобыжче посполство.
л.66об.
Коломийце той же Кобыжче посполство.
л.70.
Сотня Бобровыцкая.
л.70.
курень Задымков з товариством.
л.70об.
курень Бычов з товариством.
л.71.
курень Илипин з товариством.
л.71об.
курень Ярославский з товариством.
л.72.
курень Лудковский з товариством.
л.72.
курень Броницкий з товариством.
л.73.
курень Фаволицкий з товариством.

л.73об.
сотне Бобровицкой люде посполитое.
л.75.
села Мостище поспольство.
л.76.
товариство той же сотне Бобровицкой.
л.84.
Сотня Гоголевская.
л.85.
курень Дикунов.
л.86.
курень Светилковский.
л.86.
курень Бобрицкий.
л.86об.
курень Красиловский.
л.87.
посполство местечка Гоголева.
л.87.
села Рудне войт з посполством.
л.87об.
села Леток посполство.
л.88.
товариство той же сотне Гоголевской.
л.89об.
куреня Дикунского товариство.
л.91об.
того же местечка Гоголева и посполство.
л.93.
куреня Бобрицкого товариство.
л.93.
той же сотне Гоголевской села Красиловки товариство.
л.93.
того же села Красиловки посполство.
л.94.
села Бобрика посполство.
л.94об.
села Светилное товариство.
л.95.
того же села Светилное посполство.
л.96, 97 - чистые.
==================================================================================
==КОНЕЦ==

лл.87-87об.
Села Рудне войт с посполством.
Мартын Литвиненко войт Руднянский
Петро Стрешенко
Конон Литвиненко
Кирило Кузменко
Плоцко Батечко
Иван Бурзенко
Иван Гастыченко
Иван Мовчан
Кость Парамоненко
Евхимий Дорошенко
Степан Нагуренко
Семен Пинчук
Петро Тесленко
Сава Моцак
Гордий Горбаченко
====================================================

лл.29-29об.
Село Булахов.
Степан Винничок
Герасим Сисенко
Мартин Терещенко
Иван Гузь
Степан Калека
Василь Гиленко
Гришко Ковтун
Омелко Пазуха
======================================================
лл.42об.-43.
Село Булахов, товариство.
Иоско Прихудко
Грицко Очкасов
Иов Хвущ
Васил Зора
Федор Куква[р, с (?)]
Семен Лапун
Михайло Саций
Самуйло Семенович
Иван Юцивич
Кондрат Аврамович
Яцко Павлович
Алексей Перещь
Микита Грек
Данило Цыбуля

Того же села Булахова посполство
Отруско [О]криденко
Кондрат Бурий
Данило Павлович
Иван Моесеевич
Кузма Иванович
Иаргма (?) Фгаоденко (?)
Левко Павлович
Васил Лукянович
Михайло Игнатович
Леонтий Павлович
Тишко Савенко
Иван Петрович
======================================================

Zdan написал:

[q]
1718 года
Присяги Киевского полку духовных и мирских жителей в верности наследнику царевичу Петру Петровичу
[/q]

Добрый день! Кто знает, как можно посмотреть список конкретного населенного пункта из этой присяги?

Есть книга:

Шамрай С.В. Київська сотня на Гетьманщині в XVII – XVIII сс. (Історико-географічна та економічна характеристика) – Біла Церква: Видавець Пшонківський О.В., 2012.

У книзі дається докладна історико-географічна та економічна характеристика Київської сотні (1648 – 1781 рр) на основі опрацювання документів, у першу чергу, Рум'янцевського опису, ревізій Київського полку, матеріалів Лаврського архіву. Детально описано кожний з населених пунктів. Показано специфіку Київської сотні, яка "сильно різнилася від інших сотень Київського полку, та й цілої Гетьманщини".Праця на сьогодні залишається єдиною узагальнюючою працею з історії Києва у добу Гетьманщини.

Друкується з незначними змінами за:

Сергій Шамрай Київська сотня на Гетьманщині в XVII – XVIII сс. (Історико-географічна та економічна характеристика) // Київські збірки історії й археології, побуту й мистецтва. – Зб.1. – К., 1930.

Если кого заинтересует, пишите.

Вот небольшой фрагмент из книги:

" ... Сотники Київські.

Піщенко Григорій був за сотника 1649 р. полкової Київської сотні, по утворенні Київського полку.

Яненко-Хмельницький Павло, пізніший полковник, згадується сотником в жовтні 1650 року.

Малява Богдан, підписується як сотник київський на присяжному реєстрі 1654-го року.

Олиферов (чи Алифиров) Григорій, згадується 1669 року, коли вже сформовано Київську сотню більш-менш у пізнішому її складі.

Андріїв Федір (1672 р.).

Стефанський Михайло; точно, коли він був за сотника, невідомо. Знаємо, що він посідав сотницький уряд за полковника Константія Солонини, – в документі помилково зазначено 1606 рік40. Знаємо про те, що цей документ написано раніше 1678 року; а що нам відомий сотник 1672 року, то можемо зробити висновки, що Стефанський сотникував у Києві десь між 1672 і 1678 роком..."

