Загрузите GEDCOM-файл на ВГД   [х]
Всероссийское Генеалогическое Древо
На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Вниз ⇊

ЛУБЕНСКОЙ ПОЛК (1648-1782)

Общие сведения

    Вперед →Страницы: ← Назад 1 2 3 4 5 ... 9 10 11 12 13 * 14 15 16 17 ... 35 36 37 38 39 40 Вперед →
Модераторы: valcha, -Stepan-
severinn

Сообщений: 7227
На сайте с 2005 г.
Рейтинг: 2416
Лубенский полк — административно-территориальная и военная единица Гетманщины в XVII—XVIII веках, один из 10 административно-территориальных казачьих полков Гетманщины. Полковой центр — город Лубны
Количество сотен в полку изменялась от 13 в 1658 году до 23 в XVIII веке.
В 1658 году в его состав вошли 7 сотен Миргородского, 4 сотни Кропивнянского и 2 сотни Полтавского полков.

По списку 1723 года в полку было 2687 пеших и 3968 конных казаков.

По состоянию на 1781 год в полк входило 23 сотни: две полковые Лубенские, две Пирятинские, две Лохвицкие, две Сенчанские, Черноусская, Яншипольская, Глинская, Роменская, Хмелевская, Смелянская, Константиновская, Куриньская, Городиская, Снитинская, Лукомская, Горошинская, Жовнинская, Чигирин-Дубровская, Яблунивская. В то время на территории полка располагался 21 городок и 1609 сёл.

Лубенский полк был создан в 1648 году. После Зборовского договора 1649 года был присоединён к Миргородскому полку. Восстановлен в 1658 году.

В связи с ликвидацией в 1781 году полкового строя на Украине прекратил своё существование. Его территория вошла в состав Киевского и Черниговского наместничеств

Полковниками Лубенского полка были:

Швец-Емельянович, Павел (1657—1659)
Засядько, Яков (1659—1660)
Шамрицкий, Степан (1660—1661, 1663)
Сербин, Иван Фёдорович (1672—1675)
Илляшенко, Максим (1676—1687)
Гамалея, Григорий Михайлович (1664—1666, 1668—1670, 1687—1688)
Свечка, Леонтий Назарович (1688—1699)
Зеленский, Семён (1702—1708)
Саввич, Василий (1708—1714)
Маркевич, Андрей Маркович (1714—1727)
Иван Маркевич (Маркович) наказной полковник в 1716 году
Маркевич, Яков Андреевич наказной полковник в 1721, 1723—1735 годах
Апостол, Пётр Данилович (1728—1757)



Старшина Лубенского полка в 1725 г.

Прикрепленный файл: документ_30_04_08_055_+.jpg
Лайк (3)
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 29616
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 31590

nash2013 написал:
[q]
Здравствуйте. Можно попросить Вас сбросить мне скрин...:
[/q]
Добрый день!
Вот скрин страницы:

Прикрепленный файл: 1.jpg
---
Знания - сила
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 29616
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 31590

ozerskaya написал:
[q]
полковник Лубенский Андрей Маркович (Марков)
[/q]

Маркович Андрій Маркович
(1674 - 1747)
Значний військовий товариш (1708),
сотник глухівський (1709 – 1714).
У 1709 р. отримав маєтність Шабалинів, універсал гетьмана від 24.09.1709 р. із дозволом побудувати млин на р. Клевані під с. Кам'яним.
У 1718 р. разом із гетьманом побував у Москві.
У 1721 р. був на будівництві ладозького каналу.
У 1723 р. ходив у Сулацький похід.
22 вересня 1727 р. сенатор Федір Васильович Наумов оголосив лубенській старшині про його відставку й видав указ про збір чолобитних проти нього. Було зібрано 108 скарг. Два роки йшли суди, та для нього врешті був введенийуряд генерального підскарбія – ним він був 11 років (05.1729 – 07.1740).
У 1744 р. призначений генеральним обозним.
Д.: Ганна Іванівна Маковська, донька сотникакролевецького Ніжинського полку.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 130.
---
Знания - сила
Donchanin
Участник

Сообщений: 72
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 77
Здравствуйте.

Прошу сориентировать - где можно почерпнуть сведения по заселению (или реестры козаков) село Дащенки Пирятинской сотни за период до 1742 года?

Заранее бпагодарен.
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 29616
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 31590

Donchanin написал:
[q]
Здравствуйте.

Прошу сориентировать - где можно почерпнуть сведения по заселению (или реестры козаков) село Дащенки Пирятинской сотни за период до 1742 года?

Заранее бпагодарен.
[/q]

Добрый день!
Пока могу предложить только это:

Малама Іван Андріяшевич
(1721 – 1760)
Бунчуковий товариш, служив в в Угорському гусарському полку, полковник.
Загинув у битві під час Семилітньої війни.
Володів частиною с. Дащенки.
Д.: Іоганна-Маргарита фон Мейєр (1728 – 1804).

