ПОЛТАВСКИЙ ПОЛК (1648-1775)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Предупреждение: все сообщения со "спасибо". "спасибо большое" и т.п. удаляются.
Для благодарностей есть 3 инструмента \способа - кнопка "лайк", кнопка рейтинга "+", кнопка "отзыв" под аватарой.

Еще тема на форуме
.Полтавские казаки
Полтавский полк.

Полтавский полк — военно-административная единица Войска Запорожского со столицей в Полтаве.
Полк был основан в 1648 году, в ходе восстания Хмельницкого, как объединение казацко-крестьянских отрядов.
Полк сформировался в конце лета — начале осени 1648 года в составе семи сотен:
трех Полтавских, Багацкой, Балаклейской, Борковской и Кобеляцкой. Первым полковником стал Иван Искра.

По реестру 1649 года в полку было уже 19 сотен и 2970 казаков.
В реестре и присяжных списках 1654 года, составленных после Переяславской рады, числится 6497 казаков.
В ходе восстания Пушкаря и Барабаша Полтава подверглась большим разрушениям, а число Полтавских сотен сократилось до одной.
В 1672 году в полку было 17 сотен.
По ревизии 1723 года полк в 17 сотнях располагал 4381 конными и 753 пешими казаками.
По состоянию на 1764 год в составе полка находились сотни: Первая Полтавская, Вторая Полтавская, Третья Полтавская, Белицкая, Будищенская, Келебердянская, Китайгородская, Кишенская, Кобеляцкая, Маяцкая, Нехворощанская, Новосанжарская, Орлянская, Переволочанская, Решетиловская, Сокольская, Старосанжарская, Царичанская.
В том же году количество сотен было сокращено до пяти (Первая Полтавская, Вторая Полтавская, Третья Полтавская, Будищенская, Решетиловская).
20 октября 1775 года полк был упразден, большинство личного состава было задействовано в формировании Днепровского (южные сотни, с 1764) и Полтавского (1776) пикинерных полков, а его территории были включены в состав Полтавского уезда Новороссийской губернии.

Полковники Полтавского полка ВЗ

Vasilii Milashenko написал:

[q]
Klim2018

Уважаемый Клим, Спасибо Вам большое за ценную информацию и оказанную помощь)
Снова хотел бы обратиться к Вам с просьбой посмотреть по великому двухтомнику Кривошея В.В. Українське козацтво в національній пам'яті. Полтавський полк. Монографія: у 2 т. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2014. – Т. ІІ. в Переволочанской сотне фамилию Сидак. Может быть кто-то был в Кишеньках или Переволочной, вообще о них ничего не знаю... Ещё раз огромное Вам спасибо за неоднократную помощь!
[/q]

На этот раз, увы, не помогу. Нет там никого по фамилии Сидак.
Посмотрел и книгу, которую написала Ирина Кривошея. Там в Полтавском полку тоже Сидак не значится.
У Ирины проще искать, там все идут по списку. У Владимира сложнее. У него по сотням и вперемешку. Если скажете в какой сотне ещё посмотреть у Владимира, то посмотрю и отпишусь.

Klim2018, Добрый вечер.
А не могли бы вы посмотреть в этой замечательной книге по Маяцкой сотне фамилию Николаенко.
Спасибо.

simeona написал:

[q]
Klim2018, Добрый вечер.
А не могли бы вы посмотреть в этой замечательной книге по Маяцкой сотне фамилию Николаенко.
Спасибо.
[/q]

Добрый вечер!
Посмотрел.
Таких нет.

Klim2018,
Спасибо. Как жаль. Николаенко проживали в Маячке. Я и предположила, что они должны быть в этой сотне.
Смотрела у мормонов. В ревизии 1754 я их не нашла. В 1771 они записаны в списке казаков, но нет имени главы семейства.
А в 1774 записана вдова с детьми.
Может ли это означать, что они позже переселились в Маячку? И как тогда искать?
Форумчане помогите советами!!

СамойленкоАнна написал:

[q]
Здравствуйте,подскажите встречались ли фамилии Самойленко
[/q]

Самійленко Василь
Значковий товариш Полтавського полку (07.1731).

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 440.

AppS написал:

[q]
ЦДІАК 51-3-1455 /12л/
1725р Про відправку в Низовий похід козаків Полтавського полку і призначення над ними командиром кишенського сотника Григорія Потоцького
[/q]

Про його синів:

Потоцький Василь Григорович
Значковий товариш Полтавського полку,
сотник кишенський на місце померлого брата Тимофія (1759).

