ПРИЛУЦКИЙ ПОЛК (1648-1782)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Прилукский полк — военно-административная единица Войска Запорожского со столицей в Прилуках.
1648 - 1782 гг.

Прилукский полк был основан в начале 1648 года. После Зборовского договора, в состав полка был включён расформированный Ичнянский полк.
Сотни: Варвинская (в дальнейшем 1-я и 2-я) Галицкая Голенская Городнянская Гужовская Девицкая Иваницкая
1-я Ичнянская 2-я Ичнянская Корибутовская Красноколядинская (Краснянская) Кропивенская (с 1658 года, после ликвидации и расформирования Кропивненского полка) Монастырищенская Переволочанская (после 1741 года) 1-я Прилуцкая (полковая) 2-я Прилуцкая (полковая) 3-я Прилуцкая (полковая) 4-я Прилуцкая (полковая) Сребрянская Журавская (с 1658 года, после ликвидации и расформирования Кропивненского полка)
По Зборовскому реестру 1649 года в полку состояло 1 996 казаков в 21 сотне.
По реестру 1723 года в полку было 1 627 конных казаков и 1 705 пехотинцев в 8 сотнях.
Впоследствии количество сотен увеличилось и к 1780 году полк насчитывал 11 сотен, 9 городов и 547 сёл. Полк расформирован в 1782 году.
Сотенными центрами полка были: Варва, Голенка, Городня, Журавка (с 1658 года, после ликвидации Кропивненского полка), Иваница, Ичня, Корибутов, Красный Колядин, Кропивна (с 1658 года, после ликвидации Кропивненского полка), Липовое, Монастырище, Переволочна, Прилуки, Сребное.

Полковники и полковые асаулы Прилуцкого полка

Деление Прилуцкого полка на сотни

1649 год – 20 сотен:
1-4. Полковые
5-6. Варвинские
7. Сребрянская
8. Переволочанская
9. Иваницкая
10. Краснянская (Колядинская)
11. Корибутовская
12. Голен(п?)ская
13. Кропивенская
14. Гужовская
15-16. Иченские
17. Городнинская
18. Монастырищенская
19. Галицкая
20. Девицкая

Отдельно числились казаки с. Липового

1713-1741 годы – 8 сотен:
1. Полковая
2. Журавская
3. Варвинская
4. Сребрянская
5. Иваницкая
6. Красноколядинская
7. Иченская
8. Монастырищенская

1779 год – 10 сотен:
1. Полковая
2-3. Варвинские
4. Журавская
5. Переволочанская
6. Сребрянская
7. Красноколядинская
8. Голенская
9. Иченская
10. Монастырищенская

Шкоропад Д.О., Савон О.А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г.Ф. Гайдая. – Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2007. – 560 с.
стор. 217 – 218

