На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Сформувалася у складі Гадяцького полку (1648-1649 pp.). Зборівською угодою закріплена у складі Полтавського полку (1649-1662 pp.). Нараховувала сотня 16 жовтня 1649 р. 157 козаків. При створенні у 1662 р. Зіньківського полку Лютенька увійшла до його складу на весь час існування цієї адміністративної одиниці (1662-1672 pp.). 1672 p. І. Самойлович відновив Гадяцький полк, включивши до його території і Лютенську сотню. В його складі вона перебувала від 1672 р. до 1782 р. Після ліквідації населені пункти увійшли до Миргородського повіту Київського намісництва.
Сотенний центр: містечко Лютенька, сьогодні - село Лютенка Гадяцького району Полтавської області.
Сотники: Миценко Іван (1649). Устинов Іван (1661). Борохович Михайло Андрійович (1670-1671). Скаженоженський [Скаженоженко] Іван (1672). Мисиченко [Мисщенко] Федір (1687). Засядько Лук'ян (1719-1725). Величай Онисько (1723, н.). Каламбет Федір (1728). Засядько Данило Лук'янович (1747). Шостак Ілля Опанасович (1747-1779).
В РУМЯНЦіВСЬКОМУ описі 1765-1769 pp. до означених населених пунктів ще додано села: Глобине, Вергуни, Пустовойтівка, Савинець, Сухорябівка, Турбаї та Фидрівка.
Казаки сотни Лютенской из Зборовского реестра 1649 года
Борохович Максим Михайлович значний військовий товариш (1709), полковий обозний гадяцький. У 1695 р. отримав гетьманський універсал на с. Будище і присілок Трояновку з двома млинами Федяківським на р. Грунті, а також млином Плєнного на р. Пслі Лютенської сотні, які уступив його батько. У 1709 р. отримав гетьманський універсал на с. Троянівку і Хлопчувці з млином на р. Груня в чотири кола мучних. Д.: Тетяна Григорівна N. Була тіткою лейб-гвардіїСеменівського полку поручика Івана Косогова, до якого перейшло м. Лютенка, затверджена царською грамотою 1740 р.
Джерело: Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Українська козацька старшина. Частина третя. Книга 1. Значкове військове товариство. Бунчукове товариство – К.: "Стилос", 2008. С. 22.
Добрый день, Клим. Не могли бы вы посмотреть в книге "Присяга Гадяцького полку 1718 року" фамилию Лобань?Может быть Лобаненко или Лобунец. Скорее всего в Лютенской сотне.
[/q]
[1718 р.] – Реєстр козаків, міщан та посполитих Лютеньської сотні, які присягнули на місцях ... Села Млинов посполитії ... 124 ... Романъ Лобаненко ... Степанъ Лобаненко ... Семенъ Лобаненкоо6
... о6. Лобаненко Семен – посполитий с. Млини Лютеньської сотні . Згідно ревізії посполитих Гадяцького полку згадується серед заможних селян данного населенного пункту (1729 р.). (ЦДІАК України, ф. 51, оп. 3, спр. 19677, арк. 65 зв).
Джерело: Присяга Гадяцького полку 1718 року / Упорядкування, передмова та коментарі Івана Синяка. – Київ, 2021. С. 146
Возможно кто то знает, где можно найти официальную запись в которой указаны селения этой сотни по Зборовскому договору 1649 года например.....
[/q]
В Зборовском договоре 1649 г. селения в Предисловии указывались, но не для всех полков и сотен. В самом Реестре только списки казаков. Условия договора
Число Войска Запорожского будет простираться до 40000 человек и составление списков поручается гетману; позволяется вписывать в козаки как из шляхетских, так и из королевских имений, начавши от Днепра, на правой стороне в Димере, в Горностайполе, Корыстышове, Паволоче, Погребище. Прилуке, Виннице, Браславле, Ямполе, в Могилеве, до Днестра, а на левой стороне Днепра в Остре, Чернигове, Нежине, Ромнах, даже до московского рубежа. 2) Чигирин с округом должен всегда находиться во владении гетмана запорожского. 3) Прощение козакам и шляхте, которая соединилась с козаками. 4) В тех местах, где будут жить реестровые козаки, коронные войска не могут занимать квартир. 5) В тех местах, где будут находиться козацкие полки, жиды не будут терпимы. 6) Об унии, о церквах и имениях их будет сделано постановление на будущем сейме; король позволяет, чтоб киевский митрополит заседал в сенате. 7) Все должности и чины в воеводствах Киевском, Черниговском и Брацлавском король обещает раздавать только тамошней шляхте греческой веры. 8) Иезуиты не могут находиться в Киеве и в других городах, где есть школы русские, которые все должны оставаться в целости.
Подскажите, пожалуйста, где, в каких документах можно найти казаков по фамилии Савченко с 1649 по 1764 год? В списке казаков Лютенской сотни из Зборовского реестра числится казак Савъчинъ Курило. Предполагаю, что он может быть предком казаков по фамилии Савченко, которые указаны в исповедальных ведомостях от 1764, 1771, 1782 и 1784 годов и далее. Хотелось бы установить между ними связь. В каких документах могут быть еще списки казаков Лютеньки после 1649 года?
К сей росписѣ вмѣсто сотника помененъного Лютенъского и тоѵаристѵа ѵсего ѡписанъного и неѡписанъного по их веленїю Андрѣй Іваноѵичъ писар руку приложилъ.
По росписѣ сей войтъ Лютенъский Федоръ Махаринецъ з буръмистрами и з мещанами ѡписанъными многими и неѡписанъними, к сей росписѣ ѵмѣсто их по их веленїю Андрѣй Іваноѵич руку приложилъ.
