На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
1. Полкова сотня (1-а Сумська сотня) — м. Суми. 2. Бишкінська сотня — сл. Бишкінь (тепер село Лебединського р-ну). 3. Білопільська (Кризька) сотня — м. Білопілля. 4. Будилківська сотня 1-а — с. Будилки (тепер Будилка Лебединського р-ну). 5. Будилківська сотня 2-а — с. Будилки. 6. Верхньосировацька сотня — сл. Верхня Суровиця (тепер с. Верхня Сироватка Сумського р-ну). 7. Вільшанська сотня — сл. Ольшанка (тепер с. Вільшана Недри-гайлівського р-ну). 8. Ворожбянська сотня [Білопільська] — сл. Ворожба (тепер місто Білопільського р-н). 9. Ворожбянська сотня [Сумська] — сл. Сумська Ворожба (Мала Ворожба) (тепер с. Ворожба Лебединського р-ну). 10. Грязнянська сотня — сл. Грязне (тепер у складі с. Чернетчи-на Краснопільського р-ну). 11. Деркачівська сотня — сл. Деркачівка (тепер село Недригай-лівського р-ну). Станом на 1747 р. слобода вже була «селом приписним Деркачовкою», відійшовши до Недригайлівської сотні [156, С. 225]. 12. Каризька сотня — у запорізькій відомості від 25 вересня 1756 р. про вихідців з Гетьманської, Правобережної і Слобідської України, які оселилися в Кодацькій паланці значиться «Максим Хватко, полку Сумского, сотни Карижской, з села Штеповки, состоящего над речкою Мужицею» [20, С. 255]. 13. Краснопільська сотня — м. Краснопілля (тепер смт). 14. Лебединська сотня 1-а — м. Лебедин. 15. Лебединська сотня 2-а — м. Лебедин. 16. Межиріцька сотня 1-а — м. Межиріч (тепер село Лебединського р-ну). 17. Межиріцька сотня 2-а — м. Межиріч. 18. Миропільська сотня 1-а — м. Миропілля (тепер село Краснопільського р-ну). 19. Миропільська сотня 2-а — м. Миропілля. 20. Недригайлівська сотня — м. Недригайлів (тепер смт). 21. Нижньосировацька сотня — сл. Нижня Суровиця (тепер С. Нижня Сироватка Сумського р-ну). 22. Новоміська (Новомістенська) сотня — 3-я Сумська сотня («Нове місто» — у XVIII ст. — передмістя Сум на Холодній горі за р. Сумкою). 23. Пенська сотня — сл. Пена (сучасне с. Пена, колишні землі сотні — на території Курської та Білгородської обл. Російської Федерації). 24. Рибницька (Рибицька) сотня (?) — (тепер сс. Велика та Мала Рибиця Краснопільського р-ну). Із огляду на неоднозначні згадки в документах XVIII ст., можна припустити тимчасове існування сотні на цих землях. 25. Річанська сотня — сл. Річки (тепер село Білопільського р-ну). 26. Перекопська сотня — 2-а Сумська сотня. Перекопом у XVII-XVIII ст. називалася центральна частина м. Суми, обмежена річками Пслом, Сумою, Сумкою та ровом, прокопаним у 1658 р. 27. Стецьківська сотня — сл. Стецьківка (тепер село Сумського р-ну). 28. Суджанська сотня 1-а — м. Суджа (тепер Курської обл. Російської Федерації). 29. Суджанська сотня 2-а — м. Суджа. 30. Тернівська сотня — сл. Терни (тепер смт Недригайлівського р-ну). Про цю сотню збереглося вкрай мало повідомлень. Так, Філа-рет (Гумілевський) посилається на один із урядових документів кін. 60-х рр. XVII ст., згідно з яким «при сотнике Подольском слобода Терньї взята бьша в казну и состояла после того в ведений придворного правлення» [279, с. 159]. У Д. Багалія є згадка, що у слободі Тернах Сумського полку в 1702 р. у сотника Т. Москаленка не було «по-местья, отчин и никаких заводов и оброчньїх статей» [21, с. 249]. 31. Штепівська сотня — сл. Степівка (тепер с. Штепівка Лебединського р-ну). Источник: Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр./ О.М. Корнієнко. Полковники Сумського полку (1659—1765) 1. Гарасим Кондратович Кондратьєв (1659—1701). 2. Іван Гарасимович Кондратьєв (нак. 1664—1678). 3. Григорій Гарасимович Кондратьєв (нак. 1678-1683). ; 4. Роман Гарасимович Кондратьєв (нак. 1683). 5. Андрій Гарасимович Кондратьєв (нак. з 1684, 1701—1708). 