ЛЮТЕНЬСКАЯ сотня - Генеалогический форум ВГД. Тема №25109

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

SrDiuk написал:

[q]
ЛЮТЕНСЬКА СОТНЯ
(1648-1782 pp.)
=====================---
[/q]

Сформувалася у складі Гадяцького полку (1648-1649 pp.).
Зборівською угодою закріплена у складі Полтавського полку (1649-1662 pp.). Нараховувала сотня 16 жовтня 1649 р. 157 козаків.
При створенні у 1662 р. Зіньківського полку Лютенька увійшла до його складу на весь час існування цієї адміністративної одиниці (1662-1672 pp.).
1672 p. І. Самойлович відновив Гадяцький полк, включивши до його території і Лютенську сотню. В його складі вона перебувала від 1672 р. до 1782 р.
Після ліквідації населені пункти увійшли до Миргородського повіту Київського намісництва.

Сотенний центр: містечко Лютенька, сьогодні - село Лютенка Гадяцького району Полтавської області.

Сотники: Миценко Іван (1649). Устинов Іван (1661). Борохович Михайло Андрійович (1670-1671). Скаженоженський [Скаженоженко] Іван (1672). Мисиченко [Мисщенко] Федір (1687). Засядько Лук'ян (1719-1725). Величай Онисько (1723, н.). Каламбет Федір (1728). Засядько Данило Лук'янович (1747). Шостак Ілля Опанасович (1747-1779).

Населені пункти: Будище, село; Лисівка, село; Лютенька, містечко; Млини, село; Перевіз, село; Соколівка, село.

В РУМЯНЦіВСЬКОМУ описі 1765-1769 pp. до означених населених пунктів ще додано села: Глобине, Вергуни, Пустовойтівка, Савинець, Сухорябівка, Турбаї та Фидрівка.

Казаки сотни Лютенской из Зборовского реестра 1649 года

Артименко Сидоръ (Лютенская)

vk lipetsk написал:

[q]
Казацкая старшина
Кошевой Дмитрий Елимович (1711 - 1790 -?) - был на украинском линии в крепости Святого Иоанна
в команде сотника лютенского Онисима Величая сотенным писарем в 1732

Подскажите, пожалуйста, эти сведения откуда?
[/q]

Кошовий Дмитро Єлимович
(1704 – 1790 – ?)
Служив із дому батька з 1730 р. після смерті старшого брата Андрія.
У 1730 р. був на українській лінії при фортеці Св. Іоана в команді сотника лютенського Онисима Величая сотенним писарем.
У 1733 р. призначений судовим, а потім полковим канцеляристом до 1743 р.,
із 19.03.1743 р. – городовий отаман гадяцький від полковника П. Галецького.
У 1755 р. – наказний полковник.
Через хворобу вийшов у відставку.
Абшитований значковий товариш (1755 – 1790 – ?).
Мав 7 підданих у Гадяцькому повіті (1790).
Д.: Євдокія Степанівна Компанієць, донька значкового товариша.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 22.

>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 31 октября 2020 20:03

благодарю

Только я не пойму Кошевой только служил в 1730 году в команде лютеньского сотника? или он сам из Лютенек?
Как это можно уточнить и где?

Книга Кривошея в эл.виде в интернете есть?

vk lipetsk написал:

[q]
Только я не пойму Кошевой только служил в 1730 году в команде лютеньского сотника? или он сам из Лютенек?
[/q]

Скорее всего и то и другое.
vk lipetsk написал:

[q]
Как это можно уточнить и где?
[/q]

Пока не знаю.
vk lipetsk написал:

[q]
Книга Кривошея в эл.виде в интернете есть?
[/q]

Нет.
Она у меня в бумажном варианте.
Вот ещё один Кошевой оттуда же:

Кошовий Григорій Дмитрович
(1758 – ?)
Син значкового товариша,
служив із 1778 р. при полковій канцелярії.
Значковий товариш ГВА (? – 1781).
07.05.1781 р. отримав дозвіл на постриг у монахи.
Д.: NN Свідерська.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 22.

Здравствуйте. В первом сообщении темы указано, что Лютеньская сотня была сформирована в 1648/49 году.... указанно населенные пункты....

Населені пункти: Будище, село; Лисівка, село; Лютенька, містечко; Млини, село; Перевіз, село; Соколівка, село.

Возможно кто то знает, где можно найти официальную запись в которой указаны селения этой сотни по Зборовскому договору 1649 года например.....

Спасибо за ответы...

valcha написал:

[q]
Сотники

Мыценко Иван (? -1649-?)., Супрун (Морозенко?) (? -1654.31.01. -?), ОлефировичСахно (-1659.12.-1660.01.2,71-?), Устинович Иван (? - l66l.04 .-06.2172 -?), Борохович Михаил Андреевич (ч (? -1670.07. -1671.01. - ю), Скаженоженський (Сканожеженко) Иван (? -1672 -?), Мисиченко (Мисщенко) Федор (? - 1687 -?), Засядько Лука Яковлевич (1719.26.01. - 1725), Величай Анисим (1723, нак.), Келембет Федор (? -1728 -?), Величай Анисим (? -1729 -?), Ластовина Остап (17302173, нак.), Засядько Лука Яковлевич (? -1735 - 17362174 -?), Бутко Гавриил (1736и175, нак.) ,. Засядько Даниил Лукьянович (1747) Шостак Илья Афанасьевич (1748.10.03.2176 - 1768), Порохневський Лев (1768.16.08. - 1773 -?).
[/q]

Засядьки
І-1. Яцько Засядько.
Козак Хорольської сотні в 1649 році. В 1659 р. лубенський полковник.

