На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Внимание! - Все украинские разделы и темы закрыты для редактирования. - Прежде, чем отправить свое сообщение, проверьте его на предмет грамматических ошибок и неточностей в изложении через "Предварительный просмотр" и только потом отправляйте на форум через опцию "Отправить"... - По своим личным поискам (фамилиям рода), поиску родственников и населенным местам открывайте фамильные - https://forum.vgd.ru/151/ или дневниковые темы - https://forum.vgd.ru/57/29286/ - При цитировании НЕ копируйте 3-х, 4-х и более ступенчатые диалоги, оставляйте только ту часть фразы, на которую даете ответ\ пояснение (в правом нижнем углу сообщения, на которое вы отвечаете, нажимаете на опцию «ник», выделяете мышкой ту часть сообщения, на которую даете ответ, нажимаете на опцию "цитировать". - Все сообщения со "спасибо", "благодарю" и т.д в разных вариантах удаляются модераторами. Для ваших благодарностей есть опции: рейтинг – [+] под аватаркой, "лайк", отзыв в профиле участника. - Несколько сообщений подряд от одного участника объединяются модераторами. - Не размещайте одни и те же вопросы\сообщения в разных темах. Дубли удаляются модераторами. - В информативных темах вопросы\ответы ТОЛЬКО по представленной информации. - Ведем дискуссии в рамках приличия, не нанося друг другу взаимных обид и оскорблений.
Сформувалася у складі Гадяцького полку (1648-1649 pp.). Зборівською угодою закріплена у складі Полтавського полку (1649-1662 pp.). Нараховувала сотня 16 жовтня 1649 р. 157 козаків. При створенні у 1662 р. Зіньківського полку Лютенька увійшла до його складу на весь час існування цієї адміністративної одиниці (1662-1672 pp.). 1672 p. І. Самойлович відновив Гадяцький полк, включивши до його території і Лютенську сотню. В його складі вона перебувала від 1672 р. до 1782 р. Після ліквідації населені пункти увійшли до Миргородського повіту Київського намісництва.
Сотенний центр: містечко Лютенька, сьогодні - село Лютенка Гадяцького району Полтавської області.
Сотники: Миценко Іван (1649). Устинов Іван (1661). Борохович Михайло Андрійович (1670-1671). Скаженоженський [Скаженоженко] Іван (1672). Мисиченко [Мисщенко] Федір (1687). Засядько Лук'ян (1719-1725). Величай Онисько (1723, н.). Каламбет Федір (1728). Засядько Данило Лук'янович (1747). Шостак Ілля Опанасович (1747-1779).
В РУМЯНЦіВСЬКОМУ описі 1765-1769 pp. до означених населених пунктів ще додано села: Глобине, Вергуни, Пустовойтівка, Савинець, Сухорябівка, Турбаї та Фидрівка.
Казаки сотни Лютенской из Зборовского реестра 1649 года
Казацкая старшина Кошевой Дмитрий Елимович (1711 - 1790 -?) - был на украинском линии в крепости Святого Иоанна в команде сотника лютенского Онисима Величая сотенным писарем в 1732
Подскажите, пожалуйста, эти сведения откуда?
[/q]
Кошовий Дмитро Єлимович (1704 – 1790 – ?) Служив із дому батька з 1730 р. після смерті старшого брата Андрія. У 1730 р. був на українській лінії при фортеці Св. Іоана в команді сотника лютенського Онисима Величая сотенним писарем. У 1733 р. призначений судовим, а потім полковим канцеляристом до 1743 р., із 19.03.1743 р. – городовий отаман гадяцький від полковника П. Галецького. У 1755 р. – наказний полковник. Через хворобу вийшов у відставку. Абшитований значковий товариш (1755 – 1790 – ?). Мав 7 підданих у Гадяцькому повіті (1790). Д.: Євдокія Степанівна Компанієць, донька значкового товариша.
Джерело: Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 22.
Только я не пойму Кошевой только служил в 1730 году в команде лютеньского сотника? или он сам из Лютенек?
[/q]
Скорее всего и то и другое. vk lipetsk написал:
[q]
Как это можно уточнить и где?
[/q]
Пока не знаю. vk lipetsk написал:
[q]
Книга Кривошея в эл.виде в интернете есть?
[/q]
Нет. Она у меня в бумажном варианте. Вот ещё один Кошевой оттуда же:
Кошовий Григорій Дмитрович (1758 – ?) Син значкового товариша, служив із 1778 р. при полковій канцелярії. Значковий товариш ГВА (? – 1781). 07.05.1781 р. отримав дозвіл на постриг у монахи. Д.: NN Свідерська.
Джерело: Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 22.