40. Лавр. Арх., ф. вотч. спр., №3834, з 1777 р.

Джерело:
Шамрай С.В. Київська сотня на Гетьманщині в XVII – XVIII сс. (Історико-географічна та економічна характеристика) – Біла Церква: Видавець Пшонківський О.В., 2012. С. 14 – 15.

Отамани городові:
Петро Бутримович (1656)
Матвій Дейнека (1707 – 1723)
Андрій Малко (1730)
Василь Барабаш (1730 – 1731)
Лук'ян Кругляк (1748)
Семен Костовський (1742 і 1751 – 1754)
Василь Блажевський (1766)
Петро Комарницький (1772 – 1778)

Хорунжі:
Герасим Гокало (1707)
Кирило Гокало (1739 – 1742)
Єлець Тодор (1749)
Гокало Антін (1760)
Недільський Єлисей (1766)

Осавули сотенні:
Семен Йосипів (1748)
Голик Григорій (1742, 1753)

Возні:
Антін Гокало (1766)
Василь Блажевський (1774 – 1778)

Писарі сотенні:
Яків Семкольський (1739)
Стефан Смирний (1745)
Григорій Богословський (1751 – 1754)
Федір Кулаковський (1766)
Павло Маслович (1766)
Голик (1770-і роки)

Джерело:
Шамрай С.В. Київська сотня на Гетьманщині в XVII – XVIII сс. (Історико-географічна та економічна характеристика) – Біла Церква: Видавець Пшонківський О.В., 2012. С. 20.

Имеется обзор сёл Киевской сотни периода XVII – XVIII вв.

Alex_hist написал:

[q]
Здравствуйте, интересует фамилия Туманские
из книги Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. КИЇВЩИНА КОЗАЦЬКА: ЛЮДИ І ДОЛІ. – К.: Видавничий дім „Стилос”, 2004. – 183 с.
Буду признателен за помощь!!!!!
[/q]

Конечно, с опозданием, но вдруг пригодится.

Туманський Федір Григорович
(1731 – 1782 – ?)
Київський полк
Служив із 18.07.1760 р. значковим товаришем,
із 27.09.1761 р. – в. т. ,
із 30.07.1764 р. – осавулом полковим,
із 20.02.1780 р. – бунчуковим товаришем,
правив на уряді полкового осавула с 1782 р.
Дворянин, мав малоросійських 381 д. ч. с.,
у походах не був, грамотний.
Володів посполитими малоросійськими в Переяславському полку в м. Басань і с. Брегінці – 105 душ і в д. Гути – 162 душі.
Одружений із донькою померлого судді земського і комісара козелецького Марією Стефанівною Лутай.
Мав п'ятьох синів: Івана, Андрія, Павла, Іллю й Григорія. Старші Іван та Андрій у 1782 р. були кадетами в компанійському полку, а молодші навчалися грамоті.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 1. С. 79.

Metallist написал:

[q]
У 1763 році полк розділили на Київський та Остерський судові повіти, а у 1766 році на Київське та Козелецьке комісарства. За ревізією 1764 року в лівобережній частині полку нараховувалося 3 міста, 14 містечок, 448 сіл, та хуторів, 10 990 виборних козаків, 12 789 підпомічників і мешкало 550 995 чоловічих душ посполитих. Полк ліквідовано у 1782 році, і козаків у 1783 році реорганізовано в Київській регулярний карабінерський полк.
Населені пункти полку склали основу північної частини Київського намісництва: Остерського, Козелецького та Київського повітів, між якими розділено територію Бобровицької, Бориспільської, Гоголівської, Носівської та Остерської сотень.

Серед полкової старшини найбільш відомими урядовцями Гетьманщини були М. Кричевський, А. Жданович, В. Дворецький, П. Хмельницький-Яненко, Г. Коровка-Вольський, представники родин Солонин та Жил.
[/q]

Дворецький Василь Іванович
(бл. 1715 – 1776 – ?)
Служив із 05.07.1743 р. в Остерській сотні,
значковий товариш Київського полку (10.1758 – 1764).
Підкоморій Остерський (01.1764 – 1776 – ?).

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 49.

Солонина Яків Дмитрович
Син шляхтича,
наказний полковник київський (1671, 1672, 1674).
Товариш військовий (1676),
значний товариш військовий (1687, 1689, 1690, 1702).
Побудував власним коштом два млини на р. Трубіж у с. Заворичі, під с. Вовчками на р. Доброшівці купив млин.
23.10.1688 р. отримав с. Заворичі в Бобровицькому ключі, підтверджені царською грамотою від 11.01.1689 р., а 03.09.1690 р. отримав царську жалувану грамоту з пудтвердженням гетьманського листа (1688 р.) на володіння с. Заворичі, Мокрицем із сінокосами, лісами, млинами на рр. Трубежі, Доброшовці й на греблі Борковській.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 75.

Общие вопросы