На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Сформувалася у складі Гадяцького полку (1648-1649 pp.). Зборівською угодою закріплена у складі Полтавського полку (1649-1662 pp.). Нараховувала сотня 16 жовтня 1649 р. 157 козаків. При створенні у 1662 р. Зіньківського полку Лютенька увійшла до його складу на весь час існування цієї адміністративної одиниці (1662-1672 pp.). 1672 p. І. Самойлович відновив Гадяцький полк, включивши до його території і Лютенську сотню. В його складі вона перебувала від 1672 р. до 1782 р. Після ліквідації населені пункти увійшли до Миргородського повіту Київського намісництва.
Сотенний центр: містечко Лютенька, сьогодні - село Лютенка Гадяцького району Полтавської області.
Сотники: Миценко Іван (1649). Устинов Іван (1661). Борохович Михайло Андрійович (1670-1671). Скаженоженський [Скаженоженко] Іван (1672). Мисиченко [Мисщенко] Федір (1687). Засядько Лук'ян (1719-1725). Величай Онисько (1723, н.). Каламбет Федір (1728). Засядько Данило Лук'янович (1747). Шостак Ілля Опанасович (1747-1779).
В РУМЯНЦіВСЬКОМУ описі 1765-1769 pp. до означених населених пунктів ще додано села: Глобине, Вергуни, Пустовойтівка, Савинець, Сухорябівка, Турбаї та Фидрівка.
Казаки сотни Лютенской из Зборовского реестра 1649 года
Казацкая старшина Кошевой Дмитрий Елимович (1711 - 1790 -?) - был на украинском линии в крепости Святого Иоанна в команде сотника лютенского Онисима Величая сотенным писарем в 1732
Подскажите, пожалуйста, эти сведения откуда?
[/q]
Кошовий Дмитро Єлимович (1704 – 1790 – ?) Служив із дому батька з 1730 р. після смерті старшого брата Андрія. У 1730 р. був на українській лінії при фортеці Св. Іоана в команді сотника лютенського Онисима Величая сотенним писарем. У 1733 р. призначений судовим, а потім полковим канцеляристом до 1743 р., із 19.03.1743 р. – городовий отаман гадяцький від полковника П. Галецького. У 1755 р. – наказний полковник. Через хворобу вийшов у відставку. Абшитований значковий товариш (1755 – 1790 – ?). Мав 7 підданих у Гадяцькому повіті (1790). Д.: Євдокія Степанівна Компанієць, донька значкового товариша.
Джерело: Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 22.
Только я не пойму Кошевой только служил в 1730 году в команде лютеньского сотника? или он сам из Лютенек?
[/q]
Скорее всего и то и другое. vk lipetsk написал:
[q]
Как это можно уточнить и где?
[/q]
Пока не знаю. vk lipetsk написал:
[q]
Книга Кривошея в эл.виде в интернете есть?
[/q]
Нет. Она у меня в бумажном варианте. Вот ещё один Кошевой оттуда же:
Кошовий Григорій Дмитрович (1758 – ?) Син значкового товариша, служив із 1778 р. при полковій канцелярії. Значковий товариш ГВА (? – 1781). 07.05.1781 р. отримав дозвіл на постриг у монахи. Д.: NN Свідерська.
Джерело: Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 22.
Засядьки І-1. Яцько Засядько. Козак Хорольської сотні в 1649 році. В 1659 р. лубенський полковник.
ІІ-1. Лук'ян Якович Засядько. У 1719 р. одержав гетьманський універсал на уряд лютенського сотника (біля міста Гадяч), який обіймав до 1725 року.
ІІІ-1. Федір Лук'янович Засядько. 1725 р.н. - священик Воскресенської церкви в селі Бутенка (коло міста Гадяч). В 1778 році прийняв чернечий сан.
ІІІ-2. Данило Лук'янович Засядько. лютенський сотник приблизно в 1760 - 1780 рр.