Малама Михайло Андріяшевич
(1703 – 1757)
Син полковника охочекомонного компанійського.
Бунчуковий товариш у Лубенському полку (? – 1728/унів.18.07.1735 – 1757).
Мешканець пирятинський (1745).
Був у походах проти турок (1739).
У 1743 р. із 48 дворів й 1 кола, дав у борг у скарб військовий 3 руб.
У 1745 р. у с. Біла Горілка Лохвицької сотні мав посполитих дворів 2 тяглих, 2 піших убогих і 2 двори підсусідів, володіння в Леплявській сотні, у Пирятинській сотні хутір на 33 двори (40 хат), двір житловий у с. Дащенок (1739, 1753 – 1757).
24.09.1757 р. склав заповіт
Д.: (1742) Уляна Степанівна Савицька (1721 – 1797), донька полкового писаря лубенського.

Малама Петро Андріяшевич
(1717 – 1764 – ран. 1782.)
Син полковника охочекомонного компанійського полку,
бунчуковий товариш у Лубенському полку (19.12.1749 – 1764 – ?).
Присягав у 1741 р. як бунчуковий товариш.
Призначений розслідувати результати ревізії Миргородського полку 1756 р.
Мав двір житловий у с. Дащенок Пирятинської сотні (1747).
Д.: Ганна Семенівна Білявська (1727 – 1795 – ?).

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 128 – 129.
---
Знания - сила
Donchanin
Участник

Сообщений: 72
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 77
>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 23 марта 2020 18:53

Спасибо.

Информацию по Маламам я знаю (работу Кривошеи І.І. читал), но меня больше интересует козацкая, а не владельческая часть.

Может быть что-то порекомендуете именно по выборным козакам данного села?
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 29616
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 31590

Donchanin написал:
[q]
Может быть что-то порекомендуете именно по выборным козакам данного села?
[/q]
Увы, пока ничем помочь не могу.
Если что найду, то дам знать.
---
Знания - сила
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 29616
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 31590

Bones написал:
[q]
А фамилии Клюк и Костюченко там не встречаются случайно?
[/q]


Клюка Іван
Походив із козацької родини,
служив із 14.02.1745 р.,
значковий товариш (23.09.1762 – 1780 – ?).
Мав 2 підданих.
Д.: N Михайлівна N, донька козака Кропивенської сотні.

Клюка Павло
Значковий товариш Лубенського полку (1767).
Військовий товариш (1790).
Мав 4 підданих у Роменському повіті.
Д.: Параска Федорівна Набивайло, донька сотенного отамана.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 112.
---
Знания - сила
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 29616
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 31590
Колотовський-Самойлович Григорій Іванович
(1733 – ?)
Значковий товариш Лубенського полку (? – 1736 – 1741 – ?).
Брав участь у Польському, Очаківському походах.
Мешкав у Янишпольській сотні.
Присягнув у 1741 р.
Абшитований військовий товариш (1788).
Мав із братами 53 підданих.
Рід внесений до ІІ частини родовідної книги дворян Глинського повіту Чернігівського намісництва.
Д.: Ганна NN, донька старшини.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 114.
---
Знания - сила
nokto

Сообщений: 501
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 332
>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 30 апреля 2020 23:14



В энциклопедии Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини встречаются следующие представители семей Колот (из Лубенского полка):
"1. Колотовський Олександр (? - 1784) - значковий товариш (? -1784).
2. Колотовський-Самойлович Василь Іванович - абшитований військовий товариш (1788).
3. Колотовський-Самойлович Гаврило (1726 - ?) - з польського дворянства. Службу розпочав з 15 березня 1735 p., військовий товариш Лубенського полку (? - 1782 - ?) Мешкав в Янишпольській сотні
4. Колотовський-Самойлович Григорій Іванович (1733- ?) - значковий товариш Лубенського, полку (? -1736 - 1741 - ?), приймав участь в польському, очаківському походах. Мешкав в Янишпольській сотні,присягнув у 1741 p., абшитований військовий товариш Лубенського полку (1788). Мав з братами 53 підданих у і селі і хуторі. Рід внесений до II частини родовідної книги дворян Глинського повіту Чернігівського намісництва. Д.: Ганна NN, донька старшини.
5. Колотовський-Самойлович Іван (? - 1745 - ран.1747) - значковий товариш Лубенського полку (? -1724 - 1747 - ?). У 1724 р. купив млин в два кола на греблі с. Оробїв у дядька своєї дружини Андрія Федоровича Хоруженка. Мав двір у Пирятині, 16 підданих у с. Мокіївці (1734). Присягнув у 1741 р. У 1735 р. по приходу з польського походу з реєстру значкових товаришів виключений. У 1735 р. комісар, у 1736 р. складав ревізію дворів, у 1737 р. був у команді по набору людей на лінію. 1736 р. був у кримському, у 1737 Р* - очаківському походах. 1738 р. призначений купувати коней, присягнув у 1741 р. Мав у Чорнухах підсусідків і двір піших убогих (1745). Мешканець с. Сухоносівки Чорнуської сотні, мав хутір у Лохвицькій сотні, у с. Воробйові двір житловий (1747). Мав у полковій Лубенській сотні у с. Воробйові і хату, в якій жив мірошник (1745). За ним записаний у Пирятинській сотні хутір на 6 дворів. Д.: N Яківна Кичкаровська, донька городового отамана пирятинського. Мав сина Олексія - бунчукового товариша."

В книге "Край Григория Сковороды" о нём много упоминаний:
1. "с. МОКІЇВКА. На час проведення Генерального слідства про маєтності (1729 –1730 р.р.) в селі було 18 дворів, отже, час заселення села – кінець ХУІІ– поч. ХУІІІ ст.
Жалувана грамота на село було видана колишньому наказному полковникові Леонтію Кічкаровському: ”респектуючи… на давние признатние войсковые заслуги пана Леонтия Кичкаровского, знатного товарища войскового, в тых военных случаях не менше ронившего, яко и тепер на той же службе монаршой зостаючого взглядом оных прислуг“ 1. Тут були володінння значкового товариша Лубенського полку мешканця с. Сухоносівки І. Самойловича – Колотовського, (1734 р.-16 підданих), вдови хорунжого полковника Ірини Самойлович (1787). Назву отримало від імені одного з перших поселенців – Мокія, який переселився на берег річечки Вергунки з містечка Куріньки"
2. "Писар Лубенського полку Л. Кичкарівський за гетьманським універсалом і царською грамотою володів селом Луговиками і 3 млинами. Частину прибутківз млинів на річках Сулі, Руді, Хвощовій отримував лубенський полковий осавул А. Петровський. Мала млини і козацька старшина краю: значкові товариші Лубенського полку Василь Христич в Нехристівці, Іван Колотовський – Самойлович, житель Сухоносівки в с. Вороб’ї та інші."
3. "У військових походах брали участь: у Сулацькому (1722-1724) – Опанас Лукич Шостак (Чорнуська), у Кримському (1736) - значкові товариші Лубенського полку Іван Колотовський - Самойлович, Данило Семенович Лютенський (Чорнуська), у 1736 р. в Царичанському - значкові товариші Лубенського полку Василь Лаврінович Христич, Данило Семенович Лютенський, в 1761 р. в Задніпровському поході був Яким Климович Христич, у Коломацькому - Клим Тимофійович Піщанський (Чорнуська сотня), Семен Максимович два рази брав участь в Ладожських походах, а сотник цієї сотні П. Троцький, за дорученням генерального хорунжого Я. Горленка, привів 6 сотень під Царичанку, не чекаючи на весь Лубенський полк."

Вадим Назаренко о Сухоносовских Колотах: "В Сухоносовке до сих живут люди с фамилией Колот. В 17-18 веках Колоты были одними из самых зажиточных казаков в селе. Первое упоминание о них переписях - 1666 год. В 18 века род Колотов имел в селе свою мельницю, винокурню (такой себе мини-завод про производству водки). В 19 веке Колотов стало очень много. Земли стало мало. Вот часть и разъехалась по миру. Но и до сих пор Колот - одна из самых популярных фамилий в селе. Из других фамилий, которые вы написали... В переписи 1666 года среди жителей Сухоносовки Дорош Колотенко".

https://zen.yandex.ru/media/id...00acad25f2
---
Курочкин, Васильев. Васинские, Селезнев, Шадрин, Асеев. Колот, Накоренко, Косенко, Божко, Мусиенко, Лисий, Тоцкий, Болбат, Чеботько; Дубинин, Байков, Чернопятов, Шатилов, Алымов, Кулябин, Решетов, Хромин; Барков, Паньшин.
По жене: Барчонков, Колесников, Павленко, Полунин
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 29616
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 31590
Колотовський Іван
Значковий товариш Лубенського полку (1732 – 1747),
у 1735 р. із числа значкових товаришів тимчасово виключений,
у 1736 р. у Кримському поході,
у 1737 – Очаківському поході,
у 1738 р. призначений купувати коней.
Присягав у 1741 р.,
його сини Григорій і Василь.
Мав у с. Чернухах підсусідків 1 двір піших убогих у 1745 р., у сотні Чорнуській у с. Сухонівці (?) житловий двір та у Лохвицькій сотні – хутір на 1 двір (1747).

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 114.
---
Знания - сила
    Вперед →Страницы: ← Назад 1 2 3 4 5 ... 9 10 11 12 13 * 14 15 16 17 ... 35 36 37 38 39 40 Вперед →
Модераторы: valcha, -Stepan-
Вверх ⇈