Засядьки І-1. Яцько Засядько. Козак Хорольської сотні в 1649 році. В 1659 р. лубенський полковник.
ІІ-1. Лук'ян Якович Засядько. У 1719 р. одержав гетьманський універсал на уряд лютенського сотника (біля міста Гадяч), який обіймав до 1725 року.
ІІІ-1. Федір Лук'янович Засядько. 1725 р.н. - священик Воскресенської церкви в селі Бутенка (коло міста Гадяч). В 1778 році прийняв чернечий сан.
ІІІ-2. Данило Лук'янович Засядько. лютенський сотник приблизно в 1760 - 1780 рр.
ІV-1. Олександр Дмитрович Засядько. (1779 - 1837) Старовинного козацького роду, винахідник реактивної зброї, з допомогою якої в 1828 році росіяни здобули фортецю Варну, мав чин генерал-лейтенанта. Помер у Харкові в 1837 році. Похований в Куряжському монастирі під Харковом. ... Джерело: Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Випуск ІІ. Біла Церква, 2001 / А. Гавриленко. Забута слава козацького роду Засядьків засяяла на зворотному боці Місяця. С. 269.
Центральный государственный исторический архив Украины, г. Киев (ЦГИАК Украины)
Фонд 51 Опись 3 т. 8 Дело 11334 Справа про зобов’язання гадяцького полковника Петра Галецького терміново виконати вирок Генерального військового суду в справі козака Лютенської сотні Федора Руденка. 1752 р.
Борохович Максим Михайлович значний військовий товариш (1709), полковий обозний гадяцький. У 1695 р. отримав гетьманський універсал на с. Будище і присілок Трояновку з двома млинами Федяківським на р. Грунті, а також млином Плєнного на р. Пслі Лютенської сотні, які уступив його батько. У 1709 р. отримав гетьманський універсал на с. Троянівку і Хлопчувці з млином на р. Груня в чотири кола мучних. Д.: Тетяна Григорівна N. Була тіткою лейб-гвардіїСеменівського полку поручика Івана Косогова, до якого перейшло м. Лютенка, затверджена царською грамотою 1740 р.
Джерело: Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Українська козацька старшина. Частина третя. Книга 1. Значкове військове товариство. Бунчукове товариство – К.: "Стилос", 2008. С. 22.
Добрый день, Клим. Не могли бы вы посмотреть в книге "Присяга Гадяцького полку 1718 року" фамилию Лобань?Может быть Лобаненко или Лобунец. Скорее всего в Лютенской сотне.
[/q]
[1718 р.] – Реєстр козаків, міщан та посполитих Лютеньської сотні, які присягнули на місцях ... Села Млинов посполитії ... 124 ... Романъ Лобаненко ... Степанъ Лобаненко ... Семенъ Лобаненкоо6
... о6. Лобаненко Семен – посполитий с. Млини Лютеньської сотні . Згідно ревізії посполитих Гадяцького полку згадується серед заможних селян данного населенного пункту (1729 р.). (ЦДІАК України, ф. 51, оп. 3, спр. 19677, арк. 65 зв).
Джерело: Присяга Гадяцького полку 1718 року / Упорядкування, передмова та коментарі Івана Синяка. – Київ, 2021. С. 146
Возможно кто то знает, где можно найти официальную запись в которой указаны селения этой сотни по Зборовскому договору 1649 года например.....
[/q]
В Зборовском договоре 1649 г. селения в Предисловии указывались, но не для всех полков и сотен. В самом Реестре только списки казаков. Условия договора
Число Войска Запорожского будет простираться до 40000 человек и составление списков поручается гетману; позволяется вписывать в козаки как из шляхетских, так и из королевских имений, начавши от Днепра, на правой стороне в Димере, в Горностайполе, Корыстышове, Паволоче, Погребище. Прилуке, Виннице, Браславле, Ямполе, в Могилеве, до Днестра, а на левой стороне Днепра в Остре, Чернигове, Нежине, Ромнах, даже до московского рубежа. 2) Чигирин с округом должен всегда находиться во владении гетмана запорожского. 3) Прощение козакам и шляхте, которая соединилась с козаками. 4) В тех местах, где будут жить реестровые козаки, коронные войска не могут занимать квартир. 5) В тех местах, где будут находиться козацкие полки, жиды не будут терпимы. 6) Об унии, о церквах и имениях их будет сделано постановление на будущем сейме; король позволяет, чтоб киевский митрополит заседал в сенате. 7) Все должности и чины в воеводствах Киевском, Черниговском и Брацлавском король обещает раздавать только тамошней шляхте греческой веры. 8) Иезуиты не могут находиться в Киеве и в других городах, где есть школы русские, которые все должны оставаться в целости.