ІV-1. Олександр Дмитрович Засядько. (1779 - 1837) Старовинного козацького роду, винахідник реактивної зброї, з допомогою якої в 1828 році росіяни здобули фортецю Варну, мав чин генерал-лейтенанта. Помер у Харкові в 1837 році. Похований в Куряжському монастирі під Харковом. ... Джерело: Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Випуск ІІ. Біла Церква, 2001 / А. Гавриленко. Забута слава козацького роду Засядьків засяяла на зворотному боці Місяця. С. 269.
Центральный государственный исторический архив Украины, г. Киев (ЦГИАК Украины)
Фонд 51 Опись 3 т. 8 Дело 11334 Справа про зобов’язання гадяцького полковника Петра Галецького терміново виконати вирок Генерального військового суду в справі козака Лютенської сотні Федора Руденка. 1752 р.
Борохович Максим Михайлович значний військовий товариш (1709), полковий обозний гадяцький. У 1695 р. отримав гетьманський універсал на с. Будище і присілок Трояновку з двома млинами Федяківським на р. Грунті, а також млином Плєнного на р. Пслі Лютенської сотні, які уступив його батько. У 1709 р. отримав гетьманський універсал на с. Троянівку і Хлопчувці з млином на р. Груня в чотири кола мучних. Д.: Тетяна Григорівна N. Була тіткою лейб-гвардіїСеменівського полку поручика Івана Косогова, до якого перейшло м. Лютенка, затверджена царською грамотою 1740 р.
Джерело: Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Українська козацька старшина. Частина третя. Книга 1. Значкове військове товариство. Бунчукове товариство – К.: "Стилос", 2008. С. 22.
Добрый день, Клим. Не могли бы вы посмотреть в книге "Присяга Гадяцького полку 1718 року" фамилию Лобань?Может быть Лобаненко или Лобунец. Скорее всего в Лютенской сотне.
[/q]
[1718 р.] – Реєстр козаків, міщан та посполитих Лютеньської сотні, які присягнули на місцях ... Села Млинов посполитії ... 124 ... Романъ Лобаненко ... Степанъ Лобаненко ... Семенъ Лобаненкоо6
... о6. Лобаненко Семен – посполитий с. Млини Лютеньської сотні . Згідно ревізії посполитих Гадяцького полку згадується серед заможних селян данного населенного пункту (1729 р.). (ЦДІАК України, ф. 51, оп. 3, спр. 19677, арк. 65 зв).
Джерело: Присяга Гадяцького полку 1718 року / Упорядкування, передмова та коментарі Івана Синяка. – Київ, 2021. С. 146
Возможно кто то знает, где можно найти официальную запись в которой указаны селения этой сотни по Зборовскому договору 1649 года например.....
[/q]
В Зборовском договоре 1649 г. селения в Предисловии указывались, но не для всех полков и сотен. В самом Реестре только списки казаков. Условия договора
Число Войска Запорожского будет простираться до 40000 человек и составление списков поручается гетману; позволяется вписывать в козаки как из шляхетских, так и из королевских имений, начавши от Днепра, на правой стороне в Димере, в Горностайполе, Корыстышове, Паволоче, Погребище. Прилуке, Виннице, Браславле, Ямполе, в Могилеве, до Днестра, а на левой стороне Днепра в Остре, Чернигове, Нежине, Ромнах, даже до московского рубежа. 2) Чигирин с округом должен всегда находиться во владении гетмана запорожского. 3) Прощение козакам и шляхте, которая соединилась с козаками. 4) В тех местах, где будут жить реестровые козаки, коронные войска не могут занимать квартир. 5) В тех местах, где будут находиться козацкие полки, жиды не будут терпимы. 6) Об унии, о церквах и имениях их будет сделано постановление на будущем сейме; король позволяет, чтоб киевский митрополит заседал в сенате. 7) Все должности и чины в воеводствах Киевском, Черниговском и Брацлавском король обещает раздавать только тамошней шляхте греческой веры. 8) Иезуиты не могут находиться в Киеве и в других городах, где есть школы русские, которые все должны оставаться в целости.
