Сумской слободской казацкий полк

Доброго дня, пане Романе!

Нічого суперечливого ані у Ваших, ані у моїх твердженнях немає. Стосовно раннього Рибинського (Острогозького) полку Ви абсолютно праві! Давайте не будемо забувати, що зазначене збройне формування мало вельми специфічний статус.
1. Українські дезертири, очолювані Іваном Дзиковським, прийшли на Білі Береги під Путивль у 1652р., тобто до винесення рішення Земського Собору 1653р. щодо "взятия под государеву руку Украины". З огляду на це, не зважаючи на клопотання Дзиковського про осадження їх на Берлицькому (Суминому) городищі, їх від гріха подалі (і кордону з Річчю Посполитою / Гетьманщиною) відправили на Дон, вірніше Тиху Сосну.
2. Люди Дзиковського засадничо задекларували себе "полком" з відповідним сотенним поділом. Звичайно, що правдивість їхніх слів ніхто не перевіряв, а все сприйняли на віру. Принаймні ми з Вами знаємо, що ніякого чернігівського полковника І.Дзиковського в армії Б.Хмельницького не було (див. реєстри 1649 та 1651 рр.).
3. Острогозький (Рибинський) полк, як уже зазначалося вище, був явищем особливим і, відповідно, виконував специфічні функції. При цьому його довгий час навіть не зараховували до слобідських полків.
4. Сумський, Охтирський і Харківський полки утворилися пізніше, внаслідок реформи Білгородського столу 1658-1659 рр., проведеної за ініціативи Г.Ромодановського. Про Ізюмський полк взагалі мовчу - це 1682 р.
5. Зв'язок того ж таки Сумського полку з Гетьманщиною був настільки відчутний, що гетьмани Брюховецький і Дорошенко у листуванні з сумським полковником Г.Кондратьєвим називали його "сумським полковником Війська Запорізького", а сам Гаразим неодноразово претендував на гетьманську булаву.

ВИСНОВОК:
1. Острогозький полк (і факт надання йому прапора) - скоріш виключення, аніж правило.
2. Історія кожного слобідського полка, у т.ч. і його стосунків з Розрядом, є річчю індивідуальною. Більш-менш узагальнено можна говорити лише про деякі аспекти.

З повагою,

Б.Т.

Иван Романов - Краснопольский сотник.
теницкий, очень интересное дело Вы нашли. Прошу, по возможности - нет ли в нём данных по слободе Самотоевка Миропольского уезда? Буду очень признателен. Ещё интересна Гречаниковка (на границе Сумского и Миропольского уездов) - по переписи 1732г "основана лет 15 тому", т.е. приблизительно 1717г - упоминается ли в 1718-м году...

Слобожане! Приветсвую1 Давно Вас всех не читал! Рад видеть!
Помогите с одним моментом. Кто-нибудь знает, как звали первую жену Герасима Кондратьева?

Уважаемый Виктор Игоревич!

Спасибо Вам огромное! Фантастический ведомости. Очень надеюсь, что выделенная Вами персона и есть сестра моего Марка Алферова! Но все зависит от РоманС - генеалогия семьи теперь и в его руках!

Коллеги,

подскажите, какие источники можно смотреть, чтобы определить откуда переехали мои предки.
По ревизской сказке крестьян (мужского пола) деревни Малая Сыроватка от 16 сентября 1811 года значится семья Степана Фёдоровича Мирошниченко, указаны его дети (Семён и Яков) и внуки. Это единственная семья Мирошниченко в деревне на 1811 год.
Но в метрических книгах по Верхней и Нижней Сыроватке данных о рождении его сына Семёна (1767-69 г.р.) и внука Ивана (1788-89) нет Так же нет данных и в исповедных росписях за 1770 и 1790 г.г.
В 1811 г. деревня была во владении Кондратьевых.