РЕШЕТИЛОВСКАЯ сотня - Генеалогический форум ВГД. Тема №25131

О. Білоусько. Полтавська еницклопедія. Полтавіка. Том 12. Релігія і церква — Полтава: «Полтавський літератор», 2009. — с. 743. стор. 557-559

РЕШЕТИЛІВКА смт, райцентр. Православної Церкви громада. Введенська церква.
Час будівництва першої, дерев'яної церкви в сотенному м-ку Решетилівка Полтавського полку (тепер смт, райцентр Полтавської обл.), як і її історія, невідомі. Наступна, дерев'яна, п'яти верха церква була збудована 1752. У 1758 та 1768 входила до складу Миргородської протопопії". 10.10.1776 передана із відомства Київської до відомства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час мала двох священиків та чотирьох церковнослужителів. У 1790 входила до складу Миргородського духовного правління. 1855 церква перебудована, 1891
поставлена на мурований цоколь, тоді ж до неї добудована дерев'яна дзвіниця.
У 1776 до церковної парафії входило 89 дворів. У 1902 володіла 315 кв. саж. землі під погостом, 400 кв. саж. плацу, 14 дес. 860 кв. саж. ружної, у т. ч. 860 кв. саж. садибної землі. Мала будинок для квартири псаломщика. Діяли б-ка, церковнопарафіяльна школа.
До парафії входили хутори: Долі, Лисенки, Пустовари, Колюхи, Дегтярні, Поди, Ноги, Глибока Балка, Братешки, Медяники, Антонці, Тутаки, Бардаково, Конон-Рижі, Овсії, Білоконки, Бережецькі.
1902 парафіян - 1407 душ чоловічої, 1357 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів — 25, міщан — 60, козаків — 1961, селян - 197.
Розібрана 1930.
Із священиків відомі: Леонтій Малинський (1776), Іоанн Васильович Любицький (1902, у сані з 1873, нагороджений скуфією 1895), Василь Іоаннович Любицький (1912); із псаломщиків: Іоанн Никанорович Литкевич (1902, на посаді з 1898), Матвій Григорович Грузинський (1902, на посаді з 1880), Михайло Петрович Дейнека (1912); із церковних старост: козак Стефан Васильович Колотій (1902), селянин Іоанн Федорович Пальчик (1912).
Літ.: ПЕВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833, 837; Клировая книжка..., 1902. - С. 36; Справочная клировая книга..., 1912. - С. 236-238; Джерела..., 2004. - С. 164, 165.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовіт.
РЕШЕТИЛІВКА смт,
райцентр. Православної Церкви (УПЦ МП) громада. Миколаївська церква.
Дерев'яна, в ім'я св. Миколая церква в сотенному м-ку Решетилівка Полтавського полку (тепер смт, райцентр Полтавської обл.) збудована 1770. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відомства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час мала двох священиків та чотирьох церковнослужителів. У 1790 входила до складу Миргородського духовного правління. 1826 перебудована, 1857 поставлена на мурований цоколь, тоді ж до неї добудована дерев'яна дзвіниця.
У 1776 до церковної парафії входило 66 дворів і 30 бездвірних хат. У 1902 володіла 505 кв.
саж. землі під погостом, 0,25 дес. суміжного плацу, 0,5 дес. садибної, 8 дес. ружної землі. Мала церковну сторожку, будинок для псаломщика. Діяли б-ка, у парафії - школа грамоти.
До парафії входили с.с. Псьолівка (Псьоловій), Псьолівка (Зеленецького), хутори Гарькаві, Литвинів, Прокопенків, Кальнобрицькі, Дерягів, Ландарів, Дзюбанів, Хлистунів, Щербаків, Дзюбанів (Шалд), Лесиків, Мординків, Опанків, Коржів, Сивашів, Ярошенків, Жаданів, Призів, Горулек, Колотіїв, Пальонок, Ягольників, Кукобів, Бардаків, Коломак.
1902 парафіян - 1368 душ чоловічої, 1454 душі жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів — 55, міщан — 36, козаків і селян - 2542.
Розібрана 1925.
У новітній час релігійна громада М. ц. утв. як громада УПЦ МП. Зареєстрована органами державної влади 28.11.1991 за № 280 по вул. Фрунзе, 3. Для релігійних відправ використовувала молитовний будинок. У лист. 2002 єпископом Полтавським і Кременчуцьким Филипом освячено місце під будівництво нової церкви. 19.11.2006 освячено новозбудований мурований храм.
Із священиків відомі: Олександр Михайлович Симоновський (1902, 1912, у сані з 1890), протоієрей Стефан Паляниця (2002-2008); із псаломщиків: Яків Олексійович Кучерев (1902, на посаді з 1887), Симон Іоаннович Максимович (1902, на посаді з 1849, нагороджений золотою медаллю за 50 років служби 1900), Яків Симонович Максимович (1912), Микола Іоаннович Жадько-Базилевич (1912), Симон Іоаннович Максимович (позаштатний 1912);
Стр 577
із церковних старост: бомбардир Дмитро Федорович Деряга (1902), козак Федір Якович Яременко (1912), Іван Федорович Онищенко (2008).
Літ.: ПЕВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833,837; Клировая книжка..., 1902.
С. 34; Справочная клировая книга..., 1912. - С. 237; Джерела..., 2004.
С. 164; ВПЄ. - 2006. - № 11 (59).
Лист. - С. 6; 2002. - № 12. - Груд.
С. 4; 2006. - № 11 (59). - Лист. - С. 6; РГПО, 2008. - Арк. 140.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. Г1. Пустовіт.

