БОРЗНЯНСКАЯ сотня 1648-1782 гг. - Генеалогический форум. Тема №25046

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Утворилася влітку 1648 р. як військовий підрозділ окремого Борзнянського полку, який очолював Петро Михайлович Забіла (1648-1649 pp.). До цього полку входили також Кустівська та Новоміська сотні. У зв'язку з його ліквідацією за Зборівською угодою було створено окрему Борзнянську сотню у складі 99 козаків на чолі і сотником Пилипом і включено її до Чернігівського полку. До сотні належали місто Борзна, села Кустівці, Нове Місто, Загорівка, Конашівка, Красилівка, Красний Став, Плиски, Обтів, Оленівка, Ховми, Ядутин.

У 1654-1655 pp. Борзнянська сотня знову входила до Борзнянського полку, який був на короткий час відновлений на чолі з полковниками П. М. Забілою (1654) та Самійлом Курбацьким (1654-1655 pp.). Після цього сотню передали до Ніжинського полку, в якому вона знаходилася незмінно аж до ліквідації у 1782 році. Територія скасованої сотні відійшла до Чернігівського намісництва.
Сотенний [полковий] центр: містечко Борзна, нині - районний центр Чернігівської області. До 1648 р. Борзна була центром Борзнянської волості (округу) Чернігівського повіту Чернігівського воєводства.

Населені пункти у середині XVIII ст.: Адамівка, село; Борзна, містечко; Загорівка, село; Красилівка, село; Красностав, село; Кунашівка, село; Оленівка, село; Плиски, село; Прачі, село; Сидорівка, село; Ховми, село; Ядути, село. Підкреслені поселення в Рум'янцевській ревізії 1769 р. не значаться.
У 1764 році територію сотні розділили на два підрозділи з наступним складом.
Перша сотня: містечко Борзна; села Адамівка, Конашівка, Красилівка, Плиски, Сиволапи, Сидорівка, Ховми, Ядути та три хутори.
Друга сотня: села - Загір'ївка, Загір'ївка Велика, Красний Став, Курінь, Оленівка, Прачі, Устечки, Ядути.

Казаки и мещане Борзнянской сотни

О И

Большое спасибо за книгу!

AppS написал:

[q]
Кстати, гаплогруппа Евгения Гришковца, предки которого по мужской линии из Сиволожи, козаки Гришковцы - G2a, характерная для северо-кавказких народов, осетин итп.
[/q]

там все сложнее

можете сказать,почему СУНКА под знаком вопроса?

Подскажите современное название Красного Става.

Все прочитал. Червонный Став , около Борзны найти не могу. Что никто не знает?

SergeyAn

На Черниговщине нынче:
Червона Гірка(х., 169);
Червона Гута (с., 1115);
Червона Зірка (с., 21);
ЧЕРВОНА МОГИЛА (г., 3);
Червона Поляна (х., 545);
Червона Україна (с., 193);
ЧЕРВОНЕ (к., 1227);
ЧЕРВОНЕ (п., 717);
Червоне (с., 1398);
Червоне (с., 25);
Червоне (с., 563);
Червоне Озеро (х., 163);
Червоне (х., 329);
Червоне (с., 1398);
ЧЕРВОНИЙ (к., 1090);
Червоний Гай (с., 1225);
Червоний Довжик (с., 632);

Червоний Колодязь (с., 780);
Червоний Лан (с., 535);
Червоний Маяк (с., 693);
ЧЕРВОНИЙ МІСТОК (у., 1351);
Червоний Остер (с., 194);
Червоний Пахар (с., 1215);
Червоний Пахар (х., 1215);
Червоний Пахар (х., 753);
Червоний Плугатар (с., 1328);
Червоний Ранок (с., 530);
ЧЕРВОНИЙ СТАВ (куток., 1227); - Чорнорізька сільська рада - Семенівський район
ЧЕРВОНИЙ СТЕП (п., 220);
ЧЕРВОНИЙ ХУТІР (к., 354);
ЧЕРВОНИЙ ХУТІРЕЦЬ (к., 140);
ЧЕРВОНИЙ ХУТОР (у., 426);
Червоний Шлях (с., 781);
Червоні Гори (с., 698);
Червоні Луки (с., 703);
Червоні Партизани (с., 725);
Червоні Партизани (с., 928);

Спасибо. Оказывается надо забить в Яндекс , село Красностав. Нашёл короче.