ІІ-1. Лук'ян Якович Засядько.
У 1719 р. одержав гетьманський універсал на уряд лютенського сотника (біля міста Гадяч), який обіймав до 1725 року.

ІІІ-1. Федір Лук'янович Засядько.
1725 р.н. - священик Воскресенської церкви в селі Бутенка (коло міста Гадяч). В 1778 році прийняв чернечий сан.

ІІІ-2. Данило Лук'янович Засядько.
лютенський сотник приблизно в 1760 - 1780 рр.

ІV-1. Олександр Дмитрович Засядько.
(1779 - 1837)
Старовинного козацького роду, винахідник реактивної зброї, з допомогою якої в 1828 році росіяни здобули фортецю Варну, мав чин генерал-лейтенанта. Помер у Харкові в 1837 році. Похований в Куряжському монастирі під Харковом.
...
Джерело:
Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Випуск ІІ. Біла Церква, 2001 / А. Гавриленко. Забута слава козацького роду Засядьків засяяла на зворотному боці Місяця. С. 269.

Центральный государственный исторический архив Украины, г. Киев (ЦГИАК Украины)

Фонд 51 Опись 3 т. 8 Дело 11334
Справа про зобов’язання гадяцького полковника Петра Галецького терміново виконати вирок Генерального військового суду в справі козака Лютенської сотні Федора Руденка. 1752 р.

>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 31 октября 2020 20:44

благодарю

Борохович Максим Михайлович
значний військовий товариш (1709),
полковий обозний гадяцький.
У 1695 р. отримав гетьманський універсал на с. Будище і присілок Трояновку з двома млинами Федяківським на р. Грунті, а також млином Плєнного на р. Пслі Лютенської сотні, які уступив його батько.
У 1709 р. отримав гетьманський універсал на с. Троянівку і Хлопчувці з млином на р. Груня в чотири кола мучних.
Д.: Тетяна Григорівна N. Була тіткою лейб-гвардіїСеменівського полку поручика Івана Косогова, до якого перейшло м. Лютенка, затверджена царською грамотою 1740 р.

Джерело:
Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Українська козацька старшина. Частина третя. Книга 1. Значкове військове товариство. Бунчукове товариство – К.: "Стилос", 2008. С. 22.

vvolga написал:

[q]
Добрый день, Клим. Не могли бы вы посмотреть в книге "Присяга Гадяцького полку 1718 року" фамилию Лобань?Может быть Лобаненко или Лобунец. Скорее всего в Лютенской сотне.
[/q]

[1718 р.] – Реєстр козаків, міщан та посполитих Лютеньської сотні, які присягнули на місцях
...
Села Млинов посполитії
...
124
...
Романъ Лобаненко
...
Степанъ Лобаненко
...
Семенъ Лобаненкоо6

...
о6. Лобаненко Семен – посполитий с. Млини Лютеньської сотні . Згідно ревізії посполитих Гадяцького полку згадується серед заможних селян данного населенного пункту (1729 р.). (ЦДІАК України, ф. 51, оп. 3, спр. 19677, арк. 65 зв).

Джерело:
Присяга Гадяцького полку 1718 року / Упорядкування, передмова та коментарі Івана Синяка. – Київ, 2021. С. 146

Oleksandrmivita написал:

[q]
Возможно кто то знает, где можно найти официальную запись в которой указаны селения этой сотни по Зборовскому договору 1649 года например.....
[/q]

В Зборовском договоре 1649 г. селения в Предисловии указывались, но не для всех полков и сотен.
В самом Реестре только списки казаков.
Условия договора

Число Войска Запорожского будет простираться до 40000 человек и составление списков поручается гетману; позволяется вписывать в козаки как из шляхетских, так и из королевских имений, начавши от Днепра, на правой стороне в Димере, в Горностайполе, Корыстышове, Паволоче, Погребище. Прилуке, Виннице, Браславле, Ямполе, в Могилеве, до Днестра, а на левой стороне Днепра в Остре, Чернигове, Нежине, Ромнах, даже до московского рубежа. 2) Чигирин с округом должен всегда находиться во владении гетмана запорожского. 3) Прощение козакам и шляхте, которая соединилась с козаками. 4) В тех местах, где будут жить реестровые козаки, коронные войска не могут занимать квартир. 5) В тех местах, где будут находиться козацкие полки, жиды не будут терпимы. 6) Об унии, о церквах и имениях их будет сделано постановление на будущем сейме; король позволяет, чтоб киевский митрополит заседал в сенате. 7) Все должности и чины в воеводствах Киевском, Черниговском и Брацлавском король обещает раздавать только тамошней шляхте греческой веры. 8) Иезуиты не могут находиться в Киеве и в других городах, где есть школы русские, которые все должны оставаться в целости.

.
Списки казаков по полкам
https://forum.vgd.ru/299/25273/all.htm?a=stdforum_view&o=
Реестр 1649 г. изд. Бодянского
https://archive.org/details/re...ew=theater