Сумской слободской казацкий полк

уважаемые коллеги,

мы здесь только казацкие полки Украины обсуждаем!? либо, например, г. Мирополье (?) возможно соотнести с данной темой!?

занимаюсь веткой Каменевых Курской губернии и вот подобное в РГИА встретил :
"Лета 7198 генваря в 30 день Великие государи Иоан и Петр Алексеевичи пожаловали Ивана Никитича Каменева за его службы быть ему в Мирополье сотником и воеводы наши"

Заранее спасибо за подсказки!

Просьба подсказать кто нибудь занимается поиском по Белопольской сотне Сумского полка?

Миропілля - місто подвійного підпорядкування, т.зв. "воєводське місто". Була воєводська адміністрація, влада якої поширювалася на гарнізон і російське населення (служилих людей), а була козацька адміністрація 1-ї та 2-ї миропільських сотень, котрі підпорядковувалися сумському полковнику.
Випадки, коли воєвода одночасно був сотником не були нормою для Сумського полку, але подібні випадки траплялися, особливо з кніця 17 ст.

Пернач Гараима Кондратьєва зберігається в Московському історичному музеї. В Києві був виставлений пернач його сина Андрія.
Влітку 2013 р. трапилися дві непересічні події, пов’язані з виявленням особистих речей Андрія Гарасимовича Кондратьєва. За ініціативи українського мецената, директора Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих Олексія Шереметьєва разом із Національним історичним музеєм України (Київ) та Інститутом історії України НАН України у м. Києві було організовано унікальну виставку «1000 років українській печатці». За пропозицією куратора виставки старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України Юрія Савчука до експозиції було долучено позолочений пернач «козацького старшини», знайдений ним під час дослідницьких пошуків у Військово-історичному музеї артилерії, інженерних військ та військ зв’язку м. Санкт-Петербург, де він зберігався як клейнод невідомого козацького отамана доби правління Єлизавети Петрівни [19]. Загальна довжина пернача – 570 мм, довжина руків’я – 445 мм; діаметр била (яблука) – 120 мм, маса – 990 г, матеріал – латунь і позолота. У Києві пернач було атрибутовано істориком Олександром Алфьоровим за гербом, розташованим на п’ятці металевого руків’я. Він прийшов до висновку, що цей коштовний клейнод належав саме сумського полковника Андрію Кондратьєву. Цей висновок доповнює абревіатура, розташована довкола герба: «АГΣИЦВПΣ» – «Андрей Гарасимович Стольник Их Царских Величеств Полковник Сумский». Можна припустити, що дата виготовлення пірнача коливається між жалуваною грамотою на стольництво, наданої царями Петром і Іваном Олексійовичами Гарасиму та Андрію Кондратьєвим 23 жовтня 1688 р. та відстороненням від влади регентші Софії Олексіївни у травні-серпні 1689 р. Другою знахідкою стала срібна позолочена ложка західноєвропейської роботи з ініціалами Андрія Гарасимовича, придбана Музеєм історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих у приватного колекціонера.

Добрый день , не встречалась ли кому фамилия Гребец в Будилковских сотнях. Даже хутор под Будилкой был Гребцы, а информации нигде не найду. Просмотрела в Харьковском архиве три ревизии за 1783, 1858, 1812, нет ничего. Нашла в метриках за 1870 год, но нет записи откуда переселились. По Будилке за 1783 год переписала подданных черкасс- офицеры Добронос, Шулик, Олейник,рядовые- Величко, Каленниченко,Колодяжный,Березовый, Карпенко, Бондаренко, Шулика, Федоров, и их дети Березовый, Бережной, Бурдюкова, Величко, Карпенко, Чапракова,Кучеров, Голубченкова, Добропаев, Ботиотенкова, жены солдат-Выдра, Бундюкова, Радченко, Чапракова. Спасибо