6. Дмитро Кондратьєв (1708). 7. Андрій Андрійович Кондратьєв (1709). 8. Іван Андрійович Кондратьєв (1709-1726). 9. Михайло Андрійович Кондратьєв (1726-1728). 10. Василь Данилович Перехрест(ов)-Осипов (1728-1737). 11. Надаржинський Гарасим Тимофійович (нак. 1736). 12. Дмитро Іванович Кондратьєв (1737-1743). 13. Андрій Васильович Кондратьєв (1744-1748). 14. Дмитро Григорович Кондратьєв (1746 — нак.?). 15. Михайло Михайлович Донець-Захаржевський (1748-1760). 16. Роман Романович (Іванович) Романов (1760-1764). 17. Степан Іванович Кондратьєв (?—1759, 1765?). Источник: Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр./ О.М. Корнієнко. Коротка хроніка Сумського слобідського козацького полку 1655 — заснування м. Суми. Указ царя Олексія Михайловича про осадження переселенців на Суминому городищі з відповідними умовами. 1657 — грамота царя Олексія Михайловича про визначення меж Сумської округи, підтвердження вольностей і права займанщини, призначення пільг на промисли, за несення військової служби. 1658 — реформа помісних військ у Московському царстві. 1658—1659 — українсько-московська війна. 1659 — утворення Сумського слобідського козацького полку. 1661 — антимосковський виступ у Сумах. 1662 — заворушення в населених пунктах як відгомін московського народ ного повстання («Мідного бунту»). 1663 — штурм татарами Сум. Початок гарнізонної служби на Запорізькій Січі. 1666 — урядовий перепис населення слобідських козацьких полків. 1668 — масові заворушення, пов'язані з повстанням І. Брюховецького. Друга спроба штурму татарами Сум. Грамота царя Олексія Михайло вича з подякою за вірну службу і боротьбу проти гетьмана І. Брюховецького. 1669 — жалувана грамота Олексія Михайловича про зняття чиншу 1665 р, на винниці, броварні та шинки, про безмитний медовий промисел І списування оброчних грошей. 1670 — участь у поході урядових військ на р. Донець проти повстанці!» С. Разіна. 1673 — початок несення постійної служби на кордоні з Диким полем. 1677 — участь у 1-му Чигиринському поході. Жалувана грамота царя Федо ра Олексійовича про підтвердження права на володіння землями, угіддями, промислами, хуторами, будівлями. 1678 — участь у 2-му Чигиринському поході. 1680-1681 — роботи на будівництві Ізюмської лінії. 1681 — грамота царя Федора Олексійовича з подякою за боротьбу проти турок і татар. 1687 — участь у 1-му Кримському поході. Грамота Софії Олексіївни про підтвердження прав на володіння землею та різними угіддями. 1688 — грамота Софії Олексіївни про звільнення від оброку на млини. 1689 — участь у 2-му Кримському поході. Битва під Чорною Долиною. 1695 — участь у 1-му Дніпровському поході. Жалувана грамота царів Івана та Петра Олексійовичів про підтвердження давніх привілеїв, запровадження безмитних промислів; по судовим справам полк підпорядковано приказу Великої Росії. 1696 — охорона ділянки кордону вздовж р. Коломак. 1696—1697 — сутички з путивльськими поміщиками за присеймські села. 1697—1698 — участь у 2-му Дніпровському поході. 1700 — початок Північної війни (1700-1721). Грамота Петра І про підтвердження права займанщини та безмитних промислів, права не сплачувати митні гроші; скасовано рубльовий збір із підпомічників; установлено полковий «компут» — 1230 ос. 1701—1702 — Свейський похід до Прибалтики. 1701 — участь у рейдових операціях, у боях під Ряпіною та Ерестфером. 1702 — участь у «генеральному поході» шведським запіллям, у бою під Гумель-сгофом; жалувана грамота про підтвердження давніх пільг та володінь. 1703 — указ Петра І про відзначення бойових заслуг слобідських полків, підтвердження давніх козацьких пільг і вольностей. Наказ про збільшення чисельності виборних козаків. 1703—1706 — участь у поході урядових військ на погамування Астраханського повстання. Скасування інституту воєвод. 1705 — пільгова грамота Петра І Сумському полку про звільнення від оброку на бортництво, ліквідацію указу Інгерманландської канцелярії щодо відписки на царя посеймських полкових сіл. 1708 — Донський похід проти булавінців, поразка на р. Уразовій. Участь у бойових діях проти шведів під час Сіверсько-слобідського походу Карла XII. Лебединські катівниці. Включення полку до складу Азовської губернії. 1709 — охорона кордону з Диким полем. 1714 — запровадження стану підпрапорних. 1718 — включення полку до складу Київської губернії. 1719-1723 — відбування робіт на будівництві Ладозького каналу. 1725-1731 — участь у Персидських (Гилянських) походах. 1726 — перехід у підпорядкування Військовій колегії. 1731 — запровадження в полку регулярної роти. Источник: Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр./ О.М. Корнієнко. СУМСКОЙ ГУСАРСКИЙ ПОЛК
Вел свое начало от Сумского слободского казачьего полка (Украина) и был переформирован в городе Сумы в гусарский Сумский полк в июне 1765 года. В 1784 году назван Сумским легко-конным, в 1796 году -- Сумским гусарским генерала от кавалерии Шевича, в 1801 году -- Сумским гусарским. В 1812 году 8 действующих эскадронов Сумского гусарского полка находились в 1-й Западной армии в 6-м пехотном корпусе генерала от инфантерии Д. С. Дохтурова, 2 запасных эскадрона состояли в во 2-м резервном корпусе генерал-лейтенанта Ф. Ф. Эртеля в городе Мозыре. Сумские гусары участвовали в боях под Островно и у Лубина. В Бородинском бою в составе бригады генерал-майора И. С. Дорохова (3-й кавалерийский корпус) они сражались у Багратионовых флешей и у батареи Раевского. В сражениях с французами в 1812-1814 годах полк заслужил три коллективных награды. В апреле 1813 года Сумский гусарский полк был награжден Георгиевскими трубами с надписью "За отличие при поражении и изгнании неприятеля из пределов России 1812 года" и названием полка. В заграничных походах русской армии он отличился во многих сражениях. 2 октября 1813 года произошел бой под Либеpтвольквицем. "Мюрат, построив колонны, состоявшие из старой коннницы, приведенной Ожеро из Испании, двинул их вперед. Граф Пален предупредил нападение, встретив французов Сумским полком". 2 часа длился кавалерийский бой, неоднократно враждующие полки в полном налете одни на других останавливались в нескольких шагах и потом бросались в рубку...". Численное превосходство неприятельской конницы, ее опыт боев в Испании не принесли французам победы. Мюрат вынужден был отвести свои войска назад. А на следующий день сумские гусары приняли участие в Лейпцигской битве, за что 30 мая 1814 года полку были присвоены знаки на кивера с надписью "За отличие". Сумские гусары участвовали также в сражении при Фер-Шампенаузе. Полк получил Георгиевские штандарты с надписью: "В воздаяние отличных подвигов, оказанных в благополучно оконченную компанию 1814 года". Шефом полка в это время был генерал-майор, затем генерал-лейтенант граф П. П. фон дер Пален, полковым командиром -- полковник Н. А. Канчиелов (сильно контужен в бою при Витебске 15 июля 1812 года), затем -- полковник Д. А. Делянов
Сумский полк имел серые ментики, доломаны и чепраки. Пояс-кушак также серый. Ташки, чакчиры, воротник и обшлага на доломане красные. Обкладка ташки белая, чепрака - красная. Прибоpный металл белый. Боевые отличия
полковой георгиевский штандарт за войну 1814 г.;
георгиевские трубы за подвиги в 1812 г.;
знаки на шапки за отличия во время войн 1812—14 гг., особенно в сражении под Лейпцигом;
петлицы за военное отличие на мундирах штаб- и обер-офицеров, пожалованные за русско-турецкую войну 1877—78 гг.
Шефы
29.11.1796 по 29.03.1799 – г-л. (с 20.03.1798 гкав.) Шевич, Георгий Иванович
29.03.1799 по 24.10.1799 – г-м. Лыкошин, Осип Иванович
24.10.1799 по 12.04.1800 – г-м. Головин, Александр Илларионович
12.04.1800 по 21.10.1800 – г-л. Кологривов, Андрей Семёнович
21.10.1800 по 01.12.1800 – плк. (с 05.11.1800 г-м.) Глебов, Пётр Фёдорович (Глебов-Стрешнев)
01.12.1800 по 20.03.1801 – г-л. гр. Зубов, Николай Александрович 3-й
20.03.1801 по “01.09.1814” – г-м. (с 10.08.1812 г-л.) гр. фон дер Пален 3-й
19.04.1853-25.04.1864 гг. - генерал-адъютант генерал от кавалерии граф фон дер Пален, Пётр Петрович
22.05.1865- 14.05.1912 гг. - Король Дании Фредерик VIII
Командиры
1797 — полковник Измайлов, Лев Дмитриевич
??? по 10.02.1799 — полковник (с 30.09.1798 генерал-майор) Обрезков, Николай Васильевич 3-й
10.02.1799 по 29.03.1799 — генерал-майор Лыкошин Осип Иванович
31.08.1799 по 28.12.1799 — полковник Хитрово, Николай Фёдорович
29.02.1800 по 28.08.1800 — полковник Чаплыгин, Никанор Александрович
12.11.1800 по 01.12.1800 — полковник Вындомский, Дмитрий Фёдорович
01.12.1800 по 27.12.1801 — генерал-майор Глебов Пётр Фёдорович
09.02.1802 по 20.05.1802 — полковник Чаликов, Антон Степанович
20.05.1802 по 04.08.1803 — полковник Дорохов, Иван Семенович
30.01.1804 по 13.01.1808 — полковник Ушаков, Алексей Александрович
17.02.1808 по 08.03.1810 — полковник барон Крейц, Киприан Антонович
16.04.1810 по 31.10.1812 — полковник Канчиялов, Николай Александрович
31.10.1812 по 01.09.1814 — полковник (с 19.11.1812 флигель-адъютант, с 15.09.1813 генерал-майор) Сеславин, Александр Никитич
01.06.1815 по 22.08.1826 — полковник Покровский, Евстафий Харитонович
1865 — 1875 — полковник (с 3.08.1874 г. — генерал-майор) Шухт, Александр Иванович
5.09—19.10.1874 — исполняющий обязанности подполковник Пезе-де-Корваль, Амедей Карлович
28.06.1890-15.04.1891 — полковник Баранов, Пётр Петрович
2.02.1904-24.09.1905 — флигель-адъютант полковник Петрово-Соколово, Борис Михайлович
11.06.1912-после 31.01.1913 — полковник Гротен, Павел Павлович
23.10.1915-после 1.01.1916 — полковник Леонтьев, Владимир Александрович
КНИГИ Книги по нашей теме
Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр./ О.М. Корнієнко. К.: Наш час, 2008.— 488 с.. — (Сер. «Невідома Україна»). Книгу присвячено малодослідженій сторінці історії одного з п'яти слобідських полків. Утворенні на засадах полково-сотенного устрою та козацького самоврядування, слобідські полки були автономними формуваннями у складі Московської держави, що безпосередньо підпорядковувалися царському уряду. Видання приурочено до 350-річчя утворення Сумського козацького полку (1659-1765). Розраховано на істориків, студентів і всіх шанувальників військової історії. Л.П. Сапухіна, "Історія сумських козацького та гусарського полків. Короткий історичний наріс" Історичний нарис краєзнавця на музейного працівника Л.П. Сапухіної присвячений історії створення та бойового шляху Сумського козацького та Сумського гусарського полків. Для всіх, хто цікавиться вітчизняною історією.
>> Ответ на сообщение пользователя sgg1978 от 13 марта 2021 15:20
Т.к. часть слайдов отсутствует 373,465,466,467,479, 565 в скаченном деле РГАДА, Ф.350, Оп.2, д.3457 у Romasha, буду признателен если их кто-то довыложит, доуточню индекс
[/q]
Когда смотрел ранее в этом деле отсутствовали лл. 193, 335, 373, 395, 415, 422, 479, 679, 777. Сейчас что-то ранее выложенная ссылка не работает... Вы здесь смотрели?
>> Ответ на сообщение пользователя sgg1978 от 13 марта 2021 15:20
Т.к. часть слайдов отсутствует 373,465,466,467,479, 565 в скаченном деле РГАДА, Ф.350, Оп.2, д.3457 у Romasha, буду признателен если их кто-то довыложит, доуточню индекс
[/q]
Когда смотрел ранее в этом деле отсутствовали лл. 193, 335, 373, 395, 415, 422, 479, 679, 777. Сейчас что-то ранее выложенная ссылка не работает... Вы здесь смотрели?
>> Ответ на сообщение пользователя sgg1978 от 13 марта 2021 15:20
Т.к. часть слайдов отсутствует 373,465,466,467,479, 565 в скаченном деле РГАДА, Ф.350, Оп.2, д.3457 у Romasha, буду признателен если их кто-то довыложит, доуточню индекс
[/q]
По указанной ранее ссылке довыложил недостающие слайды в 2-х архивах, чтобы избежать путаницы. За предоставленные недостающие кадры спасибо форумчанину serenovo1. Если архивы не будут видны, оформлю отдельными ссылками.
[/q]
Роман, огромное Вам спасибо еще и за сервисное сопровождение огромной работы, которую произвели.
Что касается дела РГАДА, Ф.350, Оп.2, д.3457, то:
Пересмотрел каждую страницу архива и выписал те страницы, которых точно нет.
начиная со снимка 124452 записаны фамилии сумских жителей Новоместенской сотни "в доме канцеляриста Романа Косовцова"
[/q]
1765, червня 20. – "Іменний список" (І) Острогозького, Сумського, Ізюмського, Харківського та Охтирського слобідських козацьких полків.
1. Которих полковъ: Сумского 2. Звание чиновъ: Старъшеи полковои писарь Романъ Косовцовъ. 3. Времья вступление в службу и с каких чиновъ какими чинами и по чьим определениямъ происходили: Вступилъ ис козачихъ детеи в канцелярскую службу въ 1733 апреля 12 и въ 1738 через целой годъ былъ при полковнику и войскового Генералного суда члену Пасеку для записки производимоф за взятие у обивателей на армию воли заплати, въ 1739 – при маеоре Мелентьеву в тои же записке, в том же году – маеоре Боклановскому для писма допросовъ виведеннихъ ис Полщи беглихъ расколниковъ, в которомъ году произведен канцеляристом, а зъ 1742-го по 1748 год былъ у крепостнихъ делъ надсмотрщикомъ в зборе с крепостей пошлиннихъ днгъ и за добропорядочние поступки в 1749-м маия 15 по атестату полковника, полковой и сотенной старшини в силе Гдрственной военной колегїи указу произведенъ в полкъ Сумской полковимъ писаремъ, въ 1752 октября по генварь мцъ 1753 обретался при канцелярїи брегадира Капниста и исправленїя делъ, а в томъ 1753 при произвожденїи с капитаном и судьею Парафеевскимъ в Бахмуцкои провинцїи о спорнїх между казаками и аднадворцами землях следствия билъ три мца, въ 1756 – виступленїи в Пруской поход полку при лагире более трех мцовъ, въ 1757 мая 30 в силе Военной колегїи указа произведен в старшие полковие писари. 4. Кто в какихъ прослугахъ былъ: – 5. На комъ какое взискание подлежит: На немъ казенных денегъ 18 рублевъ 59 копеек состоитъ.
Джерело: Еліта Слобідської України. Списки козацької старшини 60-х років XVIII століття / Упорядн. С. Потапенко. – Х.: "Райдер", 2008. С. 193.
Также вдогонку к переводу хотел бы поделиться некоторыми наработками по истории двух населённых пунктов в восточной части Миропольского уезда, в которых вплоть до XIX века проживали мои предки Денисенко и Швецы. Это д. Грязная и с. Ситное.
Деревня Грязная находится у речки Грязной, в 19 верстах от уездного г. Мирополья, а с. Ситное несколькими верстами ближе к Краснополью. Эти населённые пункты со дня основания и вплоть до середины XVIII - XIX в. были во владении у помещиков Донцовых. Изучая их дворянское дело появилось много интересной информации как о представителях данного казацко-старшинного рода, так и об их владениях.
Родоначальником этого рода был сотник Миропольский сотник Прокофий Андреев сын Донец, которому в 7197/1689 году была пожалована грамота об отказе земли в урочищах промеж речек Ситной и Грязной на прежние дачи, что сводил Никита Ходяков. Всего земли было отведено ему, князем Петром Ивановичем Хованским, на "поместную его землю и на лес, и сенные покосы, и на мельницы, и на хуторы, и на пасеки, и на рыбную ловлю, и всякие заводы, и угодья" 150 четей. Именно на этой земле были основаны два населённых пункта, которые получили одноименные с речками названия: на р. Грязной д. Грязная, на р. Ситной с. Ситное. После смерти сотника Донца землю разделили между собой 2 его сына: сотник Антон Прокофьев и его брат Кондратий Прокофьев. Антону досталась с. Ситное, а Кондратию отошла д. Грязная. С. Ситное находилось во владении Донцовых относительно недолго, в середине XVIII века пресеклась линия Антона, и поместную землю продали Апостол-Кегичам. А в Грязной потомки Прокофия прослеживаются вплоть до 10 ревизии (1858 г.)
Также в грамоте указаны соседи-землевладельцы: полковник Григорий Кондратьев, Миропольские казаки Роман Игнатьев сын Богодух и Александр Григорьев сын Шубин, Хотмыжского уезда деревни Олхи помещики Григорий Болдырев с товарищи, Знаменский монастырь игумен Антониий с братиею. Источник: РГИА ф. 1343, оп. 20, д. 3045.