Ковтунівка – село, центр сільради Прилуцького району. Розташована на лівому березі р. Руди (лівої притоки р. Переводу), за 16 км від райцентру і за 3 км від с. Дубовий Гай. 295 дворів, 494 жителів (2000). Вперше згадується 1694 [1]. Входило до полкової сотні Прилуцького полку, до Пирятинського повіту (1782 – 1923), до Яблунівського району Прилуцького округу (1923 – 1930) і Чернігівської області (1932 –1959), до Прилуцького району (з 1959). Заснована наприкінці 17 століття. Вільне військове село*, «до ратуші Прилуцької прислушаюче». 1694 гетьман І. Мазепа надав його прилуцькому полковнику Дмитрові Горленку. 1708 бунчуковий товариш Андрій Дмитрович Горленко одержав універсал гетьмана І. Скоропадського на Ковтунівку, яка 1713 від нього відібрана і віддана Гамаліївському монастиреві в складі Дубовогаївського староства. Ковтунівка залишалася за монастирем до 1794. 1737 – 26 господарів селян, 3 підсусіки, 15 господарів козаків (8 виборних, 7 підпомічників) і 9 козачих підсусідків. Перша дерев’яна церква Різдва Богородиці збудована між 1725 та 1737. Незважаючи на те, що Ковтунівка належала Гамаліївському монастиреві, декілька душ чоловічої статі селян мав там (1778) колишній полковий осавул Яків Величко. 1781 в селі налічувалась 61 хата козаків (37 виборних, 24 підпомічників), 51 хата селян і підсусідків; у Ковтунівці мешкали також 1 родина різночинців, по 2 родини духівництва і церковно-служителів. 1787 – 432 душі «разного звания казенные люди, козаки и владелцов – подкомория Якова Величка, умершего подсудка Семена Каневского жены Аксиньи» піддані. 1797 налічувалось 354 душі чоловічої статі податкового населення. У 19 столітті Ковтунівка входила до Яблунівської волості 2-го стану. 1889 – 145 дворів селян казенних, 29 дворів селян-власників, 108 дворів козаків, 4 двори міщан та ін., 303 хати, 1711 жителів. 1910 – 338 господарів, 2124 жителів, 2219 десятин придатної землі; діяли: нова дерев’яна церква Різдва Богородиці (1903), земське початкове училище (засноване 1895), двокласна церковнопарафіяльна школа. Ковтунівка – центр сільради з 1923 до 1959, коли вона була приєднана до с. Дубовий Гай. 1925 – 475 дворів, 2381 жителів; 1930 – 478 дворів, 2343 жителів. 1930 в Ковтунівці організовано колгосп «Нове життя», який об’єднував 295 господарів. Через рік – 320 дворів (655 чоловік працездатних), мав 1837 га землі, 2 великі молотарки з двигунами, 16 жаток, 229 робочих коней, свиноферму, де відгодовувались 85 поросят і 55 свиноматок. 1970 в колгоспі налічувалось 13 автомашин, 16 тракторів, 7 комбайнів, а також великої рогатої худоби – 903, свиней – 1005, овець – 133. Пізніше господарство приєднане до колгоспу «Більшовик» с. Дубовий Гай. 1992 Ковтунівка відокремлена від Дубового Гаю, в селі створено пайгосп «Нове життя». З 1993 Ковтунівка знову центр сільради. У 1996 в Ковтунівці містилася садиба пайгоспу «Нове життя», якому належало 2664,5 га землі (2386,9 га орної), налічувалось 21 автомашина, 24 трактори, 6 комбайнів, а також великої рогатої худоби – 1443, свиней – 296, коней – 16. З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. Село мало початкову школу (25 учнів, 2 педпрацівники), школу-садок (16 дітей), фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб на 200 місць, бібліотеку (8,5 тисяч одиниць зберігання), 3 магазини, крупорушку, млин, олійницю, пекарню. В ценрі села: пам’ятник уродженцю села Герою Радянського Союзу І. А. Лозенку, братська могила воїнів, які загинули в боях за визволення Ковтунівки від гітлерівців, могила Невідомого воїна та могила воїна, загиблого в Афганістані, обеліск на честь воїнів-односельців, загиблих (155 чоловік) на фронтах Великої Вітчизняної війни, діюча церква. Ковтунівка сполучена дорогою з твердим покриттям (1 км) з автошляхом Прилуки – Яготин.

Шкоропад Д.О., Савон О.А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г.Ф. Гайдая. – Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2007. – 560 с.
стор. 544 - 546

Яблунівка – село Прилуцького району, центр сільради, якій підпорядковане с. Яблунівське. Розташоване на р. Бубнівщині (правій притоці р. Руди, лівої притоки р. Переводу), за 25 км від райцентру та за 15 км від залізничної станції Линовиця. 700 дворів, 1613 жителів (2000). За легендою назва Яблунівка походить від посадженої козаком Іваном Жуком яблуні на честь красуні дружини Ганни в Жуковому хуторі, який потім назвали Яблунівкою. Вперше згадується 1629 [1]. Входила до Полкової сотні Прилуцького полку, до Пирятинського повіту (1782 – 1923), райцентр Прилуцького округу (1923 – 1930), райцентр Чернігівської області (1935 – 1959), до Прилуцького району (з 1959). На початку 2-ї половини 17 столыття Яблунівка, мабуть, була зруйнована татарами, бо в перепису 1666 не згадується. Пізніше Яблунівка відродилася й була вільним військовим селом, «до ратуші Прилуцької прислушаюче». 1694 гетьман І. Мазепа надав його прилуцькому полковнику Дмитру Горленку. 1709 універсал гетьмана І. Скоропадського на Яблунівку одержав бунчуковий товариш Андрій Дмитрович Горленко, але 1713 гетьман село відібрав і віддав Гамаліївському монастиреві, у володінні якого воно лишалося до 1794 (у тому ж році, після великої пожежі монастир закритий; відновлений 1827). 1737 в Яблунівці 88 господарів селян, 2 підсусідки, 13 господарів козаків (3 виборних, 10 підпомічників), 32 господарів козачих підсусідків. Перша дерев’яний Преображенська церква побудована до 1694. 1781 в селі було 46 хат козаків (29 виборних, 17 підпомічників), 181 хата селян та підсусідків; у селі мешкали також: 1 родина дворян, 4 родини різночинців та по 2 родини духівництва та церковників. 1787 налічувалось 1072 душі чоловічої статі «різного звання казенних людей, козаків та власників – полковника Петра Якимовича та надвірного радника Петра Григоровича Горленків» підданих. Горленки залишалися поміщиками Яблунівки і в 19 столітті. 1797 в Яблунівці налічувалось 924 душі чоловічої статі податкового населення. У 19 та на початку 20 століття Яблунівка – центр волості 2-го стану. 1889 – 88 дворів козаків, 351 двір селян казенних, 206 дворів селян-власників, 14 дворів міщан та ін., 700 хат, 3757 жителів; діяли: мурована Преображенська церква (1815), дерев’яна Троїцька церква (1843), єврейський молитвений будинок, 6 шинків, 5 крамниць, 4 ярмарки на рік (9 травня, 8 жовтня, 1 березня), 3 вітряки, круподерня, гуральня. 1910 – 713 господарів, 4325 жителів; діяли: мурована Преображенська та дерев’яна Троїцька церкви (закриті за радянської влади), земське початкове училище (1878), 2 жіночі церковнопарафіяльні школи, 3 ярмарки на рік. У 1923 – 30 рр. Яблунівка – центр сільради та району. 1925 – 1043 двори, 4664 жителів; 1930 – 1061 двір, 4983 жителів. 1961 в Яблунівці діяла середня школа (3 приміщення, 495 учнів, 49 працівників), школа-інтернат (5 приміщень, 255 учнів, 86 працівників). 1970 в Яблунівці існували 2 колгоспи: ім. Леніна та ім. Кірова. У першому з них налічувалось 16 автомашин, 22 трактора, 7 комбайнів, а також великої рогатої худоби – 1068 голів, свиней – 885, овець – 367; у другому – 12 автомашин, 13 трактора, 5 комбайнів, а також великої рогатої худоби – 900 голів, свиней – 1005, овець – 251. 1971 в Яблунівці налічувалося 945 дворів, 2672 жителів. Пізніше колгоспи об’єднані в один під назвою колгосп «Шлях Ілліча» перетворено у пайгосп «Яблунівський», з відділком в с. Яблунівському. 1996 в господарстві налічувалося 39 автомашин, 40 тракторів, 12 комбайнів, а також великої рогатої худоби – 1781 голів, свиней – 501, коней – 51. З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. У селі (1996) – цех Прилуцького сирзаводу, хлібзавод, відділення зв’язку, АТС (реконструкція 1982), філіал відділення Ощадбанку, середня школа (160 учнів, 26 педпрацівників; 1994), школа-інтернат (147 учнів, 35 педпрацівників; 1994), 2 спортивні зали, дошкільна установа (52 дитини), дільничалікарня, аптека, ветлікарня, Будинок культури на 450 місць (1982), 2 бібліотеки (35 тисяч одиниць зберігання), діюча Преображенська церква, 10 магазинів, кафе. Уродженцями села є: Герой Радянського Союзу І. Ф. Харлан, доктор технічних наук, заслужений діяч науки й техніки України М. А. Кондак, доктори медичних наук В. Д. Чорненко, В. Т. Шугайло, доктор фізико-математичних наук В. П. Нетребко, доктор історичних наук, професор А. М. Чорненко, контр-адмірал В. М. Новак. В Яблунівці пам’ятка архітектури 1-ї половини 19 століття – Преображенська церква. 1957 та 1980 споруджено надгробки на братських могилах партизанів періоду громадянської війни, на 3 братських могилах воїнів, що загинули 1941 під час оборони села і жертв німецького фашизму, обеліск (1976) на честь воїнів-односельців, які полягли (443 чоловіки) на фронтах Великої Вітчизняної війни. Через Яблунівку проходить автодорога з твердим покриттям (28,5 км; 1969 – 73) Прилуки – Яготин.

Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии. Т. 3. Полк Прилуцкий. К., 1902

№ Сотня Отаман Писарь Асаул Хорунжий Сотник
1 Полковая Дмитро Вакуленко Иосиф Фес(т)ов Захарий Голубь Иван Инвцкий Григорий Гудим
2 Переволочанская ____ Малошеенко (В)асиль Шемет(?) Лева Савченко Степан Лукомской
3 Журавская Андрей Масло Иван Матвенко Иван Лукомской
4 Первая
Варвинская Григорий Ятро Тимофей Костенко Йосиф Ехла
5 Вторая
Варвинская Фома Ров_ганов Захарий Груднецкий Сава Месовий Епомад Еровский
6 Сребрянская Федор Парфенов Яков Дмитри???? Григорий Тимошенко Андрей Енисеев
7 Монастырщинская Яков Фурса Енов Куриленко Михаил Романович
8 Иваницкая Федор Ермолов Григорий Тригубов Артем Сиритченко Григорий Староженко
9 Красно-колядинская Григорий Белецкий Григорий Голубь Улас Киричиов Иван Миницкий
10 Корибутовая Лука Серпишев Прокоп Павленко Семен Ковалев Воротилен
11 Иченская Енко Сергеенко Никита Голубов Петро Романович

Старшина Полку Прилуцкого (1730) - СКОРЕЕ ВСЕГО 1780 ГОД.

Яков Григорович-Атоман сотенный воен.дел.канцелярств.
Тимофей Кузьменко
Дейнека-артелерийского атоман сотеный
Федор Куневич-Полевой Архивариус атоман сотенный
Иван Давидовский-Докладчий полковых дел, сотенный атаман сотенной канц. В деле находящийся
Тимофей Остаховский-Атаман городовый прилуцкий.
Семен Емудосич
Емеля Еновский-асаул
Андрей Галиновский-писарь
Енов Александрович –судья

Значковые товарищи:

Данило Удовиченко, Тимофей Служилов, Иван Гольценко, Федор Писаненко, Федор Шворовый, Ахрпъ Радченко, Леонтий Сененко, Петро Иваненко, Иван Чеснов, Григорий Кислович, Рома Тарасенко, Кондрат Гуленко, Андрей Леонтьев, Вакулов, Иван Кураленко, Михайло Тарасевич, Михаил Келембет, Сашко Бубенко, Григорий Ханский, Иван Недбайло, Енов Кириченко, Антон Зневенелов, Антон Руденко, Григорий Онойрекий, Иван Нечай, Евфим Трум, Петр Кондратенко, Андрей Кондратенко, Иван Маневский, Устим Салогуб, Роман Белецкий, Кирил Тохаский, Василий Моневский, Мал Задимидко, Иван Чепурко, Иван Белецкий.

Спиок оставшихся полку прилуцкого сотенным старшинам от по в сотне по комплекту сых чинов определения, кем они и в каком году, мце, и числа произведены. Учинен 1783 года, декабря 1-го.

№ Чины В настоящие чины произведены Кем произведены
годы месяца числа
Сотенные атаманы
1. Павел Коробов 1773 сентября 29
2. Василь Бойко 1777 января 16
3. Григорий Шишацкий 1779 февраля 10
4. Григорий Зуб 1780 Мая 21
5. Михайл Борисенко 1782 Января 28
6. Пантелеймон Сергиенко 1783 Мая 15
7. Иван Келембет 1783 Мая 20
8. Иван Тригубов 1783 Мая 10
9. Евстафий Груднецкий 1783 Мая 10
10. Яков Яременко 1783 Мая 10
11. Прокоп Яременко 1783 Мая 25
12. Илия Подольский 1783 Мая 20
13. Тимофей Кривенко 1783 Мая 25
14. Демьян Шкуратов Капуста 1783 Июня 20
15. Павел Кобец 1783 Июня 20
16. Дмитрий Пукянов 1783 Июня 20
17. Павел Сыцкий 1783 Июня 20
18. Григорий Демков 1783 Июня 20
19. Данило Сологуб 1781 Июня 20
20. Марко Стефановский 1783 Мая 23
21. Иван Лаврентьев 1783 Мая 23
22. Федор Игнатенко 1783 Мая 23
23. Яков Данилевский 1782 Июля 22
24. Йосиф Стефановский 1780 Июля 21
25. Зеновий Гречановский 1783 Июля 21
26. Михаил Горбань 1783 Июля 19
27. Василий Федорцев 1779 Ноября 19
28. Семен Писанка 1783 Февраля 4
29. Еордей Шримчевский 1783 Мая 21
30. Николай Ковалевский 1783 Июня 9
31. Петр Березов 1783 Июня 20
32. Константин Соболь 1783 Июня 19
33. Иван Михалко 1783 Июля 18
34. Прокоп Яременко 1783 Мая 20
35. Николай Сергеенко 1783 Мая 15
Сотенные асаулы
36. Никита Голубь 1782 Апреля 1
37. Никита Терещенко 1782 Июня 18
38. Тимофей Архипенко 1782 Марта 2
39. Алексей Гора 1783 Июля 18
40. Алексей Прокопенко 1773 Июля 26
41. Федор Бойко 1782 Октября 18
42. Семен Карп 1783 Мая 6
43. Григорий Губский 1783 Ноября 29
44. Степан Капуста 1783 Июня 20
Сотенные хорунжие
45. Прокоп Таран 1779 Ноября 13
46. Нестор Калнецкий 1777 Ноября 10
47. Никита Дяченко 1781 Мая 20
48. Максим Давилевский 1782 Мая 26
49. Федор Нестеренко 1782 Июня 18
50. Григорий Тарасенко 1782 Июня 20
51. Евстафий Щербина 1783 Июня 18
52. Петр Капненко 1779 Июня 15
53. Матвей Кислый 1779 Июня 4
54. Семен Бурляй 1770 Ноября 28
55. Иван Огеенко 1781 Августа 6
56. Тимофей Иценко 1782 Июня 18
57. Иван Хрипко 1782 Июля 31
58. Василий Малыш 1783 Июля 10
59. Алексей Татаренко 1783 Июля 15
60. Кирило Лабунец 1783 Июля 18

Прилуцкий полк(1783)

№ Сотня Отаман В должности писаря отаман Асаул Хорунжий
1 Полковая Карп Овенков Семен Монька Осип Самарский Федор Шнылов
2 Переволочанская Иван Подонский Василь Мелешко Петр Бобошко Семен Негода
3 Журавская Сергей Федорченко Федор Шкляревский Ярофей Левченко Иван Бакуменко
4 Первая
Варвинская Йосиф Квас Иван Кизим Григорий Сушко Михей Пшеничный
5 Вторая
Варвинская Захарий Труднецкий Захарий Кириленко Василь Лозовый Давид Лесовой
6 Сребрянская Гаврил Говраненко Роман Местовой Петро Волошин Григорий Тымченко
7 Монастырщинская Иван Денисенко Андрей Ивченко Иван Федорцов Павел Псіоваки
8 Иваницкая Сорим Ковганов Григорий Тригубов Тыт Терещенко Карп Тригубов
9 Красно-колядинская Улас Киричков Иван Карпенко Иван Ковалев Карп Росик
10 Корибутовая Леонтий Носенко Омельян Добро Демьян Ковалев АндрейКовалев
11 Иченская Мартын Кондратенко Семен Булига Степан Сыцкий Антон Голевец

Атоманов-11
Писарей –11
Асаулов – 11
Хорунжих –11
Значковых товарищей-36

Всего-

Значковые товарищи:(36 чел.)

Андрей Леонтьв, Емельян Белецкий, Федор Шворов, Федор Писаневский, Кирило Тодорский, Петро Иваненко, Фома Тарасенко, Иван Недбайло, Григорий Голубов, Афанасий Гречановский, Василь Белецкий, Иван , Никита Леонтьев, Иван Чеснок, Марко Задемидько, Иван Белецкий, Иван Бакуменко, Михаил Савченко, Василь Тимошевский,Яков Кириченко, Антон Леденец, Михаил Тарасевич, Антон Руденко, Игнат Еоловко, Иван Куриленко,Василь Леонтьев, Ефим Трущенко,Василь Соломаха, Василь Рутнецкий, Леонтий Кондратевно,Андрей Бутенко, Данило Рыдавский, Кирил Задемидько, Тимофей Соломаха.

monaleks Y

А не подскажите выходные данные источников Ваших двух последних постов? Мой интерес обусловлен тем, что в данный момент я работаю над статьей "Носители фамилии Сологуб — представители казацких, шляхетских и дворянских малороссийских родов (XVII—XIX вв.) ", в которой есть краткие биографические сведения уже примерно на 20 Салогубов из Прилуцкого полка...

Адаменко АнъдрЕй КРОПЫВЕНСКАЯ
Александрович Грицъко Полкова
Антоненко Макар ГОРОДЕНСКАЯ
Анъдреевич Максим ГУРОВСКАЯ
Анъдреевич Яцъко ДЕВИЦКАА
Анъдреевичъ Курило Полкова
Анъдреенко Васил КРАСНЯНСКАЯ
Анъдреенко Грицъко СРИБРАНСКАЯ
Анъдреенко Иван горлюнъская
Анъдреенко Ивашина КАРИБОТОВСКАЯ
Анъдреенко Луцикъ МАНАСТИРСКАЯ
Анъдреенко Мартинъ СРИБРАНСКАЯ
Анъдреенко Ониско Липовъчане
Анъдреенко Пєтро МАНАСТИРСКАЯ
Анъдреенко Трохим ГОРОДЕНСКАЯ
Анъдреенко Трохимъ Прилуцкаа
Анъдреенко Хвєдор СРИБРАНСКАЯ
Анъдривич Хведко ВАРВИНСКАА
Анъдрус Олєшъко Липовъчане
Анъдрусенко Грицъко ИЧЕНСКАЯ2
Анъдрусенко Каръпъ КАРИБОТОВСКАЯ
Анъдрусенко Лукян Липовъчане
Анъдрусенко Яцъко ИЧЕНСКАЯ
Анъдрушенко Кондрат ПЕРЕВОЛАЧИНСКАЯ
Анъдрушенко Луцикъ ГАЛИЦКАЯ
Анъдрущенко Иванъ Прилуцкая
Анътипенко Трохим ГОРОДЕНСКАЯ
Анътоненко Леско ИЧЕНСКАЯ
Анътоненко Микита ВАРВИНСКАЯ
Анътоненко ОлихвЕр ДЕВИЦКАА
Анътоненко ОлихвЕр ДЕВИЦКАА
Арътименко Иванъ Полкова
Арътюненко Иванъ ИВАНИЦКАЯ

Административно-территориальная единица Левобережной Украины. Общие сведения.