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 436.

Klim, здравствуйте. Интересуюсь фамилией Парасочка (Парасотченко) в Старых Санжарах Полтавского полка. Вам не встречалась она (особенно ранее 1718г)?

А Парасич это в каком источнике встретился?

strunkingleb написал:

[q]
А Парасич это в каком источнике встретился?
[/q]

Парасич
Іван – козак малогрунтовий кам'янський (1740).
Ярош – козак виборний "ніщетний" гавронський, мав хутір (1743)
Деревнею Парасичевою у 1781 р. володів священик Лукомський.

Джерело:
Кривошея В.В. Українське козацтво в національній пам'яті. Полтавський полк. Монографія: у 2 т. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2014. – Т. І. С. 264.

Всем привет. Прошу помощи. Вопрос может конечно не совсем по теме. Кто нибудь изучал денежное хождение на этих территориях? Какие монеты были в ходу в Полтавском полку? Не в принципе, а что то конкретное. Например попадаются записи, что кто то "сплачивал на урядников 12 копиек (1734 год)". Что это были за монеты? Заранее благодарен.

romaf написал:

[q]
Всем привет. Прошу помощи. Вопрос может конечно не совсем по теме. Кто нибудь изучал денежное хождение на этих территориях? Какие монеты были в ходу в Полтавском полку? Не в принципе, а что то конкретное. Например попадаются записи, что кто то "сплачивал на урядников 12 копиек (1734 год)". Что это были за монеты? Заранее благодарен.
[/q]

"... Кардинальні зміни до грошової системи Російської імперії були внесені за Петра І (1689–1725 рр.). Поруч зі срібними монетами почали використовуватися мідні, що з часом набували домінуючого положення. Цікавою пам’яткою початку ХVІІІ ст. є «знак за бороду» – срібний жетон, своєрідна квитанція що свідчила про сплату мита на носіння бороди. На 1705 р. для дворян та чиновників її розмір становив 60 карбованців на рік, міщан – 30. У 1715 р. було встановлено єдине мито у 50 карбованців. Це мито існувало до 1772 р. Хоча слід відзначити, що на українських землях ця практика не набула поширення.

Відповідно до грошової реформи Петра І в обігу були монети:

Карбованець (рубель) = 100 копійок
Копійка = 2 деньги
Деньга
Полтинник = 50 копійок
Полуполтинник = 25 копійок
Гривенник = 10 копійок
Полушка = 1/2 деньги

Ця грошова система набула домінуючого характеру у козацькому середовищі XVIII ст. Вартість продукції переважно розраховувалася у рублях та копійках, інші монети виконували функцію розмінних. Наприклад, великі кінські заводи голову кращих порід оцінювали від 2,4 до 10 тис карбованців. Дрібні мали менші ціни – 40–500 карбованців. Рядові козаки, розводячи коней простих порід оцінювали свій товар у 10-20 карбованців. В 70-х роках XVIII ст. четверть жита (близько 200 кг) коштувала 1 крб. 80 коп.

Окрім російських та європейських монет на українських землях були поширені гроші східного походження. Безпосереднє сусідство з Кримським ханством та тривала історія їх взаємин супроводжувалися активними торгівельними контактами. У козацькому середовищі були поширені кримські акче – білонова (низькопробне срібно) монета.

Про використання тих чи інших грошей на Запорожжі свідчать археологічні знахідки виявлені на рештках Ново-Богородицької фортеці, яка існувала у XVII–XVIII ст. (заходилася в околицях сучасного м. Дніпро). Тут були виявлені: шведський драйпелькер (1730-ті рр., мідь), литовський солід (1660-ті рр. мідь), польські 3 гроши (1722 р., мідь), півторак (1720-ті рр. мідь, на території України отримав назву «чех»), російські срібні копійки XVII ст., полушка (1722 р., мідь), кримські акче (перша половина XVIII ст., білонові) та інші. Усі ці монети також можна побачити у експозиції зали № 2.

Таким чином, для українського монетного ринку козацької доби була характерна наявність монет різних держав, які поступово були витіснені мідними російського походження. Козаки активно торгували, займалися веденням власного господарства, отримували платню за службу, сплачували податки. Хоча вони і не створили власної монетної системи, гроші були невід’ємною складовою їх життя, побуту та культури..."

http://www.museum.dp.ua/exhibition_0421.html
.

✔️ Диалоговая тема. Вопросы\\ ответы.