РЕШЕТИЛІВКА смт,
райцентр. Православної Церкви громада. Михайлівська церква.
Час будівництва першої дерев'яної церкви в ім'я архангела Господнього Михаїла в сотенному м-ку Решетилівка Полтавського полку (тепер смт, райцентр Полтавської обл.) невідомий. Але на поч. 18 ст. вона вже існувала, про що свідчить дзвін вагою 3 пуди, куплений 1734. У 1758 та 1768 церква входила до складу Миргородської протопопії. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відомства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час мала одного священика та трьох церковнослужителів. У 1790 входила до складу Миргородського духовного правління. 1802 церква була реконструйована, 1860 і 1866 відремонтована, 1877 поставлена на мурований цоколь, тоді ж до неї добудували дерев'яну дзвіницю. На поч. 20 ст. поряд із церквою збудували муровану дзвіницю.
У 1776 до церковної парафії входило 80 дворів і 41 бездвірна хата. У 1902 володіла 3 дес. церковної, 10 дес. ружної землі. Мала 3 будинки (один — для церковного сторожа, два — для квартир священика і псаломщика), на церковному погості
комору для зберігання хліба. Діяли б-ка; у парафії — земське народне училище, школа грамоти.
До парафії входили хутори Хоружівка, Литвинівка, Біленькі, Голуби, М'якушки, Лобачі, Черкуни, Сахни, Нагаї, Водні, Матюхи, Бардаки, Найдені Нагани, Капки, М'якеньківка, Потичок, Никони, Мандичі, Бардакова, Глибока Балка, Б. Демидового мосту, Шрамки, Латиші, Коп'яки, урочища Ляхівка, Гречанівка.
1902 парафіян — 1471 душа чоловічої, 1440 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів — 47, міщан — 45, козаків — 4288.
Розібрана у 1930-х.
Із священиків відомі: Євген Васильович Яцевич (1902, у сані з 1893, нагороджений набедреником 1900), Кирило Трохимович Петровський (1912); із псаломщиків: Симон Іоаннович Тисаревський (1902, позаштатний 1912,на посаді з 1870,стихар 1877), Григорій Костянтинович Черемхович (1902, на посаді з 1889), Микола Федорович Куницький (1912), Андрій Іоаннович Дараган (1912); із церковних старост: козак Тимофій Андрійович Хоруженко (1902), козак Василь Михайлович Хоружий (1912).
Літ.: ПЕВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833,837; Клировая книжка..., 1902. — С. 37; Справочная клировая книга..., 1912. - С. 236-238; Джерела..., 2004. - С. 164.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовіт.
РЕШЕТИЛІВКА смт,
райцентр. Православної Церкви громада. Покровська церква.
Спорудження першої дерев'яної церкви на честь Покрови Пресвятої Богородиці з дзвіницею в сотенному м-ку Решетилівка Полтавського полку (тепер смт, райцентр Полтавської обл.) відбулося бл. 1742. У 1758 та 1768 церква входила до складу Миргородської протопопії. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відомства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час мала одного священика та трьох церковнослужителів. У 1790 входила до складу Миргородського духовного правління. Нову дерев'яну церкву звели 1823, 1867 поставили на мурований цоколь, тоді ж до неї добудували дерев'яну дзвіницю.
У 1776 до церковної парафії входило 52 двори і 45 бездвірних хат. У 1902 володіла 0,75 дес. землі садибної і під погостом, 1 дес. орної. Мала 2 будинки для квартир священика та псаломщика. Діяли б-ка, при церкві - школа для дівчат (містилася у власному будинку),
церковнопарафіяльна школа (відкрита 1892).
До парафії входили хутори Маменків, Гриценків, Сутулів, Пасішників, М'якеньківка, Пус- товарів, Сени, Варв'янський, Колотіїв, Тривайлів, по Говтв'янській дорозі, Михайлів, Петьків, Гречанівка, деревня Чернещина.
1902 парафіян - 1787 душ чоловічої, 1795 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів — 41, міщан — 52, козаків — 2275, селян — 1894.
П. ц. розібрана 1930.
Релігійна громада відновила діяльність під час німецької окупації 1941. По війні була зареєстрована органами радянської влади 18.12.1947 за № 131. Для релігійних відправ використовувала дерев'яний будинок побудови 1895, площею 25 кв. м.
Із священиків відомі: протоієрей Петро Євфимович Ми- хайловський (1894, 1902, позаштатний 1912, у сані з 1867, нагороджений орденом св. Анни 3 ст. 1901), Георгій Потапович Базилевський (1912); із псаломщиків: диякон Василь Іоаннович Кущинський (1902, 1912, у сані з 1899), Федір Васильович Кущинський (1902, на посаді з 1869); із церковних старост: селянин Єлисей Іоаннович Коваленко (1902), козак Іоанн Якович Сутула (1912).
Літ.: ДАПО. - Ф.Р-4085. - Оп. 16. - Сгір. 209. - Арк. 11; ПЕВ. ЧО. -1881. - № 17. - С. 833, 837; 1894. - N2 4. - С. 216; Клировая книжка..., 1902. — С. 33; Справочная клировая книга..., 1912. - С. 237; Джерела..., 2004. - С. 164. В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовіт.