ГЛУХОВСКАЯ СОТНЯ

Глухівська сотня — бойовий підрозділ Борзнянського полку в 1648 році та адміністративно-територіальна і військова одиниця Ніжинського полку Гетьманщини в 1654—1663 та 1665—1782 роках. Сотня мала столичний статус з 1709 по 1782 роки під час Глухівського періоду в історії України.
Глухівський полк
Гетьман Іван Брюховецький у 1663 році на два роки утворює окремий Глухівський полк у складі Глухівської, Ямпільської, Воронізької, Коропської, Новомлинської та Кролевецької сотень. Очолювали полк полковники Кирило Гуляницький (1663—1664 pp.) та Василь Черкашениця (1664—1665 pp.). У 1665 р. полк ліквідовано, а сотні знову повернуто до Ніжинського полку, у тому числі і Глухівську.

Особливості

Глухівська сотня в період, коли Глухів був резиденцією гетьманів Лівобережної України та місцем перебування Малоросійських колегій, охороняла урядові установи. У Глухові розміщувалось сотенне правління. Також сотня у походах перебувала при гетьмані — «під бунчуком». За правління гетьмана Данила Апостола, наприклад ніжинському полковнику було заборонено втручатися у справи так званих засеймських сотень, а загальним управління ними здійснював глухівський сотник.
Глухівські сотники нерідко отримували посади у гетьманському уряді. Так, наприклад, Андрій Маркович став лубенським полковником.

---

Встречались ли списки козаков Глуховской сотни (кроме реестра 1649 г.) ?